Зараз "Грек" – начальник сектору розвідки, коригування та супроводу штурмових груп роти БПЛА спецпідрозділу "Кракен". До війська чоловік прийшов добровольцем.
"За БПЛА – майбутнє. І багато повинно бути комплексів безпілотних, неважливо, повітряні це системи будуть чи наземні. Тоді не будуть гинути люди. То хай гине техніка краще, ніж люди в боях", – зауважує на початку розмови "Грек".
Для того, щоб стати пілотом, насамперед треба воля та бажання, далі – курс молодого бійця. Військові повинні розуміти, чи готовий кандидат фізично та психологічно. Війна, каже "Грек", – це не робота, тож треба бути готовим і до фізичних навантажень, і до стресів. Та і графіку на війні немає: є завдання – потрібно виконувати попри все.
"[Курс молодого бійця передбачає] тактичну підготовку, вогневу, медичну, звісно. Щодо БПЛА ми вже в роті навчаємо. Хлопці на КМБ проходять загальну підготовку на курсі. Коли ми вже розуміємо, що то буде пілот, ми надаємо додаткову кваліфікацію в залежності від того, ким він себе бачить. Пілот – це ж загально. Наразі є велика кількість засобів, на яких можна літати, то відповідно вирішуємо", – продовжує командир.
Перш за все майбутній пілот повинен мати добре розвинену логіку. Інші скіли інструктури або ж старші за званням військові помітять уже під час навчання. Річ у тім, що у кожного засобу – своя специфіка використання.
"Через якийсь час, ну, тобто місяць-два-три, як правило, у людини вже з’являється якийсь нахил. Ти повинен це бачити. Або людина здібна до інженерно-вибухової справи, тобто ти бачиш, що в нього то виходить. Є купа боєкомплектів, боєприпасів, які використовуються, але вони використовуються не в штатному варіанті, а їх потрібно якось переробити.
[...]То якщо ти бачиш, що у людини є хист до того, я вважаю, що це більше до FPV, бо ти можеш там варіювати боєприпасами. І так само у великих ударних квадрокоптерах, гексакоптерах, октакоптерах – залежить від конфігурації", – пояснює "Грек".
Багатьом, продовжує "Грек", подобається розвідка та спостереження. Щоправда, це не про керування відомими "Мавіками" чи Autel, вони – не далекобійні пристрої. Тут варто вибирати ті засоби, які можуть працювати у тилу противника, як-от FPV. Утім, це лише умовний поділ.
"Ти можеш бути в одній якійсь локації працювати, і там, припустимо, нема такого подавлення, як в іншій. І маєш технічні змоги, щоб вразити ціль, яка перебуває далі. Не на передньому краї, а десь у відносному тилу противника. Це така історія, що тобі постійно потрібно аналізувати інформацію: де ти перебуваєш, що ти можеш використати тут, ти можеш тим користуватися, чи не можеш", – додає військовий.
За словами "Грека", наразі FPV-дрони – одні з найефективніших засобів. Однак тієї кількості, що надає, до прикладу, БФ "Небо перемоги" не вистачає. Хочеться, каже, більше підтримки від держави.
Аби не трапилось казусу, військові обов’язково перевіряють надану техніку. Це особливо важливо, коли йдеться про затест новий моделей. Утім, здебільшого вони приємно дивують.
"«Небо перемоги» роблять такий пристрій, який називається «Волиняка». Ми отримали прямо перший, на ньому було написано 001, тобто був найперший борт. І він себе показав дуже добре. Не хочу нічого поганого сказати про якісь інші апарати, які роблять інші хлопці, інші майстерні, але він дав результат 100% з першого вильоту. Три було влучання прямо в ціль і один поруч. Тобто один був пристрілочний, і потім три відпрацювали по БМПшці. Особовий склад втік, БМПшка загорілася, там почалася детонація, але це стовідсоткове ураження", – натхненно розповідає "Грек".
На ефективність дронів впливають дистанція та погодні умови. Під час дощу, наприклад, неможливо працювати. Та військовий сподівається, що і взимку будуть хороші результати, бо, каже, треба перемагати.
Для того, щоб вразити рухому ціль, за умови, що немає проблем з керуванням, подавлення, впливу ворожого РЕБу, треба 1-3 дрони. Та сам факт, що ціль – рухома, суттєвої ролі не відіграє.
"Що там по передку може рухатись швидко? Нічого. Ну, воно рухається, але це швидко … 50 кілометрів максимум. А ти летиш на коптику, який 120 може летіти. Крейсерська швидкість 90-100, але максимальна там 120. Ну, танчик якийсь може так їхати, але решта техніки так не рухається швидко. До 100 кілометрів. Ти все одно наздоженеш і все одно вразиш", – пояснює "Грек".
Скільки FPV-дронів використовують за місяць – відповісти складно. Це залежить від того, у якому районі чи на якій ділянці перебуває пілот. Щонайменше йде у бій 500.
Сам же "Грек" за допомогою FPV-дронів уразив чимало цілей: "Були «буханки», були БМПшки, були танки, і особовий склад був, і вогневі точки противника, тобто якісь бліндажі, окопи, траншеї".
Успіх на полі бою залежить насамперед від планування, спілкування між собою і вміння швидко реагувати на виклики. Наприклад, у найвідповідальніший момент БПЛА може просто зламатися.
"Ніхто не відміняв польовий ремонт. Ось воно все працювало, ось ти все протестив, ти 100% везеш 10-20-30 коптиків, які працюють. І тут ти приїжджаєш і розумієш, що щось не те, щось не робить, десь пайка відлетіла… ти починаєш знову щось налаштовувати, хлопці з собою паяльник беруть для того, щоб якийсь польовий ремонт можна було здійснити прямо по місцю, щоб не потрібно було їхати на тимчасове місце дислокації", – пояснює "Грек".
Майстерний пілот, продовжує командир, впорається чудово навіть з дроном "середньої" якості. 65-70% успіху на полі бою залежить саме від умінь оператора.
І хоч без страху, каже "Грек", воювати не можна, треба пам’ятати, що навіть у найскладнішій ситуації з бійцем залишаються його навички.
"Немає тої точки об’єктивізму при прийнятті рішення. Практика показала, що коли ти опиняєшся у дійсно екстремальній ситуації, лишаєшся ти і твої навички. Все решта – якісь там [теоретичні] знання, ще щось – забувається. Тобто якісь рефлекторні штуки лишаються, те, чому ти навчився", – зауважує військовий.
Утім, починаючим пілотам вчити матчастину треба обов’язково. Зараз, продовжує "Грек" є чимало матеріалів, шкіл та курсів. Тож навчання – передусім.
"Якщо це люди з бойовим досвідом – то максимальний рівень концентрації, слухати треба дуже ретельно. Вони тобі не будуть якусь непотрібну інформацію надавати, вони дають те, що вже потрібно для твоєї подальшої праці. І потім – постійні тренування, тренування, тренування", – додає командир.
Ворог, на жаль, теж не спить і у сфері БПЛА розвивається. Хоч воно і погано летить, росіяни мають перевагу у кількості. Щодо майстерності "Грек" переконує: "Ми краще. 100%, бо we are made in Ukraine".
І додає: "Кількість… треба, щоб люди трохи жвавіше збори робили, не втрачали ту ниточку розуміння, що війна – вона не десь там, вона тут, вона досі тут. Купа територій, які досі окуповані, і в нас дуже, дуже багато роботи. А для великої роботи потрібна велика кількість ресурсів. У нашому випадку це FPV. Нам потрібна кількість для того, щоб ми мали змогу дати якість".
Навіть найменший донат має значення. За гривню, каже "Грек", зараз нічого не можна купити, а от задонати і зробити свій внесок у перемогу – можна.
Нагадаємо, БФ "Небо перемоги" розпочав новий збір на 100 FPV-дронів для 58-ї бригади, загальною вартістю 2 250 000 гривень. Усі охочі можуть долучитися до збору за
посиланням.
Насолоджуватися відеозвітами використання ваших донатів – влучними ураженнями ворога можна у
Телеграм-каналі Фонду.
