Як стрес та іспити впливають на менструальний цикл підлітків

27800
27 травня 2017

Те, що я напишу, повинні читати не дорослі жінки, а їхні дочки-підлітки, хоча ідеально, якщо мати та донька прочитають цю інформацію разом.

Дефіцит знань на тему менструального циклу спостерігається як раз у обох поколінь. Хоча це – ази, те з чого починається кожна жінка.

Дефіцит знань на тему менструального циклу спостерігається як раз у обох поколінь. Фото doble.dphoto/Depositphotos

Кінець весни та початок літа – надзвичайно напружений час у житті підлітків, особливо дівчат, бо це пора закоханості, іспитів та переживань щодо фігури (адже ось-ось розпочнеться пора бікіні). Це означає, що життя організму, що досі росте та розвивається, наповнюється стресом у всіх його проявах.

Сучасна медицина виокремлює наступні різновиди стресу:

В житті різни види стресу пов’язані між собою, бо так чи інакше всі процеси в нашому організмі відбуваються на біохімічному та біоенергетичному рівнях з використанням мікро- і макроелементів та утворенням енергії.

Прикладів комбінування різних видів стресу можна привести чимало, а буває, що неможливо відокремити домінуючий фактор, що впливає на здоров’я дитини більше, ніж інші.

Тим не менш, травень-червень – це одні із найстресовіших місяців у житті підлітків.

Чимало досліджень показали, що дівчата-підлітки більш психологічно вразливі до подій, що відбуваються в їхньому житті, адже вони більше за хлопців прагнуть перфекціонізму, причому у всьому: навчанні, стосунках, зовнішності.

Також останнім часом збільшилась кількість звернень дівчат-підлітків до лікарів не через те, що погіршився стан здоров’я, а тому, що зріс рівень психосоматичних реакцій, тобто коли психіка, розум провокують неприємні відчуття у тілі, що схожі на ознаки захворювань.

У минулому дівчатка-підлітки були більш замкненими в силу культурних та родинних традицій, позиції жінок у суспільстві, відсутності ЗМІ та каналів спілкування, в тому числі інтернету, мобільних телефонів на соціальних мереж. Зараз все це накладає значний відбиток на життя дівчат, і часто викликає додатковий стрес.

Останнім часом збільшилась кількість звернень дівчат-підлітків до лікарів, бо зріс рівень психосоматичних реакцій. Фото alexraths/Depositphotos

Проте не було б розмови про стрес, якби не його вплив на здоров’я.

Підлітковий період це не 13-14 років. Це період статевого дозрівання, що починається в 10-11 років і завершується в 20-21 рік.

Останній етап статевого дозрівання пов’язаний із формуванням зв’язку між певними ділянками мозку та яєчниками, що ми – лікарі називаємо гіпотамо-гіпофізарно-яєчниковою системою.

Гіпоталамус – це стара частина мозку, де закладено чимало програм виживання, а також програма розмноження.

Гіпофіз – це особлива залоза мозку, що виробляє речовини, що контролюють роботу багатьох органів, зокрема і яєчників.

Саме в яєчниках дозрівають статеві клітини – яйцеклітини, під час зростання яких утворюються чоловічі та жіночі статеві гормони.

Між цими трьома ланцюгами існує тісний зв’язок, котрий формується та вдосконалюється протягом кількох років. Стрес може порушити формування цього зв’язку, що найчастіше призводить до порушення менструального циклу.

Проблема багатьох дівчат-підлітків у тому, що вони не знають яким має бути менструальний цикл у нормі, а саме тому можуть сприймати нормальні варіації циклу за відхилення від норми і навпаки.

Що мають знати дівчата:

– Перша менструація виникає зазвичай через 2-3 роки після початку розвитку молочних залоз, в середньому в 12-13 років.

– Тривалість менструального циклу в перші 3 роки коливається і може бути різною (21-35 днів, нерідко до 45 днів), проте в подальшому цикл лишається чуттєвим до різних факторів, в першу чергу до стресу і від цього може бути нерегулярним.

– Менструація триває від 2 до 7 днів перші роки і в 90% випадків може супроводжуватись больовими відчуттями, проте не обов’язково у кожному циклі.

На регулярність менструального циклу можуть впливати різні фактори, проте найчастіше це:

– Психоемоційний стрес,

– Харчування з коливаннями ваги (втрата, набір),

– Інтенсивні фізичні навантаження.

У дівчат-підлітків всі ці 3 фактори нерідко присутні одночасно із:

– Переживаннями через навчання;

– Стосунками із друзями, однокласниками, хлопцями;

– Недосипом;

– Перевтомою;

– Недоїданням;

– Захопленнями дієтами;

– Інтенсивними заняттями спортом.

Саме тому не дивно, що травень-червень характеризується порушеннями менструального циклу у багатьох школярок та студенток.

Проте нерегулярність циклу може проявити себе не одразу після екзаменаційної сесії або іншої стресової події, а за 1-2 місяці (в цілому, до 6 місяців після епізоду вираженого стресу).

Якщо при гострому (раптовому) стресі частіше за все виробляються гормони, що мають короткотривалий вплив на організм (адреналін, норадреналін), тому вони менш небезпечні, тоді як при довготривалому (хронічному) стресі виробляється кортизол, що виводиться із організму повільно, а тому має значний вплив на різні органи, особливо на серцево-судинну систему.

У дівчат-підлітків, як і у дорослих жінок, порушення менструального циклу буде одним з перших ознак негативного впливу стресу.

Як же відрізнити "нормальні нерегулярні менструальні цикли" у підлітків від стану, що дійсно є відхиленням від норми?

Це складне питання, бо далеко на всі лікарі аналізують ситуацію детально, з урахуванням зросту, ваги дитини, режиму харчування та відпочинку, фізичних навантажень.

Увагу слід звернути тоді, коли на фоні більш-менш регулярних циклів (до 45 днів) змінилась їхня тривалість та почались затяжні періоди відсутності менструації (більше за 60 днів), або з більшими коливаннями нерегулярності (21-45-30-60 і т.д. днів).

У більшості випадків постановка діагнозу потребує тривалого спостереження – від 3 до 6 місяців, інколи більше, з урахуванням факторів, наявності інших захворювань (приміром, порушення функції щитовидної залози, анемії).

Призначення гормональних контрацептивів поспіхом, начебто для регуляції менструального циклу, частіше за все є неефективним і часто погіршує ситуацію, тому для підлітків це не повинно застосовуватись.

Призначення гормональних контрацептивів поспіхом, начебто для регуляції менструального циклу, частіше за все є неефективним і часто погіршує ситуацію. Фото photographee.eu/Depositphotos

Надзвичайно важливо:

– Поговорити із дівчинкою та уточнити, що її непокоїть, як вона реагує на певні події в житті (іспити, сварка із подругою або другом, висипи на шкірі обличчя тощо).

– Дізнатись наскільки правильно вона харчується.

– Скільки часу приділяє відпочинку, як проводить цей час.

– Запропонувати допомогу, в тому числі психологічну.

– Пояснити, що стрес негативно впливає на здоров’я.

– Проводити більше часу із дитиною (прогулянки, шопінг, похід в кіно або кафе, виїзд на природу, подорожі, "відверті розмови").

Дівчата-підлітки з багатьох причин можуть відмовлятись від візиту до лікаря.

В таких випадках важливо не лякати надмірно негативними наслідками відмови від професійної допомоги, а домовитись по певний період спостереження, що матиме позитивний вплив на прийняття рішення все ж таки звернутись до лікаря.

Присутність мами у кабінеті лікаря не обов’язкова, конфіденційність інформації гарантована, тому дівчина має знати, що без її згоди стан її здоров’я не буде обговорюватись із батьками у більшості випадків.  

Найбільш оптимальний та сприятливий варіант для здоров’я дівчини-підлітка – це знайти порозуміння із ним шляхом побудови здорових відносин, заснованих на довірі та любові.

Також, велику роль грають відносини між батьками. Як показують дослідження, порушення менструального циклу спостерігається рідше у підлітків із благополучних родин, де існують гарні стосунки між усіма членами родини, а значить рівень "родинного стресу" мінімальний.

Дорогі батьки, здоров’я дітей у ваших руках!

Велику роль грають відносини між батьками. Фото lisafx/Depositphotos

Олена Березовська, канадский лікар-дослідник, акушер-гінеколог, автор багатьох книг для майбутніх мам, Facebook

powered by lun.ua