Науковці порівняли засмагання з героїном

— 20 червня 2014, 11:56

Ультрафіолетові промені стимулюють утворення ендорфінів. У подібний спосіб діють і опіоїдні наркотики.

Про це повідомляє The Telegraph.

Науковці застерігають: в основі бажання годинами смажитися на сонці насправді може лежати не прагнення красивої засмаги. Звичайна людина може відчувати такий самий потяг до сонця, як наркоман – до морфіну чи героїну.

Учені Гарвардської медичної школи провели експеримент над мишками, яких спеціально поголили. Протягом тижня звіряток опромінювали штучним сонячним світлом. Рівень ендорфінів у їхній крові став вищим. Давши гризунам "позасмагати" ще кілька тижнів, науковці ввели їм ліки-блокатор опіоїдів.

Різко позбавлені ефекту ультрафіолету, миші почали виказувати симтоми "ломки" – тремор, стукотіння зубів тощо.

РЕКЛАМА:

Цікавий ефект від ультрафіолетових променів проявився на мишачих хвостиках. Вони стали тверді та почали стирчати вгору. Те саме відбувалося зі звірятками, коли їм давали опіоіди. Без дії ультрафіолету хвостики поволі повернулися до звичного стану.

"Дивно, що ми генетично запрограмовані ставати залежними від чогось настільки небезпечного, як ультрафіолетова радіація, певно, найпоширеніший канцероген у світі", - зазначив керівник дослідження Девід Фішер у інтерв’ю журналові Cell.

"Ми припускаємо, що пояснення криється в участі ультрафіолету в синтезі вітаміну D у шкірі. Проте нині в нас є значно безпечніші та надійніші джерела вітаміну D, вкупі з якими не йде канцерогенний ризик, тож корисніше для здоров’я буде уникати сонячних променів як джерела вітаміну D", - додав він.

Цю думку поділяють не всі вчені. Дехто вважає, що результати цього дослідження не варто так одразу екстраполювати на людей.

Наприклад, доктор Клер Стенфорд із Університетського коледжу Лондона звернула увагу на те, що американські колеги не перевірили: більше до вподоби мишкам ультрафіолет або інші промені. До того ж, у гризунів цієї породи практично не виробляється мелатонін, що захищає організм від шкідливого впливу ультрафіолету. Отже, постає питання – чи етично взагалі було їх голити.

Дерматолог Річард Веллер із Університету Едінбурга висловив припущення, що природа могла задумати таку "залежність" від сонячного світла заради добра людини. Наприклад, дослідження, проведене в Скандинавії, показало, що збільшення перебування під сонцем знизило рівень смертності в цілому. А ще нещодавно з’ясувалося, що сонячне світло здатне знижувати тиск.

Реклама:

Головне сьогодні