Як цукор впливає на наш мозок – пояснення мультиком від TED

5814
26 серпня 2018

Уявіть тепле, солодке печиво, хрусткі цукерки, м’які пироги, вафельні ріжки, наповнені морозивом.

У вас виділяється слина? Ви хочете десерт? Чому? Які процеси в мозку роблять солодку їжу такою бажаною?

Цукор – загальний термін, який використовують для опису класу молекул – вуглеводів – які є у багатьох напоях та їжі, йдеться у навчальному ролику TED.

Погляньте на склад солодощів, які ви купуєте: глюкоза, фруктоза, сахароза, мальтоза, лактоза, декстроза і крохмаль – все це види цукру.

Так само, як і високофруктозний кукурудзяний сироп, фруктовий сік, нерафінований цукор і мед.

Цукор є не лише в цукерках і десертах, він входить до складу томатного соусу, йогурту, сухофруктів, солодкої газованої води, і батончиків-мюслів.

Що трапляється, коли він потрапляє на язик? Ви берете ложку мюслів. Цукор у них активує смакові рецептори на язиці.

Вони відправляють сигнал у мозок. Звідси активується система винагороди мозку – серія хімічних та електричних зв’язків, розташованих у певних ділянках мозку. Вони допомагають відповісти на підсвідоме запитання: "Повторити?".

Пам’ятаєте тепле, приємне відчуття, коли їсте шоколадне тістечко? Це ваша система винагороди каже: "М-м-м… Так".

 

Вона активується не лише їжею. Спілкування, соціальна поведінка та наркотики – лише кілька прикладів речей, які активують систему винагороди.

Проте її перезбудження спричинює серію прикрих подій: втрату самоконтролю, жагу, підвищену чутливість до солодкого.

Коли порція мюслів доходить до кишківника, тут теж є рецептори цукру. Вони не відчувають смаку, а подають сигнали в мозок, що організм наситився, або що потрібно виділити більше інсуліну для розщеплення надлишково спожитого цукру.

Основна валюта системи винагороди – дофамін, важлива хімічна речовина, або нейромедіатор.

В передньому мозку є багато рецепторів дофаміну, але вони розміщені нерівномірно. У деяких областях – щільне скупчення рецепторів, і саме вони відіграють важливу роль у системі винагороди.

Такі наркотики, як нікотин, алкоголь чи героїн, викликають надмірне виділення дофаміну, що змушує деяких людей постійно хотіти кайфу, призводячи до залежності.

 

Цукор також викликає виділення дофаміну, хоча і не так сильно, як наркотики. Цукор часто є у їжі, яка викликає виділення дофаміну.

Наприклад, броколі не має такого ефекту. Можливо, тому дітей так важко змусити їсти овочі.

Скажімо, ви голодні, і вирішили збалансовано харчуватися. Після прийому їжі рівень дофаміну зростає завдяки системі винагороди.

Але якщо ви їсте те саме багато днів поспіль, рівень дофаміну буде знижуватися, а потім перестане виділятися.

У їжі мозок приділяє особливу увагу новим чи відмінним смакам. На це є 2 причини:

  • щоб визначити зіпсовану їжу
  • чим різноманітніший наш раціон, тим більше шансів отримати усі необхідні нам поживні речовини.

Щоб підтримати розмаїтість, потрібно впізнавати нову їжу, і, що важливіше, потрібно хотіти вживати нову їжу.

Тому рівень дофаміну знижується, коли раціон не змінюється. А якщо замість здорової, збалансованої страви з’їсти щось солодке?

Якщо ви рідко їсте цукор або не їсте багато, ефект буде таким, як і з здоровою їжею. Але якщо ви їсте багато солодкого, рівень дофаміну не знизиться.

Тобто споживання великої кількості солодкого викликатиме високий рівень дофаміну щоразу. У цьому випадку цукор діє як наркотик.

Це і є причиною нашої любові до солодкої їжі.

powered by lun.ua