Чи переводитимуть медиків у піхоту? Пояснюємо рішення РНБО, яке ввів у дію президент

Оновлено 09.12.2024 о 17:30

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо перегляду умов бронювання медиків та цифровізацію ВЛК.

Указ оприлюднили на сайті очільника держави.

На які зміни можна очікувати – "УП. Життя" допомагав розібратися юрист та адвокат компанії MORIS Ростислав Соботник.

Протягом місяця Кабінет міністрів має законодавчо врегулювати заборону призначати людей із медичною освітою на військові посади, не пов’язані з медичною практикою, протягом воєнного стану. Крім випадків, якщо це власне бажання медика.

Так, нещодавно у мережі та ЗМІ обговорювали нібито наказ Генштабу про переведення військових медиків у піхоту. Зокрема, цю інформацію поширила народна депутатка Мар'яна Безугла.

Однак у Генштабі її слова спростували, заявивши, що лікарі надалі працюватимуть за фахом.

"РНБО вирішила зобов’язати Кабінет Міністрів закріпити на нормативному рівні конкретні правові гарантії того, що люди з медичною освітою не будуть призначатися на посади військової служби, не пов’язані з медичною практикою.

Це має перешкодити виникненню ситуації, коли бойових медиків поза їхньою власною волею переводитимуть на інші військові посади, що тягнутиме за собою суттєве зниження їхньої ефективності на фронті", – зазначив Ростислав Соботник.

Також Кабмін має визначити доцільність змін в умовах та механізмі бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних медиків, фахівців з реабілітації та інших представників сфери охорони здоров’я, які працюють у державних і комунальних закладах. Зокрема, йдеться про:

• зняття обмежень щодо кількості заброньованих працівників незалежно від військово-облікової спеціальності;
• встановлення обов’язку для обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій погоджувати з центральними органами виконавчої влади критерії, за якими визначатимуть критично важливі підприємства, установи та організації.

За словами юриста, наразі заклади охорони здоров’я, як і інші критично важливі установи, можуть забронювати не більше ніж 50% від загальної кількості військовозобов’язаних.

"Мобілізація медичних працівників залишає медичні заклади наполовину без кваліфікованої робочої сили, що суттєво впливає на якість медичних послуг як цивільному населенню, так і військовим.

Саме тому доцільним було б внести їх до переліку підприємств, установ, організацій, які можуть забронювати 100% своїх працівників", – зауважує Соботник.

Що стосується обов’язку погоджувати критерії критично важливих установ, це необхідно для мінімізації ризиків зловживань, зокрема корупційного характеру, каже юрист.

Крім того, Кабмін має:

• розв'язати питання цифровізації медичних оглядів, які проводять військово-лікарські комісії (ВЛК);
• розглянути необхідність додаткового законодавчого врегулювання реабілітації військових на підставі висновку мультидисциплінарної реабілітаційної команди незалежно від встановлення інвалідності;
• активізувати впровадження медичної інформаційної системи у військово-медичних закладах військових формувань та військових частинах;
• забезпечити обов’язковий електронний облік поранених, травмованих і хворих військових та електронне ведення медичної документації у військово-медичних закладах;
• впровадити електронні направлення бійців до цивільних медичних закладів для отримання ними медичної або реабілітаційної допомоги;
• розглянути питання щодо запровадження додаткових заходів кібергігієни для функціонування електронної системи охорони здоров’я, щоб захистити збережену в ній інформацію, зокрема персональні дані пацієнтів;
• розв’язати питання інформування військових частин про лікування військовослужбовців (заклад і термін перебування) через електронні листки непрацездатності.

"Цифровізація системи необхідна для того, щоб мінімізувати потенційні корупційні ризики та суттєво спростити пацієнтам, лікарям та закладам охорони здоров’я процес лікування та комунікації.

Також диджиталізація має допомогти розвантажити лікарні, зробити їхню діяльність більш прозорою та доступною", – пояснює Ростислав Соботник.

Крім того, Кабмін має розв’язати питання щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та її компонентів.

Міністерство охорони здоров’я за участі Національної академії медичних наук повинне удосконалити механізми розподілу видатків державного бюджету на проведення наукових досліджень, які пріоритетні в особливий період та які зможуть швидко впровадити.

Кабмін доручив Міністерству освіти і науки внести зміни до освітніх програм підготовки здобувачів фахової передвищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 "Охорона здоров’я". Йдеться про збільшення кількості годин на вивчення питань військово-медичної підготовки та медицини надзвичайних ситуацій.

Також Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації мають вживати превентивних заходів для запобігання і викриття правопорушень, пов’язаних із функціонуванням електронної системи охорони здоров’я.