Невидимі мешканці: вчені дослідили, хто живе в київському метро
Українські вчені з Інституту молекулярної біології і генетики провели масштабне дослідження мікроорганізмів київського метрополітену та з’ясували, які віруси та бактерії там живуть.
Про це науковці повідомили на сторінці Інституту у Facebook.
Аналіз столичного метро провели в рамках найбільшого у світі метагеномного дослідження міських мікроорганізмів, що є у повітрі й на поверхнях, до яких торкаються люди.
Науковці з різних країн вивчили дані з 60 міст світу.
 |
| Фото: d_vicka/Depositphotos |
У 97% зразках з усіх локацій дослідники виявили той самий основний набір 31 виду мікроорганізмів.
Вони з’ясували, що загалом в метро у різних містах живе 4246 відомих видів мікроорганізмів, але водночас – 10928 нових вірусів та 748 бактерій.
У київському метро науковці виявили типового представника шкірної мікрофлори людини – сutibacterium acnes.
"Він зазвичай спостерігається у здорових людей.
Ця бактерія входить до складу основних 31 видів, знайдених у всіх 60 містах, й ще раз свідчить про величезний вплив людини на міське середовище", – розповідає молодша наукова співробітниця ІМБГ Аліна Фролова з Групи системної біології.
Однак вчені виявили й види, які унікально характеризують київське метро, наприклад, Mycobacterium sp. VKM Ac-1817D – бактерію, яку вперше ідентифікували в 2015 році.
Це непатогенна мікобактерія, яка, за словами науковиці, допомагає синтезувати фармацевтичні стероїди.
"Це не означає, що ця бактерія присутня у великих кількостях, або ми одразу можемо її викорастати з біофармацевтичною метою, однак пошук і виявлення нових бактерій зі схожими властивостями мають величезний потенціал", – розповідає Фролова.
 |
Завдяки дослідженню вчені сформували перший у світі систематизований каталог міської екосистеми мікроорганізмів.
"Кожне місто має свій власний молекулярний відбиток, який його визначає.
Якби ви дали мені своє взуття, я міг би приблизно з 90% точністю сказати, з якого ви міста", – каже голова консорціуму Крістофер Мейсон, професор медицини у Weill Cornell (WCM), Нью-Йорк.
Проєкт містить анотацію всіх ідентифікованих мікроорганізмів, а також тисяч вірусів і бактерій та двох архей, яких не знайдено у жодних базах даних.
"Люди часто вважають, що тропічний ліс ‒ це щедрість біорізноманіття та нові молекули, які можна застосувати для лікування тих чи інших хвороб, утім, це саме стосується перил або лавок метро", – запевняють науковці.
Проєкт розпочався у 2013 році, коли Крістофер Мейсон почав збір та аналіз зразків мікробів у метрополітені Нью-Йорка.
У 2015 році з ініціативи вченого було створено Міжнародний консорціум MetaSUB (скорочення від Metagenomics and Metadesign of Subways and Urban Biomes), який охопив не лише вивчення мікробіомів на твердих поверхнях, а й у зразках міського повітря, води та стічних вод.
Київ приєднався до проєкту в 2017 році.
Кожного року 21 червня MetaSUB проводить глобальний збір зразків по всьому світу. Їх збирають за допомогою стерильних тампонів, що не містять жодних ДНК і РНК, і відправляють до лабораторії.
Вас також може зацікавити:
Які бактерії живуть в нашій оселі та чи можуть вони нам зашкодити?
Чому не варто вбивати усі бактерії, які живуть в нашому організмі - вчений
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".