Вчені кажуть, що походження людини впливає на її старіння: що вони з’ясували про європейців

Місця походження та проживання мають вплив на старіння та ризик захворювань. Так, європейці можуть похвалитися більшим різноманіттям мікробіому кишківника. А люди зі Східної Азії – повільнішим старінням, якщо не покидають цю частину світу.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Cell, інформує IFLScience.

Команда вчених під керівництвом науковців зі Стенфордського університету проаналізувала зв'язок між генетикою та довкіллям.

У більшості наявних досліджень науковці зазвичай зосереджувалися на вивченні людей зі схожим походженням або пацієнтах із певними захворюваннями. Через це вчені досі мали обмежене розуміння, як генетичне походження та географічне середовище можуть впливати на стан організму здорових людей.

Тепер вони проаналізували низку факторів – від генів і білків до бактерій кишківника та метаболічної активності, – щоб показати, чим мешканці різних частин світу відрізняються одне від одного на молекулярному рівні.

Науковці вивчили інформацію про 322 здорових людей з Європи, Східної та Південної Азії. Завдяки цьому вдалося створити найдетальнішу картину того, як генетичне походження та середовище впливають на людську біологію.

Далі автори дослідження зосередилися на людях із однаковим генетичним походженням, які проживають на різних континентах, щоб відокремити вплив ДНК від дії середовища.

"Вперше ми отримали глибокий профіль людей з усього світу. Це дозволяє нам побачити, які властивості, як-от метаболіти (проміжні або кінцеві продукти обміну речовин – ред.) та мікроби, корелюють з етнічною приналежністю, а які – з географією проживання". – пояснив Майкл Снайдер, професор генетики Стенфордського університету.

Вчені виявили, що учасники з Південної Азії мали вищий вплив патогенів. Водночас у людей з європейським походженням було багатше мікробне різноманіття кишківника, але вищий рівень метаболітів, які пов'язують із серцево-судинними хворобами.

Ці закономірності виявляли незалежно від того, де проживали люди, що підтвердило сильне генетичне коріння особливостей.

Крім того, з'ясувалося, що географічне переселення пов'язане з важливими змінами в системах метаболізму та ліпідів, а також мікробіомом кишківника.

При цьому науковці помітили, що східні азійці, які живуть за межами Азії, були біологічно старшими за тих, хто не покидав рідного континенту. Для європейців зміна мала протилежний ефект.

Команда виявила і раніше небачений зв'язок між геном теломерази (ферменту, що запобігає старінню клітин) та специфічним складом бактерій кишківника. Виявилося, що вони пов'язані через ліпідну молекулу сфінгомієлін. Це може означати, що існує молекулярна реакція, яка дозволяє мікробам у кишківнику впливати на швидкість старіння клітин.

Результати пропонують нові докази індивідуального підходу до медицини, аби та була адаптована до генетичного походження пацієнтів та довкілля, в якому вони живуть.

"Це дослідження показує чіткіше, ніж будь-коли раніше, що наша біологія формується поєднанням генетичного походження і місць, де ми живемо.

Нас вразило, як послідовно етнічна приналежність впливала на імунітет, метаболізм та мікробіом, навіть коли люди переїжджали за тисячі миль.

Однак так само очевидно, що місце, де ми живемо, може суттєво впливати на ключові молекулярні шляхи (навіть на те, як старіють наші клітини) у різних напрямках залежно від того, ким ви є", – сказав співавтор дослідження, професор Річард Анвін з Манчестерського університету.

Раніше ми розповідали, які ознаки можуть свідчити про старіння задовго до появи зморшок чи сивини.