Співоплата та приватне страхування: нове медичне керівництво країни закріпило свої плани

Голова комітету Верховної ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький, міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, міжнародні та пацієнтські організації підписали резолюцію.

Вони погодили принципові кроки подальших змін у системі охорони здоров’я, по яких сторони досягнули згоди.

На зустрічі з підписання документу

Серед них:

• Ввести в законодавство модель співоплати медпослуг, що розширить обсяг гарантованих пацієнтам медичних послуг;
• Сприяти розвитку приватного страхування в сегменті медпослуг і ліків, що не входять в гарантований державою пакет (гарантований пакет ще повністю не презентований - УП)

Ось іще основні пункти резолюції:

Впровадити у 2020 році на всіх рівнях меддопомоги конкурентну модель фінансування "гроші йдуть за пацієнтом", коли кошти сплачують тільки за реально надані медпослуги, а не за ліжко-місця. Продовжити реалізацію програми медгарантій для всіх видів меддопомоги.

Сприяти переходу у 2020 році усіх державних, комунальних і відомчих медзакладів в єдиний медпростір, де буде гарантований державою пакет медпослуг, щоб пацієнт мав максимальний вибір медзакладів.

Запровадити в Україні євростандарти контролю якості ліків та медвиробів.

За 5 років наблизити фінансування централізованих програм закупівель до повного покриття реальної потреби українських пацієнтів в ліках та медвиробах.

Боротися за збільшення фінансування галузі охорони здоров’я до 4 % від ВВП у 2020 році з подальшим збільшенням відсотку до 7% за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, що були закріплені в законі "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення".

Розробити цільові державні програми з фінансування дороговартісних захворювань.

Розширити програму "Доступні ліки" додатковими нозологіями та медикаментами.

Працювати над передачею ліцензування лікарів та медсестер професійним медасоціаціям.

Запровадити профілактичні програми щодо основних неінфекційних захворювань.

Посилити систему епіднагляду за станом здоров'я населення, включаючи забезпечення належного лабораторного контролю та проведення розслідувань.

Сприяти розвитку електронної системи охорони здоров’я.

Ухвалити законопроект, що регламентує патентну реформу у сфері лікарських засобів, запровадити механізм паралельного імпорту для ліків з інших країн.

Це забезпечить зниження цін на ліки як для закупівель на національному та місцевому рівнях так і при реалізації в аптечному секторі, а також унеможливить штучне продовження монополії на ліки.

Сприяти розширенню доступу до ліків.

Зокрема, запровадити законодавчі умови для застосування канабіноїдів як лікарських засобів на державному рівні та для наукових досліджень.

Урегулювати законодавчо розвиток трансплантації в Україні, ухвалити ряд законопроектів, після яких Україна буде включена до міжнародного реєстру донорів, передбачити забезпечення реабілітації після трансплантації.

Забезпечити можливість доступу до трансплантації кісткового мозку від неродинного донора для дітей та дорослих, що допоможе сотням пацієнтів з гематологічними та онкологічними захворюваннями отримати життєво необхідну терапію.

Надати можливість лікарням самостійно організовувати пошук донорів кісткового мозку у міжнародних реєстрах, оплачувати вартість такого пошуку та колекцію стовбурових клітин (кісткового мозку) та ввезення трансплантату в Україну.

Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька та голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький є одним з тих, хто підписалися від документом.

Ним вони декларують "зобов’язання дотримуватися у своїй діяльності викладених вище орієнтирів у трансформації системи охорони здоров’я України в інтересах пацієнта".

Також вирішили, що треба створити Стратегічну дорадчу групу з незалежних експертів, які сформують основу Стратегії розвитку системи охорони здоров’я Україні на 2020-2030 роки як продовження Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні, що завершує свою дію.