40 мільйонів життів міг забрати СOVID-19. Вчені оцінили стратегії протидії

1372
27 березня 2020

ОНОВЛЕНО 30.03.2020

Вчені розглянули кілька стратегій боротьби з коронавірусом та визначили, що найефективнішими засобами протидії є тестування, ізоляція та соціальне дистанціювання.

У випадку ігнорування поширення хвороби – вона могла б стати причиною 40 млн смертей

 40 мільйонів життів міг забрати СOVID-19. Фото Fusion Medical Animation/Unsplash

Такими є результати дослідження проведеного науковцями Імперського коледжу в Лондоні, які оцінили потенційні масштаби пандемії коронавірусу в світі.  

"За нашими оцінками, в найближчі тижні та місяці світ зіткнеться з безпрецедентною гострою надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров'я. 

Країни постають перед вибором між інтенсивними і дорогими заходами по придушенню інфекції та ризиком перевантаження системи охорони здоров'я.  

Однак наші результати показують, що швидкі, рішучі та колективні дії тепер, врятують мільйони життів в наступному році", – зазначив один з із авторів дослідження, лікар Патрік Уолкер

Стратегії протидії коронавірусу у світі

Дослідники розглянули кілька сценаріїв розвитку хвороби та прогнозовані наслідки смертності, зважаючи на стратегії протидії:

Нестримна епідемія 

Цей сценарії показав що б сталося, якби світ не відреагував на COVID-19.

За даними досліджень, при відсутності втручань до поширення, коронавірус привів би до 7 млрд заражень та 40 млн смертей в 2020 році.

Нестримна епідемія (рожевий колір); сценарій пом'якшення наслідків,
з урахуванням соціального відставання на рівні верств населення (сірий колір);
сценарій пом'якшення наслідків, з посиленням соціальної дистанції людей похилого
віку (блакитний колір).

Орієнтовна загальна кількість інфекцій (A); кількість осіб, які потребують
госпіталізації (B) та критичної допомоги (С), випадки смерті (D) за регіонами (зліва направо): Східна Азія та Тихий океан, Європа і Центральна Азія, Латинська Америка та Кариби, Близький Схід та Північна Африка, Північна Америка, Південна Азія, Африка південніше Сахари.

Для збільшення натисніть на інфографіку

Стратегії пом'якшення

Такі дії мають на увазі соціальне дистанціювання, що передбачає епідемію з одним піком.

Зниження рівня соціальних контактів на 40% в поєднанні з 60% скороченням соціальних контактів серед населення похилого віку, яке зазнає найбільшого ризику, може зменшити попередні показники на половину та врятувати приблизно 20 млн життів.  

Однак, як показало моделювання, навіть на цьому рівні системи охорони здоров'я в усіх країнах будуть швидко перевантажені.

Пом'якшені сценарії призводять до пікового попиту на ліжка у відділах інтенсивної терапії – найбільше це відчувають країни з низьким рівнем доходу. 

Нестримна епідемія (рожевий колір); сценарій пом'якшення наслідків,
з урахуванням соціального відставання на рівні верств населення (сірий колір);
сценарій пом'якшення наслідків, з посиленням соціальної дистанції людей похилого
віку (блакитний колір).

Орієнтовна загальна кількість інфекцій (A); кількість осіб, які потребують
госпіталізації (B) та критичної допомоги (С), випадки смерті (D).

Показники (зліва направо): низький дохід, низький середній дохід, високий середній дохід, високий дохід.

Для збільшення натисніть на інфографіку

Сценарій придушення 

На думку вчених, ця стратегія може найбільше вплинути на зниження захворюваності та смертності.

Дослідники зазначають, що швидке прийняття перевірених заходів охорони здоров'я, включаючи тестування, ізоляцію випадків та більш широке соціальне дистанціювання для запобігання подальшої передачі – мають вирішальне значення для стримування впливу пандемії.

Якби всі країни прийняли цю стратегію, поширення хвороби вдалося б уповільнити на ранній стадії (0,2 смерті на 100 тис. населення), що дозволило б урятувати 38,7 млн людей

Однак, якщо ця стратегія буде прийнята пізніше (1,6 смерті на 100 тис. населення), то ця цифра впаде до 30,7 млн жертв.

Вчені зазначають, що стратегію придушення хвороби необхідно підтримувати будь-яким чином до тих пір, поки не стануть доступними вакцини або ефективне лікування, щоб уникнути ризику епідемій у майбутньому. 

Сценарії епідемії тривалістю 300 днів: червона крива – в умовах не контрольованості епідемії, коли кількість інфікованих досягне піку в перші 100 днів; оранжева крива – стримування епідемії, пік захворюваності орієнтовно на 200 день і кількість хворих менша приблизно на половину 

Які фактори впливають на поширення захворювання в межах країни

Науковці вважають, що діяльність окремих країн в найближчі тижні вплине на траєкторію національних епідемій. 

Так, вони дослідили демографічні показники, вікові дані, моделі контактів для прогнозування впливу пандемії на здоров'я 202 країн

Країни з вищим рівнем доходу, як правило, мають великий відсоток літніх жителів, які перебувають у групі ризику.

А країни з низьким рівнем доходу, навпаки, мають набагато меншу частку населення старше 65 років.

Проте населення цих країн має високий рівень супутніх інфекційних та хронічних захворювань, зокрема, у дітей. 

Таким чином рівень ризику COVID-19 для країн з низьким рівнем доходу може дуже відрізняється від теперішньої ситуації в Китаї, Європі та на Півночі. 

 Демографічні, соціальні та змішальні моделі, що стосуються передачі та поширення COVID-19
в різних країнах

Крім того, є відмінності у активності контактів між різними віковими групами. 

Зазначається, що в країнах з високим рівнем такі закономірності стрімко знижуються з віком. 

Для країн, що мають середній рівень доходу, такий ефект є помірним.

Україна відноситься до країн із вищим середнім рівнем доходу із ВВП на душу населення 3220 доларів (станом на 2019 рік).

За даними МОЗ найбільше на COVID-19в Україні хворіють люди віком від 31 до 40 років.

Станом на 29 березня статистика захворювання по вікових групах у країні така:

  • Від 0 до 10 років – 5,4%;
  • Від 11 до 20 років – 4,5%;
  • Від 21 до 30 років – 12,5%;
  • Від 31 до 40 років – 22,4%;
  • Від 41 до 50 років – 20,4%;
  • Від 51 до 60 років – 21,3%;
  • Від 61 до 70 років – 11,9%;
  • Від 71 до 80 років – 1,4%;
  • Від 81 до 90 років – 0,2 %.

При цьому у країнах з низьким рівнем доходів люди похилого віку підтримують вищу частоту контактів з широким діапазоном вікових груп.

Коефіцієнти поширення COVID-19 з класифікацією за віком. 

A-C показують кінцеву частку заражених за віком для країн із високим, середнім рівнем,
нижче середнього та низьким рівнем доходу.

D-F приблизні показники контакту на душу населення з урахуванням демографії
на національному рівні. 

Для збільшення натисніть на інфографіку

Вчені зазначають, що потенціал системи охорони здоров'я також тісно пов'язаний із рівнем доходу країни.

Під час дослідження було проаналізовано кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії на 1000 людей:

  • Країни з низьким рівнем доходу мають в середньому 1,24 ліжка на 1000 людей.
  • Країни з середнім рівнем доходів – 2,08 та 3,41 ліжка. 
  • Країни з найвищим рівнем – 4,82 місць. 

Оцінювання наявності місць у відділеннях інтенсивної терапії у країнах-членах Світового банку. 

Для збільшення натисніть на інфографіку

Вас також може зацікавити:

Що треба знати про новий коронавірус: поширення, симптоми, заходи в Україні

Що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус. Алгоритм дій

Діти теж можуть важко хворіти на COVID-19 – ВООЗ

"Чужих бабусь і дідусів не буває": як допомогти літнім людям під час карантину

Що треба знати про тести на коронавірус: як їх роблять, за яких умов і чи можна зробити самостійно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua