Туберкульоз повертається і не реагує на ліки

173
31 жовтня 2012

Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 400 тисяч пацієнтів нині потерпають від мульти- або хіміорезистентного туберкульозу. 

Це означає, що подразники хвороби стійкі до більшості відомих ліків. Учені виявили такі збудники кілька років тому, пише Deutsche Welle.

У Європі епідемія загрожує перш за все пострадянським країнам. За оцінками ВООЗ, понад 80 тисяч осіб тут мають вірус, що не лікується звичайними засобами. Це - п’ята частина таких випадків в усьому світі. У зоні ризику живуть, зокрема, Україна, Росія, Білорусь, Болгарія, Молдова й країни Балтії.

Як правило, хворі мусять півроку приймати чотири-п’ять антибіотиків. Вірус чинить спротив тоді, коли ліки приймають нерегулярно або лікування переривається. 

В ускладнених випадках хворим виписують до 17 пігулок на день. Шалена суміш погано впливає на організм (наприклад, людина може втратити слух). Гарантій зцілення нема. Ціна лікування в десятки разів вища, ніж зазвичай. Коли ж терапія поверхова, хвороба може ускладнитися ще більше.

За словами Андрія Даду з Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, перш за все потрібен ефективний контроль за поширенням сухот.

Йдеться як про людей із ризиком підчепити туберкульоз, так і про тих, хто лікується чи вже лікувався. Адже "кількість зареєстрованих випадків резистентного туберкульозу – все ще на дуже низькому рівні. Якщо ми не виявляємо хворих, вони живуть серед нас, не знаючи, що можуть інфікувати інших". 

Експерт із даного питання Дарія Охерет зауважує, що туберкульоз поширюється і з соціальних причин. Люди не готові сприймати ВІЛ-позитивних, в’язнів та наркозалежних як частину суспільства.

"Майже кожен, хто протягом останніх років помер у Росії від сухот, був ВІЛ-позитивним і наркозалежним", - каже Охерет. Неважко пояснити, чому ці люди не обстежувалися й не лікувалися: приймати наркотики – незаконно, залежні бояться потрапити до в’язниці й уникають контактів із лікарями. 

А якщо й лягають у клініку, це означає: півроку на стаціонарі без наркотиків і замісної терапії. Наслідки неефективні. 

Експерт пропонує вихід: було б доцільно поєднати допомогу наркозалежним із лікуванням туберкульозу. Хто регулярно навідується до амбулаторій за метадоном, міг би заодно й отримувати препарати від сухот. 

Однак досі пропозиції різних організацій в Україні, Росії та Білорусі зазнавали краху. Частково - через національні системи охорони здоров’я, де нерідко й досі радянські підходи.



powered by lun.ua