У Раді ініціюють перевірку міжнародних закупівель ліків. МОЗ коментує 5 міфів про це
Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон про здійснення державних закупівель ліків через міжнародні організації.
Він зобов’язав Міністерство охорони здоров’я делегувати цим організаціям придбання низки препаратів.
З початку цього року голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець наполягає на тому, що "міжнародні організації поставляють препарати за завищеними цінами з неприпустимими термінами придатності". Зокрема, про це вона заявила у понеділок, 13 березня, на погоджувальній раді.
[L]Богомолець попросила голову антикорупційного комітету Єгора Соболєва перевірити закон про міжнародні закупки препаратів на предмет корупційної складової.
У свою чергу у МОЗі запевняють, що "залучення міжнародників до закупівель дозволило зекономити бюджетні кошти шляхом придбання ліків без корупційних схем, а пацієнти отримали більше препаратів для лікування".
Зокрема міністерство наводить дані про те, що 60% ліків з міжнародних закупівель МОЗ отримує безпосередньо від виробників і, наприклад, "тільки на закупівлях 7 видів вакцин та антиретровірусних препаратів ЮНІСЕФ заощадив для України 4 мільйони доларів з коштів бюджету 2015 року, виділених на цю програму".
"Загальна кількість закуплених лікарських засобів через міжнародні організації у 2015 році зросла на майже 55%. На зекономлені при закупівлях кошти придбали додаткові препарати та вакцини. У 2016 році на закупівлі ліків через міжнародні організації виділили з бюджету 4 млрд грн, у 2017 році – 5,9 млрд грн", – уточнили у відомстві.
За цей час довкола процесу закупівлі ліків з’явилось чимало міфів. Поки у Верховній Раді розбираються із міжнародними закупівлями, МОЗ спростовує таке:
Закупівлю ліків віддали невідомо кому
Організації, які проводять закупівлі, відомі і мають значний досвід роботи в цій галузі.
Міністерство охорони здоров’я співпрацює тільки з тими організаціями, які прописані в ухваленому парламентом законі. Це ЮНІСЕФ, Програма розвитку ООН та компанія Crown Agents.
ЮНІСЕФ, наприклад, працює у всіх куточках світу, забезпечуючи препаратами дітей з країн Західної Європи, США, Австралії, Африки та Азії.
ПРООН діє у 170 країнах, допомагаючи у їхньому глобальному та національному розвитку. Crown Agents працює у понад 100 країнах та має 185 років досвіду в міжнародних закупівлях.
Ліки з міжнародних закупівель менш якісні
Всі ліки, придбані міжнародними організаціями для України, кваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. А значить, їхня якість уже доведена.
До того ж "дешевші" в цьому випадку не означає "менш якісні". Міжнародні закупівлі дозволили взяти участь у тендерах закордонним компаніям, які пропонують конкурентні ціни. Тому МОЗ має можливість отримувати якісні препарати без переплат.
Більше того, усунуто корупційну складову з процесу закупівель. Тепер виділені з бюджету кошти повністю йдуть на закупівлі ліків, а не осідають у кишенях корупціонерів.
Через міжнародні закупівлі страждає український фармвиробник
Міжнародні закупівлі мотивують вітчизняного виробника виготовляти продукцію, що відповідає світовому рівню якості і цін.
Міжнародні організації закуповують препарати у того виробника, який пропонує найкращу ціну за конкретний препарат. Має значення лише ціна та якість препарату, а не країна походження виробника. Це відповідає конкурентному законодавству і забезпечує ефективне використання коштів платників податків, виділених на закупівлю ліків.
Міжнародні організації заробляють на закупівлях ліків великі гроші
Міжнародні партнери отримують лише кошти на свою роботу – це 5% від усієї вартості закупівлі. За ці гроші міжнародний партнер організовує тендер і знаходить для України найкращу пропозицію по ціні.
Так, 5% від всієї суми – це немалі кошти, але така оплата роботи міжнародної організації економить українському бюджету значно більшу суму – сотні тисяч доларів. Тому ця виплата виправдана.
Міжнародні закупівлі непрозорі – МОЗ приховує договори
Ні, МОЗ не приховує договори з міжнародними організаціями. Згідно з ухваленим законом, який регулює здійснення державних закупівель лікарських засобів із залученням міжнародних закупівельних організацій, МОЗ має працювати "відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій". А їхні внутрішні правила передбачають, що такі договори є робочими документами і не можуть бути оприлюднені.