Табуйовані коноплі. Як підживлюються міфи про канабіс в Україні

Столичний Поділ перетворити на рекреаційну зону для містян та туристів, схожу за ідеєю на вільне місто Християнія у Данії.

При чому для втілення використати економічний та урбаністичний потенціал канабісу.

Такий іронічний художній проект "Kyiv Legalize" запропонував архітектор Олексій Биков. Він був представлений на виставці "Фестиваль молодих українських художників" в НКММК "Мистецький Арсенал".

(для перегляду скористайтеся стрілочками)

В процесі підготовки проекту авторові довелося замінити дідух із засушених кущів технiчних конопель, який мав бути частиною композиції його роботи, на кущ очерету.

З'ясувалося, що "Мистецький Арсенал" не може забезпечити художнику можливість демонстрації навіть сертифікованих сільськогосподарських конопель, оскільки не має відповідної ліцензії на її зберігання.

При цьому інша частина інсталяції – арболiт — будівельні блоки, виготовлені з багаття аналогічної коноплі, використовуються як будівельний матеріал легально по всій країні. Їх демонстрація дозволена.

Неможливість виставити кущ конопель створила чудовий case study: сільськогосподарська конопля не містить психотропних речовин, утім самий її образ є табуйованим, оскільки начебто натякає на вживання канабісу.

Для інтерпретації образу куща конопель є ціла низка зполітизованих уявлень, але хто і як створює ці уявлення і кому вони вигідні?

Проект Бикова набув нової цінності, унаочнюючи проблему відсутності мови для говоріння про канабіс в Україні, де він є стигматизованим.

Сільськогосподарська конопля не містить психотропних речовин, утім самий її образ є табуйованим, оскільки начебто натякає на вживання канабісу. Фото st-design/Depositphotos

Напередодні Конопляного Маршу Свободи 2017 Олексій Биков зініціював в Українському кризовому медіа центрі панельну дискусію "Легалізація канабiсу в Україні?" на якій зібралися експерти різних галузей для обговорення, присвяченого питанням можливості декриміналізації та легалізації канабісу в Україні.

Дискусія в УКМЦ зачепила ширший соціополітичний та економічний контекст, показуючи, що криміналізація канабісу та загальна плутанина в термінах призводять до маніпуляцій громадською думкою, гальмування медичних досліджень і як наслідок – допомоги хворим, а також вартує чимало грошей платників податків і в цілому стримує фінансові вигоди індустрії.

Канабіс був визнаний забороненою речовиною в 1961 році, коли була підписана міжнародна "Єдина конвенція про наркотичні засоби", яка відносила канабіс до групи найважчих наркотиків.

Культурологічні та соціологічні дослідження того часу також свідчать про те, що заборона канабісу, пов’язана з намаганням владних систем маргіналізувати певні соціальні групи за етнічними чи класовими ознаками; та за допомогою криміналізації наркотику репресувати продемократичні рухи.

Утім подібне ставлення переглядається і вже протягом останніх п’яти років в низці західних країн відбуваються зміни в законодавстві, які в різній формі легалізують канабіс, в тому числі в медичних та рекреаційних цілях.

Так, 1 листопада у Польщі набув чинності договір про легалізацію медичної марихуани.

1 листопада у Польщі набув чинності договір про легалізацію медичної марихуани. Фото belchonock/Depositphotos

Громадська думка щодо речовини також змінюється: зокрема в США позитивне ставлення до канабісу виросло з 12% в 60-х до 57% станом на 2016 рік.

Дмитро Ісаєв, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, розказав про проблеми дослідження терапевтичного потенціалу канабіноїдів в Україні.

Він зазначив, що вже після прийняття Єдиної конвенції була відкрита ендоканабіноїдна система, яка продукує в організмі людини речовини, які викликають заспокійливий ефект. Вони, зокрема, є в материнському молоці.

Але дослідити їх науково в Україні неможливо: попри те, що законодавчо дозволено використання в наукових цілях будь-яких речовин, воно має відбуватися за відповідним порядком, який, утім, лишається не розробленим, а за придбання зразків на дослідження можна сісти за грати строком на три роки.

Ісаєв зазначив, що науковці не мають сумнівів, щодо медичних властивостей канабісу в лікуванні хвороб Паркінсона, Альцгеймера, безсоння, хронічного болю, онкологічних захворювань, епілепсії, анорексії.

Є багато свідчень про позитивний вплив канабісу на всі неврологічні хвороби та епілепсію – великий відсоток таких людей не має діючих ліків, які б зупиняли напади, бо мають резистентність до ліків. В Україні таких людей близька 120 тисяч, з яких 50-60 тисяч – діти.

В такому ж контексті культуролог Назарій Совсун зазначив, що постановка питання про легалізацію є некоректною, оскільки мова йде про декриміналізацію канабісу, в першу чергу – для медичних цілей.

Постановка питання про легалізацію є некоректною, оскільки мова йде про декриміналізацію канабісу, в першу чергу – для медичних цілей

Він розказав про проект "Наркополітика", який, спираючись на досвід США, Канади та Ізраїлю в дослідженні лікувальних цілей канабісу, почав шукати в Україні людей, які мають досвід самолікування речовиною — "Наркополітика" знайшла таких людей і вивела їх історії в публічний простір.

Серед них були ветерани АТО, яким канабіс допомагає долати постравматичний синдром та болі від протезів; інші громадяни, які тамують біль від подагри, алергію, психічні розлади тощо.

В Україні є також самоорганізована група людей "Афіни – жінки проти раку" – спільнота жінок, які діляться досвідом власного використання канабісу в медичних цілях.

На думку Совсуна, якщо державу цікавлять питання охорони здоров’я громадян, вона повинна дослухатися до них, в тому числі й створюючи можливості легального дослідження канабісу.

Цю думку підтримав інший учасник дискусії, мер міста Глухова Мішель Терещенко, який раніше цього року пропонував відкриття центру терапії канабісом, оскільки дуже часто стикається з проблемами онко- та інших захворювань серед громадян.

Крім того, Інститут лубяних культур в Глухові, де була виведена селекція ненаркотичної речовини – досліджує економічні та екологічні вигоди промислового використання коноплі.

За словами Терещенка, цього сезону місто частково опалюється коноплею; з неї також виробляється ціла низка продуктів: олія, сир, молоко та делікатеси.

Спираючись на означену проблематику, Конопляний марш свободи 2017 мав три вимоги:

(для перегляду скористайтеся стрілочками)

Декриміналізація ст. 309 ч.1 ККУ – збільшення до об’єктивно виправданої порогової кількості канабісу, що встановлює кримінальну відповідальність за зберігання незначних кількостей для особистих потреб, без мети збуту.

Близько 80% затримань є "злочинами" за зберігання без мети збуту: отримуючи строки такі люди, зокрема, стають утриманцями платників податків.

Повна реорганізація органів по контролю та боротьбі з наркотиками, у першу чергу підрозділу протидії наркозлочинності Нацполіції під громадським контролем та з пріоритетами, визначеними Державною стратегією щодо наркотиків.

Реалізація права медичних та наукових організацій на використання канабіноїдів та їх похідних у наукових та медичних цілях, а також права українців на законний доступ до лікування медичним канабісом та препаратами на його основі.

За словами Совсуна, для того, щоб ситуація змінилася, Міністерству охорони здоров’я лише достатньо прийняти зміни до наказу про таблиці розмірів: маленьких, великих, середніх – щоб поріг криміналізації був не п’ять грамів, а, за прикладом західних країн, від п’ятнадцяти.

Ці вимоги вкладаються в стратегію наркополітики, яку Україна прийняла до 2020 року і марш був направлений на те, щоб змусити державу не саботувати процес реалізації цієї політики.

Адвокат Геннадій Шабас, керівник громадської організації "Єдиний досвід" звертався до національної поліції і отримав відповідь: "У свою чергу, департамент протидії злочинності, враховуючи актуальний запит суспільства, підтримує необхідність вивчення питання декриміналізації деяких діянь та окремих правопорушень у сфері обігу наркотиків, які не становлять значної суспільної небезпеки.

Визначення великих обсягів наркотичних речовин відноситься до компетенції МОЗ. У разі створення МОЗ робочої групи з вивчення цього питання, Департамент протидії наркозлочинності готовий взяти участь у цій діяльності".

На думку Шабаса, для позитивних змін потрібен діалог між поліцією, МОЗ та громадськими діячами.

Усі учасники дискусії погодилися, що громадська думка є важливою і для її розвитку потрібна освіта та виведення теми в публічне поле.

[L]За даними Совсуна, наразі не більше 12% розглядають відхід від репресивної політики щодо вживання канабісу і ця картинка погіршилася після останнього Майдану.

"Тема наркотиків часто використовується для маніпулювання громадською думкою.

Під час революції, якщо довіряти ненадійним ЗМІ, можна було б подумати, що на Майдані стоять люди під ЛСД, а борються з ними "беркутівці" на амфетаміні, – пригадує Назар.

Ці моральні паніки справді створюються і використовуються і приносять політичні дивіденди... Тут я би хотів звернутися до мас-медіа, які дуже непрофесійно висвітлюють тему наркополітики чи боротьби з наркотиками. Постійно відбувається маніпулювання чи не розуміння термінів.

Що таке "легалізація", "декриміналізація", "депеналізація" – все змішується в одну купу.

Чомусь людина, у якої знайшли більше 50 грам канабісу може стати великою рибою для Нацполіції.

Був випадок, коли ЗМІ ротували історію про вдалу операцію міліції, коли величезне поле дикоростучої ненаркотичної коноплі було спалене і правоохоронці звітували про тонни знищеного наркотику. Якщо б мас-медіа професійніше ставилися до висвітлення питання, громадська думка була б зовсім іншою".

Ася Баздирєва, мистецтвознавиця, спеціально для УП.Життя