"Витяжка з телячої крові": чверть грошей на ліки українці витрачають на фуфломіцини

18894
28 серпня 2018

Минулого року 26% коштів, які українці витратили на ліки, пішли на препарати, що навряд чи комусь допомогли. Що це за ліки та в чому причина такої ситуації?

Чи багато людей погодилися б заплатити велику ціну за товар та натомість отримати кота в мішку? Мабуть, ні.

Проте з ліками без доведеної ефективності саме так і виходить. Пацієнт купує їх з надією, що вони допоможуть, і надія часто не справджується.

 Фото: DragonImages/Depositphotos

Багато хто з нас чув слово "фуфломіцин". Під цим терміном зазвичай мають на увазі  лікарські засоби, що не мають належної доведеної ефективності та безпечності.

Відомі лікарі використовують термін "фуфломіцини", щоб пояснити пацієнтам марність витрат коштів на цілі групи лікарських засобів.

Якщо метою застосування лікарського засобу є лікування або профілактика, навряд чи в цьому допоможе препарат, дія якого не була належним чином досліджена та доведена.

Скільки таких ліків і скільки їх купують в Україні? Спробу знайти відповіді на ці запитання зробили в дослідженні.

ПОВНИЙ ЗВІТ ТУТ

Загалом у 2017 році в Україні витратили 53,6 млрд грн на ліки в аптеках.

Четверту частину цих коштів заплатили за гомеопатичні і фітотерапевтичні препарати та інші ліки без доведеної ефективності.

 Фото: alexraths/Depositphotos

9,6 млрд заплатили за лікарські засоби без доведеної ефективності, ще 1,1 млрд грн – за гомеопатичні препарати та 3,3 млрд грн – за фітотерапевтичні препарати.

Іншими словами – в середньому кожен українець витратив 350 грн за минулий рік на сумнівні ліки.

Під час хвороби ця сума може складати тисячі або десятки тисяч гривень.

Упродовж 2013-2017 років 2,5 млрд доларів США українці витратили на ліки без доведеної ефективності, ще 309 млн — на гомеопатичні препарати та 905 млн – на фітотерапевтичні препарати.

 

Загалом – 3,7 млрд доларів США впродовж останніх 5 років витратили на ліки, які навряд чи комусь з пацієнтів справді допомогли.

Лікарський засіб має бути не лише з доведеною ефективністю та безпечністю, він має бути належно виробленим, призначеним пацієнту у потрібній кількості, у потрібній лікарській формі, дозуванні, з дотриманням періодичності прийому та тривалості курсу.

Як в Україні, так і в ЄС застосовують спецвимоги до реєстраційного досьє для гомеопатичних та рослинних ліків, завдяки чому їх виробники фактично не повинні доводити їхню ефективність.

За сучасними науковими уявленнями, гомеопатичні препарати не мають доведеної ефективності.

З рослинними препаратами складніше, адже вони містять хоча б якусь діючу речовину.

Та більшості з них немає у стандартах надання меддопомоги, адже вони не мають достатньої концентрації діючої речовини, стабільності вмісту або ж самі речовини та їхні комбінації недостатньо вивчені з точки зору безпечності та ефективності.

Хоча багато ліків створили з речовин, виявлених в рослинах, перед тим вони виділялись з рослин і ретельно досліджувались, перестаючи бути фітотерапевтичними.

Але як з гомеопатичними, так і з фітотерапевтичними препаратами можна легко маніпулювати через те, що вони "природні", що так приваблює частину пацієнтів.

Найпопулярнішим препаратом без доведеної ефективності вже багато років поспіль є "депротеїнізований гемодериват із крові телят". Іншими словами – витяжка з телячої крові.

 
 

Цього препарату немає у міжнародних стандартах надання меддопомоги, але це не заважає масово його призначати хворим на інсульт та інші захворювання нервової системи.

Найпопулярнішими групами препаратів без доведеної ефективності у 2017 році стали:  нейропротектори та ноотропи – 2,6 млрд грн, гепатопротектори – 1,1 млрд грн, кардіопротектори – 0,9 млрд грн, препарати для лікування ГРВІ – 0,7 млрд грн, хондропротектори – 0,5 млрд грн.  

Певний магічний вплив чинить на українських лікарів та пацієнтів приставка "-протектор", інакше й не описати, чому ці групи препаратів настільки популярні, хоча про них мало що відомо в країнах ЄС та США.

 

Найголовнішою прикметою ліків без доведеної ефективності є характер захворювань, які вони мають лікувати.

Зазвичай це хвороби, які або не мають ефективних способів терапії, або хвороби, для яких характерно покращення з часом, незалежно від факту лікування.

За даними National Stroke Association, серед пацієнтів, що перенесли інсульт, 10% майже повністю відновлюють свої функції, ще 25% відновлюються з незначним порушенням функцій.

Саме через те, що стан значної частини пацієнтів після інсульту суттєво покращується, пацієнти, їхні близькі та лікарі хибно сприймають це за дію нейропротекторів.

Хоча міжнародні стандарти надання меддопомоги говорять, що нейропротектори на це не впливають.

Аналогічно і з гострими респіраторними вірусними захворюваннями – середня тривалість захворюваності на які – 3-7 днів.

Почавши прийом "імуномодулятор/противірусного", наприклад, на другий день захворювання, пацієнт починає себе почувати краще вже через день саме через природній перебіг хвороби, а не через дію препарату.

Додатково до цього дослідили ринок дієтичних добавок, який склав 5,3 млрд грн.

 

Хоча за вимогами українського та міжнародного законодавства, дієтичні добавки не претендують на ефективність при лікуванні, проте значна частина пацієнтів їх купує саме з такою метою, адже їх дезінформують продавці.

Експерти дослідили й госпітальні закупівлі, що проводили коштом місцевого та державного бюджетів.

Загалом у 2017 році на ліки без доведеної ефективності витратили 183 млн грн коштів платників податків, ще 6 млн грн витратили на фітотерапевтичні препарати і 300 тис грн – на гомеопатію.

Усього впродовж 2013-2017 років на ліки без доведеної ефективності медзаклади витратили майже 37 млн доларів США.

Це ті кошти, що могли витратити з реальною користю для пацієнтів.

ПРИЧИНИ ТАКОЇ СИТУАЦІЇ

Автори дослідження виділили можливі причини такої поширеності ліків без доведеної ефективності.

1. Реєстрація ліків з сумнівною доказовою базою

Це відбувається через брак компетенцій експертів, що аналізують надані виробником матеріали, а також можлива корупція.

2. Помилкові клінічні рішення

Ухвалюючи клінічні рішення, лікарі часто спираються на власний досвід або думку колег, а не на надійні джерела медінформації.

3. Безпідставна агресивна реклама ліків

Для просування своїх брендів на фармринку компанії використовують усі можливі канали, спрямовані як на спеціалістів охорони здоров’я, так і на громадян.

Майже 30% усієї реклами та ТВ – реклама ліків, частина яких має сумнівну ефективність.

 Фото: AndreyPopov/Depositphotos

4. Неетична промоція ліків серед медпрацівників

Важливою проблемою є практика, коли медпрацівники отримують якісь матеріальні блага за призначення конкретних ліків.

5. Відсутність контролю дотримання протоколів лікування

Більшість ліків без доведеної ефективності немає як в міжнародних клінічних настановах, так і в українськиї уніфікованих протоколах.

Проте в Україні де-факто відсутні інституції, які мають контролювати дотримання протоколів.

6. Історична складова

Через те, що такий стан склався багато років тому і пацієнти до нього вже звикли, лікарям, які хочуть лікувати за сучасними стандартами лікування, важко пояснювати пацієнтам, що їм не треба приймати неефективні препарати та виконувати інші недоречні призначення чи рекомендації, до яких пацієнти вже звикли.

ЯК ВИПРАВИТИ СИТУАЦІЮ

Ситуація, при якій українці витрачають 13,9 млрд грн, а бюджет майже 190 млн грн на ліки без належно доведеною ефективності та безпечності, загрожує пацієнтам та благополуччю країни.

Тому необхідно, щоб уряд ініціював перегляд реєстраційних досьє лікарських засобів, яких не застосовують у високорозвинутих країнах.

Такі досьє переглядали у США у 1960-1980 рр, та в деяких Європейських країнах.

Іншими дієвими кроками можуть стати: запровадження електронного рецепту для відпуску рецептурних препаратів, контроль за дотримання бюджетними розпорядниками вимог Національного переліку лікарських засобів, посилення контролю за рекламою ліків, контроль за виконанням протоколів лікування, забезпечення прозорості даних реєстраційних досьє.

Титульне фото: VadimVasenin/Depositphotos

powered by lun.ua

Головне на сайті