Невидимі мешканці: вчені дослідили, хто живе в київському метро

11302
8 червня 2021

Українські вчені з Інституту молекулярної біології і генетики провели масштабне дослідження мікроорганізмів київського метрополітену та з’ясували, які віруси та бактерії там живуть.

Про це науковці повідомили на сторінці Інституту у Facebook.

Аналіз столичного метро провели в рамках найбільшого у світі метагеномного дослідження міських мікроорганізмів, що є у повітрі й на поверхнях, до яких торкаються люди. 

Науковці з різних країн вивчили дані з 60 міст світу.

Фото: d_vicka/Depositphotos

У 97% зразках з усіх локацій дослідники виявили той самий основний набір 31 виду мікроорганізмів.

Вони з’ясували, що загалом в метро у різних містах живе 4246 відомих видів мікроорганізмів, але водночас – 10928 нових вірусів та 748 бактерій. 

У київському метро науковці виявили типового представника шкірної мікрофлори людини – сutibacterium acnes.

"Він зазвичай спостерігається у здорових людей.

Ця бактерія входить до складу основних 31 видів, знайдених у всіх 60 містах, й ще раз свідчить про величезний вплив людини на міське середовище", – розповідає молодша наукова співробітниця ІМБГ Аліна Фролова з Групи системної біології.

Однак вчені виявили й види, які унікально характеризують київське метро, наприклад, Mycobacterium sp. VKM Ac-1817D – бактерію, яку вперше ідентифікували в 2015 році. 

Це непатогенна мікобактерія, яка, за словами науковиці, допомагає синтезувати  фармацевтичні стероїди.

"Це не означає, що ця бактерія присутня у великих кількостях, або ми одразу можемо її викорастати з  біофармацевтичною метою, однак пошук і виявлення нових бактерій зі схожими властивостями мають величезний потенціал", – розповідає Фролова.

 

Завдяки дослідженню вчені сформували перший у світі систематизований каталог міської екосистеми мікроорганізмів.

"Кожне місто має свій власний молекулярний відбиток, який його визначає.

Якби ви дали мені своє взуття, я міг би приблизно з 90% точністю сказати, з якого ви міста", – каже голова консорціуму Крістофер Мейсон, професор медицини у Weill Cornell (WCM), Нью-Йорк. 

Проєкт містить анотацію всіх ідентифікованих мікроорганізмів, а також тисяч вірусів і бактерій та двох архей, яких не знайдено у жодних базах даних. 

"Люди часто вважають, що тропічний ліс ‒ це щедрість біорізноманіття та нові молекули, які можна застосувати для лікування тих чи інших хвороб, утім, це саме стосується перил або лавок метро", – запевняють науковці.

Проєкт розпочався у 2013 році, коли Крістофер Мейсон почав збір та аналіз зразків мікробів у метрополітені Нью-Йорка.

У 2015 році з ініціативи вченого було створено Міжнародний консорціум MetaSUB (скорочення від Metagenomics and Metadesign of Subways and Urban Biomes), який охопив не лише вивчення мікробіомів на твердих поверхнях, а й у зразках міського повітря, води та стічних вод. 

Київ приєднався до проєкту в 2017 році. 

Кожного року 21 червня MetaSUB проводить глобальний збір зразків по всьому світу.  Їх збирають за допомогою стерильних тампонів, що не містять жодних ДНК і РНК, і відправляють до лабораторії. 

Вас також може зацікавити:

Які бактерії живуть в нашій оселі та чи можуть вони нам зашкодити?

Чому не варто вбивати усі бактерії, які живуть в нашому організмі - вчений

Людство важить у тисячу разів менше за бактерії. ГРАФІКА

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua