(Не) просто кнопка. Як складні енергетичні процеси перетворюються на зрозумілі онлайн-сервіси 

За підтримки DTEK
12 квітня 2024
Цифровізація – не просто тренд, а неминучість. Із цим твердженням складно сперечатися, адже за останні кілька років у "цифру" перейшов майже весь бізнес та навіть більше – держсектор.
Пандемія спонукала всі галузі економіки шукати спосіб взаємодіяти з клієнтами онлайн і створювати дистанційні сервіси. Відтоді ми можемо працювати, вчитися, отримувати медичні послуги, сплачувати комунальні вдома і навіть під’єднувати свій дім до електрики. Спершу люди не довіряли технологіям, але тепер не уявляють, як обходились без них. Особливу користь від цифровізації сфери послуг українці відчули після 24 лютого 2022 року – де б ми не перебували, з інтернетом можемо замовити майже все, що треба.

Пояснюємо на прикладі

Пані Ірина працює у проєктній організації на Київщині – вона допомагає підприємствам під’єднати електрику. Для цього вона користується особистим кабінетом із технічних приєднань ДТЕК Київські регіональні електромережі.
Про онлайн-сервіс дізналася в центрі обслуговування клієнтів у 2021 році.
"Фахівці тоді мені пояснили, як поетапно працювати з кабінетом, надали детальну консультацію", – розповідає Ірина.
Спершу, каже, було складно розібратися, однак далі проблем не виникало. До того ж, на її думку, сьогодні інтерфейс набагато зрозуміліший, ніж це було в 2021 році.
"У кабінеті чітко розписується, що потрібно зробити: обрати регіон, населений пункт, потужність, які документи прикріпити тощо. Перший раз у мене заповнення анкети на приєднання, подача всіх необхідних документів зайняли приблизно 30-40 хвилин. А зараз – 5-10 хвилин", – ділиться жінка.
З очевидних плюсів онлайн-сервісу Ірина зазначає заощадження часу. Раніше, щоб розібратися з технічними умовами для приєднання, їй потрібно було їхати в центр обслуговування, вистояти там в черзі, на що вона витрачала по 2-3 години. А на готовий договір на приєднання треба було чекати ще до 10 робочих днів.
"Тепер я все роблю не виходячи з дому чи з офісу, бачу статус своєї заявки на сайті в реальному часі, а десь на 4-5-й день отримую повідомлення з вкладеними готовими документами", – пояснює Ірина.
А от цифровізувати сервіси не так легко, як ними користуватися. Над кожною новою кнопкою на сайті чи то в чат-боті по той бік екрана працює величезна команда.
Журналісти Української правди. Життя поспілкувалися з тими, хто створює онлайн-сервіси операторів системи розподілу (ОСР) ДТЕК. Як це – трансформувати складні внутрішні процеси енергетики в прості рішення для клієнтів і придумувати сервіси, яких до цього ніхто не пропонував у цій галузі, читайте у нашому матеріалі.

Від ідеї до реалізації

"За 5 років наші оператори системи розподілу створили окремі напрями роботи з клієнтами і постійно працюють над підвищенням якості обслуговування клієнтів. Мета – щоб всі послуги й сервіси клієнти могли отримувати онлайн 24/7, без відвідування центрів обслуговування клієнтів чи дзвінків до кол-центрів", – розповідає генеральний директор ДТЕК Мережі Олександр Фоменко.
Зараз, наприклад, на сайтах операторів системи розподілу в столиці, на Київщині, Одещині, Донеччині та Дніпропетровщині українці можуть укласти чи внести зміни до договору на розподіл електроенергії, оформити приєднання до мережі чи збільшити потужність електропостачання.
"Мабуть, найважливішим для клієнтів є сервіс про відключення електроенергії. На сайтах можна за адресою знайти інформацію про відсутність та повернення світла. А в чат-ботах ще й передати покази лічильника, подати заявку про відсутність світла і відслідковувати її статус. Також ми з колегами розробляємо сервіс, який дозволяє зручно замовляти будь-які послуги з лічильниками онлайн", – зазначає експерт департаменту з обслуговування клієнтів ДТЕК Київські електромережі Руслан Волинець.
Зараз ОСР прагнуть зробити сайти більш user-friendly – ще простішим і зручнішим для користувача.
Першим онлайн-сервісом був особистий кабінет з приєднань до електромережі на сайті. Його розробку розпочали в 2021 році, вона тривала 7 місяців. Тоді як простіші сервіси займають близько 4 місяців.
Одним із значних викликів, з якими енергокомпанії стикаються при розробці онлайн-сервісів, – інтеграція ІТ-систем. Простий приклад: аби клієнту передати статус за його заявкою про відсутність світла в чат-боті, фахівцям потрібно налагодити поетапну взаємодію двох автоматизованих систем – диспетчерського управління (SCADA) і системи взаємодії з клієнтами (СRM).
Ця взаємодія дозволяє передати інформацію про певну аварійну ситуацію клієнту майже в онлайн-режимі.

По той бік екрана: хто і як цифровізує послуги

В операторах системи розподілу ДТЕК Мережі працюють понад 2300 співробітників напряму клієнтського сервісу. Одна із них Олександра Зайцева – експертка департаменту з обслуговування клієнтів ДТЕК Одеські електромережі. Її головне завдання – реалізувати можливість для клієнта оформити всі послуги компанії в онлайн-каналах, тобто все цифровізувати.
"Для цього мені потрібно оцифрувати і максимально автоматизувати шлях клієнта. Це всі дії клієнта, які він здійснює до замовлення продукту чи послуги. Наприклад, раніше клієнт повинен був самостійно заповнювати заявку на приєднання. Тепер вона формується системою автоматично на основі анкети в особистому кабінеті. Це зменшує ризик людської помилки і час на обробку заявки. І такі зміни відбулись в усіх ОСР", – розповідає Олександра.
Наступний важливий етап цифровізації, який виконує експерт, – аналіз бізнес-процесу. Історично в різних операторів системи розподілу процеси вибудовувались не завжди однаково. Наприклад, у Києві спочатку передані клієнтом покази через сайт направлялися відповідальному співробітнику на пошту, а на Дніпропетровщині покази зберігалися у файлі на сервері. Але для більшої ефективності потрібно, щоб дані потрапляли до ІТ-системи напряму автоматично – саме так наразі відбувається в усіх ОСР. Так клієнт одразу бачить свої останні покази лічильника і після передачі нових отримує сповіщення про відсутність помилки, а якщо є – то рекомендації, як її виправити.
Далі Олександра зіставляє бізнес-процес із клієнтським шляхом і розписує, як і що має відбуватись на рівні ІТ-систем.
"Ми аналізуємо найкращі світові практики, застосовуємо досвід кожного product owner і дослухаємось до ідей колег з інших департаментів. У міжнародних колег переважно запозичуємо ідеї щодо покращення юзабіліті – зручності у користуванні для клієнта. Але загалом я не можу сказати, що є якась закордонна рольова модель чи надзвичайний сервіс, які б на 100% захотілось втілити у нас", –  продовжує експертка.
Але не завжди фінальний результат залежить лише від роботи фахівців із клієнтського сервісу. На простоту сервісу впливають регуляторні норми, за якими працюють оператори системи розподілу. Вони диктують, зокрема, специфічні терміни, які потрібно вживати, яку інформацію запитувати у клієнта та який вигляд мають мати документи.
"Коли я тут ще не працювала і була пересічною клієнткою компанії, то дивувалась, чому не можна говорити простіше, автоматизувати більше процесів тощо. А вже як працевлаштувалась, то зрозуміла, що це не завжди можливо", – наголошує Олександра Зайцева.
Майже весь день експерт проводить на робочих зустрічах. Між ними промальовує клієнтський шлях і проводить воркшопи з колегами, щоб нічого не пропустити. Викристалізуваний задум Олександра показує бізнес-замовнику і вже тоді переходить до спілкування з технічною командою.
"Вже після 18:00 я можу спокійно промальовувати клієнтський шлях і створювати мокапи – прототипи візуального представлення онлайн-сервісів", – додає вона.
Після повномасштабного вторгнення робота фахівців клієнтського сервісу стала напруженішою, адже попит на онлайн-сервіси стрімко виріс у всіх сферах. Це стимулювало продовжувати онлайн-трансформацію і робити це ще швидше. Як результат, лише минулого року майже 3,5 млн клієнтів операторів системи розподілу ДТЕК Мережі користувались онлайн-сервісами.
"У 2022 році ми почали більш динамічно впроваджувати нові онлайн-сервіси. А в жовтні минулого року всім ОСР довелося створити сервіс, якого ніколи і ніде в світі не існувало, – графіки стабілізаційних відключень. До того ж ми самі жили в умовах відсутності світла і водночас мали комунікувати з клієнтами 24/7. Тому розробили чергування, які дозволяли підстраховувати колег під час відключень", – пригадує Олександра.
У перші дні масштабних обстрілів це були просто PDF-файли, які змінювались ледь не щогодини. Але такий спосіб був незручним і для клієнта, і для співробітників – файли були дуже великими. Тому фахівці додали у чат-ботах функціонал, який показував необхідні відомості про відключення. Окрім того, почали розробляти графіки стабілізаційних відключень для сайтів – вони вже давали можливість планувати свій побут.
"Клієнти – це не просто абстрактні люди, це чиїсь родичі, друзі, знайомі, колеги, зокрема й мої. Аби ми не доносили їм інформацію, мабуть, почався би хаос. Кожен на собі відчув у перші дні обстрілів, як це сидіти в невідомості, в замкненому просторі, коли зникло світло, зв'язок, інтернет. Тому така була мотивація – як би не було тяжко, проінформувати клієнта, що ми працюємо, у нас не все погано", – ділиться Олександра.

"Для клієнта це лише одна кнопка"

Технічною розробкою сервісів займаються департаменти з операційних технологій. Експертка такого департаменту в ДТЕК Дніпровські електромережі Маргарита Жукова розповідає: реалізують діджиталізацію за гнучкою технологією agile. Тобто головну роль відіграють безперервні релізи продукту та зворотний зв'язок від клієнтів при кожній ітерації. Ця методика дозволяє швидше виконувати роботу, взаємодіяти та оперативно реагувати на тенденції ринку.
"Якщо розробляємо сервіс з нуля, то можемо створити MVP – версію з мінімальним функціоналом, яку віддаємо користувачам на тестування. Так було і з чат-ботом – його MVP з’явилась уже через пів року", – розповідає Маргарита Жукова.
Кожне завдання команда починає завжди з discovery-фази: збирає, аналізує і досліджує потрібні дані. Але найбільше часу займає опрацювання бази даних й інтеграція між внутрішніми системами.
"Якщо говорити про суто технічний аспект, то найскладніше забезпечити надійний захист даних і відповідати вимогам кібербезпеки", – додає експертка.
Усі дані клієнтів ОСР ДТЕК Мережі зберігаються у внутрішніх системах, які захищені по периметру від зовнішнього доступу. Для цього використовуються певні протоколи, обладнання та фаєрволи – комп’ютерні програми, які захищають від вірусів і атак. Операторів системи розподілу неодноразово атакували хакери, але всі протоколи безпеки вистояли і зловмисники нічого не досягли.
Робота над однією новою кнопкою може тривати від кількох годин до місяця. Все залежить від функцій, які вона передбачає. 
Однією з таких кнопок є заявка про відсутність світла у чат-боті. Про це розповідає і клієнтка Ірина: "Не знайшла своєї адреси у відключеннях – залишила заявку. Ніяких дзвінків до кол-центру". 
Очима клієнтки це відбувається просто, а тим часом "за лаштунками" компанії ця заявка спочатку автоматично потрапляє в ІТ-систему й фіксується там як клієнтське звернення, щоб Ірина могла моніторити в подальшому її статус. Далі звернення падає в спеціальну автоматизовану систему, в якій працюють диспетчери електромереж. Тоді диспетчер перевіряє ситуацію за вказаною адресою і відправляє бригаду енергетиків усувати проблему. А Ірина у відповідь отримує інформацію щодо причини відключення і термінів повернення світла.
На технічні проблеми фахівці реагують миттєво. Айтівці швидко аналізують ситуацію й виправляють будь-яку помилку чи несправність.
"Ідеальний клієнтський сервіс – це непомітний для клієнта сервіс. Але це абсолютно інший рівень, який потребує значних інвестицій і проходження певного еволюційного шляху. І всі співробітники енергокомпаній щодня працюють над цим", – резюмує експерт департаменту з обслуговування клієнтів ДТЕК Київські електромережі Руслан Волинець.