Не дожити до 60. Чому українці вмирають рано, і чи змінить це реформа

Українці не доживають до старості. Про такий невтішний висновок свідчить статистика середньої очікуваної тривалості життя в Україні.

За різними оцінками, громадяни України живуть майже на 10 років менше, ніж жителі Західної Європи.

В основному такий негативний результат спричинений через високу, у порівнянні з західними сусідами, смертність серед молодого населення та вищу, ніж на заході, дитячу смертність.

Також значно більше смертей від немедичних причин – суїцидів, автомобільних аварій та зловживання алкоголем.

В Україні в рази вищий рівень смертності від серцево-судинних захворювань – кожен третій українець хворіє на гіпертонію, яка призводить до серйозних ускладнень.

Хоча не варто нехтувати всіма чинниками, більшою мірою – це результат недієвої системи охорони здоров’я, яка не справляється з вимогами часу.

Кожен третій українець хворіє на гіпертонію, яка призводить до серйозних ускладнень. Фото Lighthunter/Depositphotos

СКІЛЬКИ ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ?

Один з основних показників, який показує рівень життя населення – очікувана тривалість життя.

За даними ВООЗ, у 2015 році середня тривалість життя в Україні становила 71,3 року.

Як наслідок, у світовому рейтингу тривалості життя Україна опинилася на 104 місці – між Суринамом (71,6 року) та Тринідад і Тобаго (71,2). Найдовше живуть в Японії – 83,7 років, а найменше – в Сьєрра-Леоне, лише 50,1 рік.

Згідно з доповіддю World Population Prospects, The 2015 Revision, яку підготувала Організація Об’єднаних Націй, очікувана тривалість життя в Україні – 70,7 років (у жінок – 75,6, у чоловіків – 65,7). У цьому рейтингу ми опинилися ще нижче – на 121 місці разом з Єгиптом та Азербайджаном.

За прогнозами, які містяться у цьому дослідженні, тривалість життя українців досягне рівня сьогоднішньої Західної Європи лише наприкінці століття і складатиме 79 років. Зростатиме тривалість поступово: 2025 – 72, 2050 – 73,8, 2095-2100 – 79,1.

Однак, це менше ніж у Сербії, Саудівській Аравії, Сенегалі, Шрі-Ланці, Танзанії, Тунісі, Туреччині тощо.

У Європі Україна є одним з аутсайдерів за очікуваною вартістю життя. Гірше лише в Російській Федерації, де за даними ВООЗ цей показник становить 70,5 років.

Другим важливим показником є очікувана тривалість здорового життя (healthy life expectancy). Це показник, який вимірює тривалість років, протягом яких людина може вести здоровий, активний спосіб життя (не плутати з середньою тривалістю життя!).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні середня тривалість здорового життя складає 64,1 року. Для порівняння, у Польщі – 68,7, Румунії – 66,8, Чехії – 69,4. Вона також більша у Білорусі та Молдови, але менша в Росії.

Очікувана тривалість здорового життя в українців дуже низька – 64,1 року. Фото lightpoet/Depositphotos

Втім, тривалість здорового життя збільшується з кожним роком. Так, якщо на початку століття вона становила 60,4 роки, то сьогодні вже перевищила 64 роки.

За даними ООН, до 2050 року населення України скоротиться ще на 21,7%. Це означає, що в середині століття в Україні проживатиме навіть менше, ніж у сьогоднішній Польщі – 35 млн осіб. Більше зменшиться населення лише у Румунії та Болгарії.

ХВОРОБИ-ВБИВЦІ

У минулорічному звіті Світового банку What Underlies Ukraine’s Mortality Crisis? відзначається, що низька тривалість життя викликана значним поширенням хронічних хвороб серед дорослого населення.

Українці, особливо чоловіки робочого віку, не лише помирають молодшими, але також менше живуть здоровим життям порівняно з іншими європейцями.

Дослідження виявило й інший важливий аспект: хронічні захворювання серед українців поширюються значно швидше, ніж у решті Східної Європи.

Найчастішою причиною смертей залишаються серцево-судинні хвороби.

На першому місці – ішемічна хвороба серця. За даними 2005 року, ця хвороба є причиною 40% всіх смертей.

Друга найпоширеніша причина – серцеві напади. Особливо швидко збільшувалася кількість цієї хвороби у 1990-1995 роках. З 1996 року їхня кількість почала зменшуватися, але й досі залишається в 2-3 рази вищою, ніж у решті країн Східної Європи.

Серед українців швидко поширюється гіпертонія, особливо серед чоловіків на сході та заході країни. Нині кожен п’ятий українець у віці від 18 до 24 років має гіпертонію. Якщо ж узяти вікову групу 18-65 років, виявиться, що вже кожен третій має підвищений тиск.

Нині кожен п’ятий українець у віці від 18 до 24 років має гіпертонію. Фото MonoLiza21/Depositphotos

Тим не менш, за даними Держстату, кількість вперше зареєстрованих випадків захворювань зменшилася з 1990 року до 2016 рік з 32,188 тис. до 27,361 тис.

Серед всіх видів хвороб збільшилося лише кількість новоутворень, серцево-судинних хвороб та хвороб сечостатевої системи.

Однак очевидно, що на ці показники вплинула кардинальна зміна чисельності населення України. Якщо у 1990 році населення України складало 51,8 млн людей, то в 2017 році (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополь) – 42,5 млн.

Нині кількість жителів України є найменшою з 1960 року.

До найчастіших причин смерті українців відносять хвороби серця та печінки, ВІЛ/СНІД, новоутворення та суїцид. Також значно високий рівень смертності від зловживання алкоголем, туберкульозу і дорожньо-транспортних пригод.

За рівнем смертності від коронарної хвороби серця Україна на 2 місці у світі, серцевих нападів – 41, ВІЛ/СНІД – 40, суїцидів – 23, зловживання алкоголем – 5.

Однак найбільше на очікувану середню тривалість життя впливає дитяча смертність.

"Дитяча смертність і смертність серед дітей істотно впливає на цей показник. Якщо дитина прожила 2 дні або місяць, – показник середньої тривалості життя суттєво зменшиться", – каже доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика Федір Лапій.

Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л.Шупика

У свою чергу В Міністерстві охорони здоров’я вважають, що медичний чинник незначно впливає на тривалість життя.

"Через специфіку методики розрахунку цього показника самі медичні причини мало впливають на його результат, окрім дитячої смертності та кардіології", – зазначили у профільному відомстві.

ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?

Неефективна система охорони здоров’я – одна з основних причин низької тривалості життя українців.

За статистикою ВООЗ, в Україні щороку помирає 136-138 тис. громадян саме через неякісну медицину.

Від серцево-судинних хвороб, більшість з яких пов’язано з неотриманням якісних і вчасних медичних послуг, щороку помирає 450 тис. Це вп’ятеро перевищує смертність від цієї хвороби у Франції, хоча населення останньої на 22 млн більше, ніж в Україні.

На відміну від європейців, 80% українців не доживає до 60 років.

На думку головного експерта медичної групи "Реанімаційного пакету реформ" Олександра Ябчанки, неефективна система здоров’я – чи не основна причина низької тривалості життя та, як наслідок, вкрай високої смертності.

"Згідно з дослідженнями, медична система впливає на здоров’я лише на 10%. Але якщо взяти ширше, то набагато більше. Та система, яка є у нас – не є системою охорони здоров’я, це система вирішення проблем зі здоров’ям", – переконаний експерт.

Громадяни України, продовжує він, найчастіше помирають не від гіпертонії (якою хворіє третина населення), а від її ускладнень. Тому Україна не є серед країн-лідерів за смертністю від гіпертонії, хоча саме вона і є першопричиною складних серцево-судинних захворювань.

"Оскільки у нас первинна ланка не працює, пацієнти не отримують постійного моніторингу. Через відсутність профілактики пацієнти живуть з гіпертонією поки вона не перетвориться у серйознішу проблему", – підкреслює Ябчанка.

Олександр Ябчанка, головний експерт медичної групи "Реанімаційного пакету реформ"

На думку Федора Лапія, медицина має значення, особливо в тих випадках, коли йде мова про допомогу глибоко недоношеним дітям, або коли йде мова про вакцинацію.

Останнє особливо актуальне для України сьогодні, адже рівень охоплення вакцинацією один з найменших у світі.

"Станом на 2016 рік Україна входить у 8 країн з найнижчим рівнем охоплення вакцинацією.

В Україні є смертність дітей від кашлюка, хвороби, яку можна попередити. За 2016 рік лише в Дніпропетровській області офіційно зареєстровано майже 10 випадків смерті дітей 1 року життя від кашлюка", – каже іммунолог.

За 8 місяців цього року МОЗ зареєстрував вже 1,652 випадки захворювань на кашлюк. В результаті, це істотно впливає на показник середньої тривалості життя.

Надання кваліфікованої медичної допомоги також впливає на тривалість життя дорослого населення.

"Якщо говоримо про старші вікові групи, – медицина також причетна. Хірургічні втручання на серці, стентування, трансплантація – це те, що дозволяє подовжити вік хронічно хворим і своєчасно надати допомогу", – пояснює Федір Лапій.

Основними причинами низької тривалості життя та високої смертності українців у молодому віці у Світовому банку називають недбале ставлення до власного здоров’я та згубні звички.

Проте основну роль грає саме неспроможність нинішньої системи охорони здоров’я запобігти, виявити і вилікувати хворобу ефективно.

"Проблема з медициною не у фізичній доступності. Навпаки, Україна має значно більше лікарень та ліжкомісць – на 40% більше, ніж в середньому в ЄС.

Проблема у неефективному розподілі та використанні ресурсів, десятиліттях відсутності інвестицій та шаленій корупції", – вважає директор представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові у 2012-2016 роках Кіміао Фан.

Основну роль грає саме неспроможність нинішньої системи охорони здоров’я запобігти, виявити і вилікувати хворобу ефективно. Фото sudok1/Depositphotos

ЯК ВИПРАВИТИ СИТУАЦІЮ?

Система охорони здоров’я в Україні не змінювалася з 1991 року. Досі в Україні діє ще радянська система Семашко, високоцентралізована система виключно державної форми власності й сьогодні вона не відповідає потребам.

Навіть не так. Неефективною є система використання ресурсів та управління. Хоча витрати на медицину в Україні вищі, ніж загалом в Східній Європі – 7,6%, вони не доходять до кінцевого споживача послуг – громадян.

Як наслідок, маємо неефективну систему, яка не може надати своєчасну та кваліфіковану допомогу.

Щоб мати останнє, громадяни все більше фінансують її з власного карману. За даними дослідження Ukraine Health System Review, на 42,3% система фінансується з власних коштів громадян.

"Дитячі та серцево-судинні хвороби найбільше впливають на тривалість життя. Тому найважливіший фактор, з медичної точки зору, це забезпечення роботи первинної системи охорони здоров’я", – пояснили в МОЗ.

[L]Тому саме первинна медицина є першим етапом медичної реформи. В міністерстві сподіваються, що результат буде відчутний вже найближчим часом.

Світовий банк та інші українські донори відзначають значний параліч української системи охорони здоров’я та вважають її реформу – ключовим завданням уряду.

Лікар-іммунолог Федір Лапій погоджується, що в перспективі реформа медицини повинна змінити ситуацію на краще.

"Наявність свого лікаря, чіткі критерії якості медичного обслуговування поліпшать ситуацію.

Однак дуже важливий аспект – це свідомість, відповідальність за своє здоров’я. Це стосується пасків безпеки, необхідності переходити дорогу на зелене світло самому і вимагати цього від інших, виконувати правила дорожнього руху, своєчасного проходити вакцинацію та профілактичні огляди", – зазначає лікар.

Олександр Ярощук, журналіст, спеціально для УП.Життя

Титульні світлини Depositphotos