Синдром іноземного акценту. Як це – одного дня заговорити з вимовою, якої у вас раніше не було

Уявіть, ви все життя прожили в Нью-Йорку, розмовляєте швидко і впевнено, з типовим американським акцентом, як у фільмах. Але одного дня під час гри в баскетбол отримуєте сильний удар по голові й непритомнієте.

Коли прокидаєтеся в лікарні і намагаєтеся покликати медсестру, ваш голос звучить так, наче ви щойно повернулися з іншого кінця світу – типовий американський акцент змінюється на британський.

Це не сценарій фантастичного фільму – це реальність людей із синдромом іноземного акценту – рідкісним і маловивченим розладом мовлення. Про те, чому виникає цей стан, які характерні симптоми має та чи можливо його вилікувати, "УП. Життя" розпитала в невропатологині медичної мережі "Добробут" Ганни Чередниченко.

Що таке синдром іноземного акценту?

Синдром іноземного акценту – це рідкісний розлад мовлення, зазвичай спричинений захворюванням або травмою нервової системи, після яких мовлення людини звучить "чужою", з акцентом, який не схожий на її звичну розмову.

"Через цей розлад можуть змінюватися швидкість вимови, інтонація, ритм, а також вимова приголосних звуків. Мова може звучати неприродно через «проковтування» окремих звуків, часте вставлення пауз, наприклад, "е-е", або через замінювання, видалення чи спотворення певних слів. Людина також може відчувати труднощі з правильною вимовою складних багатоскладових слів. Попри це, мовлення залишається достатньо розбірливим, але сприймається як іноземний акцент", – пояснює невропатологиня.

Водночас носії цього акценту кажуть, що подібний розлад мовлення не звучить ідентично тому, як розмовляють носії мови.

Синдром було задокументовано в різних куточках світу. Наприклад, у пацієнтів фіксували зміну акценту з японського на "корейський", з британського англійського на "французький", з американського англійського на «британський англійський» та з іспанського на "угорський".

Як пошкодження мозку може спричинити синдром?

Здатність користуватися рідною мовою у 90% людей залежить від роботи лівої півкулі головного мозку. Основними зонами, які відповідають за мовні процеси, є зона Брока, зона Верніке та моторна кора.

Зона Брока, розташована в лівій лобовій частці, відповідає за те, як ми трансформуємо наші думки в слова і проголошуємо їх вголос.

Зона Верніке, розташована в лівій скроневій частці, відповідає за розуміння того, що ми чуємо або читаємо.

"Щоби чітко говорити, ми повинні рухати м’язами рота, язика та горла. Тут у гру вступає моторна кора, розташована у лобовій частці. Ця ділянка мозку отримує інформацію з області Брока та повідомляє м’язам обличчя, рота, язика, губ і горла, як рухатися, щоб сформувати мову", – зазначає невропатологиня.

Проте, за її словами, у сприйнятті мови бере участь практично кожна ділянка мозку. Наприклад, зорова кора активується, коли ми бачимо текст, сенсорна кора працює, коли людина читає текст Брайля, а слухова кора біля вух допомагає сприймати те, що нам говорить хтось інший. Моторна кора, яка знаходиться у лобовій частці мозку, координує рухи м’язів рота, язика, губ і горла, необхідних для мовлення. Вона отримує інформацію від зони Брока і забезпечує точність мовлення.

"Більшість зареєстрованих випадків синдрому іноземного акценту пов’язані з ураженням лівої лобової частини мозку. Тоді виникає апраксія мови – стан, коли важко виконувати правильні м’язові рухи, необхідні для мовлення", – розповідає експертка.

Синдром іноземного акценту може виникати через структурні (викликані анатомічними ушкодженнями мозку) або функціональні порушення в передачі нервових імпульсів без видимих пошкоджень мозку .

Структурний синдром зазвичай спричиняють пошкодження лобової частки лівої півкулі через:

• інсульт;

• черепно-мозкові травми;
• аневризму головного мозку;
• пухлину головного мозку;
• розсіяний склероз;
• лобно-скроневу деменцію.

За словами невропатологині, ці захворювання викликають анатомічні пошкодження мозкових ділянок, що контролюють м’язи, які ми використовуємо, щоб говорити. Тобто виникає "апаратне" порушення – пошкоджуються нервові клітини в центрі мозку, відповідальному за мову.

Функціональний синдром виникає без видимих пошкоджень мозку та без причини, яку можна виявити під час КТ або МРТ. Мозок анатомічно не уражений, проте відбувся "збій програми" в передачі нервових імпульсів. Це може виникати після судом при епілепсії, після нападу мігрені, при деяких психічних захворюваннях: шизофренії, біполярному розладі або дисоціативних розладах.

"До того ж виникнення функціонального синдрому може бути пов’язане з психічними захворюваннями, які включають дезорганізовану діяльність або гіперактивність у певних областях мозку.

Деякі пацієнти спостерігають появу або загострення симптомів через емоційний чи психологічний стрес", – розповіла фахівчиня.

Конкретні фактори ризику, які підвищують ймовірність розвитку синдрому іноземного акценту, науковці поки не можуть назвати – насамперед через те, що синдром зустрічається дуже рідко.

Як часто зустрічається синдром іноземного акценту?

"Пацієнтам з синдромом іноземного акценту складно зі встановленням діагнозу, оскільки цей стан дуже рідкісний, а це означає, що медичний працівник може не знати його та неправильно діагностувати як інший стан", – зауважує невропатологиня.

Вперше синдром іноземного акценту було описано у 1907 році. В медичній літературі зафіксовано трохи більш, ніж 100 випадків.

Більшість людей, які постраждали від синдрому – це дорослі правші, для яких рідною мовою була англійська. Ніхто з них не мав контактів із країною чи географічним регіоном, акцент якого почав імітувати.

Як довго триває синдром іноземного акценту?

Як зазначає невропатологиня, тривалість синдрому іноземного акценту може бути різною, адже залежить від причини його виникнення. Усе залежить від того, чи зміна в мозку є постійною і чи може мозок відновитися від того, що її спричинило.

"У деяких випадках від синдрому іноземного акценту можна швидко одужати – усього за кілька днів. Іноді симптоми зникають за кілька тижнів або місяців. Функціональний синдром часто минає самостійно, він достатньо добре піддається психотерапії. Цей різновид захворювання періодично може повертатися в стресових ситуаціях, але й самостійно проходити.

Проте деякі люди живуть з цим станом постійно, наприклад, при розсіяному склерозі чи лобно-скроневій деменції", – каже експертка.

Як діагностується синдром іноземного акценту?

За словами фахівчині, синдром іноземного акценту діагностується під час детального медичного огляду, під час якого фахівці оцінюють, як людина використовує м’язи обличчя, які допомагають нам розмовляти. Крім неврологічного огляду, проводиться оцінка психічного здоров’я.

Для візуального підтвердження ураження мозку проводиться компʼютерна або магнітно-резонансна томографія, електроенцефалограма, когнітивні тести.

Обов’язково проводиться діагностика мовлення логопедом. Це тести для перевірки мовних моделей за допомогою аудіо- та відеозаписів, тести на читання, письмо та розуміння.

Чи існують ефективні методи лікування синдрому іноземного акценту?

Як зазначає невропатологиня, лікування структурного синдрому полягає у вирішенні основної причини: наприклад, реабілітації після травми, інсульту, аневризми. Методи терапії можуть сильно відрізнятися, і те, що працює для одного захворювання, може не працювати для іншого.

Симптоми функціонального синдрому при психічних захворюваннях можуть послабшати при лікуванні основного або пов’язаного захворювання. Їх можна полегшити за допомогою когнітивно-поведінкової терапії.

"Утім, через рідкісну природу синдрому наразі не існує психологічного лікування цього стану, яке б ґрунтувалося на доказах.

Когнітивно-поведінкова психотерапія може лише допомогти зменшити психологічний стрес людини в цьому стані, допомогти здолати тривожність та руйнівні думки щодо соціального несприйняття, взаємодії в сімʼї та на роботі", – каже лікарка.

За її словами, для лікування як структурного, так і функціонального синдрому буде корисною логопедія. Вона може допомогти людям зрозуміти конкретні звукові зміни, які спричиняють зміну акценту, і спробувати їх покращити чи виправити. Робота з логопедом також може допомогти розробити компенсаційні стратегії, які полегшать спілкування та допоможуть почуватися комфортніше в оточенні інших.

Крім того, допомогти позбутися синдрому іноземного акценту може опанування музичних навичок. При чому ті, хто співає, справляються з цим завданням набагато швидше і краще, ніж ті, хто грає на музичних інструментах.

Як синдром іноземного акценту впливає на якість життя пацієнтів?

Експертка зазначає, що синдром іноземного акценту може серйозно вплинути на психічне здоров’я людини. У людини може розвинутися депресія та тривога. Вона може відчувати скептицизм від сім'ї, друзів або близьких, які сумніваються в тому, що її стан і симптоми є справжніми.

"Страх перед негативною реакцією з боку оточення, наприклад глузуванням або залякуванням, сприяє розвитку у людини соціальної тривоги та уникнення будь-якої комунікації.

У деяких випадках розлад мовлення призводить до проблем зі збереженням або отриманням роботи через те, як людина говорить", – розповідає лікарка.