"Коли люди чують, що я – патологоанатом, чомусь уявляють цинічну, сумну жінку зі шкідливими звичками. Я натомість оптимістка, і навіть коли є певні труднощі, намагаюсь долати їх із посмішкою", – розповідає Тетяна Тімоніна-Музиченко. Працює в ДІЛА провідним експертом сектору гістології, має кваліфікацію патологоанатома вищої категорії.
"У кіно патологоанатомів часто плутають із судмедекспертами, які проводять розтини. Проте 80% часу на роботі ми дивимось у мікроскоп", – додає Тетяна.
Фахівчиня проводить гістологічну експертизу – досліджує скельця зі зразками тканин пацієнтів (операційний чи біопсійний біоматеріал), які в лабораторію передають із діагностичних центрів для встановлення точного діагнозу. З трьох міліметрових шматочків тканини експертка може виявити, чи є в пацієнта ракові клітини, щоби лікар надалі призначив правильне лікування.
"Це відповідальна професія. Раз і назавжди маєш зрозуміти: якщо бачиш рак – то мусиш його «поставити», якщо сумніваєшся – йдеш до того, хто зможе допомогти діагностувати – або йдеш із професії. В нашій роботі потрібно постійно навчатись", – пояснює Тетяна.
Професія патологоанатома в Україні "одинична" – до неї належать близько 700 фахівців. Тетяна розповідає, що обрала рідкісний фах у рік Помаранчевої революції – тоді в інтернатуру можна було потрапити лише на кілька спеціальностей.
"Перелік був невеликий: фтизіатр, який працює з людьми з туберкульозом (а моїй дитині тоді був рік), лікар-рентгенолог, лікар швидкої допомоги, психіатр і патологоанатом. Вирішила спробувати, за умови, що згодом зможу змінити спеціалізацію. Коли рік пропрацювала в гістології – зрозуміла, що мені подобається", – каже Тетяна.
За 20 років фахівчиня встигла закінчити інтернатуру, клінординатуру, аспірантуру та стала завідувачкою відділення в Клінічній лікарні № 15 м. Києва, де працює до сьогодні. У ДІЛА прийшла, коли відкрилася лабораторія патоморфології.
"У листопаді 2021 нас було два лаборанти й три лікарі – всі амбіційні й працювали на результат. За три з половиною роки виросли до 40 людей, з них – 15 лікарів. І зараз зростаємо великими темпами – лабораторія розвивається, збільшується кількість досліджень", – каже Тетяна. Додає, що цінує в компанії підхід як до клієнтів, так і до співробітників – думка експерта важлива, і якщо інші лікарі мають протилежну – то збираються разом, обговорюють і доходять консенсусу.
На питання про профдеформацію медиків, які давно в професії, відповідає, що це правда – робота нарощує певну "броню", але лише частково. Додає, що загалом її знайомі патологоанатоми досить оптимістичні люди, налаштовані допомогти, запобігти й виправити – поки є час та можливість.
"Навіть якщо ми просто будемо якісно проводити експертизу і вчасно видавати скельця, то це буде вже непоганий внесок у перемогу", – каже Тетяна.
За спостереженням Тетяни, за час повномасштабного вторгнення патологоанатомів виїхало не так багато – близько 100 людей. Сама Тетяна не збирається за кордон – пояснює, що клятва Гіппократа означає робити все, що можеш у найскладніший час. Також фахівчиня має мрію, пов’язану з територіями, які зараз в окупації.
"Я – житель Донбаського регіону, виросла у Красному Лучі, на Луганщині. У 15 років переїхали з мамою й сестрою до Києва. Залишаюсь в Україні, щоби побачити перемогу й одного разу поїхати на могилу батька, яка зараз на окупованій території", – ділиться експертка.
Пригадує, що коли почалась повномасштабна війна – особливо гостро відчула відповідальність своєї професії. Напередодні нападу Росії, Тетяна як керівниця підрозділу перевіряла приміщення й точно знала, скільки в лабораторії залишилось скелець, за якими ще не поставили діагнози.
"Буквально першого березня я подзвонила керівництву лабораторії. Сказала, що маю вдома мікроскоп, який виграла на конференції, маю ноутбук, а в будинку, слава Богу, не вимикають світло і є інтернет. Попросила дозволу пустити мене в лабораторію. Розуміла, що пацієнти й лікарі насправді чекають, не можуть лікуватись, не знаючи, чи є рак. Для мене це було по-людськи важливо", – згадує фахівчиня.
Тетяна додає, що попри повномасштабну війну, дослідницька галузь в Україні розвивається, експерти мають змогу відвідувати міжнародні конференції та підвищувати кваліфікацію, зростати у нових конкурентних напрямах. Стверджує, що навіть за останні 10 років у секторі гістології відбулись колосальні зміни. Завдяки приватним лабораторіям, які тепер проводять імуногістохімічні, молекулярні та цитогенетичні дослідження, лікарі можуть завчасно почати лікування раку і точно визначити необхідний протокол.
"10 років тому людині просто ставили «рак» – це був вирок. Навіть у провідних профільних центрах не було потрібного спектру досліджень. Коли прийшли приватні лабораторії – закупили необхідне. Зараз ми можемо діагностувати папіломавірус, і пацієнта лікуватимуть за належним протоколом", – розтлумачує Тетяна. Додає, що в ДІЛА окрім гістології працює напрям онкології, а фахівці проходять відповідне стажування за кордоном.
