СПЕЦПРОЄКТ
01 червня 2026
"Кожна дитина має право на якісну медичну допомогу, розвиток і турботу незалежно від життєвих обставин", – переконана директорка з корпоративних комунікацій "Аптеки 9-1-1" Валентина Йовенко. Саме тому компанія допомагає реалізовувати соціально-важливі проєкти. Історії про те, як змінилась діагностика в Боярській лікарні, як Дмитрик з Енергодара навчився пірнати, а також про те, чому важливий подкаст для батьків-всиновлювачів, читайте в матеріалі.
"Це дуже покращило діагностику і спростило роботу лікарів"
"Ми змушені були ставити дітей в чергу. Оскільки не встигали зробити добовий моніторинг тиску всім одночасно"
Анна Кука
дитяча кардіоревматологиня КНП КОР "Київська обласна дитяча лікарня" (м. Боярка)
До Боярки звозять дітей з усієї Київської області. Анна Кука зазначає, що високий тиск – це не тільки про людей старшого віку, а й про підлітків. Найменшій дитині з високим тиском було 9 років. Тиск може бути спричинений різними захворюваннями. Це і проблеми з нирками, і щитоподібною залозою, і нервові порушення тощо. Також на підвищення тиску може впливати надлишкова вага. За словами лікарки, небезпечним є те, що діти можуть ходити з тиском 140 на 80 і не помічати цього. Щоб зрозуміти, чи тиск підвищився у дитини як "реакція на білий халат" чи вона живе з ним постійно, потрібен добовий моніторинг.
Ще донедавна у закладі було два застарілих апарати для добового вимірювання тиску. Дитина мусила 24 години ходити обмотаною довгою трубкою. Спати з таким приладом було складно або і взагалі неможливо. Манжета не підходила для дуже маленьких дітей. Тому медперсонал постійно мав слідкувати, щоб нічого не відключилося.
"У нас в нефрологічному відділенні лежав хлопчик. Йому було 10 років, але він був настільки худенький, що на його ручку не можна було під’єднати апарат", – згадує Анна Кука.
Апарат працював тільки на одному виді батарейок. Крім того, в результатах було достатньо похибок, які потрібно було враховувати при обробці.
"Обробка результатів займала 2–3 години. Бо для різного зросту і різної ваги є різні норми тиску. У нас є такі величезні таблиці й ми сиділи вручну вираховували", – розповідає лікарка.
Тому лікарня звернулась до благодійного фонду "Охматдит – здорове дитинство" з проханням надати більш сучасне обладнання.
Голова наглядової ради БФ "Охматдит – здорове дитинство" Соломія Вітвіцька розповідає, що фонд багато років допомагає різним лікарням. Тож, отримавши заявку, почали діяти. Партнером стала "Аптека 9-1-1". І завдяки цій співпраці до Боярки поїхали система холтерівського моніторування ЕКГ та система добового моніторування артеріального тиску.
"Пригадую, як під час передачі обладнання мама однієї дитини ділилася враженнями, наскільки новий апарат комфортніший. Дитина фактично може вести звичайний спосіб життя, а не лише сидіти на ліжку тихенько", – згадує Соломія.
Анна Кука пояснює, що новий апарат має три види манжетів, які підходять навіть для немовлят. Працює він на акумуляторних батарейках, які можна зарядити. На апараті можна налаштувати частоту стискань, виміряти тиск і пульс під час активності та сну. Дитина вільна у своїх рухах, може навіть приймати душ.
"Обробка результатів тепер займає 10–20 хвилин. Ми встановлюємо на апараті зріст і вагу дитини, і апарат сам рахує", – каже лікарка.
Також тепер у Боярці можуть записувати електрокардіограму протягом доби чи навіть тижня. Зазвичай таке потрібно дітям з порушенням ритму, з вродженими вадами серця чи сімейним анамнезом. Портативний апарат дає змогу робити це, не вкладаючи дитину до ліжка.
"Це дуже покращило діагностику і спростило роботу лікарів", – каже Анна Кука.
Допомога Боярській лікарні стала першим соціальним проєктом, в якому взяла участь "Аптека 9-1-1". Далі – більше.
"Ми підписали меморандум про довгострокову співпрацю з благодійним фондом «Охматдит – здорове дитинство». Разом реалізуємо ініціативи, спрямовані на розвиток дитячих лікарень, покращення умов лікування та розширення можливостей для діагностики й реабілітації дітей в Україні", – каже директорка з корпоративних комунікацій "Аптеки 9-1-1" Валентина Йовенко.
"Його навчили плавати, пірнати, вірити у свої сили"
Ще одним проєктом, до якого долучилась "Аптека 9-1-1", стала підтримка водної реабілітації дітей у консультативно-діагностичній поліклініці НДСЛ "Охматдит". Протягом 30 років басейн установи не працював. Благодійний фонд "Охматдит – здорове дитинство" залучив меценатів, аби провести капітальний ремонт і зробити так, щоб діти могли знову користуватися басейном під час реабілітації.
"Найбільше запам’ятався момент на відкритті басейну, коли одна з мам згадувала, що 27 років тому вона сама займалась тут, а тепер приходить на заняття з плавання зі своєю дитиною", – розповідає голова наглядової ради фонду Соломія Вітвіцька.
Фонд з партнерами також оплатив навчання для реабілітологів, які можуть професійно проводити заняття для дітей з різними порушеннями. А "Аптека 9-1-1" системно допомагає забезпечувати цей напрям необхідними ресурсами для проведення реабілітаційних занять.
Завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини консультативно-діагностичної поліклініки НДСЛ "Охматдит" Ілона Безкоровайна каже, що найчастіше басейн використовують для відновлення дітей з ортопедичними, неврологічними та психічними / поведінковими порушеннями. Заняття у воді допомагають покращити координацію рухів, витривалість та формування нових рухових навичок.
"Вода в басейні тепла – 32 градуси. Це сприяє розслабленню м’язів і створенню комфортних умов для проведення занять. Крім фізичного ефекту, заняття у воді позитивно впливають на емоційний стан дітей, адже така терапія сприймається ними значно легше та комфортніше, ніж заняття у залі фізичної терапії", – каже Ілона.
Ілона Безкоровайна
Завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини консультативно-діагностичної поліклініки НДСЛ "Охматдит"
Для діток, які пересуваються на кріслі колісному, басейн обладнаний підйомником, який гарантує безпечний і комфортний доступ до води.
Щомісяця проводиться до 250 реабілітаційних занять. Вони можуть бути індивідуальними, груповими та парними.
На парні заняття з плавання ходять братик і сестричка: 7-річний Дмитро та 9-річна Анастасія. Вони разом з батьками переїхали в Київ з Енергодару Запорізької області. Мама дітей Олександра Ярош розповіла, що Дмитрик – дитина з інвалідністю. Ще у дворічному віці хлопчик важко перехворів на пневмонію. А пізніше у нього виявили хворобу Пертеса – це коли порушується кровопостачання стегнового суглоба і він фактично руйнується. Спочатку Дмитрик не міг навіть сидіти, а просто лежав. Батьки возили його по лікарнях, робили все, аби поставити на ноги. До особистих викликів додалася повномасштабна війна й окупація рідного міста. Родині вдалося виїхати з окупації на День Незалежності України.
"Чоловік стояв 5 днів у черзі на блокпосту, щоб виїхати з міста. Виїжджав о 4 ранку і повертався об 11 вечора, а наступного дня все спочатку"
Олександра Ярош
Мама 7-річного Дмитра та 9-річної Анастасії
Спершу родина подалася до Запоріжжя. Тієї осені там було багато обстрілів. Від прильоту сусідній будинок просто склався, як картковий. Діти були дуже налякані. Родина переїхала в Південноукраїнськ Миколаївської області.
А взимку 2023 року – до Києва. Олександра пригадує, що найважче їй було діставатися з Дмитром до лікарні. Іноді була можливість скористатися соціальним таксі, а часом доводилося самотужки тягти дитячий візочок з хлопцем у метро.
"Поки я його по тих ескалаторах дотягну… Де й сили бралися?! Дякую тим людям, що завжди допомагали", – каже жінка.
Олександра з теплотою згадує лікарів і реабілітологів, які доклали зусиль, аби поставити сина на ноги. Коли відкрився відремонтований басейн, це стало справжньою подією.
"Дмитро спочатку боявся води. Але там його навчили плавати, пірнати, вірити у свої сили. Басейн – це відчуття свого тіла", – ділиться Олександра.
Скоро у Дмитрика скасують інвалідність і за басейн, який зараз для нього безкоштовний, доведеться платити. Але батьки запевняють, що робитимуть все можливе, щоб не припиняти реабілітацію. Адже Дмитро мріє займатися боксом і для цього йому потрібне міцне здоров’я.
"Найкращий результат для нас – це усмішки дітей та їхній прогрес", – каже Валентина Йовенко.
Вона була присутньою на заняттях із водної реабілітації та бачила роботу медиків із маленькими пацієнтами. Валентина відмічає професіоналізм фахівців і їхню щиру залученість, індивідуальний підхід до кожної дитини.
"Ми бачили, як діти стають більш активними, впевненими, відкритими до спілкування. Відомо, що заняття у воді допомагають покращувати рухливість, координацію, роботу дихальної системи, зменшують м’язове напруження. Але не менш важливо те, що така реабілітація позитивно впливає на емоційний стан дітей, повертає їм радість і відчуття власних можливостей. Саме заради таких змін ми й реалізуємо подібні проєкти", – каже Валентина Йовенко.
"Нам вдається дарувати дітям не лише подарунки, а й відчуття турботи"
Крім підтримки дитячої медицини, "Аптека 9-1-1" надає допомогу дітям-сиротам, прийомним сім’ям і підтримує розвиток сімейних форм виховання.
"Один із найтепліших проєктів – «Фармчарівники», який ми вже третій рік реалізуємо разом із благодійним фондом «Благомай». Його ідея дуже проста й водночас надзвичайно зворушлива: діти з інтернатних закладів пишуть листи Святому Миколаю, а співробітники компанії допомагають здійснювати їхні мрії", – розповідає директорка з корпоративних комунікацій "Аптеки 9-1-1" Валентина Йовенко.
Голова правління та співзасновник фонду "Благомай" Костянтин Голубятніков говорить, що співпраця з "Аптекою 9-1-1" стала для них прикладом системного та відповідального партнерства, яке щороку зростає і дозволяє підтримувати все більше дітей у різних регіонах України.
"В умовах війни дітям в інтернатах стало ще складніше. Вони змушені переживати за те, що відбувається в країні. Тому їм дуже потрібна наша підтримка. І цей спільний з «Аптекою 9-1-1» проєкт – приклад такої людяності. Нам вдається дарувати дітям не лише подарунки, а й відчуття турботи, уваги та святкового дива у надзвичайно складний для країни час"
Костянтин Голубятніков
Голова правління та співзасновник фонду "Благомай"
За три роки команді "Аптеки 9-1-1" вдалося виконати понад 600 індивідуальних дитячих бажань, а подарунки, теплі речі та святкові заходи отримали близько 1700 дітей із 26 соціальних закладів по всій Україні. Щороку масштаби підтримки збільшуються.
Також "Аптека 9-1-1" приділяє увагу підтримці дітей із прифронтових регіонів. Наприклад, організували велике новорічне свято для дітей Золочівської громади на Харківщині, в якому взяли участь близько 1500 дітей.
"Аптека 9-1-1" активно співпрацює з фондом "Зростай у родині", Координаційним центром з розвитку сімейного виховання при Кабінеті Міністрів України.
"Ініціатором співпраці став сам Координаційний центр, який звернувся до нас із пропозицією підтримати проєкти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також прийомних сімей. Ми одразу відгукнулися, адже системна підтримка дітей та сімейних форм виховання є одним із важливих напрямів нашої соціальної політики", – розповідає Валентина Йовенко.
У партнерстві з благодійним фондом "Зростай у родині" компанія передала засоби гігієни для тисячі дітей із 14 регіонів України. До наборів увійшли зубні пасти, зубні щітки та батончики "Гематохелп".
Для допомоги дітям із серцево-судинними захворюваннями "Аптека 9-1-1" вже третій рік поспіль бере участь у "Пробігу під каштанами".
Проєкт проходить під гаслом #БіжуЗарадиМаленькихСердець. А зібрані кошти спрямовуються на придбання медичного обладнання та витратних матеріалів для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
"Ми особливо пишаємося тим, що до цієї ініціативи долучаються співробітники з усіх куточків країни. У 2024 році на старт вийшли понад 200 наших колег, а у 2025 році команда зросла майже до 300 учасників із більш ніж 100 населених пунктів України. І цього року до благодійної ініціативи також долучилися 300 співробітників компанії. Особливо символічною є участь із прифронтових міст. Попри щоденні обстріли, наші колеги вийшли на дистанцію та пробігли свої п’ять кілометрів заради маленьких пацієнтів. Саме такі історії показують, що благодійність – це не лише про фінансову підтримку, а й про солідарність, небайдужість та готовність об’єднуватися заради тих, хто потребує допомоги найбільше", – каже Валентина Йовенко.
"Я ще ніколи в житті не була настільки потрібною комусь"
У фокусі уваги благодійників також родини, які всиновили дітей.
Ірина Заремба – мама-всиновлювачка хлопчика Данилка та наставниця дорослої дівчини Марійки. Вона говорить, що її життя докорінно змінилося після всиновлення. Адже вона стала вкрай потрібною одній конкретній людині. Кожного дня з’являються задачі, які потрібно вирішити: нагодувати, відвести в школу, потрапити до лікаря тощо. Глобальні питання, на які неможливо вплинути, відступають на другий план.
"Я ще ніколи в житті не була настільки потрібною комусь, і собі зокрема, як після того, як ми прийняли цю дитину в нашу родину", – каже Ірина.
Рішення про наставництво над Марічкою стало новим рівнем для Ірини. Вона не планувала свідомо бути залученою в життя людини з психічними порушеннями. Якось сусідка їй розказала про свою родичку, яку після повноліття скоріш за все переведуть з інтернату до геріатричного пансіонату. Тоді Ірина допомогла влаштувати її в будинок підтриманого проживання. Це місце, де живуть люди з ментальною інвалідністю. Самі справляються з побутом, мають дозвілля, а навчені люди допомагають їм справлятися, якщо щось не виходить.
Ірина говорить, що і прийомним родинам, і будинкам підтриманого проживання дуже важлива підтримка. Часом бізнеси готові допомагати, але можуть не знати як. Чи робити це так, як звикли. Тому потрібно проводити роз’яснювальну роботу. Показувати, що допомогою може бути не тільки подарунок, а й послуга. Що довготривале навчання англійської мови кількох дітей дасть більше ефекту, ніж один урок для багатьох.
"Є люди, які готові прийняти дітей, але в них може не бути можливостей дати все: і лікування, і освіту, і підручники, і канцелярію, і одяг, і їжу тощо. То давайте підтримувати такі родини. Щоб більше людей, які мають емоційний поклик створити прийомні родини, мали підтримку від оточення, від спільнот і від бізнесу", – каже Ірина.
"Аптека 9-1-1" зголосилася забезпечити прийомні сім’ї аптечками. Адже для великих родин може бути справжнім викликом зібрати вдома необхідну кількість ліків та гігієнічних засобів. Вже найближчим часом 100 наборів будуть передані тим, хто їх потребує.
"Це теж дуже класна історія. Аптечка – це щось, що завжди має бути в кожній родині, а тим паче коли в тебе з'являється така велика кількість молодих людей, за яких ти несеш відповідальність – і за їхнє здоров'я зокрема. Це допомагатиме. Це теж ресурс"
Ірина Заремба
мама-всиновлювачка хлопчика Данилка та наставниця дорослої дівчини Марійки
Тема усиновлення потребує значної просвітницької та інформаційної підтримки. Ірина Заремба проводила прямі ефіри в інстаграмі, де батьки могли поговорити про свої болі та виклики. Завдяки підтримці "Аптеки 9-1-1" у співпраці з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей спільно з Radio Skovoroda та ГО "Амбасадори турботи" ці теплі розмови перетворилися на подкаст "В ефірі турбота".
Підтримка благодійників дозволяє утримувати команду, мати професійну апаратуру, робити інформаційний супровід. Подкаст є на всіх стримінгових платформах. Звісно, що аудиторія в подкасту не настільки велика, як у проєктів на загальну тематику, однак важливість його при цьому не менша.
"Усиновлення – це такий процес, який може викликати сильне вигорання і втому. Тому ці розмови – це таке джерело, куди ми приходимо трошки напитися інформаційного потоку, відчути, що ми не самі", – каже Ірина.
Подкаст виконує ще й адвокаційну функцію. Експерти й експертки мають можливість почути з перших вуст про те, з якими викликами стикаються прийомні сім’ї, донести до своїх колег, ініціювати зміни.
"Потрошку ми запускаємо такі «кола по воді». Все більше людей стає залученими до прийомного батьківства і руйнуються стереотипи, якими оповита ця тема", – підсумовує Ірина Заремба.
Приклад "Аптеки 9-1-1" доводить, що бізнес може долучатися до різних соціальних проєктів, робити життя трохи кращим і добрішим. Компанія й надалі продовжуватиме свою благодійну діяльність. Зокрема, розглядають можливість фінансування навчання дітей із прифронтових, тимчасово окупованих територій – з родин, яким необхідна така підтримка.