Вечірній келих вина чи побутове пияцтво? Коли звичка розслаблятися алкоголем стає небезпечною

Келих ігристого чи бокал пива після важкого робочого дня часто здаються безневинним способом зняти напругу.

Але якщо алкоголь стає єдиним способом розслабитися щовечора – це може бути тривожним сигналом, який далі може призвести до залежності.

Що таке побутове пияцтво, як воно розвивається та чому люди часто не бачать в цьому проблеми, розповідають лікар психіатр-нарколог Ігор Данацко, нейробіологиня Віра Єфремова та психологиня Наталія Сабліна.

Що таке побутове пияцтво та які його основні ознаки?

Побутове пияцтво – це вживання спиртних напоїв у невеликій кількості, зі збереженням контролю над кількістю спожитого алкоголю, дотриманням певної міри та усвідомленням певних меж у процесі вживання, пояснює Ігор Данацко.

Але, як зазначає психологиня Наталія Сабліна, найбільш загрозливо, якщо людина не бачить в цьому проблеми, а розглядає такий ритуал як звичайну денну звичку.

Людина може щодня працювати та виконувати побутові обов'язки, але водночас регулярно вживати алкоголь.

У цьому випадку ще немає сформованої фізичної та психологічної потреби і втрати контролю. Людина свідомо обмежує кількість – наприклад, випиває один літр пива і зупиняється.

"Зараз ця тема є дуже актуальною, адже звичкою стає щовечора вживати алкоголь для розслаблення (100 грамів міцного напою або кілька літрів пива).

Часто це пояснюється втомою після важкого дня та бажанням зняти напругу. В умовах постійного стресу, особливо в Україні, ця проблема лише посилюється", – зазначила психологиня.

Як формується звичка випивати?

Людський мозок – це механізм навчання, який безперервно відстежує, що приносить задоволення, допомагає виживати або зменшує дискомфорт.

"Наприклад, після складного дня людина випиває келих вина, після чого – відчуває полегшення.

Мозок запам'ятовує цей зв'язок, й наступного разу у схожій ситуації він буде підказувати уже знайоме та дієве рішення", – пояснює Віра.

Таким чином формується класична звичка: тригер → дія → винагорода.

У цьому випадку, тригером можуть бути різні фактори. Наприклад, стрес, самотність, нудьга чи навіть кінець робочого дня.

Дія – це алкоголь.

А винагородою стає відчуття тимчасового полегшення.

"З кожним повторенням цей нейронний шлях стає сильнішим – ніби стежка в лісі, яка розширюється й закріплюється від частого використання", – додала вона.

Як регулярне вживання алкоголю впливає на роботу мозку?

Мозок сприймає алкоголь як психоактивну речовину, яка змінює спосіб спілкування між нервовими клітинами, зазначила Віра Єфремова.

Алкоголь впливає на префронтальну кору (ділянка в мозку, яка відповідає за самоконтроль, планування, оцінку ризиків та прийняття рішень). Тому не дивно, що після кількох келихів спиртного люди частіше кажуть те, що зазвичай залишили б при собі, витрачають більше грошей або погоджуються на ризиковані вчинки.

Крім того, порушується робота гіпокампа (структура мозку, яка допомагає формувати нові спогади), внаслідок чого можуть виникати "провали в пам'яті".

"Якщо спиртне стає регулярною частиною життя, мозок починає перебудовуватися: погіршується концентрація, знижується швидкість мислення, деякі ділянки мозку поступово втрачають об'єм.

Алкоголь не просто змінює настрій на декілька годин, а й архітектуру мозку при тривалому вживанні", – пояснює нейробіологиня.

Навіть помірне, але регулярне вживання алкоголю може мати довгострокові наслідки для мозку, які пов'язані зі змінами в структурі сірої та білої речовини. Такі зрушення накопичуються поступово й можуть впливати на роботу мозку з часом, адже він реагує на кожен повторюваний вплив спиртного.

Для того, щоб дізнатися, що ви знаєте про свій мозок, пропонуємо пройти тест.

Де проходить межа між побутовим пияцтвом і алкогольною залежністю?

Існує дуже тонка межа між цими двома поняттями, тому часто відбувається так, що люди поступово переходять від побутового пияцтва до алкогольної залежності, зазначає нарколог.

"З часом організм звикає до спиртного, що стимулює відчуття радості та знімає напругу, але при постійному вживанні ефект слабшає. У результаті доза поступово зростає, і контроль над вживанням втрачається. Так розвивається залежність", – додала Наталія.

За словами Ігоря Данацка, ранніми ознаками алкогольної залежності є:

• збільшення кількості та частоти вживання алкоголю,
• пошук приводів для того, щоб випити,
• вживання спиртних напоїв на одинці, щоб ніхто не бачив,
• дратівливість при їх відсутності,
• іноді зауваження від оточуючих щодо надмірного вживання,
• необхідність "похмілля" зранку.

Крім цього, важливий момент полягає в тому, що здорова межа проходить там, де алкоголь не стає способом регулювання емоцій.

"Якщо людина не може відпочити, заснути чи зняти стрес без алкоголю – це вже тривожний сигнал, на який варто звернути увагу. Саме це може бути знаком до залежності, яка з часом стає небезпечною", – додала психологиня.

Які фактори впливають на розвиток побутового пияцтва?

Насамперед варто згадати про психологічні розлади, які можуть

супроводжувати регулярне вживання алкоголю.

Найчастіше це пов'язано із депресивними, тривожними, адаптаційними розладами. Як правило для "полегшення психоемоційного стану", зазначає експерт.

Крім того, серед найпоширеніших причин – емоційне виснаження, тривожність та постійна внутрішня напруга. Коли людина не має ресурсу або хоче швидко розслабитися, алкоголь часто сприймається як простий спосіб полегшити свій стан.

Хронічний стрес, у якому сьогодні живе чимало українців, також може сприяти розвитку побутового пияцтва, пояснює психологиня.

Великий вплив відіграють і особистісні проблеми, які виникають у людей. Випиваючи ввечері, вони ніби хочуть "відключитися", "вимкнутися", щоб не думати про погане.

Існує хибна думка, що алкоголь створює ефект полегшення, але насправді – він не вирішує причину напруги, а тимчасово приглушує переживання.

"Такі спроби відволіктися від проблем часто мають зворотний, негативний ефект, що з часом може призвести до алкогольної залежності", – застерігає Ігор.

Існують й біологічні причини, через які одні люди більш схильні до зловживання, а інші – ні.

"Наприклад, схильність до алкогольної залежності частково успадковується. За оцінками науковців, генетика може визначати близько 40–60% ризику.

Деякі люди можуть мати певні генетичні особливості, які здатні впливати на швидкість розщеплення алкоголю. В інших – такі особливості пов'язані з тим, як система винагороди мозку реагує на спиртні напої.

Скажімо, після однакової кількості випитого дві людини можуть відчувати різний рівень "задоволення", – пояснює Єфремова.

Крім того, важливу роль при формуванні залежності відіграє психічне здоров'я, травматичний досвід та середовище, у якому виросла людина.

Чому важко помітити проблему, та коли слід звертатися до спеціаліста?

Люди часто не помічають проблеми, й думають, що все під контролем, але насправді це може бути не так. Алкоголь впливає на нервову систему та мозок, змінюючи реакції й сприйняття.

У такому випадку, в першу чергу важливо зрозуміти: залежність не виникає за одну ніч і так само не зникає миттєво.

Якщо фізичної залежності ще немає, важливо зрозуміти власні тригери: коли саме виникає бажання випити – через стрес, втому чи самотність, й знайти інші способи для зниження напруги, радить Єфремова.

Натомість до кваліфікованого спеціаліста варто звертатися у випадках коли:

• людина не може контролювати кількість випитого,
• потребує дедалі більших доз,
• продовжує пити попри проблеми зі здоров'ям чи у стосунках.

"Не потрібно відтерміновувати похід до спеціаліста, бо чим далі, тим важче це піддається лікуванню", – зазначає нарколог.

Подолати алкогольну залежність самотужки не завжди вдається. Звертаючись до фахівців, першим етапом має бути медична допомога, адже організму потрібен час, щоб вивести алкоголь і відновитися.

Як зазначає Наталія, лише після цього психологічна практика буде ефективною.

Далі важливо знайти причини, які підштовхують до вживання алкоголю. Також людина має навчитися здорових способів справлятися з напругою та отримувати позитивні емоції: через спорт, секс, хобі, спілкування або інші корисні заняття.

Тож, за словами нарколога, лікування залежить від стадії залежності: на ранніх етапах ефективною є психотерапія, тоді як на пізніших стадіях ефективнішим буде комплексний підхід – медикаментозне лікування та подальша психотерапевтична підтримка.

Анастасія Боднар, "УП. Життя"