Довіра замість
тотального контролю:

як батькам вижити в цифровому світі дітей
Спецпроєкт
10 лютого 2026
За останні роки смартфон для дітей перетворився з простого гаджета на цілий світ для навчання, спілкування та розваг. Ця тенденція посилилась після 2022 року: через повномасштабну війну та дистанційне навчання діти проводять онлайн значно більше часу. Тому День безпечного інтернету, який у світі відзначають 10 лютого, стає приводом чесно замислитися про те, як змінився цифровий простір і до чого варто готувати дітей.
Адже разом із можливостями змінилася і структура ризиків. Більше часу в мережі – це більше фейків, маніпуляцій і кібербулінгу. Алгоритми формують поле, де дитині все складніше відрізнити правду від емоційної провокації, а в умовах війни ці інформаційні атаки стають частиною нашої повсякденності.
Штучний інтелект (ШІ) водночас створює і нові можливості, і нові виклики. Контент, згенерований ШІ, дедалі складніше відрізнити від реального. Паралельно ті самі інструменти можуть допомагати у навчанні та саморозвитку. Саме тому сьогодні йдеться не стільки про заборони, скільки про навички того, як перевіряти інформацію, як мислити критично і як не втрачати власну здатність думати.
У цій новій реальності роль дорослих теж змінюється. Контроль за замовчуванням більше не працює. Батьки й освітяни мають ставати провідниками у цифровому середовищі: домовлятися про розумні межі онлайн і офлайн, формувати спільні правила та зберігати довіру. Бо питання вже не в тому, чи буде дитина онлайн. Питання в тому, як саме вона там житиме.

Контроль і безпека за замовчуванням: як Google допомагає батькам

Стратегію батьків "просто забрати телефон" у дитини, щоб уберегти її від негативного впливу в мережі, навряд чи можна назвати хорошою. Натомість ефективнішим підходом виглядає домовленість із чіткими правилами та поясненнями.
Коли дитина розуміє логіку обмежень і відчуває, що їй довіряють, вона швидше звернеться по допомогу і буде дотримуватися правил. Саме з цього починається сучасна історія безпеки дітей в інтернеті, де розробники продуктів мають за замовчуванням створювати для батьків зручний і ненав’язливий механізм обмежень, який не вимагатиме складних налаштувань і постійного контролю.
Так, у Google цей підхід реалізується через Family Link – інструменти, які дозволяють батькам бачити, як дитина користується смартфоном, керувати налаштуваннями конфіденційності та допомагати вибудувати баланс між навчанням і відпочинком.
Однією з функції Family Link є "Час навчання", який переводить пристрій під час виконання домашніх завдань у режим з обмеженою функціональністю та вимкненими сповіщеннями, щоб мінімізувати відволікання.
Водночас батьки можуть гнучко налаштовувати смартфон дитини під шкільний розклад, робити винятки для перерв і канікул. Крім того, вони можуть вибрати застосунки, які будуть вимкнені та обмежені, і дізнатися, які програми їхня дитина використовує, коли діє "Час навчання" або поза ним.
Тепер можна домовитись з дитиною, що під час уроків смартфон працює для навчання, а на великій перерві у неї є 20 хв, що пограти в улюблений Roblox.
У контексті гігієни екранного часу важливо не лише мати можливість обмежити користування телефоном, а й чітко розуміти, скільки часу дитина проводить за екраном і на що саме він витрачається. І не менш важливо, щоб керування цими налаштуваннями не перетворювалося на окрему складну задачу.
Обмеження мають бути гнучкими, щоб ліміти можна було змінювати залежно від дня та робити винятки для навчання чи подорожей. Тоді екранний час перестає бути абстрактним "злом" і стає керованою звичкою.
Одним із доступних інструментів є вкладка "Екранний час" у Family Link. Вона дозволяє в одному місці налаштувати всі ключові параметри: встановити щоденні ліміти користування пристроєм, задати час сну, коли телефон автоматично блокується, а також переглянути детальну статистику щодо того, скільки часу дитина проводить у застосунку та на що саме його витрачає.

Пастка "ідеальних" відео та нескінченного скролінгу

Алгоритми YouTube працюють так, щоб якомога довше утримувати увагу користувача, і саме це створює ризики для підлітків. Якщо дитина кілька разів переглядає відео про "ідеальну" зовнішність або швидкі способи заробітку, платформа починає системно пропонувати подібний контент знову і знову. У результаті інформаційний фон формує нереалістичні стандарти, підсилює порівняння з іншими та створює відчуття, що успіх або краса мають виглядати саме так.
Дослідження Pew Research Center показують, що близько половини підлітків уже самі говорять про негативний вплив соцмереж на своїх однолітків і пов’язують активне споживання контенту зі зростанням тривожності. Ту саму тенденцію бачать і батьки.
У відповідь на ці ризики YouTube оголосив про запуск масштабного пакета нових інструментів і стандартів, які роблять акцент не на заборонах, а на безпеці та здорових цифрових звичках.
Батьки вперше отримують можливість окремо керувати переглядом YouTube Shorts: встановлювати ліміти або повністю вимикати стрічку, налаштовувати нагадування про перерви й сон, а також швидко створювати й перемикатися між дитячими та підлітковими обліковими записами.
Паралельно платформа оновлює логіку рекомендацій, запроваджуючи стандарти високоякісного контенту для підлітків, розроблені разом з академічними та медичними експертами.
У цьому ж контексті працюють і контрольовані облікові записи YouTube для підлітків (Supervised Accounts. – Ред.) – рішення, де підліток має власний профіль і самостійний досвід користування сервісом, а батьки можуть бачити загальну активність, типи контенту та коментарі.
Уявіть Максима, йому 13. Він хоче дивитися туторіали з програмування та влоги про космос на YouTube. Його мама хвилюється, що алгоритми підсунуть йому сумнівні челенджі чи агресивну рекламу. Завдяки Supervised Account Максим отримує доступ до потрібних знань, а мама спокійна, бо знає, що фільтри YouTube відсікають негативний контент.

Критичне мислення в епоху ШІ: навички, які захищають

В українському контексті інформаційної війни фейки й діпфейки працюють насамперед через емоції. Ворог використовує зображення та відео, що імітують "докази", б’ють по страху, злості чи зневірі, змушуючи реагувати миттєво.
За останні роки ситуація ускладнилася ще й тому, що інструменти ШІ стали масовими й доступними буквально кожному. Ті самі технології, які використовують для саморозвитку чи творчості, шахраї й пропагандисти застосовують для створення переконливих діпфейків, фішингових повідомлень і візуальних маніпуляцій.
Як найбільша пошукова система у світі Google поступово впроваджує інструменти, які допомагають розібратися, що саме ми бачимо перед собою. Один із них – функція "Про це зображення" (About this image). Вона дозволяє швидко отримати базовий контекст: коли фото вперше з’явилося в індексі Google, де ще воно публікувалося і як його описують інші сайти. 
Іншим підходом є маркування згенерованого контенту. Технологія SynthID, розроблена Google DeepMind, вбудовує у створені ШІ зображення невидимий цифровий водяний знак, який непомітний людському оку.
Якщо завантажити зображення в Gemini та запитати, чи воно створене за допомогою Google AI, модель перевірить наявність маркера SynthID. Проте варто розуміти, що система визначає лише той контент, який створений інструментами Google. Якщо зображення згенероване іншим сервісом, маркера може не бути.

Метод SIFT: проста формула перевірки інформації

Метод SIFT (укр. – просіювання) – це золотий стандарт медіаграмотності, розроблений Майком Колфілдом. Це проста послідовність дій, яка допомагає не стати жертвою фейку за лічені секунди.
Метод SIFT вчить дитину не бути пасивним споживачем контенту. Якщо раніше батьки вчили дітей "не розмовляти з незнайомцями на вулиці", то сьогодні вони мають навчити їх "не довіряти картинкам, відео чи тексту без перевірки".
Одним з головних страхів батьків у 2026 році є те, що дитина перестане думати самостійно, просто копіюючи відповіді чат-бота. І це не дивно, адже останні дослідження показують, що 70% підлітків користуються ШІ в Україні.
Для того щоб процес навчання не перетворився у звичайне отримання відповідей від мовних моделей, у Google інтегрували в Gemini режим поглибленого навчання (Guided Learning. – Ред.). Це формат роботи моделі, побудований на принципах освітніх досліджень і донавчений у межах сімейства моделей LearnLM. Його логіка відрізняється від звичайного режиму "питання – відповідь".
Замість того щоб одразу видати готове рішення, модель намагається вести користувача через матеріал. Якщо дитина запитає: "Яка відповідь у цій задачі з фізики?", система не просто назве число. Вона може уточнити: "Які дані вже відомі?" або "Яку формулу варто застосувати?". Тобто відповідь подається через навідні запитання та поетапне пояснення.
Модель розбиває складні теми, як-от фотосинтез чи інтеграли, на менші логічні кроки. Якщо користувач помиляється, вона пропонує переглянути припущення або перевірити окрему змінну.

Кібербулінг та "цифрові сліди" в умовах війни

Концепцію цифрового громадянства сьогодні дедалі частіше подають як базову модель здорової поведінки в інтернеті. Її логіка в тому, що онлайн-простір – це не анонімна зона без наслідків, а продовження реального суспільства зі своїми правилами відповідальності.
У практичному вимірі це означає формування звичок. У випадку кібербулінгу дитині пояснюють, що за кожним профілем стоїть реальна людина, а "лайк" під образливим дописом може розцінюватись як форма участі.
Йдеться про те, щоб не тільки не бути агресором, але й не залишатися пасивним свідком: знати, як підтримати іншу людину та як скористатися функцією скарги, не втягуючись у токсичну дискусію.
Одним із прикладів такого підходу є освітня ініціатива – платформа "Безпека дітей в Інтернеті", яку розвиває Google. Вона включає інтерактивну гру Interland, зокрема режим Kind Kingdom ("Королівство доброти"), де в ігровій формі моделюються ситуації онлайн-агресії. 
Дитина потрапляє у світ, де негативні персонажі поширюють негатив. Завдання дитини – блокувати їх і "передавати добро" іншим персонажам.

Паралельно програма структурує п’ять базових принципів:

думати про свій цифровий слід;
розпізнавати фішинг і фейки;
захищати приватність;
не підтримувати булінг;
звертатися до дорослих*
*у складних ситуаціях
Технології 2026 року – від ШІ-помічників до розумних фільтрів YouTube – дають батькам інструменти, про які раніше можна було тільки мріяти. Але жоден алгоритм чи "режим навчання" не замінить щирої розмови за вечерею.
День безпечного інтернету – це гарне нагадування, що цифровий світ дитини не має бути "сірою зоною" для дорослих. Саме тому Google продовжує розвивати свої сервіси: нещодавні оновлення YouTube та розширення можливостей Family Link. Це ще один крок до того, щоб зробити онлайн-простір для підлітків не просто безпечним, а й корисним для їхнього розвитку.
Наше завдання як дорослих – бути не наглядачами, а досвідченими штурманами. Навчити дитину ставити запитання, перевіряти факти за методом SIFT і знати: що б не трапилося в мережі, вдома її завжди підтримають. Адже, зрештою, безпека в інтернеті починається не з налаштувань смартфона, а з довіри всередині родини.
© 2007-2026, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".