Українська правда

Перша медична для диванної сотні. Частина 2

3 травня 2014, 16:36

Початок: "Перша медична для диванної сотні. Частина 1"

Є речі, медичні вмілості, котрі справді рятують життя, хоча є нескладними у виконанні. І якщо такі вміння знадобляться лише раз у житті, цього достатньо, щоб їх опанувати.

Отже, продовжуємо розмову про медицину, про яку не знають – для тих, кому вона, дай Бог, не знадобиться.

Переохолодження 

Увага! Переохолодження – безпосередня причина смерті!

Цей загрозливий стан може настати за умов тривалого перебування людини при температурі середовища менше +14 С.

Переохолодженню сприяють: втома, недостатньо теплий та/або мокрий одяг, сильний вітер, висока вологість повітря, голод. Дуже швидко переохолодження настає при перебуванні в холодній воді.

Як розпізнати появу переохолодження?

Бути уважним! Постраждалий може не відчувати погіршення самопочуття, його поведінка може стати неадекватною, "дивною", він може поступово стати млявим, сонним, повільно та неохоче відповідати на запитання, мова сповільнюється, порушується координація рухів – потерпілий необережний, часто перечіпляється, час від часу з'являється сильне тремтіння. Якщо вчасно не надати допомогу, потерпілий непритомніє, "засинає" та згодом помирає.

Що робити?

1. ЗУПИНИТИСЯ! При будь-якому навантаженні організм витрачає багато тепла.

2. Подбати про допомогу – послати витривалих учасників мандрівки до найближчого населеного пункту, подавати сигнали біди тощо.

3. СХОВИЩЕ! Усіма можливими в даній ситуації засобами створити сховище від вітру, холоду, опадів, попередити подальші втрати тепла.

4. Забезпечити наявність вогнища, гарячої води всіма можливими в даній ситуації засобами.

5. Дати потерпілому гаряче питво, шоколад, згущене молоко, якщо потерпілий притомний.

6. Пам'ятати про інших учасників мандрівки, запобігати їх переохолодженню.

7. ТРИВАЛИЙ ВІДПОЧИНОК! Якщо допомога взагалі прийде та ви маєте достатньо надійне сховище, достатній запас їжі та води – ЧЕКАТИ НА ДОПОМОГУ! Якщо такої надії немає, – вирушати до найближчого населеного пункту, безпечного місця тільки після тривалого відпочинку.

Як відігрівати потерпілого?

Замінити весь мокрий одяг. Сісти щільним колом довкола потерпілого. Найбільш витривалий роздягається та лягає з потерпілим в один спальний мішок. Давати пити гаряче та їсти. Прикладати тепло – наприклад, пляшки з гарячою водою – до шиї, під пахви, між стегна.

Триматися!

Суворо забороняється вживати будь-які алкогольні напої чи розтирати шкіру! Не поспішайте транспортувати постраждалого чи кудись іти без тривалого відпочинку та повноцінного зігрівання. 

Як запобігати переохолодженню?

Не перевтомлюватися, відсипатися. Їсти, пити протягом дня. Мати про запас шоколад, згущене молоко, цукор. Мати теплий одяг, навіть улітку.

 

Рани 

Небезпека поранення зумовлена: кровотечею, яка може бути значною; можливим пораненням внутрішніх органів, нервів, сухожилків тощо; можливим нагноєнням рани; можливим розвитком правця, гангрени. Окрім того, при загоюванні рани можуть утворюватись грубі рубці. 

Тому, для своєчасного виявлення та лікування можливих ускладнень, будь-яку рану має оглянути лікар.

Що робити?

1. Посадити чи покласти потерпілого, звільнити ушкоджену ділянку тіла від одягу, оглянути рану.

Якщо кровотеча незначна: 1) Промити рану розчином перекису водню або чистою водою; 2) Шкіру навколо рани змастити спиртом чи розчином йоду; 3) Перев'язати рану стерильним бинтом або чистою тканиною; 4) Транспортувати потерпілого до лікарні.

Якщо кровотеча значна – негайно накласти на рану тиснучу пов'язку. Кровотеча мусить бути зупинена! Транспортувати потерпілого до лікарні або викликати допомогу.

Важливі зауваження:

Найголовніше при наданні першої допомоги при ранах – зупинити кровотечу! Для огляду рани одяг можна не знімати, а розрізати.

Джгут не накладати! Лише при ампутації чи розчавлюванні кінцівки можна тимчасово перетиснути кінцівку джгутом/мотузкою/паском тощо, котрий затягується до повної зупинки кровотечі.

Якщо в рані є стороннє тіло – уламок деревини, скла, металу, тощо – на рану накласти чисту пов'язку, транспортувати потерпілого до лікарні. Видаляти стороннє тіло небезпечно.

Якщо рана, навіть незначна розташована на шиї, грудній клітці, животі – є велика ймовірність ушкодження внутрішніх органів. Негайно транспортувати до лікарні.

Незначні, поверхневі порізи, подряпини можна лікувати самостійно, щоденно обробляючи шкіру навколо рани йодом чи спиртом. Рану тримати під чистою, бажано стерильною пов'язкою.

Біль, набряк, почервоніння навколо рани може свідчити про її нагноєння. Звернутися до лікаря.

Вивихи та розтягнення

Про вивих у суглобі будуть свідчити:

Різка деформація в ділянці суглобу, неприродне, вимушене положення кінцівки. Нестерпний біль! Неможливість будь-яких самостійних рухів у звихнутому суглобі. Спроба рухати кінцівку в ділянці суглобу неможлива та супроводжується різким посиленням болю. 

Слід пам'ятати, що вивихи можуть поєднуватися з переломами та ранами сусідніх ділянок кінцівки.

Що робити?

1. Знерухоміти кінцівку в ділянці вивиху в такому положенні, у якому вона є, не намагаючись усунути вивих.

2. Дати знеболюючі засоби.

3. Не баритися із транспортуванням потерпілого до лікарні. 

4. Суворо забороняється смикати за кінцівку, не намагатися вправляти вивих самостійно!

При розтягненні в ділянці суглобу помітний набряк, проте зовні суглоб майже не відрізняється від неушкодженого. Біль помірний. Рухи в суглобі не обмежені, хоча можуть супроводжуватися помірним болем.

Що робити?

1. На ділянку суглобу накласти тиснучу пов'язку – фактично знерухоміти, – котра повинна значно обмежувати рухи в ушкодженому суглобі.

2. По можливості, забезпечити спокій потерпілому. До суглобу можна прикласти холод.

3. Дати знеболюючі. 

Інколи дуже важко відрізнити розтягнення від "незначного" перелому кістки поблизу суглобу. Тому, за найменших сумнівів консультація лікаря буде корисною.

Переломи кісток кінцівок

Про наявність перелому кісток кінцівок у потерпілого можна напевне говорити при виявленні хоча б однієї з наведених ознак:

1) Деформація та/або вкорочення кінцівки; 2) Незвичне, вимушене положення кінцівки; 3) Рухомість у незвичному місці; 4) Неможливість самостійних рухів чи опори на кінцівку. 

Слід зауважити, що інколи вказані ознаки виявити не вдається, потерпілого турбує лише сильний біль та набряк у місці травми. У таких випадках важко відрізнити перелом від звичайного забою. За будь-яких сумнівів, краще надати допомогу як при переломі та транспортувати потерпілого до лікарні.

Що робити?

1. Знерухоміти ушкоджену кінцівку. Обов'язковим є знерухомлення двох найближчих суглобів – вище та нижче місця перелому.

2. Дати будь-які знеболюючі засоби.

3. Дати пити воду, чай, тощо, проте, це не повинно затримувати транспортування потерпілого до лікарні.

Коли в місці перелому є рана, що сягає до кістки, такий перелом називається відкритим. Відкриті переломи є більш небезпечними та потребують негайної лікарської допомоги. Перш ніж знерухомлювати кінцівку, треба накласти на рану чисту тиснучу пов'язку для зупинки кровотечі. 

При виявленні значної рани кінцівки, після зупинки кровотечі бажано кінцівку знерухоміти, навіть при відсутності ознак перелому. 

При будь-яких травмах кінцівок слід звертати увагу на здатність потерпілого рухати пальцями травмованої кінцівки та на чутливість шкіри нижче місця травми. При порушенні відчуття дотику, занімінні кінцівки чи при неспроможності поворухнути пальцями – якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні. Допомогу надати як при переломі. 

Кінцівку знерухомлюють, примотуючи до неї за допомогою бинта, пасків, мотузок та іншого – дошки, лижі, гілля, тощо. 

Ногу фіксують у випростаному положенні, потерпілого транспортують на саморобних ношах. Руку фіксують на хустині, згинаючи її в ліктьовому суглобі на 90 градусів, при задовільному самопочутті потерпілий може пересуватися самостійно. 

Є ще простіший, "Пластовий" (скаутський), але абсолютно правильний підхід до травм кінцівок:

1. "Поламана рука чи вивихнута рука не грає в бадмінтон" а "поламана нога не ходить" – байдуже, який вигляд вони при цьому мають.

2. Кінцівку знерухомлюють за наявності протиприродного викривлення та порушення функції, як написано вище.

3. "Відкритий перелом = рана + перелом". Спочатку "лікуємо" як рану, а потім – як перелом.

Наступного разу поговоримо про страшні речі, котрі трапляються рідко, але є небезпечними – медичні жахи гуманітарної катастрофи: правила, які не повинні застосовуватися в мирному житті. А також – що ж насправді є "річчю першої необхідності" при збиранні тривожної аптечки.

Олександр Лінчевський, торакальний хірург, відділення політравми 17 клінічної лікарні м.Києва, спеціально для УП.Життя