Де чути дитячий сміх: 15 хвилин у першій в Україні лікарняній кімнаті для сім’ї

У восьмимісячної Ксені з Миколаєва Львівської області вада серця. Кожна вірусна інфекція для дитини – пряма дорога в лікарню. Чотири рази дівчинка потрапляла в реанімацію, тепер вони з мамою на лікуванні уже вп’яте.

"Ксеня ще навіть не повзає, от на канапі їй зручно. Ми уже робили тут селфі", – розповідає мама дівчинки Тетяна.

Тут – це в окремій кімнаті для родини, розташованій на четвертому поверсі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ".

Ця сімейна кімната – перша в Україні. Вона відкрилася 2 листопада 2017 року.

Створенням та утриманням таких приміщень займається благодійна Фундація Дім Рональда МакДональда.

Головна ідея у тому, що присутність батьків допомагає у лікуванні дитини не менш ефективно, ніж вдало підібрані препарати.

Тепер, коли до Ксені захоче приїхати тато, він матиме змогу поспати з дороги, поїсти та побавитися з донькою – у Сімейній кімнаті Рональда МакДональда.

Завітати туди хвилин на 15 та посидіти на улюбленій канапі Ксені вдалося й "Українській правді. Життя".

1 ХВИЛИНА 35 СЕКУНД. СПІЖАРКА

У коридорі лікарні розписи на стінах – птахи, квіти, візерунки, схожі на "петриківку".

Якщо заглянути у трохи прочинені двері палати, видно зі спини, як рухаються вгору-вниз руки однієї з мам – вона колисає дитину. Лікарі й медсестри ходять із притаманною заклопотаністю.

Приміщення ОХМАТДИТу у Львові до появи сімейної кімнати. Фото facebook.com/rmhcukraine

За поворотом наліво – ще одні відчинені двері. На них напис: "Сімейна кімната Рональда МакДональда. Ласкаво просимо".

У приміщенні світло. Одразу помітно кілька зон – так і не скажеш, що кілька місяців тому ці 62 квадратні метри мали зовсім інше призначення.

"Тут була, як на Галичині кажуть, спіжарка. Сестра-господиня тримала якісь речі. Звідси щось постійно виносили-заносили. Також була кімната старшої медсестри, де з осені ставало дуже холодно. Була маленька палата, де мами могли перебути, і гардероб для персоналу", – розповідає головна лікарка Львівського "ОХМАТДИТу" Мар’яна Возниця.

Вікна від стелі до підлоги нагадують про те, що колись тут були тераси. У доволі просторому приміщенні можуть одночасно розташуватися близько 15 людей.

Мар’яна Возниця. Фото Катерини Птахи

"Ми дозволяємо батькам у важкі моменти життя, коли у них хворіє дитина – не бути десь далеко, а лишатися поруч.

Більше того, поблизу може бути не тільки мама, а й тато, бабуся з дідусем, – пояснює Возниця.

Зазвичай лікарня асоціюється із місцем, де сірі кольори, сумні краєвиди, зайняті люди довкола. І тут раптом така оаза, де все по-іншому.

Людина, яка відчуває проблему або переживає трагедію, просто повинна мати місце, щоби побути наодинці із собою в умовах, які дозволять їй швидше подолати цей смуток".

На колишніх терасах тепер розташувалися зони сімейної кімнати. Фото facebook.com/rmhcukraine

Окрім власне кімнати, на четвертому поверсі обласної лікарні Фундація Рональда МакДональда відремонтувала туалет, облаштувала душову кабіну.

"Як на мене, повноцінна квартира", – усміхаючись додає головна лікарка.

На порозі "квартири " чекають на відвідувачів.

5 ХВИЛИН 20 СЕКУНД. АННА-МАРІЯ

Одразу при вході до сімейної кімнати розташовується місце її адміністратора – людини, відповідальної за спокій та порядок.

В цілому, у львівській кімнаті працюватиме п'ятеро адміністраторів. Їх відібрали із понад сотні кандидатів, зважаючи перш за все, на мотивацію долучитися до цієї справи.

Адміністраторка кімнати Анна-Марія. Фото Катерини Птахи

Одна із них – Анна-Марія. Дівчині 20 років – студентка, вивчає соціальну роботу. Раніше вона уже працювала в благодійних організаціях.

"У дитинстві мені видаляли аденоїди, і я лежала в ОХМАТДИТі. Тоді до мене не пускали маму. Досі це пам’ятаю. Мені самій було тяжко – погано почувалася, хотілося, щоб поруч був хоча б хтось, хто міг би потримати за руку, – пригадує Анна-Марія.

Я ще не можу до кінця зрозуміти мам, чиї діти в лікарні, бо своїх дітей не маю, але пацієнтів точно можу. Я б хотіла, щоб хтось тоді так потурбувався про мою маму, як зараз я маю можливість комусь допомогти".

Адміністраторка розповідає – оскільки в кімнаті одночасно можуть бути кілька родин, вони мають поводитися спокійно і записуватися, коли приходять.

Сімейна кімната. Фото Катерини Птахи

Від родичів очікують, що вони прибиратимуть за собою, їстимуть за столом, користуватимуться стікерами, зберігаючи їжу у спільному холодильнику. Проводити якісь медичні маніпуляції у кімнаті заборонено.

"Мої обов’язки – це підтримання порядку. Можу проконсультувати батьків, як користуватися холодильником, мікрохвильовкою. Я слідкую за чистотою у приміщенні, підтримую комфортну температуру, підливаю квіти", – додає Анна-Марія.

Користування кімнатою безкоштовне. Поблизу адміністратора стоїть прозора скринька для благодійних внесків Фону Рональда МакДональда – вони абсолютно добровільні.

Перебуваючи у приміщенні, батьки також безкоштовно можуть випити чаю, кави. Анна-Марія з колегами стежитиме за тим, щоб заварки й цукру вистачало усім.

Адміністратори відповідальні за спокій та порядок. Фото Катерини Птахи

Традиційно у Сімейних кімнатах Рональда МакДональда адміністраторам допомагають волонтери. У Львові їх поки немає – кімната має трохи попрацювати, щоб стало зрозуміло, яка допомога потрібна.

9 ХВИЛИН 35 СЕКУНД. "ЯК УДОМА"

Перш ніж облаштувати приміщення, працівники Фундації опитали батьків, аби дізнатися, що їм передовсім потрібно у лікарняній кімнаті.

Більшість говорила про кухню – тож одразу за місцем адміністратора у львівській кімнаті розміщений холодильник, мікрохвильова пічка, посудомийна машина.

У шафках – посуд, кольоровий та неодноразовий.

Кухня у Сімейній кімнаті Рональда МакДональда. Фото Катерини Птахи

"Для нас важливо, щоб тут була атмосфера домашнього затишку", – говорить виконавча директорка Фундації Дім Рональда МакДональда Анастасія Зражевська.

Праворуч від кухні – стіл. Поблизу нього розташувалися шафки, які замикаються на ключ.

У них відвідувачі кімнати можуть залишати речі, щоб не носити постійно із собою. За тим, щоб ніхто не забував речей, стежать адміністратори.

У зоні відпочинку кімнати немає телевізора, замість нього на полицях лежать книги – від "451° за Фаренгейтом" Рея Бредбері до антистрес-розмальовок Джоанни Басфорд, збірки віршів Ліни Костенко та Івана Малковича.

Анастасія Зражевська. Фото rmhc.org.ua

Широка сіра канапа неподалік столу й шафок (та сама, що сподобалася Ксені), може стати місцем як для відпочинку гостей, так і для розмов, обміну досвідом – що не менш важливо для родин пацієнтів.

"Ми будемо спостерігати, як використовується сімейна кімната – якщо стане зрозуміло, що місця потрібно для більшої кількості людей, ми подумаємо і спробуємо щось перепланувати", – додає Зражевська

Конкретного часу, скільки людина може перебувати у кімнаті, не визначають.

Наприклад, якщо тато приїхав до дитини й дружини, і йому потрібно поспати 12 годин, він може лишатися увесь цей час.

На місці терас, у зоні з вікнами від стелі до підлоги, стоять розкладні крісла, які також можна використовувати для відпочинку. Ця територія поділена на три частини, аби родини, які гостюють у кімнаті, не заважали одна одній.

На місці терас, у зоні з вікнами від стелі до підлоги, стоять розкладні крісла. Фото Катерини Птахи

Одна із трьох частин – "тиха", двері до неї зачиняються. У тихій кімнаті є пеленальний столик із шухлядами й розкладне крісло.

Сімейна кімната працює цілодобово.

12 ХВИЛИН 40 СЕКУНД. СОЛОМІЯ

У будь-який час до кімнати можуть завітати не лише родичі, а й самі пацієнти.

Другий тиждень з мамою у лікарні проходить обстеження 1,8-річна Соломія із Старосамбірського району Львівської області.

З усього начиння кімнати малій найбільше припала до душі розмальовка.

"Тиха кімната". Фото Катерини Птахи

"Тут багато простору, забуваєш, що ти у лікарні. Сьогодні ми вже чекаємо нашого тата.

У Соломійки ще є 2 сестрички, думаю, він приїде з ними – буде місце, де зустріти. Палати не пристосовані для відвідувачів, а тут – те, що треба", – розповідає мама дівчинки Марія.

Сестри Соломії – двійнята, їм майже 4 роки. Коли вони народилися, у лікарні з мамою лишалися близько 7 тижнів. Для батьків Марії це були перші онуки, вони хотіли їх навідати.

"То були такі відвідини – прийшли, в коридорі постояли (у ж палату не можна заходити), і все. Якби тоді існувала така кімната, нам би було легше", – додає Марія.

За словами голови наглядової ради Фундації Дім Рональда МакДональда в Україні Гжегожа Хмелярського, для створення такої кімнати у лікарні важлива наявність приміщення.

"Ми розпочали зі Львова, тому що місто виявляло ініціативу, й ОХМАТДИТ також активно проявляв себе.

Загалом немає суттєвих обмежень. Це не обов’язково має бути велика лікарня у місті-мільйоннику – кімнати можуть відкриватися і в районних медичних закладах", – пояснює Хмелярський.

Гжегож Хмелярський. Фото Катерини Птахи

Фундація орендує приміщення у лікарні для сімейної кімнати, а також бере на себе узгодження всіх юридичних моментів та документів.

"Думаючи, чи відкривати кімнату, перш за все, ми зважаємо не на площу, потрібну для приміщення – ми дивимося на те, чи хоче лікарня з нами співпрацювати, чи вона поділяє наші ідеї", – розповідає Анастасія Зражевська.

Кошти на Сімейну кімнату Рональда МакДональда в ОХМАТДИТі Львова зібрали під час акції "Долонька щастя" у МакДональдзах.

"Створення першої в Україні кімнати коштувало 1 мільйон 200 тисяч гривень.

Але більше 35% суми вдалося зекономити за рахунок партнерства з компаніями та допомоги окремих людей", – пояснює Зражевська.

Зони кімнати відділені, аби родини не заважали одна одній. Фото Катерини Птахи

Наприклад, мікрохвильовку та пилосос купила благодійниця, яка дізналася про відкриття приміщення з Facebook і просто вирішила допомогти.

14 ХВИЛИН 50 СЕКУНД. "МИ ГОТОВІ"

У світі зараз відчиняють свої двері для родичів пацієнтів 220 сімейних кімнат. Фундація Рональда МакДональда працює у 64 країнах.

[L]В Україні організація діє один рік, проте вже має амбітні плани відкривати нові кімнати в різних містах.

Батьки – теж ліки, вважають тут і просять адміністраторів медичних закладів заповнювати анкети на сайті Фундації, щоб отримати приміщення, як у Львівській обласній дитячій лікарні.

Так, бажання облаштувати родинний простір виявили лікарні у Вінниці, Рівному, Миколаєві та інших містах.

Наступна ж сімейна кімната може відкритися у Києві. У столичному ОХМАТДИТі їх заплановано навіть дві.

Головна лікарка ОХМАТДИТу в Києві Ірина Садов'як. Фото Катерини Птахи

"Ми вже спілкувалися з Фундацією Рональда МакДональда, маємо попередню гарантію того, що у київському ОХМАДИТі також з’явиться сімейна кімната. Представники Фонду приїздили до нас у лікарню, разом уже підшукали приміщення, – розповідає головна лікарка київського ОХМАТДИТу Ірина Садов’як.

Ми підготували всі документи, які необхідні для початку створення цих кімнат і відіслали їх у Фонд. Зараз заплановано кімнати у 2 відділеннях, у тому числі в онкогематологічному. Ми готові".

Наталія Вуйтік, УП