Деменція: як діагностувати, та що робити тим, хто поруч

Якщо ваші бабуся чи дідусь почали помітно втрачати пам’ять – довгострокову чи короткострокову – варто звернутися до лікаря та почати обстеження, аби правильно дбати про них. 

Про це пише колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук.

Як діагностувати деменцію

Деменцію дійсно не так просто діагностувати та лікувати, але доклавши зусиль, можна зробити життя ваших рідних комфортнішим.

Перший фахівець, який має помітити, що не все гаразд із пацієнтом/-кою – це сімейний лікар.

Для цього важливо добре знати пацієнта, його/її анамнез та спілкуватися із родичами.

Остаточний діагноз: хвороба Альцгеймера, васкулярна деменція тощо – ставить психіатр, чи психіатр-геріатр.

Лікар має оцінити суб’єктивний стан пацієнта, об’єктивний стан (аналізи), зібрати сімейний та індивідуальний анамнез, знати, які ліки він/вона приймає, який спосіб життя веде.

Якщо лікар сумнівається, чи це деменція, чи тимчасові наслідки стресу, інсульту, прийому ліків, що викликають запаморочення, він має провести когнітивні тести. 

Інколи люди добре пораються з тестами, але сумніви щодо деменції все одно залишаються.

Перший фахівець, який має помітити, що не все гаразд із пацієнтом/-кою – це сімейний лікар. Фото: alexraths/Deposiphotos

Український протокол паліативної допомоги при деменції радить такі лабораторні тести:

• формула крові, 
• електроліти, 
• аналіз роботи нирок, печінки, щитоподібної залози,
• рівень цукру крові, вітамінів B12 і фолієвої кислоти, 
• комп’ютерну томографію кори головного мозку. 

Для того, щоб діагностувати деменцію та її типи, потрібні аналізи.

Аналізи допоможуть оцінити супутні хвороби – адже важко лікувати, приміром, тривожність, тонкосльозість і закрепи при гіпотиреозі (захворюванні щитовидної залози). 

Для хвороби Альцгеймера

Функціональна магнітно-резонансна томографія; позитронно-емісійна томографія із флуородезокліглюкозою. А ось генотипування на аполіпротеїн Е не потрібне. 

Протоколи його не радять як зайвий, хоча цей аналіз в Україні є. Більш інформативними вважають тести генотипу за генами APP, PSEN1, чи PSEN2.

Проте їх роблять лише в разі суттєвих підозр на хворобу Альцгеймера (це коштує доволі дорого). Вони не обов’язкові.

Для васкулярної деменції

Збір анамнезу щодо інсультів, цереброваскулярної хвороби, серцево-судинних хвороб, та МРТ чи КТ.

 Якщо в анамнезі є інсульти, інфаркти і хвороба судин, після яких розумові здібності і стали погіршуватися, то протокол закликає не ставити діагноз хвороба Альцгеймера. 

Для деменції з тільцями Леві та фронтотемпоральної деменції

однофотонна емісійна комп’ютерна томографія радіофармпрепаратами. 

Діагностувати тип деменції остаточно досить складно. 

Подекуди лікарі покладаються у діагностиці на результати тестів та самі лише симптоми, як-от порушення мови, пам’яті, та анамнез.

Які супутні хвороби можуть виникати в разі деменції

Деменція рідко приходить сама.

Її часто супроводжують тривожність, галюцинації, анорексія, депресія, інфекційні хвороби чи ризик переломів.

Поступове відмирання нейронів головного мозку і втрата пам’яті чи здатності міркувати – лише один бік деменції. 

Її супроводжує також низка психологічних і поведінкових симптомів, а також супутні хвороби. Вони погіршують життя і пацієнтові, і тим, хто про нього/неї піклується.

Апатія, депресія, тривожність і знервованість можуть долатися тими ж ліками, що і хвороба Альцгеймера.

Інколи лікар прописує антидепресанти, але вони не є першою ланкою терапії в разі деменції. Тут не буде деталізації, бо ліки добирає лікар для кожного випадку окремо. 

Є декілька психолітиків, у тому числі "нетипових", дозволених у разі деменції.

Їх прописують, якщо тривожність, агресія чи галюцинації становлять загрозу для пацієнта чи оточення, або спричиняють сильний дискомфорт.

Хронічне запалення супроводжує вісцеральне ожиріння, атеросклероз, артрити, синдром подразненого кишківника тощо. 

Воно є і в людей без деменції.

Терапія протизапальними препаратами різного штибу ефективно знижує як запалення, так і депресію, ним спричиненою.

Така депресія погано піддається лікуванню антидепресантами.

Поступове відмирання нейронів головного мозку і втрата пам’яті чи здатності міркувати – лише один бік деменції. Фото: monkeybusiness/Depositphotos

Тож у будь-якому разі треба спостерігати пацієнта в цілому, хоча прописувати протизапальні препарати "про всяк випадок" не можна. 

Анорексія старшого віку, коли люди не хочуть їсти, "всихають", їдять лише чай з печивом — це ненормально.

Це може бути проявом депресії, або розвинутися через проблеми із жуванням і травленням. Наслідком цього є недоживлення, закрепи і м'язова слабкість. 

Наразі немає затверджених ліків для цього стану, але допомогти може покращення травлення медикаментозно, достатньо пиття, їжа за компанію, страви, які легко їсти і ковтати.

Тривожність і знервованість, хронічний біль та анорексію досить ефективно долає медичний канабіс. 

Тому ще раз наголошуємо на необхідності його легалізації. Потребу пацієнтів мають визначати лікарі, а не моралізатори чи політики. 

Безсоння

Його радять лікувати не мелатоніном чи снодійними, а фізичною втомою упродовж дня, яскравим світлом вранці і приглушеним теплим ввечері (світлова терапія), гігієною сну (вставати і лягати в тій самій порі, мати ритуали сну).

А от позбавлення денного сну не рекомендовано — воно посилює тривожність чи агресію. 

Пневмонія

Її лікувати важко у всіх вікових категорях. 

Аби їй запобігти, треба робити щорічні щеплення від грипу, та після 65 років зробити щеплення від пневмококової інфекції.

Інколи причиною запалення стає їжа, що потрапляє в дихальні шляхи. 

Їжа має бути повноцінна, доступна для пережовування і легкого ковтання. Така, що не спричиняє застрягання в зубах чи протезах.

Важливо, щоб їжа містила достатньо рідини та клітковини, окрім нутрієнтів, інакше будуть закрепи. Літнім людям з деменцією і без важливо споживати більше білка, ніж людям середнього віку.

Впасти, зламати руку чи ногу, і втратити мобільність – сценарій дуже поганий і поширений.

Треба подбати про безпечний простір, ходунки, належне освітлення, а головне – не припиняти рухатися і тренувати баланс. 

Стояти на одній нозі час від часу, їздити на велосипеді все життя. 

Міцність кісток залежить також від навантаження – коли його немає, вони втрачають кальцій.

Що стосується гормональної терапії жінок в менопаузі, одним із її ефектів є збереження кальцію кістками, дані суперечливі.

Одні роботи показали захисну роль естрогенів із "пігулок", інші – навпаки. 

Нестача нутрієнтів: кальцію, магнію, калію, білка, вітамінів В1, В6, В9, В12, D, С – може бути зумовлена як неповноцінним раціоном, так і хворобами шлунково-кишкового тракту, які стають на заваді засвоєнню вітамінів, мікроелементів та амінокислот.

Вітаміну D може бракувати, якщо людина мало буває на вулиці та має хвороби печінки і нирок.

Нестача вітамінів B1, В9 та В12 часто супроводжує деменцію. 

Брак вітаміну В12 чи порушення обміну фолієвої кислоти призводить до підвищення рівня гомоцистеїну — нейротоксичної сполуки. 

На жаль, споживання цих вітамінів деменцію не сповільнюють. 

Позаяк, раціон має бути повноцінним, аби не було анемії, приміром. Інакше це треба компенсувати пігулками чи ін’єкціями. 

Крім облаштування комфортних умов та лікування, дбайте про них та не залишайте їх напризволяще. Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos

Закрепи дуже часто супроводжують деменцію. 

Причини:

• мала фізична активність,
• неповноцінне харчування через депресію, 
• проблеми із зубами і травленням, 
• зневоднення.

Закрепи можуть бути навіть причиною психозу чи підвищення температури. 

За потреби – послаблювальне чи клізма, а постійно – їжа, багата на клітковину (це можуть бути печені яблука, вівсянка з висівками чи гарбузова каша), достатньо рідини і прогулянки.

Що робити тим, хто поруч

Людям старшого віку треба нагадувати пити воду.

Люди в старшому віці погано розуміють сигнали тіла про спрагу, чи свідомо уникають пиття, аби не вставати зайвий раз у туалет.

Це призводить до поганого настрою, ще гірших когнітивних здібностей, закрепів, поганого травлення. 

Поговоріть із лікарем (як пацієнт/-ка чи близька людина) про знеболення і/чи можливе лікування причини хронічного болю.

Хронічний біль може бути наслідком ревматоїдного артриту, остеоартриту, чи фіброміалгією. 

Інколи людина може мучитися від болю і не бути здатна сказати про це.

Пацієнтам із деменцією дуже важлива увага близьких.

Тож крім облаштування комфортних умов та лікування, дбайте про них та не залишайте їх напризволяще.

Вас також може зацікавити:

Як це – коли у твого родича Альцгеймер (деменція)? Особисті історії і наукове пояснення

У половини жінок і третини чоловіків розвивається деменція або хвороба Паркінсона – дослідження

1 година спілкування і їм стає легше. Вчені пояснюють, як допомогти людям з деменцією

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.