Пристрої, що слідкують за станом нашого тіла, сіють у нас тривогу
Різноманітні монітори, фітнес-трекери та сенсори, розумні контактні лінзи – усе це, безсумнівно, являє собою тріумф медичної інженерії та дає нам можливість постійно слідкувати за станом нашого здоров'я.
Проте мало хто згадує про побічний ефект цього всього: тривожність.
Саме про неї розмірковує письменник, музикант та колумніст Родрі Марсден, пише The Independent.
Темою більшості дебатів, що виникають навколо подібних гаджетів, є лише конфіденційність даних про здоров'я людини. Ми прагнемо отримувати більше інформації про функціонування свого тіла, але чи не дезорієнтує нас надлишок цієї інформації?
Фото Peter Parkes/flickr.com |
Інтернетом шириться "кіберхондрія": ми гуглимо наші симптоми та, нажахані, мчимо до лікаря, бо підозрюємо в себе жахливу хворобу з назвою, котра навіть складно вимовляється.
Під'єднаний до нас гаджет радить нам випити ще води, не забути прийняти ліки, піти пробігтися – і ми легко перетворюємося на рабів цих сигналів.
"Диви! Цифри змінилися! Я мушу щось зробити!". Бо ці цифри пов'язані з нашим психологічним самопочуттям, ми маємо бути від них у захваті, але цей процес безперервного оцінювання не завжди на користь; кінець кінцем, це – лише показники, і інтерпретувати їх не завжди легко", - підкреслює Марсден.[L]
Ми покладаємося на софт, щоби він попереджав нас про тривожні відхилення від норми, і непокоїмося через тривожні сигнали, які могли пропустити. Технології опиняються у владній позиції, але питання в тім, наскільки це виправдано.
"Незрозуміло, чому, наприклад, ми більше довіряємо девайсу, що обіцяє моніторинг дегідратації та виснаження у режимі реального часу, коли наше тіло вже має дві вбудовані системи – спрагу та втому – котрі вже й так непогано справляються. Але по мірі того, як ці штуки завойовують споживацький ринок, люди починають покладатися на них. "Як почуваєшся?" "Не знаю. Зараз звірюся з моїм телефоном", - зауважує письменник.
Фото digitaltrends.com |
Подібно до того, як камери спостереження в ідеалі мають давати нам почуття захищеності нашої родини та оселі, так і девайси, які ми носимо на собі, мали б запевняти, що з нами все буде гаразд. Проте в багатьох випадках виходить навпаки.
Марсден закликає не думати про свої пристрої як про перепустку в безсмертя, адже часто вони виявляються лише квитком у тривогу.
Нагадаємо, завдяки новітнім розробкам - лінзам, стрічкам-сенсорам тощо - люди, хворі на діабет, незабаром будуть позбавлені необхідності щоразу колоти палець, щоби дізнатися рівень глюкози.