(Не)безпечна косметологія: хто такий косметолог в Україні та як його обрати

На обличчі майже не залишилося місць, з яким не навчилися працювати косметологи. Філери, нитки, ліполітики, "вітамінні коктейлі" – далеко не повний перелік засобів, які обіцяють покращити ваш зовнішній вигляд.

Однак стандартів, які б ставили косметологічні процедури у конкретні рамки, в Україні не існує. А тому є великий ризик потрапити у невмілі або недобросовісні руки.

У нашому законодавстві навіть немає професії "косметолог". Водночас його функції можуть виконувати лише лікарі певних спеціальностей.

Проте навіть регулювання з боку держави не гарантує абсолютну безпеку. У США фанатка Кім Кардашьян померла після неліцензованих ін’єкцій у сідниці, а в Сингапурі жінка осліпла через неправильне введення філеру.

Серед поширеніших ускладнень від втручань – алергічні реакції, інфікування, некроз, міграції філеру, загнивання ниток.

Щоб не натрапити на некваліфікованого косметолога і не зіштовхнутися з небажаними наслідками від процедур, варто якомога більше дізнатися про цю сферу.

"УП. Життя" починає серію матеріалів про косметологію. В першій частині ви дізнаєтесь:

• хто такий косметолог насправді;
• яка у нього має бути кваліфікація;
• як правильно обрати фахівця у цій галузі.

У цьому нам допомогли розібратися медичний юрист Олександр Гришаков та лідерка напряму дерматології медичної мережі "Добробут", хірургиня-дерматологиня Тетяна Селіванова.

Хто такий косметолог?

Косметолог – це фахівець, який працює з естетичними проблемами та доглядом за шкірою клієнтів. Однак в українському законодавстві такої професії насправді не існує.

"Всіх, кого ми зазвичай називаємо косметологами, насправді ними не є. Законодавчо ці фахівці можуть займати лише суміжні посади", – пояснює юрист Олександр Гришаков.

Щоб розібратися, ким насправді є косметологи, варто для початку чітко розділити естетичну та ін’єкційну косметологію.

Естетична косметологія передбачає процедури, які не пошкоджують цілісність шкіри. Їх виконують фахівці, які у класифікаторі професій називаються косметиками.

У цій галузі може працювати будь-яка людина, яка пройшла спеціальні курси. Навіть без медичної освіти.

"Косметик має право проводити лише гігієнічні та естетичні процедури. Він підбирає догляд, наносить маски, робить поверхневі пілінги й чистки, масаж обличчя й тіла, антицелюлітні обгортання, інколи може виконувати воскову епіляцію та шугаринг", – розповідає дерматологиня Тетяна Селіванова.

Також існує така професія як фармацевт-косметолог. Цей спеціаліст може консультувати щодо парфумерно-косметичних засобів та виконувати неінвазивні косметологічні процедури.

Щоб стати фармацевтом-косметологом, треба мати вищу освіту магістерського рівня за спеціальністю "Фармація, промислова фармація" (освітня програма "Технології парфумерно-косметичних засобів").

"Посаду ввели ще у 1990-х роках. Однак за роки своєї діяльності я жодного разу не зустрічав таких фахівців. Переважно це косметики", – зауважує Олександр Гришаков.

А хто ж тоді може вводити філери, ботокс, нитки та робити інші процедури, що порушують цілісність шкіри? Згідно з класифікатором професій, цим займається лікар-хірург дерматолог.

До його офіційних обов’язків входять:

• використання філерів і ботулотоксину;
• мікроголкова терапія;
• контурна пластика;
• апаратна епіляція;
• використання фізичних і хімічних агентів (хімічний пілінг, фотодинамічна терапія, ультрафіолетове випромінювання, лазери, імпульсний лазер на барвнику, кріотерапія) тощо.

Хірург-дерматолог – це досить нова спеціальність. У довіднику професій вона з’явилася лише у 2022 році.

Попри це, за словами Гришакова, дерматовенерологи також мають змогу виконувати ін’єкційні косметологічні процедури.

"Згідно з посадовими інструкціями, лікар-дерматовенеролог уповноважений проводити ін’єкції, його цьому навчали в університеті. За новими стандартами, відтепер йдеться про процедури за медичними показаннями. Однак дерматовенеролог може пройти курси косметології та займатися саме косметологічними ін’єкціями. Законодавчих перепон для цього я не бачу", – стверджує юрист.

Також, як зазначає експерт, робити інʼєкційні процедури може лікар-хірург пластичний. Ця посада є новою для українського законодавства.

"Про це вказано у довіднику професій. Лікар-хірург пластичний може проводити косметологічні процедури після самої операції, щоб приховати, наприклад, рубці чи певні дефекти. Також він загалом має змогу виконувати малоінвазивні естетичні та омолоджувальні процедури на обличчі, повіках та шиї (наприклад, контурну пластику філерами чи уколи ботулотоксину – ред.)", – каже Олександр Гришаков.

Крім того, працювати у цій сфері може медична сестра з косметологічних процедур. Їй дозволено проводити ін’єкційні та апаратні процедури, однак лише під контролем лікаря. Тільки кваліфікований лікар має призначати їх й відповідати за можливі наслідки. Медсестра лише виконує його вказівки.

"Ін’єкційні процедури потребують досконалих знань анатомії та фізіології, яким навчають у вищих навчальних закладах. Так само і лікування запальних захворювань шкіри.

На жаль, люди із середньою медичною освітою та взагалі без медичної освіти інколи роблять все на свій розсуд і лікують пацієнтів за своєю "індивідуальною схемою" або звертаються до інтернету. А потім приходять пацієнти із запальними процесами й ускладненням, які лікували акне в когось "на дому". Тому медсестра має працювати за наказом лікаря", – наголошує Тетяна Селіванова.

У деяких інших країнах лікар-косметолог вважається офіційною професією, зокрема у США, Великій Британії, Японії, Туреччині та Польщі.

Однак освіта косметолога там – це навчання доглядовим та СПА-процедурам, лікування шкіри, вивчення та розробки складів косметичних засобів та інколи виконання макіяжу.

У деяких навчальних закладах за кордоном існує таке поняття як "естетична медицина". Зокрема, такий курс пропонує Лондонський університет королеви Марії у співпраці з дослідницьким Інститутом Блізард. Він є магістерським й викладається протягом двох років. Саме на цьому курсі навчають ін’єкційних та апаратних процедур. Його можуть пройти тільки ті, хто вже має медичну освіту.

Курси косметології

Хоча ін’єкційні косметологічні процедури й вважаються медичними, в Україні не існує жодної офіційної навчальної бази у цій галузі. Тому єдиний варіант розпочати діяльність у цій сфері – пройти курси у вже досвідчених фахівців.

За словами Олександра Гришакова, тривалість косметологічних курсів законом не регулюється. Однак важливо розуміти, навчання у якого спеціаліста пройшов фахівець.

"Якщо проводить не лікар, а саме косметолог, то в такому випадку немає ніяких норм. Якщо це лікар, зокрема хірург-дерматолог, і він проводить курси згідно з програмою безперервного професійного розвитку лікарів, то вони є акредитованими центром тестування МОЗ. Після проходження навчання на таких курсах лікарі отримують бали підвищення кваліфікації. Однак сертифікату державного зразка у них все одно не буде – у ньому зазначається імʼя лікаря-спеціаліста, який проводив курси", – пояснює юрист.

Деякі косметологи зловживають можливістю продати свій курс. Зокрема, навчають робити ін’єкції та працювати з косметологічними нитками людей без медичної освіти.

Менеджерка однієї косметологині, яка має понад 20 тисяч підписників в Instagram, в особистому листуванні запевнила, що їхній курс із контурної пластики губ може пройти будь-хто.

"Проведення навчання без медичної освіти можливе, але для офіційної роботи в пріоритеті мати медичну освіту. Сертифікат нададуть, але це не є документ, який підтверджує ваше право працювати", – зазначила у голосовому повідомленні в особистій переписці.

Інша відома в Instagram косметологиня, аудиторія якої сягає понад 60 тисяч підписників, пропонує "навчання з нуля", однак тільки для людей з медичною освітою. Вона обіцяє "цілий день напруженої роботи", під час якої учні зможуть отримати "всю теорію про філери" та "багато практики", вийшовши з навчання "готовим спеціалістом" та з "поставленою рукою" для виконання ін’єкцій.

Курси ін’єкційної косметології від українських шкіл косметології найчастіше тривають 1-2 дні. Деякі за один день пропонують теорію та практику, інші – розділяють цю програму на два дні.

Однак є й такі, що пропонують курси тривалістю у кілька місяців. Наприклад, одна зі шкіл у Дніпрі пропонує тримісячні курси із заняттями раз на тиждень, присвячені як теорії, так і практиці. Вони охоплюють естетичну та ін’єкційну косметологію.

Найчастіше навчання з інвазивних процедур у школах косметології доступні людям з вищою медичною освітою. Однак обмежень за спеціальностями немає. Їх можуть проходити навіть фармацевти.

Також варто уважно дивитися, який саме диплом пропонують на курсах. Наприклад, одна з київських шкіл приваблює учнів "державною кваліфікацією". Проте йдеться лише про спеціальність косметика, а за проходження навчання ін’єкційних процедур видають лише їхній "локальний" сертифікат.

Власні курси пропонують і деякі офіційні дистриб’ютори препаратів для ін’єкцій. Однак дерматологиня Тетяна Селіванова розповідає, що часом навіть вони не дотримуються правил.

"Більшість офіційних дистриб'юторів, що представляють європейські й американські компанії, не допускають до навчання косметологів, які не мають вищої медичної освіти. Але є й такі, що закривають на це очі. Інколи беруть на навчання спеціалістів, котрі не мають навіть середньої медичної освіти", – каже вона.

Як регулюється сфера косметології?

В Україні медичних протоколів для косметологічних процедур не існує зовсім. А якщо їх немає, то їх і не можна порушити.

"Немає єдиного стандарту, наприклад, для мезотерапії або використання філерів. Через це ніхто не може оцінити правильність виконання процедури.

Тому якщо дійде до судової справи, косметологи можуть легко її виграти. Норм немає, а отже можна знайти спеціаліста, який скаже, що все було виконано правильно", – каже Олександр Гришаков.

Відсутність медичних протоколів косметологічних процедур призводить до появи розмаїття технік, які часто є досить сумнівними. Наприклад, до повномасштабного вторгнення українські косметологи полюбляли хвалитися тим, що працюють у популярних "техніках Брауде". Їх автором є російський "косметолог-самоучка" без медичної освіти Ємельян Брауде. До початку своєї "кар’єри" він був кур’єром та доставляв філери.

Серед "технік Брауде" – "лисячі очі", "губи ТП", "профіль Джолі", безопераційна ринопластика тощо. В Україні косметологи продовжують активно ними користуватися, але вже без згадки автора.

У країнах, в яких косметологія чітко регламентована та вважається ліцензованим видом діяльності, медичні протоколи для ін’єкційних процедур існують. Насамперед йдеться про США, Велику Британію, Японію. Ці протоколи описують техніку проведення процедур – ведення філерів, ботулінотерапії, контурної пластики тощо. Деякі українські косметологи використовують саме закордонні протоколи.

Щоб займатися ін’єкційною косметологією, обов’язково потрібна ліцензія на медичну діяльність.

З 29 листопада 2023 року постанова Кабміну №1034 спростила процес отримання ліцензії. Раніше перед подачею заяви треба було звернутися до Центру протидії інфекційних хвороб або Держпродспоживслужби, які мали обстежити приміщення, в якому надаватимуться медпослуги. Тепер цього не вимагається – можна одразу писати заяву до МОЗ.

"Для клієнтів це створює додаткові ризики. Звичайно, є недобросовісні ліцензіати, які не дотримуються норм. Під час перевірки МОЗ може забрати у них ліцензію, але для цього потрібна скарга.

Поки перевірки немає, всі працюють на свій страх і ризик. Під час війни є мораторій на них. Тому контроль з боку держави поки дуже неефективний", – наголошує юрист.

Чи планується введення професії лікаря-косметолога в Україні?

Як запевнили "УП. Життя" у Міністерстві охорони здоров'я, наразі в Україні не планується введення професії лікаря-косметолога, адже вона "достатньо врегульована".

"Процедури косметичної корекції здійснює лікар-хірург дерматолог. Косметологічну допомогу населенню під керівництвом лікаря надає сестра медична/брат медичний з косметичних процедур. Фармацевт-косметолог консультує населення з питань раціонального застосування косметичних засобів і косметологічних процедур, клієнтів косметологічних закладів з питань раціонального і дієтичного харчування, надає неінвазивну косметологічну допомогу, у тому числі апаратну, крім як за медичними показаннями.

Тому, станом на сьогодні МОЗ не вважає доцільним запровадження нової професії лікар-косметолог", – відповіли у МОЗ.

Як обрати косметолога?

При виборі косметолога експерти радять обов’язково звертати увагу на:

• наявність вищої медичної освіти за спеціальністю хірург-дерматолог, дерматовенеролог або пластичний хірург – такий фахівець знається на анатомії та фізіології й розуміє, що робити у випадку ускладнень;
• відгуки – треба уважно вивчити відгуки про косметолога, які люди залишають у соцмережах й на різноманітних сайтах. Якщо їх немає – є ризик потрапити до некваліфікованої або недосвідченої людини;
• сертифікати підвищення кваліфікації – у гарного спеціаліста має бути професійний розвиток;
• документи косметолога – диплом про освіту, сертифікати про проходження курсів, ліцензію на медичну практику, сертифікати на препарати.

За словами Олександра Гришакова, інколи трапляються випадки, коли медичні ліцензії підробляють. Тому варто перевіряти їх правдивість у реєстрі, опублікованому на сайті МОЗ.

За сертифікацією препаратів, які використовуватимуться під час процедури, також треба слідкувати. На жаль, під час воєнного стану ця інформація на сайті Держлікслужби недоступна. Тому можна спробувати скористатися реєстром Фармацевтичного управління. Однак висока ймовірність, що там не буде потрібного препарату. У такому випадку варто просити самого косметолога показати сертифікати, які в нього обов’язково мають бути.

Також для косметологічних кабінетів існують певні норми, які можна оцінити самостійно:

• чистота;
• проточна вода;
• обладнання для стерилізації багаторазових інструментів;
• наявність бахіл, медичних масок та засобів для дезінфекції рук;
• касовий апарат – у разі виникнення ускладнень саме за допомогою чеку можна буде підтвердити процедуру.

Чи можна притягнути недобросовісного косметолога до відповідальності?

Якщо ви натрапили на косметолога-ін’єкціоніста без медичної ліцензії, то маєте право поскаржитися на нього до поліції або Держпродспоживслужби. Тоді така людина понесе адміністративну відповідальність за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тисяч гривень).

Якщо косметолог не має належної медичної освіти, ліцензії та його дії призвели до тяжких наслідків для клієнта – це вже кримінальна відповідальність. Такий "фахівець" має нести відповідальність за статтею 138 Кримінального кодексу України. Вона передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк до 3 років.

Щоб спробувати притягнути косметолога до відповідальності за неякісну процедуру, треба:

• мати документ, що підтверджує візит – чек, квитанція або виписка про перерахунок грошей з банківської карти (якщо нічого з перерахованого немає, адвокат може спробувати дістати їх через офіційний запит до косметолога);
• звернутися до МОЗ, щоб дізнатися, чи є у косметолога ліцензія;
• якщо ліцензія є – треба подати скаргу до МОЗ;
• якщо ліцензії немає – варто скаржитися в поліцію або Держпродспоживслужбу;
• із документом, що підтверджує процедуру, та зафіксованою скаргою можна йти до суду.

Однак на практиці притягнути косметолога до відповідальності у разі виникнення ускладнень непросто.

"Люди часто до походів до косметолога ставляться легковажно й не звертають увагу на документальне підтвердження свого візиту. І косметологи цим користуються – можуть навіть самого клієнта потім звинуватив у шахрайстві.

Якщо йдеться про "косметологів", які ведуть свою діяльність вдома, то ситуація ще складніша. Оскільки це приватна територія, вона можуть не впускати поліцію. А вхід без дозволу неможливий", – зазначає Олександр Гришаков.

Також на заваді стає відсутність медичних протоколів для косметологічних процедур. Через це дуже складно оцінити правильність її виконання. Тому найбільш реалістичним є притягнення косметолога до відповідальності тоді, коли йдеться про серйозні наслідки для здоров’я.

Альона Павлюк, "Українська правда. Життя"