"Спочатку подбай про себе, потім допоможи ближньому":
як миколаївські педагоги впроваджують школу,
чутливу до психічного здоров’я
чутливу до психічного здоров’я
спецпроєкт
12 грудня 2024
Наприкінці третього року великої війни школярам, особливо тим, які проживають у прифронтовій зоні та на території, де ведуться бойові дії, все важче сконцентруватися на навчанні. Звуки повітряної тривоги, вибухів та недоспані ночі негативно впливають на психоемоційний стан.
Всі ці фактори поглиблюють відчуття тривожності та невпевненості в навіть найближчому майбутньому.
За даними
дослідження, проведеного за замовленням освітньої фундації
GoGlobal, 76-81% учнів відчувають спустошення та постійну втому. Близько половини учасників опитування відчувають погіршення концентрації уваги, 80-85% стали більш тривожними, 64-68% відчувають себе менш енергійними.
Щоб створити безпечне середовище для учнів та вчителів, GoGlobal за фінансової підтримки фінської міжнародної неурядової організації Finn Church Aid (FCA) та Міністерства закордонних справ Фінляндії розробила та втілила в життя проєкт "Впровадження моделі школи, чутливої до психічного здоров'я" у межах програми "Безпечне навчання в Україні" від освітньої фундації
GoGlobal. Освітяни з Харківської, Сумської та Миколаївської областей навчалися методик створення школи, чутливої до психічного здоров'я.
"Українська правда. Життя" поспілкувалася з педагогами з Миколаєва та розпитала, з якими психоемоційними проблемами стикаються учні та вчителі, а також про те, як програма "Безпечне навчання в Україні" допомагає покращити шкільне життя.
01
"Спершу потрібно заспокоїти психіку, а потім вже говорити про навчання і його результативність"
У Миколаївській гімназії № 29 навчається близько півтисячі школярів. Заняття для більшості учнів проходять в онлайн-форматі, й лише перші, четверті та дев’яті класи ходять до школи та проводять уроки в бомбосховищі.
За словами місцевих педагогів, Миколаїв з початку великої війни й до сьогодні зазнає багато обстрілів, особливо вночі, що негативно впливає на учнів та вчителів. Освітянам стає значно важче проводити перші уроки, адже діти стривожені та невиспані.
Директорка гімназії Лариса Грицюк зауважує, що учні почуваються втомленими, у них знизився рівень мотивації до навчання, з’явилася розсіяна увага.
"Миколаїв часто не спить: всю ніч нас бомблять, літають ракети, сирени, а рано-вранці діти приходять з поганим настроєм та самопочуттям. Відчувається, що їхня психіка порушується.
Учні закриваються у своїх кімнатах, не хочуть виходити взагалі на онлайн-навчання, усамітнюються", – розповідає директорка.
Учні закриваються у своїх кімнатах, не хочуть виходити взагалі на онлайн-навчання, усамітнюються", – розповідає директорка.
Психологиня Миколаївської гімназії Олена Бахмутова зазначає, що війна стала викликом і для освітян:
"Важко працювати в таких складних умовах, коли декілька разів спускаєшся в бомбосховище, коли постійні тривоги. І тобі й себе потрібно підтримати, а ще більше потрібно підтримати дітей".
Також психологиня, посилаючись на сучасні дослідження, пояснює, що людина, яка перебуває в стані значного стресу і нервового перевантаження, фізично не зможе показувати гарний результат у навчанні:
"Спершу потрібно заспокоїти психіку людини, а потім вже говорити про навчання і якусь результативність".
Педагоги зазначають, під час великої війни емоційний стан учнів помітно погіршився, тому основне завдання освітян – навчити дітей і підтримати їх. Для цього потрібно працювати з їхньою психікою, щоб учні хоча б могли сприймати інформацію, яку надає їм школа.
Отож педагоги Миколаївської гімназії № 29 долучилися до програми "Безпечне навчання в Україні", щоб допомогти покращити психоемоційний стан учнів та створити школу, безпечну для психічного здоров’я. Завдяки проєкту освітяни навчилися багатьох методик та вправ, які допомагають знизити рівень стресу серед учнів.
Директорка та психологиня гімназії розповідають, що проєкт покращив їхнє шкільне життя. Великою поміччю для педагогів став збірник практик, де зібрані вправи на підтримку психоемоційного стану дітей та дорослих. Там прописано, на яку категорію людей розрахована конкретна вправа, для якого віку чи класу вона підходить, яке завдання і мета цієї вправи і які очікувані результати.
"Після того, як проєкт увійшов у нашу школу, вчителям стало легше працювати, тому що вони отримали для себе інструменти, які допомагають у роботі з дітьми, що перебувають у стані стресу. Це як певна інструкція. Якщо раніше ти сам додумувався, що робити з дитиною, яка плаче чи не йде на контакт, чи не хоче розмовляти, то тепер у нас є посібник, який надала нам GoGlobal, де чітко і покроково прописаний алгоритми дій та інструкції", – ділиться Олена Бахмутова.
Лариса Грицюк зазначає, що вправи на психологічну підтримку допомагають, зокрема, розрухати дітей після безсонних ночей:
"Коли рано-вранці ми виходили в онлайн на заняття після нічних обстрілів, нам було дуже складно. Ми питали в учнів: як ви спали? А діти сидять втомлені, очки невиспані: «Нам дуже важко. Ви чули, у нас там горів квартал…» – казали школярі.
– А давайте почнімо з практики вдячності. Скажіть, кому і за що ви б хотіли подякувати?
– «Я б мамі подякувала, що вона мене розбудила і сказала: "Вставай, моя доця, тебе чекають великі справи й твої друзі"».
– «А мені бабусі хочеться сказати спасибі, що вона приготувала мені смачну яєчню».
– «А я хочу сказати спасибі ЗСУ, що в нас відбувається навчальний процес, що ми живемо тут в незалежній Україні».
Після таких вправ діти заспокоюються і ми вже на позитиві можемо проводити урок. Це допомагає переключитися з негативних емоцій".
– А давайте почнімо з практики вдячності. Скажіть, кому і за що ви б хотіли подякувати?
– «Я б мамі подякувала, що вона мене розбудила і сказала: "Вставай, моя доця, тебе чекають великі справи й твої друзі"».
– «А мені бабусі хочеться сказати спасибі, що вона приготувала мені смачну яєчню».
– «А я хочу сказати спасибі ЗСУ, що в нас відбувається навчальний процес, що ми живемо тут в незалежній Україні».
Після таких вправ діти заспокоюються і ми вже на позитиві можемо проводити урок. Це допомагає переключитися з негативних емоцій".
Ще одна вправа, яка підходить на початок навчального дня, про яку згадує директорка, – "Лінивий кіт". Її також корисно робити, коли відчувається, що засиділися, наприклад, під час онлайн-навчання, коли годинами сидиш за комп’ютером.
"Треба уявити себе лінивим котом, який щойно прокинувся і ніжиться на сонечку. Можна позіхнути, помурчати, потягнутися, як котик, розпрямити руки, ноги, спину і відчути розслаблення в тілі.
Вправа призводить до того, що знімається фізичне відчуття стресу, покращується психологічний стан дитини", – каже директорка.
Вправа призводить до того, що знімається фізичне відчуття стресу, покращується психологічний стан дитини", – каже директорка.
Лариса Грицюк ділиться інтерактивним заняттям на ресурсність: учні на аркуші паперу відмальовують свою долоньку і на кожному пальчику записують свій ресурс, те, що люблять і чим дорожать.
"Ми пояснюємо учням, що таке ресурс і просимо згадати приємний спогад, назвати та записати його. Багато хто говорить: це мій дім, мої батьки, мої друзі, це місце, де живе моя бабуся.
Але коли ми говоримо з дітьми про ресурс, то робимо це обережно і пояснюємо, що те, що сьогодні є ресурсом – завтра може змінитися. Оскільки у нас є діти, які приїхали з окупованих територій Херсонщини, і згадувати, говорити та акцентувати на тому, що ресурс це, наприклад, дім, то це може тригерити.
Тому дуже важливо знати особливості кожної дитини, щоб акуратно працювати з цією дитиною", – пояснює директорка.
Але коли ми говоримо з дітьми про ресурс, то робимо це обережно і пояснюємо, що те, що сьогодні є ресурсом – завтра може змінитися. Оскільки у нас є діти, які приїхали з окупованих територій Херсонщини, і згадувати, говорити та акцентувати на тому, що ресурс це, наприклад, дім, то це може тригерити.
Тому дуже важливо знати особливості кожної дитини, щоб акуратно працювати з цією дитиною", – пояснює директорка.
Опісля дітям пропонують взяти цю "долоньку" додому та повісити на видне місце. А коли раптом учень почне відчувати сум чи розгубленість, то варто глянути на "долоньку" та згадати позитивні речі, що наповнюють та приносять радість.
Психологиня гімназії розповідає, що цю вправу можна проводити й з найменшими школярами:
"Я запитую у першокласників, наприклад:
– А що ви любите смачненького їсти?
– «А ми любимо смажену картопельку».
– Ну добре, а чому б і ні? Це теж ресурс, так?
Хтось каже: я люблю запах троянд. Хтось – що, коли бабуся смажить пиріжки. Хтось каже, що «у мене, моїм ресурсом є моя іграшка, яка є у мене вдома»".
– А що ви любите смачненького їсти?
– «А ми любимо смажену картопельку».
– Ну добре, а чому б і ні? Це теж ресурс, так?
Хтось каже: я люблю запах троянд. Хтось – що, коли бабуся смажить пиріжки. Хтось каже, що «у мене, моїм ресурсом є моя іграшка, яка є у мене вдома»".
Також миколаївські педагоги використовують під час уроків різні рухливі ігри, такі як плескання в долоні, тупання ногами, дихальні вправи на здмухування уявних пелюсток квітки чи дихання квадратом.
За словами освітян, діти дуже радіють, коли їхні перерви та уроки наповненні такими активностями.
02
"Спочатку я на собі відчула, як допомагають практики програми, і далі ділилася з іншими педагогами та учнями вправами, які дійсно допомагають"
Не менш важливим для побудови школи, чутливої до психічного здоров’я, є стан вчителів. Тож педагоги, які пройшли тренінги від програми "Безпечне навчання в Україні", спершу проводять заняття з підтримки для своїх колег.
Найпопулярнішими запитами, з якими до Лариси Грицюк та Олени Бахмутової зверталися вчителі, були теми емоційного вигорання. Освітяни ділилися досвідом про те, як дорослим підтримувати себе. Та радили прості рутинні справи, які насправді допомагають відновити емоційний ресурс: гуляти вулицею, слухати музику, приймати душ, займатися улюбленою справою.
Однією з вправ на емоційне вигорання Лариса Грицюк називає вправу з кульками:
"Спершу ми роздаємо вчителям кульки, вони тримають їх і радіють, але коли у приміщенні кульок стає значно більше, учасники гри вже не в змозі їх втримати. Ми ці кульки порівнюємо з вчительською долею, говоримо, що чим більше в нас задач, тим важче нам з ними справитися. І це призводить до емоційного вигорання. Тому важливо не брати на себе забагато.
Для того, щоб допомагати дітям, допомагати батькам і могти давати якісь поради, нам потрібно самим бути в ресурсі. Тут діє принцип кисневої маски: спочатку подбай про себе, потім допоможи ближньому".
Для того, щоб допомагати дітям, допомагати батькам і могти давати якісь поради, нам потрібно самим бути в ресурсі. Тут діє принцип кисневої маски: спочатку подбай про себе, потім допоможи ближньому".
Психологиня Олена Бахмутова любить починати роботу з вчителями з дихальних вправ, наприклад, з вправи "Дихання йога":
"Вправа виконується стоячи, вчителі повинні повільно дихати, сконцентрувавшись на процесі. І про ніщо інше не думати. Ми тільки дивимося на те, як ми робимо вдих, як ми робимо видих, на те, якої температури повітря у вашому носику, ротику.
Це своєрідна медитативна вправа: завдяки тому, що людина концентрується на своєму диханні, вона автоматично переключає свій мозок з якихось своїх тривожних думок. І це гарне налаштування на роботу".
Це своєрідна медитативна вправа: завдяки тому, що людина концентрується на своєму диханні, вона автоматично переключає свій мозок з якихось своїх тривожних думок. І це гарне налаштування на роботу".
Ще одна вправа, яку полюбили вчителі Миколаївської гімназії, – "Скарбничка радості". Кожен педагог обрав собі умовну коробочку – це може бути баночка, кошик, шкатулка – і всередину клав свій "ресурс" – річ, яка асоціюється з приємними спогадами та може підтримати у важкі часи. За словами Олени Бахмутової, багато вчителів цю "коробочку" тримають на своєму робочому місці. І коли важкий робочий день чи потрібно бігати часто в укриття, то можна заглянути в "коробочку" і наповнити себе ресурсом: у когось там яскраві камінчики, у когось якась прикраса, у когось квіточка засушена…
Вправа, яка заохочує дорослих проговорити свої емоції та почуття, називається "Магічні слова". Психологиня каже, що вона дуже допомагає проговорити про те, що в тебе всередині, те, що іноді ти тримаєш і не можеш висловити:
"Я об’єднувала вчителів у пари, і вони мали продовжити певні словосполучення. Наприклад, «Я відчуваю…», «Мені потрібно…», «Я хотів би…», «Я ціную…», «Я переживаю…», «Мені важливо…», «Я хочу, щоб ми…», «Мені здається, що я потребую…».
Завдяки цій вправі вчителі теж звільняються від додаткового напруження. Тому що ти ж інколи не знаєш, як почати, про що говорити, а тут «магічні слова» допомагають тобі.
Ми отримали багато схвальних відгуків цієї вправи від вчителів. Чула, що поговорили й стало легше".
Завдяки цій вправі вчителі теж звільняються від додаткового напруження. Тому що ти ж інколи не знаєш, як почати, про що говорити, а тут «магічні слова» допомагають тобі.
Ми отримали багато схвальних відгуків цієї вправи від вчителів. Чула, що поговорили й стало легше".
Психологиня зазначає, що в гімназії є багато дітей, які втратили рідних, і яким потрібна психологічна допомога. Тож завдяки методикам, якими поділилися на тренінгах "Безпечне навчання", вчителям легше працювати з такими учнями. Зокрема, педагог обережніше використовує слова, які можуть зашкодити. Він знає, які фрази не можна використовувати, щоб не ранити, та знає, які вправи можуть допомогти хоч частково справитися з горем.
Директорка гімназії розповідає наочний приклад, як методики проєкту допомогли освітянам покращити життя дівчинці, що переживала стресову ситуацію. За словами Лариси Грицюк, мама восьмикласниці звернулася до педагогів через те, що її донька закрилася від всього світу і не хотіла ні з ким бачитися та відвідувати школу. Виявилося, що в дівчини в той час батько пропав безвісти і її поведінка була захисною реакцією від того всього жаху, страху, від тих негараздів, болю, який сама дитина ця відчувала.
"Коли ми попрацювали зі школяркою, використовуючи всі методики, практики та поради, які нам надали на проєкті від GoGlobal, ця дівчинка дуже змінилася і в новому навчальному році стала дуже ініціативною. Вона сама прийшла до завуча і сказала: «Я хочу бути членом учнівського самоврядування, хочу виконувати цікаві справи, ініціювати їх». Ми просто здивовані, як змінилася ця дитина. Ми дійсно побачили на практиці, як працює той інструмент, який нам дали саме представники GoGlobal".
Психологиня Олена Бахмутова підтверджує, що після проведення активностей для учнів, школярі в анкетах зворотного зв’язку написали, що стали набагато краще себе почувати. За її спостереженнями, у школі зменшується рівень агресії та нервозностей серед дітей.
Краще самопочуття учнів
Зменшується рівень агресії серед дітей
Зменшується рівень нервозності серед дітей
Дітям більше хочеться вчитися
"Батьки відмічають і часто нам кажуть про те, що дитина стала спокійнішою, спокійніше реагує на тривоги, більше хоче вчитися", – розповідає психологиня.
Проєкт "Впровадження моделі школи, чутливої до психічного здоров’я" став помічним і для самих освітян Лариси Грицюк та Олени Бахмутової. Педагоги підкреслюють, що участь у тренінгах допомогла жінкам відновити свій емоційний стан та зрозуміти, як можна допомогти самому собі.
За словами миколаївських педагогів, коли частина навчання проводилася в Києві, організатори створили для учасників сприятливі умови та заохочували до та після занять змогти зупинитися, щоб набратися сил. Це дуже допомогло освітянам переосмислити важливість відпочинку і дозволити взяти час для себе.
Директорка гімназії ділиться, що війна торкнулася безпосередньо її сім’ї. Через російські обстріли з приватного будинку жінки майже нічого не залишилося, а чоловіку довелося пережити кількагодинну операцію. Долучившись до проєкту, Лариса Грицюк змогла пропрацювати свої емоції та відчула сильну підтримку від організаторів:
"Я спочатку на собі відчула, як допомагають практики програми, і далі через себе, через свою трансформацію ділилася з іншими педагогами та учнями вправами, які дійсно допомагають".
Також Ларисі Грицюк особливо сподобалися вправи, пов’язані з водою:
"Це дуже важливо для наших дітей, для миколаївців.
Мені було дуже приємно, що на проєкті з такою повагою ставилися до води й до практик, пов’язаних з нею: нам розповідали, як важливий ковток води, чи те, що для того, щоб зменшити напругу, треба помити руки теплою водою або прийняти душ.
Вода для нас – святе".
Мені було дуже приємно, що на проєкті з такою повагою ставилися до води й до практик, пов’язаних з нею: нам розповідали, як важливий ковток води, чи те, що для того, щоб зменшити напругу, треба помити руки теплою водою або прийняти душ.
Вода для нас – святе".
За словами Олени Бахмутової, проєкт допоміг їй відновити свій психоемоційний стан. Психологиня вважає, що чимбільше педагогів, особливо прифронтових територій, які потерпають від війни, мають взяти участь, щоб насамперед підтримати себе.
"Від початку (повномасштабного – ред.) вторгнення і до сьогодні я живу в Миколаєві. І, звісно, що ці вибухи, які дуже часто у нас бувають, всі ці ракетні удари, всі ці тривоги, я чую та переношу на собі. А ще у мене маленька дитина, яка ходить до дитячого садочку, і я повинна підтримувати себе, щоб виховувати психічно здорову дитину.
Ці вправи, з якими я познайомилася на проєкті, я в першу чергу застосовую до себе. І потім вже з цим світоглядом, з цією здоровою позицією йду на роботу. Тому що вважаю, що якщо я не допомогла собі й не підтримала себе, то не зможу допомогти іншим.
Це необхідність – працювати спочатку з собою, щоб змогти працювати з іншими".
Ці вправи, з якими я познайомилася на проєкті, я в першу чергу застосовую до себе. І потім вже з цим світоглядом, з цією здоровою позицією йду на роботу. Тому що вважаю, що якщо я не допомогла собі й не підтримала себе, то не зможу допомогти іншим.
Це необхідність – працювати спочатку з собою, щоб змогти працювати з іншими".
Читайте також попередні матеріали проєкту: про створення "чутливої школи" на Харківщині та Сумщині
Світлини до матеріалу надані GoGlobal
"Від початку (повномасштабного – ред.) вторгнення і до сьогодні я живу в Миколаєві. І, звісно, що ці вибухи, які дуже часто у нас бувають, всі ці ракетні удари, всі ці тривоги, я чую та переношу на собі. А ще у мене маленька дитина, яка ходить до дитячого садочку, і я повинна підтримувати себе, щоб виховувати психічно здорову дитину.
Ці вправи, з якими я познайомилася на проєкті, я в першу чергу застосовую до себе. І потім вже з цим світоглядом, з цією здоровою позицією йду на роботу. Тому що вважаю, що якщо я не допомогла собі й не підтримала себе, то не зможу допомогти іншим.
Це необхідність – працювати спочатку з собою, щоб змогти працювати з іншими".
Ці вправи, з якими я познайомилася на проєкті, я в першу чергу застосовую до себе. І потім вже з цим світоглядом, з цією здоровою позицією йду на роботу. Тому що вважаю, що якщо я не допомогла собі й не підтримала себе, то не зможу допомогти іншим.
Це необхідність – працювати спочатку з собою, щоб змогти працювати з іншими".
Щоб створити безпечне середовище для учнів та вчителів, GoGlobal за фінансової підтримки фінської міжнародної неурядової організації Finn Church Aid (FCA) та Міністерства закордонних справ Фінляндії розробила та втілила в життя проєкт "Впровадження моделі школи, чутливої до психічного здоров'я" у рамках програми "Безпечне навчання в Україні" від освітньої фундації GoGlobal. Освітяни з Харківської, Сумської та Миколаївської областей навчалися методик створення школи, чутливої до психічного здоров'я.
© 2007-2024, Українська правда.
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".