Більшості українців не по кишені здорова їжа

37
18 липня 2012

За даними Держстату, у 2011 рік  середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів.

Такий портрет споживачів ставить Україну в один ряд з такими соціально неблагополучними країнами як Ефіопія, Конго і Перу, повідомляє ТСН

Для порівняння, в країнах Євросоюзу, їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.

"Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині – 12%, в США всього –  7%", - зазначає Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я".

За словами дієтолога Анни Ковальчук, середньостатистичний українець в день з'їдає близько 40 грам білка, а потрібно удвічі більше.

У раціоні українців яйця, овочі, не завжди якісні сосиски. Фото webzametki.com

"У раціоні наших громадян не вистачає сиру, сиру, молока й риби. Більш менш нормально йдуть справи з овочами, але це тому, що даний вид продуктів відносно дешевий в нашій країні", - додала дієтолог.

За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань.

"Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вище, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням", - додала Ковальчук.

Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі – співробітники цієї установи провели дослідження і прийшли до висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вище ризик смертності від різних захворювань, і на 27% вище ризик смертності від серцево-судинних захворювань.

Масло, сир, молоко - те, чого українці недоїдають. Фото ua.all.biz

Окремої уваги заслуговує якість продуктів харчування.

"В Україні діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але українські виробники знаходять прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", - пояснила Лисенко.

Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується і інших продуктів.

"Виробники щедро додають хімію в свою продукцію. Як ви думаєте, що потрібно додати в молоко, щоб воно місяць не скисало? А в ковбасі та сосисках думаєте – м'ясо? Там перетерті шкіра і кістки тварин", - впевнена начальник відділу по контролю за якістю продуктів торгової мережі Тетяна.

Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС. Правда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку".

А хороша риба - взагалі рідкісний гість на столі. Фото panfairy.livejournal.com

Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту, майже в 80% випадків) покупця вводять в оману – вони замінюють інгредієнти дешевшими і не завжди безпечними для здоров'я.

Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках – сою, барвники і консерванти.

Пощастило нашим землякам хіба з овочами. Вони в Україні не надто дорогі. Фото photo.i.ua

Всього за 2011 рік фахівці Держспоживстандарту перевірили 200 тонн молочних продуктів. У результаті 35% товару було забраковано та знято з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м'ясопродуктів було забраковано 36%.

Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.

 Таблиця ТСН

Змінити ситуацію має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів", який зараз лежить в стінах Верховної Ради. Даним законопроектом пропонується посилити вимоги до якості і безпеки харчових продуктів, а також посилити відповідальність виробника за порушення законодавства про безпеку харчових продуктів.

Зокрема, за виробництво і збут небезпечних для здоров'я людей харчових продуктів пропонують карати штрафом (для посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200-1500 гривень).

У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому виробнику загрожує строк від 2 до 5 років, в разі смерті потерпілого – тюремн ув'язнення на 5-10 років. Втім, поки прийняття даного законопроекту постійно переноситься.

На ринку говорять, що це відбувається не без лобістських зусиль деяких виробників, яким не вигідний жорсткий контроль над якістю їхньої продукції.

powered by lun.ua