"Бактерії адаптуються до ліків швидше, ніж фармація виробляє нові препарати":

що варто знати про антибіотикорезистентність
спецпроєкт
27 жовтня 2025
У світі бактерій усе, як в ІТ: щойно розробляється нова програма, здатна захистити комп’ютери від шкідливого програмного забезпечення, хакери вчаться її обходити.
Кожен раз, коли ми неправильно приймаємо антибіотики, патогенні мікроорганізми всередині нас отримують шанс "оновити прошивку" і стати нечутливими до препаратів, які ще вчора їх знищували. Це називається антибіотикорезистентністю.
ВООЗ зазначає, що стійкість до антибіотиків загрожує ефективній профілактиці та лікуванню все більшої кількості інфекцій, спричинених бактеріями, паразитами, вірусами та грибковими інфекціями. Наприклад, до 1980 року 99% штамів були чутливі до пеніцилінів. Зараз резистентність, наприклад, пневмококів становить у середньому 38%.
Очікується, що в найближчі десятиліття ситуація погіршиться. За оцінками масштабного дослідження GRAM Project, антибіотикорезистентність може стати причиною 39 мільйонів смертей у світі протягом наступних 25 років.
Попри те, що антибіотикорезистентність є глобальною проблемою в Україні, повномасштабна війна загострила це питання. Збільшилась кількість інфекцій, пов’язаних з бойовими пораненнями, які потребують лікування антибіотиками, а також через складнощі з дотриманням інфекційного контролю на прифронтових територіях і під час медичної евакуації.
У матеріалі "УП. Життя" пояснюємо, що варто знати про антибіотикорезистентність та як визначити чутливість бактерій до антибіотиків.
Чому антибіотики стають усе менш ефективними та чим це загрожує
⇒
Як визначити антибіотикорезистентність
⇒
зміст матеріалу⇒
Як війна в Україні впливає на поширення антибіотикорезистентності
⇒
8 найнебезпечніших антибіотикорезистентних бактерій у світі
⇒
Кроки, які кожен з нас може зробити, щоб зменшити ризик розвитку та поширення антибіотикорезистентності
⇒

Чому антибіотики стають усе менш ефективними та чим це загрожує

Лілія Пащак,
завідувачка відділу бактеріології лабораторії "Сінево"
"Антибіотикорезистентність виникає, коли бактерії змінюються так, що антибіотики стають неефективними. І це глобальна загроза здоров’ю, яка може повернути медицину до часів, коли навіть незначна рана може призвести до летальних випадків".
Головною, але далеко не єдиною причиною стійкості бактерій до антибіотиків, як каже фахівчиня, є необґрунтоване вживання хворим медпрепаратів – тоді, коли вони не потрібні або коли людина приймає антибіотики через невмотивовані лікарські призначення.
"Багато людей намагаються пропити препарати навіть за звичайного ГРВІ, щоб одужати швидше або знизити ризик ускладнень. Насправді користі від такого рішення не буде, а от нашкодити собі можна. У більшості клінічних ситуацій перед призначенням антибіотика доцільно скеровувати пацієнта на бактеріологічні дослідження (посів, антибіотикограму), щоб підібрати терапію, спрямовану саме проти збудника, який є причиною виникнення тих чи інших клінічних симптомів. Якщо стан критичний і рішення треба ухвалювати негайно, щонайменше варто виконати базові лабораторні тести (наприклад, аналіз крові), аби обґрунтувати антибактеріальне лікування", – пояснює Лілія Пащак.
Важливість проводити дослідження перед призначенням антибіотиків підтверджує Йовенко Ігор Олександрович – лікар-анестезіолог, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Медичного дому Odrex, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ОНМедУ, заслужений лікар України.
Ігор Олександрович:
"Антибіотики потрібно призначати пацієнту тільки за наявності бактеріальної інфекції або для її профілактики перед оперативним втручанням і при деяких серйозних травмах. Призначення антибіотиків в медицині регламентовано наказами, протоколами та клінічними рекомендаціями. Висновок про наявність інфекції робить кваліфікований лікар. Не можна призначати антибіотики без консультації фахівця".
Для того щоб відрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної, за словами лікаря-анестезіолога, необхідно знати історію пацієнта про початок і розвиток хвороби, провести огляд пацієнта та спеціальні лабораторні тести, які можуть бути швидкими (експрес-тексти) або потребувати певного часу. Тільки після отримання сукупності цих даних лікар може призначити старт антибактеріальної терапії.
"Бактеріологічні дослідження – надзвичайно і принципово важливі для цілеспрямованого і більш ефективного лікування бактеріальних інфекцій, бо дають лікарю інформацію про мікроорганізм, який викликав інфекцію, його особливості та чутливість до антибіотиків. Своєчасні й швидкі бактеріологічні дослідження – запорука ефективного лікування інфекцій", – підкреслює Ігор Олександрович.
Неправильний вибір антибіотика та неправильний підрахунок дозування сприятиме посиленню антибіотикорезистентності. Окрім того, бактерії мутують, коли пропустити навіть 1–2 дози препарату або закінчити приймання ліків завчасно.
"Вживання антибіотика не можна переривати. Якщо, наприклад, курс лікування 5–7–10 днів, але на третій день хворому стало краще, то антибіотик потрібно приймати далі. Через ситуації, коли пацієнти самовільно припиняють лікування, бактерії стають агресивні, гени мутують і набувають резистентності. І наступного разу, коли хворий знову буде лікуватися таким антибіотиком, препарат може вже не допомогти", – пояснює пані Лілія.
Особливу тривогу викликає призначення лікарями пацієнтам антибіотиків останнього покоління.
"На жаль, в Україні часто трапляється, коли пацієнту одразу призначається антибактеріальний препарат «останньої лінії», наприклад, на основі колістиметату натрію. Це потужний антибіотик, який за кордоном відсутній у призначеннях для звичайного лікування. Адже після застосування одразу такого серйозного препарату хворому потім вже нічого не допомагає", – наголошує Лілія Пащак.
Ба більше, за словами пані Лілії, мутовані патогени є загрозою не лише для однієї людини, вони можуть легко поширюватися, викликаючи аналогічні проблеми й в інших людей. Їхня передача відбувається звичайними шляхами інфікування: повітряно-крапельним, побутовим або контактним.
пані Лілія підкреслює:
"Є такі мікроорганізми, які передаються через шкіру, їжу, предмети спільного користування. В часи війни, коли нерідко обмежений доступ до чистої води та засобів гігієни, все це створює умови для швидкого поширення інфекції".

Як визначити антибіотикорезистентність

Визначення антибіотикорезистентності – це комплексний процес, який можна поділити на три основні етапи:
01 Виділення збудника.
Спочатку шкідливі бактерії вилучають зі зразка, засівають на поживні середовища й інкубують, а після росту колоній мікроорганізм ідентифікують.
02 Визначення чутливості.
Далі відбувається дослідження чутливості до антимікробних препаратів. Збирається інформація щодо розмірів зон інгібування та інші вимірювання.
03 Інтерпретація й звіт.
Закінчується дослідження підсумком, який пояснює (інтерпретує результат), та звітом – антибіотикограмою, на основі якої лікар обирає оптимальний препарат і режим.
Дослідження на антибіотикорезистентність – антибіотикограми – виконуються у медичних лабораторіях. Ключовий показник якості та достовірності результатів – наявність сертифікатів відповідності міжнародним стандартам і використання валідованих методик.
Наприклад, лабораторія "Сінево" виконує бактеріологічні дослідження із застосуванням методики EUCAST, CLSI*. Інтерпретація результатів за такою міжнародною системою стандартів є відтворюваною й порівнюваною між клініками та навіть країнами. У такий спосіб клієнти швидко отримують результати досліджень, які допомагають лікарю в максимально короткі терміни обрати дієвий і безпечний антибіотик, враховуючи його мінімальну інгібуючу концентрацію, і, як наслідок, зменшити ризик неефективної терапії – важливої умови стримування антибіотикорезистентності.
*EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing) і CLSI (Clinical and Laboratory Standards Institute) – міжнародні організації, що встановлюють методики визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків і порогові значення (breakpoints) для категорій S/I/R. В Україні дозорний епідеміологічний нагляд за протимікробною резистентністю за методологією EUCAST здійснюється згідно з Наказом МОЗ № 1766 від 11 жовт. 2021 року.
Чемерис Тетяна Миколаївна,
лікарка-педіатриня, керівниця педіатричної служби клініки ISIDA
"Визначальним у встановленні антибіотикорезистентності (АМР) є оцінка здатності мікроорганізму виживати та розмножуватись при концентраціях антибіотика, які досягаються в місці інфекції за стандартного режиму застосування препарату".
наголошує бактеріолог Лілія Пащак:
"Ми повністю володіємо цією інформацією і надаємо достовірну видачу результатів для того, щоби врятувати пацієнтів та подолати різні збудники захворювань. Однак при здачі аналізів, клієнт має брати на себе відповідальність за преаналітичний етап, щоб висновки були точними". І додає, що існує низка правил, яких потрібно дотримуватись.
пояснює директор з медичного маркетингу "Сінево" Єгор Корченюк:
"У мікробіологічному лабораторному дослідженні, перший результат – це ідентифікація мікроорганізмів. Друга складова – це чутливість до переліку антибіотиків. Навпроти кожного з антибіотиків зазначається або цей мікроорганізм чутливий, це літера «S», або він чутливий при збільшенні експозиції. Це літера «I». І відповідно це означає, що чутливість низька, але при зміні, наприклад, курсу дози цього антибіотика він може бути дієвим. І погана ситуація, якщо навпроти антибіотика, який був поставлений до цього мікроорганізму, є літера «E», тобто резистентний. Тож саме мікробіологічне дослідження показує, чи буде чутливий мікроорганізм до того чи іншого антибіотика".
За словами пані Тетяни, клінічно важливо не лише оцінювати ріст бактерії при певних концентраціях антибіотика, а й розуміти, чи можливо досягти ефективної концентрації препарату без розвитку токсичності для пацієнта.
"Визначення МІК (Мінімальна інгібуюча концентрація – точна концентрація антибіотика, яка здатна пригнітити ріст патогенних мікроорганізмів. – Ред.) має ключове значення для оптимізації дози антибіотика та вибору тактики лікування при складних бактеріальних інфекціях – наприклад, ендокардиті, менінгіті чи остеомієліті", – наголошує Тетяна Миколаївна.
Лікарка пояснює, що тактика лікування залежить від результатів чутливості:
Якщо м/о чутливий (S) ⇒
можливе продовження терапії стандартною дозою антибіотика.
Якщо чутливий при збільшеній експозиції (I) ⇒
препарат можна використовувати за умови підвищення дози, оптимізації режиму введення або концентрації у вогнищі інфекції*.
Якщо ж резистентний (R) ⇒
слід перейти на інший клас антибактеріальних препаратів.
S
мікроорганізм чутливий
I
чутливий при збільшенні експозиції
R
мікроорганізм резистентний
*уникати його використання при тяжких інфекціях, якщо є альтернативні антибіотики, до яких чутливий мікроб
Термін отримання результату залежно від типу збудників та методик може становити від 1 доби до 7 і більше. Наприклад, у "Сінево" по переважній кількості мікробіологічних досліджень результат видається вже на четверту добу. А при відсутності ідентифікації патогену результат можна отримати вже на другу добу.
У більшості клінічних випадків серед перегляду 5–10 антибіотиків буде знайдений той препарат, до якого мікроорганізм чутливий. Після цього лікар може впевнено призначити лікування, обравши найдоцільніший препарат, режим і точну концентрацію антибіотика, потрібну для пригнічення росту патогенного мікроорганізму – так звану мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК).
"Використання стандартів EUCAST або CLSI у лабораторії забезпечує уніфіковану інтерпретацію результатів і дозволяє коректно порівнювати дані між лабораторіями різних країн. Вони допомагають приймати обґрунтовані рішення щодо терапії. Дотримання стандартів підвищує довіру до результатів", – каже керівниця педіатричної служби клініки ISIDA.

Як війна в Україні впливає на поширення антибіотикорезистентності

Існують ситуації, коли бактерії не є чутливими до більшості антибіотиків у дослідженні. Це називається мультирезистентністю (MDR) або панрезистентністю (PDR). Ще є таке поняття як розширена резистентність (XDR), коли чутливість виявляється лише до одного, максимум двох класів антибіотиків.
MDR
мультирезистентність
PDR
панрезистентність
XDR
розширена резистентність
Ось ця проблема зараз актуальна в Україні у зв’язку з воєнними діями. Адже під час війни зростає частка інфекцій, пов’язаних із тривалим лікуванням та евакуацією, а також впливом госпітальної флори. Це підсилює відбір резистентних штамів, особливо за емпіричних курсів антибіотиків без мікробіологічного підтвердження.
Сьогодні функцію діагностики мультирезистентних форм інфекцій на себе забирають частково приватні лабораторії, як "Сінево", бо мають сучасне обладнання, розвивають технології й мають широке покриття, працюючи як з державними закладами охорони здоров’я, так і з приватними клініками, які приймають велику частину поранених військових.
Котенко Олег Геннадійович,
Керівник Центру хірургії печінки та підшлункової залози
клініки "Оберіг", доктор медичних наук, професор
"Наш Центр має великий досвід роботи з пацієнтами, які зіштовхнулися з тяжкими інфекційними процесами. У співпраці з "Сінево" ми застосовуємо методику, яка дозволяє швидко визначати збудника інфекції. Уже на другий день після забору матеріалу отримуємо попередні результати. Ще через добу маємо повний звіт про чутливість до антибіотиків".
У дослідженні мультирезистентних форм інфекції одним з методів є використання так званого синергійного тесту, який також виконують у лабораторії "Сінево".
"Якщо йдеться про стійкі MDR/XDR-штами, то ще через 24 години отримуємо результат синергійного тесту. Він підбирає комбінацію двох препаратів, які підсилюють дію одне одного, – це часто єдиний шанс врятувати пацієнта", – каже Олег Геннадійович.
Так, саме завдяки результатам синергійного тесту вдалось підібрати правильне лікування для 64-річного чоловіка після трансплантації печінки.
"Чоловікові була проведена трансплантація печінки з приводу гепатоцелюлярної карциноми на тлі цирозу, пов’язаного з вірусним гепатитом В. Раніше у нього вже діагностували спонтанний бактеріальний перитоніт, лікування включало кілька груп антибіотиків. Після операції в черевній порожнині виявили Pseudomonas aeruginosa. Жоден відомий препарат не був ефективним. Лише синергійний тест допоміг визначити комбінацію, яка й дозволила подолати інфекцію", – розповідає Котенко Олег Геннадійович.
Складними, за словами професора, є випадки з військовими пацієнтами. Бо на етапах евакуації на першому місці стоїть збереження життя й дотримуватись всіх правил асептики та антисептики неможливо. Потім лікування у кількох лікарнях збільшує ризик інфікування стійкими мікроорганізмами. В таких випадках лікарі змушені боротись з надзвичайно складними інфекціями, через що іноді проведення необхідних операцій може відкладатись місяцями.
"Є чимало випадків, коли лише поєднання місцевої антибактеріальної терапії, правильного догляду за раною та, за потреби, системних антибіотиків дає результат. Один із таких прикладів – військовий, якого перевели до нас з іншого закладу. Після операції з заміни кульшового суглоба у нього розвинулася бактеріальна інфекція. Це призвело до необхідності вилучення ендопротеза та тримісячної боротьби з інфекцією. Лікування включало і місцеву, і системну антибіотикотерапію. Увесь цей час пацієнт фактично був прикований до лікарняного ліжка, без можливості рухатися самостійно. Це важкі кейси, і саме тому завдання лікарів – максимально відповідально підходити до кожного етапу лікування", – каже керівник Центру хірургії печінки та підшлункової залози клініки "Оберіг" Котенко Олег Геннадійович.

8 найнебезпечніших антибіотикорезистентних бактерій у світі

Всесвітня організація охорони здоров’я відстежує та класифікує бактерії за різними показниками:
1
Рівень смертності
2
Захворюваність*
3
Несмертельний тягар для здоров'я
4
Тенденція резистентності
5
Передаваність
6
Можливість запобігання
7
Виліковність
8
Антибактеріальний портфель **
*кількість інфекцій
**портфель лікарських засобів на етапі розробки
Бактерії отримують оцінку за кожним показником, а потім ранжуються. Список 2024 року містить два десятки пріоритетних патогенів.
ось перші вісім:

Кроки, які кожен з нас може зробити, щоб зменшити ризик розвитку та поширення антибіотикорезистентності

⧈ Приймайте антибіотики лише за призначенням лікаря.
⧈ Пам’ятайте, що антибіотики діють лише на бактерії. Ніколи не використовуйте їх при вірусних інфекціях.
⧈ Проходьте повний курс прийому антибіотиків згідно з призначенням лікаря, не пропускайте прийом ліків, не переривайте лікування, навіть якщо вам вже стало краще.
⧈ Не використовуйте антибіотики, які залишилися після курсу прийому.
⧈ Лікар призначив антибіотики вам, тому не діліться ними з друзями чи родичами й не "призначайте" їм лікування.
Й ось декілька порад з профілактики, які допоможуть уникнути призначення антибіотиків:
1
отримуйте необхідні щеплення, щоб запобігти інфекціям, які лікуються антибіотиками;
2
дбайте про особисту гігієну. Регулярно мийте руки;
3
дотримуйтесь збалансованого харчування, яке містить достатню кількість овочів та фруктів (400–600 г на добу) – отримані з їжі вітаміни та мінерали підтримають ваш організм та зменшать ризик інфекцій;
4
готуйте їжу безпечно. Бактерії в їжі можуть викликати захворювання, тому дотримуйтесь правил безпеки харчових продуктів.
© 2007-2025, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".