Бактерії кишечнику впливають на виникнення розумових розладів

35
3 лютого 2011

Вчені вважають, що бактерії кишечнику можуть призводити до схильності до депресії і неспокійного поведінці, і вважають, що мікроорганізми можуть бути "винні" у розвитку розумових розладів у людей.

Відкриття Свена Петтерсона з Каролінського інституту в Стокгольмі, Швеція, і його колег можуть призвести до розвитку нових підходів у лікуванні розладів у роботі головного мозку у людей, пише Газета.ру з посиланням на РИА новости.

Сукупність всіх мікроорганізмів, що населяють людське тіло, і перевершують за чисельністю власні клітини організму в десять разів (людський мікробів) в останні десятиліття приваблює все більше уваги науковців. Дослідники раніше вже довели взаємозв'язок між життєдіяльністю мікробів і збоями в роботі організму - алергіями, ожирінням, тощо.

У своїй роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені під керівництвом Петтерсона порівняли поведінку двох популяцій мишей, одна з яких була повністю позбавлена бактерій кишечнику, тоді як друга являла собою нормальну популяцію з повним набором кишковопорожнинних мікроорганізмів.

Автори публікації вивчили роботу певних генів у різних ділянках головного мозку тварин.

"Стерильні" миші виявилися більш рухливими і проводили більше часу, досліджуючи наданий їм житловий простір. Тварини виявляли велику сміливість в порівнянні з нормальною популяцією тварин. Наприклад, "стерильні" тварини не боялися виходити на світлі ділянки клітин, тоді як нормальні миші воліють темні закутки.

Це перевага в поведінці миші могли передати і у спадщину своїм нащадкам, однак тільки в тому випадку, якщо і нове покоління в період внутрішньоутробного розвитку і після народження на світ було "стерильним" і не піддавалося впливу кишковопорожнинних мікробів.

Вчені виявили, що "стерильні" тварини на відміну від своїх нормальних побратимів істотно краще справляються з розкладанням хімічних молекул, активність яких в головному мозку супроводжується депресією й занепокоєнням - дофаміну і норадреналіну. При цьому автори публікації зуміли виявити відмінності в роботі десятків генів в мозку "стерильних" і нормальних тварин.

Автори статті також відзначили, що мікроби кишечнику приводять до недостатніх кількостей білкових молекул в мозку, необхідних для росту і дозрівання нервових клітин. Таким чином, мікроби можуть впливати на розвиток головного мозку ще на стадії внутрішньоутробного росту.

Незважаючи на те, що наведені наукові дані поки важко безпосередньо використовувати для розробки методів лікування людей, вони вказують на явну взаємозв'язок між людським мікробіомом і роботою головного мозку. Схожі взаємозв'язки можуть лежати і в основі невиліковних на сьогоднішній день розумових розладів, наприклад, шизофренії.

powered by lun.ua