Коли можеш навчатись у зручному форматі:
як працюють безбар'єрні автошколи

СПЕЦПРОЄКТ
11 квітня 2025
В Україні, за даними Міністерства соціальної політики, проживає понад 3 мільйони людей з інвалідністю, і для багатьох із них пересування містом чи між населеними пунктами – це справжній виклик.
Архітектурні бар’єри та недостатньо розвинена інфраструктура громадського транспорту подекуди суттєво обмежують можливості для самостійності та активного життя.
Водночас право на мобільність – ключове для соціальної інтеграції та незалежності людей з інвалідністю. Можливість керувати власним автомобілем відкриває більше перспектив: від працевлаштування до активного громадського життя.
Щоб зробити навчання з водіння доступним для всіх, у 2023 році в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської "Без бар’єрів" Міністерство внутрішніх справ запустило флагманський проєкт безбар'єрних автошкіл. Наразі вони працюють у семи містах України. Після закінчення автошколи випускники можуть не просто кермувати автомобілем, але і мають можливість пересуватися без бар’єрів.
Далі "Українська правда" ділиться досвідом українців, які проходять або завершили навчання в безбар'єрних автошколах, а також розповідає про особливості цього процесу.

Що таке безбар'єрна автошкола і як вона адаптована під потреби людей з інвалідністю

Перші безбар'єрні автошколи в Україні відкрили влітку 2023 року. Спочатку проєкт "Автошколи для осіб з інвалідністю" реалізували на базі п’яти закладів освіти системи МВС: у Київській області (с. Віта-Поштова), Кам’янці-Подільському, Кропивницькому, Львові та Дніпрі. Згодом безбар'єрні автошколи з’явилися у Кривому Розі та Одесі.
У таких автошколах можна опанувати автотранспорт категорії В (легкові авто). Навчання здійснюється на адаптованих під потреби слухачів автівках та проходить у два етапи: спочатку теоретичний курс, потім практичний.
Важливо, що навчатися в таких автошколах можуть не лише люди з інвалідністю. 
Наприклад, в безбар'єрній автошколі, яка функціонує на базі Національної академії внутрішніх справ у с. Віта-Поштова на Київщині, навчання теорії люди з інвалідністю проходять спільно з курсантами, розповідає тамтешній інструктор, керівник підрозділу з автомобільної підготовки Олександр Супруненко.
Олександр Супруненко, інструктор та керівник підрозділу з автомобільної підготовки
Олександр Супруненко, інструктор та керівник підрозділу з автомобільної підготовки
Водночас навчання в усіх безбар'єрних автошколах відбувається за допомогою сертифікованих та спеціально розроблених програм, які адаптовані до потреб людей з інвалідністю.
Кожен учень може встановити індивідуальний графік відвідування школи офлайн або онлайн (лише теорія) і навчатися як індивідуально, так і у складі змішаних груп. В одній групі можуть навчатися до 30 людей.
Формат вивчення теоретичного курсу в складі групи працівники автошколи узгоджують з усіма учасниками. Оскільки не всі учасники мають змогу легко діставатися до навчального центру, більшість обирає дистанційний формат навчання. Графік занять також попередньо узгоджують з усіма.
Що стосується практичних занять, то заняття з водіння проводять з урахуванням місця проживання учнів. Наприклад, автошкола, що на Київщині, може подавати автомобіль до різних районів столиці (як на лівому, так і на правому березі), а також у передмістя, щоб мінімізувати труднощі з пересуванням.
Для людей з інших регіонів передбачено проживання в спеціально облаштованих кімнатах на території закладу, розповідає Олександр.
Олександр Супруненко, інструктор та керівник підрозділу з автомобільної підготовки
Олександр Супруненко, інструктор та керівник підрозділу з автомобільної підготовки
Повний курс навчання триває три місяці: один місяць відведено на теоретичну підготовку, а два – на практичні заняття. Однак для слухачів, які приїжджають на проживання, автошкола пропонує інтенсивний формат навчання. У таких випадках інструктор працює з ними по 6–8 годин на день і навіть у вихідні, що дозволяє значно скоротити термін проходження практичного курсу. Це робиться для того, щоб зменшити витрати людей на проживання та харчування.
Загальна програма передбачає 40 годин практичного водіння, однак інтенсивний курс зазвичай триває два тижні замість двох місяців. Після завершення навчання автошкола організовує супровід учнів на адаптованому автомобілі до сервісного центру МВС, де вони складають іспит.

"Розвінчую міфи": історія Дмитра, який навчається в безбар’єрній автошколі

Автомобіль – одна з найважливіших складових навчання з водіння. Від його зручності та відповідності до потреб учнів залежить не лише успішність освоєння навичок, а й розуміння того, як має бути обладнане приватне авто, за кермо якого людина сяде після отримання посвідчення.
В безбар'єрній автошколі на Київщині навчання проходить на трьох спеціально обладнаних автомобілях: два Hyundai Elantra з автоматичною коробкою передач та Renault Duster із механічною трансмісією. Кожне авто адаптоване під індивідуальні потреби учнів з інвалідністю.
Владислав Курілов, колишній військовослужбовець Національної гвардії України
Спеціально обладнаний автомобіль
Для людей із порушеннями опорно-рухового апарату встановлюють ручне керування газом і гальмом, автоматичну коробку передач, додаткові важелі керування тощо.
Користувачам кріслами колісними авто можуть оснащувати платформами або ліфтами, фіксаторами для крісла колісного, кріслом-трансформером і модифікованими дверима. Люди з ампутованими кінцівками можуть використовувати дублюючі системи керування (коли педалі, важелі або кнопки дублюються та розміщуються в зручному місці, щоб людина могла керувати машиною так, як їй зручно) або ж перенесені педалі.
Дмитро Краслянський з Борисполя вчиться водінню на автомобілі з перенесеною педаллю. Він – ветеран війни, у 2014 році втратив праву ногу внаслідок поранення, і тепер пересувається за допомогою протеза. Для нього важливо, аби педаль газу в авто була розташована не з правого боку, як зазвичай, а зліва.
"Відтак педаль в авто, на якому я їжджу в автошколі, продубльована з лівої сторони. Думаю, з будь-якою ампутацією можна навчитися їздити", – переконаний Дмитро вже після двох практичних занять з водіння. 
Сісти за кермо він нарешті наважився після тривалої реабілітації.
"2 роки лікування, 3 роки реабілітації, відновлення – дуже довгий час. Тепер нарешті вже можу навчитися кермувати. Можливо, я б залюбки пройшов навчання раніше, але тоді ж автошкіл для осіб з інвалідністю не було як таких. Та і мені казали, що з ампутацією їздити на авто неможливо.

Тепер от, розвінчую міфи. Таких шкіл потрібно створювати більше, щоб були в кожному районному центрі", –
вважає Дмитро.

"Відчула свободу": історія Юлії – випускниці безбар'єрної автошколи

Можливість керувати автівкою для людей з інвалідністю не інакше як необхідність. 29-річна Юлія Задорожня добре знає про це з власного досвіду. Через маленький зріст у неї неодноразово виникали труднощі під час пересування між населеними пунктами чи в межах міста. 
Родом із Тернополя, Юлія вже півтора року живе у Львові, викладає українську мову іноземцям і активно займається волонтерством. Часті поїздки між містами підштовхнули її серйозно замислитися про отримання водійського посвідчення.
"Я зрозуміла, що потроху Україна все-таки стає більш доступною, але в моєму випадку було відчуття бар’єрності, тому що мені потрібно залучати людей, які могли б допомогти в цьому пересуванні. Я зрозуміла, що більш практично буде мати права і власну автівку", – пояснює мотивацію отримати посвідчення Юлія.
Вона понад рік шукала таку можливість і, побачивши інформацію про старт проєкту МВС, зрозуміла, що це саме те, що їй потрібно. До безбар'єрної автошколи у Львові Юлія подала заявку влітку 2023 року, і практично одразу потрапила на навчання. Теоретичний курс вона проходила дистанційно – тоді ще проживала у Тернополі.
"Це було дуже зручно, тому що я працювала повний робочий день. Графік теж узгоджувався з усіма учасниками. Курс теорії вів мій майбутній інструктор.

Все було доступно, нам надавали додатково матеріали, де ми могли практикуватись. Навчання було результативним – я склала теоретичний іспит з першого разу", –
ділиться Юлія.
Практичні заняття з водіння проводилися у Львові, тож Юлія оселилася в хостелі – тоді ще при автошколах не було можливості проживання.
Владислав Курілов, колишній військовослужбовець Національної гвардії України
Юлія Задорожня з інструктором
Автомобіль, на якому Юлія мала вчитися кермувати, одразу адаптували під її потреби. Машина – Audi A6 – вже була оснащена ручним газом і гальмом, а також мала автоматичну коробку передач, однак потрібно було відрегулювати висоту сидіння, аби Юлії було комфортно сидіти за кермом, враховуючи її зріст. Тож інструктор разом із колегою додатково дообладнали автомобіль.
"Це все вирішилось, і я відразу могла приступити до практики.

У мене був просто прекрасний інструктор – Юрій Федорович. Вважаю, що я щаслива людина, що саме він навчав мене водіння: чудова комунікація і підхід, і, знову ж таки, адаптивність. Ми завжди знаходили спільну мову – я озвучувала свої потреби, і він їх враховував", –
пригадує випускниця безбар'єрної автошколи. 
Свій перший досвід за кермом Юлія згадує як невгамовний вир емоцій. Не приховує: спершу було лячно, але інструктор її підтримував і допомагав освоїтись у ролі водійки.
Владислав Курілов, колишній військовослужбовець Національної гвардії України
Юлія Задорожня в авто
"Перші два заняття у мене був мандраж. Але підтримка мені дуже допомогла, і з третього заняття я почала себе відчувати більш впевнено, прийшло певне відчуття свободи.

Я думала: класно, у мене це виходить. Я собі промальовувала в голові маршрути тих місць, які мені потрібно буде відвідувати в майбутньому, і усвідомлювала, наскільки просто це буде зробити на авто. В емоціях була градація від страху до відчуття свободи", –
захоплено згадує досвід навчання Юлія. 
А втім, найбільше підтримка знадобилась дівчині під час складання практичного іспиту. Не тому, що вона сумнівалась у своїх набутих навичках, а через погоду: чи не вперше за три місяці у Львові була злива.
"Це спершу вибило мене з колії, але зрештою взяла себе в руки. Увімкнула двірники, і ми поїхали.

Під час іспиту страху, який би завадив мені його скласти, не було. Поряд був мій інструктор – людина, яка за мене вболівала. Це також мені дуже допомогло. Позаду сидів екзаменатор, який озвучував, куди ми їдемо, направляв по маршруту", –
розповідає Юлія і додає, що практичний іспит також склала з першого разу. 
Вже невдовзі у неї в руках було посвідчення водійки.

"4 роки не сідав за кермо": історія Владислава, який проходить перенавчання

Владислав Курілов – колишній військовослужбовець Національної гвардії України. Він отримав поранення під час виконання бойових завдань у 2023 році, внаслідок чого зазнав ампутації обох нижніх кінцівок. Тепер Влад пересувається за допомогою протезів, але продовжує жити повним життям. Одним із важливих кроків на цьому шляху стало перенавчання в безбар'єрній автошколі.
Владислав Курілов, колишній військовослужбовець Національної гвардії України
Владислав Курілов, колишній військовослужбовець Національної гвардії України
Перенавчання – тому що Владислав уже має водійське посвідчення категорій B і C, чинне до 2058 року. Проте за останні 4 роки чоловік не сідав за кермо, а тепер вирішив опанувати кермування автомобілем, адаптованим під його потреби.
Сектор соціального супроводу постраждалих і членів їхніх сімей у структурі МВС допоміг йому знайти безбар'єрну автошколу, де він міг би отримати необхідні навички для керування автомобілем на ручному управлінні.
"Ще перебуваючи у шпиталі, я дізнався про можливість перенавчання в безбар'єрній автошколі. Мене це зацікавило. Ми сконтактувалися з громадською організацією, яка займається оплатою даних послуг, і після оформлення необхідних документів розпочався процес навчання", – розповідає Владислав.
Послуга перенавчання є платною. Програма передбачає 8 або 16 годин практичного водіння без теоретичної підготовки. Кількість годин залежить від індивідуальних потреб, проте Владислав практикуватиметься саме 16.
Чоловік займається на спеціально переобладнаному автомобілі Hyundai Elantra з автоматичною коробкою передач. Авто оснащене додатковими елементами керування: педалі залишені на місці, проте встановлений ручний важіль, який дозволяє контролювати газ і гальмо. Натискання важеля на себе змушує машину рухатися вперед, від себе – гальмувати. Це потребує нових навичок, адже одна рука постійно зайнята керуванням важелем, а інша – кермом.
За час навчання Владислав уже пройшов 4 із 16 годин занять. Він зізнається, що спочатку було складно пристосуватися, особливо після чотирирічної перерви у водінні. Проте інструктор контролює процес та допомагає йому освоїти нову систему керування.
Владислав планує придбати власне авто, тож нові навички стануть йому у пригоді.
"Я ще не вирішив, коли саме, але я точно планую купити автомобіль. І, звісно, його потрібно буде переобладнати під мої потреби, тому що на звичайному автомобілі я не зможу їздити. А перед тим, як купувати і взагалі займатися цим питанням, було б непогано, по-перше, навчитись, по-друге, подивитися на вже переобладнані автомобілі. Варіацій переобладнання доволі багато", – говорить Владислав і додає, що інструктори в автошколі за потреби можуть проконсультувати щодо питання переобладнання авто у майбутньому.
Його головна мотивація – якнайшвидше повернути собі мобільність і незалежність, зокрема позбутися залежності від громадського транспорту, який не завжди є зручним для людей з інвалідністю. Зараз Владислав часто користується метро, але коли воно розташоване далеко від потрібного місця, змушений викликати таксі. Власний автомобіль допоможе йому заощаджувати час і бути активнішим у повсякденному житті.

Чому автошкола — це більше, ніж просто навчання

Здавалося б, вміння і можливість керувати авто – це звична навичка в сучасному світі, але для багатьох людей воно означає значно більше. Відсутність доступної інфраструктури, незручний громадський транспорт та інші бар’єри можуть обмежувати свободу пересування. Власне авто дає можливість долати ці перепони та бути незалежним.
Юлія Задорожня стикалася з такими викликами, коли почала більше подорожувати. Для неї водіння стало не просто зручністю, а важливим кроком до самостійності.
"Можливість керувати авто – це про гнучкість планування свого життя. Якщо мені потрібно добиратися між містами або подорожувати за кордон, це доволі сильна прив'язка до громадського транспорту і до людей, які можуть в цьому допомогти. Купівля автівки – це буде історія про власну автономність. Це важливо, тому що наразі, на жаль, в містах України все ще присутній елемент архітектурної бар’єрності. Є багато покращень, але далеко не всюди. А коли є автівка, можна доволі впевнено рухатися від точки А до точки Б і оминати всі бар’єри", – наголошує Юлія Задорожня.

Як знайти та подати заявку до безбар'єрної автошколи

Як ми зазначали раніше, в Україні є сім безбар'єрних автошкіл МВС.
На інтерактивній мапі за посиланням можна знайти адреси та контакти безбар'єрних автошкіл, які створені для забезпечення рівних можливостей у навчанні з водіння для всіх охочих, незалежно від їхніх фізичних можливостей.
Щоб розпочати навчання в безбар'єрній автошколі, потрібно:
Крок 1. Отримати медичну довідку
  • Пройти медогляд у відповідному закладі охорони здоров’я.
  • Отримати довідку щодо придатності до керування транспортним засобом.
Крок 2. Обрати автошколу та подати документи
Необхідні документи:
  • заява на ім’я керівника автошколи (із зазначенням адреси та категорії транспортного засобу);
  • копія паспорта або документа, що посвідчує особу та громадянство;
  • копія документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відмова від нього;
  • дійсна медична довідка встановленого зразка;
  • одна кольорова фотокартка 3,5 × 4,5 см.
Навчання в безбар'єрній автошколі – це не просто можливість здобути водійські навички, але й інвестиція у власну незалежність.
Це важливий крок на шляху до відкриття нових горизонтів та життя без барʼєрів.
Проєкт "Безбарʼєрні автошколи" реалізується Міністерством внутрішніх справ України у межах Національної стратегії безбарʼєрності, яка створена за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Інформаційна кампанія здійснюється ПРООН у межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні" за фінансової підтримки Уряду Японії.