Допомога при ампутації: у МОЗ розповіли про етапи лікування та реабілітації
Міністерство охорони здоров’я назвало етапи лікування та реабілітації людей з ампутаціями. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії їхня кількість щодня збільшується.
Лікування кожного такого пацієнта – складний і довгий процес, кажуть у МОЗ. На шляху до одужання вони проходять п'ять важливих етапів.
1. Ампутація
Після операції з ампутації кінцівки в пацієнта починається стадія відновлення. У цей період важливо запобігти розвитку ускладнень, кажуть у міністерстві.
"Особливого значення набувають нормальний розпорядок дня і якісне харчування. Весь час пацієнт перебуває під контролем і наглядом лікарів", – розповідають у МОЗ.
Одночасно з медичною, людині надають реабілітаційну допомогу.
2. Загоєння
На цьому етапі рубець поволі загоюється й з кукси (частини кінцівки, що залишається після ампутації) знімають шви.
Після ампутації кінцівки спостерігається виражений набряк кукси та прилеглих тканин, що є нормальною реакція організму на оперативне втручання.
Під час загоєння розпочинається профілактика контрактур – обмеження рухливості в суглобі. Також проводиться антинабрякова терапія, результати якої, зазвичай, проявляються через кілька тижнів, пояснюють у МОЗ.
3. Допротезна реабілітація
Коли рубець загоївся, розпочинається допротезна реабілітація зі залученням мультидисциплінарної реабілітаційної команди фахівців.
На цьому етапі важливі:
✅ фізичні вправи для збереження амплітуди рухів у суглобах (перелік вправ мають визначити реабілітологи);
✅ проведення компресійної терапії – бинтування еластичним бинтом або за допомогою компресійної панчохи;
✅ масаж рубця, гігієну кукси та полегшення фантомного болю.
За даними фахівців, правильна компресія покращує циркуляцію крові, знижує больові відчуття та скорочує терміни адаптації кукси до протеза. Паралельно відбувається відновлення рухових навичок ампутованої кінцівки.
Також під час допротезної реабілітації лікар має надати пацієнту вичерпну інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації й необхідні документи для отримання протеза.
Перелік протезних підприємств можна знайти на сайті Мінсоцполітики або на дашборді за посиланням.
4. Протезування
Безоплатний протез в Україні можуть отримати:
✅ військовослужбовці та службовці правоохоронних органів, ветерани;
✅ постраждалі від війни цивільні громадяни;
✅ люди з інвалідністю, які набули інвалідність не через бойові дії;діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату.
Для отримання протеза не потрібно чекати встановлення інвалідності.
Для цього знадобиться висновок, який може зробити лікарська комісія, мультидисциплінарна реабілітаційна команда (МДРК) або фахівці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
За даними МОЗ, у висновку повинні бути враховані всі особливості та потреби пацієнта зі зазначенням характеристик засобу реабілітації.
Далі слід звернутися до соціального працівника в лікарні, Центру надання адміністративних послуг або територіального управління Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю.
При собі варто мати:
✅ заяву, приклад якої є тут;
✅ паспорт громадянина України або документ, який його замінює;
✅ довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
✅ для військовослужбовців потрібен висновок військово-лікарської комісії (ВЛК), цивільних – висновок МСЕК, лікарсько-консультативної комісії або МДРК;
✅ військовослужбовці також мають мати довідку від командира військової частини про обставини травми;
✅ посвідчення УБД або ветерана військової служби (за наявності).
Документи можна надіслати через електронний кабінет Централізованого банку даних з проблем інвалідності Міністерства соціальної політики.
Після того, як пацієнт обрав протезне підприємство, починається взаємодія з протезистом.
У середньому виготовлення протеза займає 45 робочих днів. Максимальний час очікування з моменту подання документів до забезпечення протезом складає 3 місяці.
Всі послуги та вироби людям надають безоплатно – їх повністю покриває державний бюджет, зазначають у МОЗ.
5. Протезна реабілітація
Після виготовлення протеза настає етап протезної реабілітації та адаптації.
Реабілітологи, які працюють із пацієнтом, мають навчити його користуватися виробом, звикнути до нього та допомогти відновити рухову активність кінцівки.
За згоди людини, для якої виготовили протез, під час цього етапу може здійснюватися фото- та відеофіксація процесу передавання.
"Це дозволяє державі як проконтролювати сам факт встановлення протезів, так і покращити контроль за їхньою якістю", – повідомляють у міністерстві.
Сума відшкодування за виготовлення протезів ніг складає від 14 тисяч гривень до близько 856 тисяч гривень.
Протези рук передбачають відшкодування у сумі від 17 тисяч гривень до близько 503 тисяч гривень.
Максимальна компенсація вартості протеза – 2 мільйони гривень.
Раніше ми розповідали, чому протез – не панацея і що треба знати про штучні руки та ноги.
