Чому доспати безсонні ночі на вихідних не вийде? Відповіді на 8 поширених питань про сон

Третину свого життя ми проводимо у сні. Чому він такий важливий для нас і що буде, якщо постійно недосипати?

Відповіді на найпоширеніis питання про сон зібрала науковий кореспондент видання The Guardian Ганна Девлін.

Фото: Maxym/Depositphotos

Чому ми спимо?

"Єдина відома функція сну – вилікувати сонливість", – жартував Гарвардський вчений Алан Гобсон, який досліджував процес сну.

Це не зовсім так, але питання, чому ми спимо, нащо витрачаємо на це стільки часу, й що відбувається в нашій голові впродовж цього процесу досі не з’ясовані.

Головна загадка – чому сон виник як еволюційна стратегія? Адже він балансує на ризиках існування ще первісної людини – можливістю бути з’їденим кимось та відсутністю потреби добувати їжу під час стану спокою.

В одному дослідники єдині: сон не розкіш, а важливий елемент фізичного та психічного здоров'я.

Що відбувається в нашому мозку під час сну?

Мозок не просто вимикається. Він почергово переходить у два режими – глибокий сон та дрімання.

Близько 80% нашого сну – це глибокий сон, який характеризується розслабленням м'язів та повільним, глибоким диханням.

Фото: NatashaFedorova/Depositphotos

Існують переконливі свідчення того, що глибокий сон важливий для консолідації спогадів та переходу нового досвіду на тривалий термін зберігання в пам’яті.

Решта 20% часу нашого сну – час для сновидінь. Їх тривалість може коливатися від декількох секунд до ледь не години.

Більшість з них швидко або відразу ж забуваються. Під час поверхневого сну головний мозок дуже активний, тоді як м'язи тіла паралізуються, серцебиття пришвидшується, а дихання може стати нестабільним.

Скільки треба спати?

Найпоширеніша думка – спати треба вісім годин. Але насправді оптимальна кількість сну варіюється залежно від індивідуальних особливостей та віку людини.

У межах комплексного дослідження, в якому 18 експертів опрацювали 320 існуючих дослідницьких статей, Фонд національного сну США дійшов висновку, що ідеальна кількість сну – від семи до дев'яти годин для дорослих та від восьми до десяти годин для підлітків.

Дітям молодшого віку потрібно значно більше, а новонароджені взагалі потребують 17 годин сну на добу.

Однак експерти не оцінювали якість сну або його фази. Деякі люди можуть чудово почуватися за кілька годину сну, тому що сплять якісно. 

Біологічний годинник: чи важливо, коли ти спиш?

У 1930-х роках американський вчений Натаніель Клейтман провів 32 дні у Мамонтовій печері, штат Кентуккі, щоб дослідити свій біологічний годинник.

Живучи в повній ізоляції, не маючи ніяких зовнішніх сигналів про ніч і день, він встановив для себе 28-годинний день.

Фото: VitalikRadko/Depositphotos

Попри суворий графік прийому їжі та активності, Клейтман не зміг пристосуватися і продовжував пробуджуватися лише тоді, коли його призначений "день" випадково збігався з днем ​​у зовнішньому світі.

Його температура тіла також коливалася за циклом звичної доби. Багато людей, особливо ті, що працюють позмінно, мають схожі проблеми.

Впродовж останніх років цю проблему почали сприймати серйозніше, а професійні спортивні команди в США навіть взяли консультантів щодо графіків тренувань та поїздок за кордон.

Чому ми застрягли у 24-годинному циклі?

За мільйони років еволюції життя стало глибоко синхронізованим з циклом обертання планети "день-ніч".

Ці ритми виявляються майже в кожній життєвій формі і настільки міцно відображені на нашому біологічному апараті, що вони не припиняються навіть за відсутності будь-якого зовнішнього сигналу.

Рослини, які зберігають у темному місці за стабільної температури, відкривають і закривають листя так, наче вони відчувають сонце, не бачачи його.

У 1970-х роках вчені виявили найважливішу частину механізму для внутрішнього молекулярного хронометражу – невеликий ген у крихітній ділянці мозку.

Він слугує  каналом між сітківкою ока та шишкоподібною залозою мозку, яка добуває мелатонін із гормону сну. Тому, з настанням темряви, ми стаємо сонними.

То спати хоче лише наш мозок?

За останні десять років учені виявили такі гени ритмів практично у кожному типі клітин в організмі. Діяльність приблизно половини наших генів, ймовірно, ритмована.

Діяльність крові, печінки, нирок – все сповільнюється та пришвидшується у приблизно 24-годинному циклі.

Практично все в нашому тілі – від секреції гормонів до продукування травних ферментів в кишечнику, від зміни артеріального тиску до температури тіла – залежить від часу доби. Як це відбувається – вчені до кінця ще не з’ясували.

Чи спали люди в минулому спокійніше?

Часто говорять про проблему неякісного сну – через сидячий спосіб життя та прив’язаність до смартфонів.

Однак дослідники сну кажуть: люди переоцінюють якість сну своїх предків.

Упродовж тритижневого періоду дослідження сну племен у північній Танзанії показало – було лише 18 хвилин, коли всі 33 члени племені спали одночасно.

Водночас, сон кожного з них був здоровим.

Вчені дійшли парадоксального висновку, що відпочинок для них – спосіб виживання, який захищає їх від нічних загроз.

А головний секрет здорового сну у них – відсутність параної та тривог щодо якості, тривалості та обставин сну, які є такими поширеними у західному світі.

Що відбувається, коли ви не виспалися?

Відсутність сну може бути фатальною.

Щури, яким не дозволяють спати, помирають через два-три тижні. Цей експеримент не повторювали на людях, але навіть через день чи два без відпочинку у здорових людей можуть виникати галюцинації.

Після тяжкої ночі гіршає концентрація та пам'ять. Дослідження показали також, що невиспані люди більше схильні до брехні.

Впливає також брак відпочинку й на фізичне здоров’я. Недосип може провокувати ожиріння, цукровий діабет, хвороби серця та деменцію.

Звісно, за наявності й інших чинників хвороби.