Ілля Філіпов. Фізик з планети онлайн-освіти

Ілля Філіпов збирався вступати на аспірантуру до США.

І мав, ймовірно, доволі непогані шанси на успіх: до прикладу 15 тижневий онлайн-курс "Circuits and electronics" найкращого у світі технічного університету МІТ він пройшов на 98 балів зі 100. Таким результатом могли похвалитися близько 150 людей з 51 тисячі зареєстрованих.

Але принаймні поки що, Ілля обрав не США, а розвиток освіти в Україні. Разом з друзями він заснував студію онлайн-освіти EdEra, яка за три роки встигла напрацювати вже більше тисячі освітніх роликів.

Частина – закриті, розроблені на замовлення компаній і організацій.

Серед останніх видимих для загалу – безкоштовні курси підготовки до ЗНО з мови та літератури. Курс з мови став першим масовим відкритим онлайн-курсом (МВОК), який отримав гриф МОН.

Ілля впевнений: всі, хто здобули на EdEra високий бал, так само успішно складуть тестування.

Співзасновник платформи EdEra для спецпроекту "Української правди. Життя" та науково-популярної конференції Brain&Ukraine розповів, звідки береться така любов до науки, що мотивує проходити онлайн-курси ночами і чому українські молоді науковці часто обирають роботу закордоном.

НІБИ ТИ ХАКАЄШ СВІТ

"Фізикою мене зацікавив тато, кандидат фізичних наук, бо він вважає, що це найголовніша у всесвіті наука. Він каже: "Якщо ти розумна людина, то знаєш фізику. І навпаки: якщо знаєш фізику ‒ ти розумна людина".

Батько, зауважує Ілля, робив все дуже правильно. Навмисно нічого не пояснював, але якщо раптом веселка на небі – то звідки вона? А якщо на рибалці глянути на воду крізь окуляри-полароїд і зникнуть бліки – то чому? Що таке поляризація?

Так у житті Іллі з’являлися захоплюючі відповіді.

"Найкращий спосіб зацікавити фізикою – показати, що завдяки ній ти бачиш трішки більше, ніж звичайні люди.

Ніби ти хакаєш світ, ніби ти трішки за його лаштунками. Моменти, коли стикаєшся з невідомим і не маєш пояснення, мабуть, найбільше мотивують вивчати фізику", – пояснює хлопець.

ІЛЛЯ І ФІЗИКА

Якби не тато, Ілля навряд чи захопився б фізикою. Визнає, що вчив її більше сам, ніж у школі.

У 11-му класі брав у батька якусь цікаву наукову книжку і прогулював з однокласниками урок у найближчому кафе. Так хлопці вчились. "Але у мене срібна медаль, я все здавав", ‒ сміється.

Після школи він не сумнівався, що піде вчитись на "технаря". Бо технічні дисципліни ‒ дуже хороший бекграунд. До того ж після такої школи все навколо здається набагато простішим.

"Якщо раптом взагалі все погано, то завжди є програмування, яке нам, технарям, дуже легко дається", – сміється Ілля.

Факультет шукав найважчий, розпитував, де більше хороших професорів і лабораторій. І хотілось, все-таки, щоб була фізика. Так вибір впав на Радіофізичний факультет у Київському Національному Університеті.

В університеті здалось, що у школі фізику наче й не знав взагалі. Тобто знав як багато-хто: почув у задачі знайомі слова, подивився на формули, які з ними асоціюються і знайшов невідоме.

"У нас взагалі такий кількісний підхід до вивчення математики і фізики, все вирішується по алгоритму і не відходячи від підручника. Бо так легше перевірити і поставити оцінку.

Хороші вчителі можуть навчити справді розуміти – і тоді це все насправді дуже просто та цікаво", – каже Ілля.

Потім були гойдалки бути-не-бути фізиком. На вибір, як не дивно, крім навчання в університеті, якого було багато, вплинули закордонні онлайн-курси, які Ілля проходив ночами.

ФІЗИКА І ОНЛАЙН

"У 2012 Масачусетський технічний інститут випустив перший масовий відкритий онлайн курс "Circuits and electronics"! Це зараз все є в онлайні, а тоді… Найкращий університет випустив КУРС!

Логіка була проста: я вчився на фізика, з’явився класний навчальний матеріал, чого б його не використати? Щоб добре вивчитися одного джерела ніколи недостатньо. Це фізика, вона важка. Інколи можеш не розуміти чогось тижнями. А потім якась людина скаже два слова і – ось воно!", – пояснює Ілля.

У курсі, на який він записався з одногрупником було 413 відео, 275 тестів і десять лабораторних. З цього всього Ілля зробив триста сторінок конспекту.

Оскільки часу на курс не було ані вдень, ані ввечері, хлопці проходили його вночі у кафе. Щотижня витрачали приблизно дванадцять годин.

Крім цікавості й корисності зіграв ще один фактор: "Студент МІТ зробить, а я ні?" Іллю такі виклики завжди захоплювали. Запитав себе: "Осилю? ‒ "Осилю", – відповів ствердно і взявся до вивчення.

Через чотири місяці англомовного курсу, що було ще однією подоланою складністю, Ілля завершив курс на 98 зі 100 балів.

З 51 тисячі зареєстрованих оцінку 60 балів і вище отримали 2900.

"Вау! Кльово", ‒ подумав Ілля.

Після курсу він довго і ображено розповідав вдома, чому "там" так класно викладають і чому "там" такий хороший освітній продукт. Почав усвідомлювати проблеми, які є у нас. На його думку, питання не завжди у кваліфікації викладачів, а насамперед в освітньому продукті, який виходить.

"Коли я пригадую цей курс, у мене захоплює дихання! Наскільки це цікаво, наскільки практично орієнтовано!

Це супер неавторитарна подача, це відчуття, що ти друг викладача через екран, це прекрасний дизайн всього роздаткового матеріалу. Електронні книжки, завдання зроблені не на "відчепись", а дійсно продумані, логічно зв’язані. І ти це відчуваєш!

Весь цей комплекс перевернув мої уявлення і ми з одногрупником вирішили, що вступаємо в США на PhD", ‒ пригадує Ілля.

У МІТ з’являлися нові курс і хлопці їх із задоволенням проходили. Це стало їхньою улюбленою школою онлайн-освіти і улюбленою школою в принципі.

PHD VS ED.ERA

"Ми з одногрупником готувалися до вступу і вирішили зробити курс з фізики для старшокласників. Взяти найкраще з МІТ і з книжки, купленої на Amazon "Physics for Scientists and Engineers", неймовірної книжки з фізики, яку можна читати на ніч, бо це цікаво.

Бо фізика цікава! Найбільша проблема, що коли ти кажеш цю фразу, у людей округлюються очі. Один викладач з МІТ казав: "Якщо ви не любите фізику, значить вам її ні разу добре не пояснили". І це дійсно так", ‒ зазначає хлопець.

Ілля на той час мав досвід викладання, бо працював репетитором, і йому дуже подобався момент, коли у людей з’являється блиск в очах. Думав: у своєму курсі розкаже англійські терміни, використає фішки американської освіти. Так власне й з’явилася програма для курсу механіки і почалась робота.

Ноутбук, гарнітура і телефон ‒ все, що мали хлопці з техніки. Квартиру на дуже малу кількість квадратів взяли за студію. Потрібно було вивчити дизайн і верстку, щоб робити курс красивим – пройшли онлайн-уроки.

Перші люди, які дивилися результати роботи хлопців, залишили надто хороші відгуки. І так робота над проектом почала поглинати все більше і більше часу. Аж поки на підготовку до вступу у США зовсім не залишилось місця.

"Наш проект тут ‒ це дуже цікавий досвід. І це потрібно країні, давай спробуємо зробити декілька курсів. Давай перенесемо вступ?", ‒ запропонував Ілля. 

"Ми зі скрипом прийняли рішення. Згодом виявилося, що сфера освіти дуже цікава. Мені хотілося, щоб люди отримували вражаючі емоції від якісної освіти, щоб було "Господи, як це круто!", хотілося, щоб змінилося ставлення до освіти, як до формальності, щоб змінився підхід створювати все нашвидкоруч.

На п’ятому курсі я був впевнений, що мені не подобається тут бути. Але коли почався проект, коли я побачив, що є люди, які щось роблять, я змінив свою думку".

ФІЗИКА І ЗАКОРДОН

Майже всі сильні в науці одногрупники-фізики Іллі виїхали з України: у Штати, Велику Британію, Австрію та Німеччину.

"Займатися наукою і для мене – це практично однозначно виїжджати. Я чесно про це кажу. Я працював в Академії наук в Інституті фізики, працював у лабораторії на радіофаці.

Чому їхати? По-перше, дуже важливо у своєму житті спробувати різні школи. Це дозволяє розширити науковий кругозір і дивитись на наукові проблеми з різних сторін. Саме так і з’являються найбільш інноваційні ідеї. Мені в принципі цікаво працювати з людьми з інших країн, побачити їхнє сприйняття світу…

[L]Чому Україна втрачає талановитих фізиків? Але вона б могла так само їх втратити, якби вони залишилися тут. Це проблема. Просто там більше можливостей для реалізації, більша спільнота, англомовна спільнота. Є можливість вибору лабораторії.

У нас, якщо комусь подобається займатися фізикою поверхонь, він не обирає, в якій лабораторії цікавіше цим займатися, він просто шукає лабораторію, де чимось займаються", ‒ пояснює Ілля.

Свої закордонні спостереження наукового середовища Ілля згадує не інакше ніж із захватом.

Наприклад, коли мандрував до Флориди, щоб відвідати одну з найбільших конференцій, присвячену лабораторному обладнанню: "Дорогі квитки, вщент заповнені аудиторії на лекціях і ніякого навколонаукового снобізму. Хоча наука там – одна з найпрестижніших справ, якою можна займатися.

Глянь, де нобелівські лауреати з фізики, глянь на сайт МІТ про останні дослідження і глянь у нас. "Ми зробили дрон". Звичайно, є окремі випадки з дійсно престижними досягненнями, але, на жаль, це рідкість.

Насправді наші хлопці своїми науковими досягненнями за кордоном часто приносять Україні набагато більше користі, ніж якби залишились тут. Це шалено патріотичні хлопці. Просто їм хочеться максимально реалізуватися.

Для людини важливо знайти той всесвіт (не в значенні країни), де вона реалізується найкраще. Тоді вона найбільше подарує світу. Тільки так це працює".

Надія Швадчак, журналіст, спеціально для УП.Життя