До початку війни у 2014 році “Ехо” був студентом. Згодом, після закінчення коледжу, поїхав у Польщу. Там, каже, пропрацював рік і вирішив піти до війська.
"Я – снайпер з 58-ої бригади – з роти снайперів. Мій позивний – "Ехо". До війни я був студентом. Закінчив коледж і поїхав у Польщу, пропрацював рік, і зі своїми знайомими з дитинства вирішили піти в армію, стати на захист країни. Контракт я підписав у 2020-му, і з того часу я досі у 58-ій бригаді", – розповідає "Ехо"
За ці роки в Україні дуже розвинулась галузь FPV-дронів, з’явилось багато виробників, та і пілотів, які якісно виконують свою справу, – теж чимало. А це для ворога – "справжній кошмар".
"Кошмар тому, що FPV-дрони швидкі, малопомітні. Такі дрони, скажімо так, реінкарнація снайпінгу, бо ти можеш летіти далі. Ти "затрьохсотив" ворога, він потім розкаже своїм побратимам, що в нього попав FPV-дрон. А це страшно і боляче, якщо він залишився 300. І надалі залишиться інвалідом", – пояснює пілот.
"Стугна", продовжує "Ехо", "закриває" 5 кілометрів, а FPV-дрон – 15. Це дає змогу працювати в тилу ворога.
"[Особливо подобається] залетіти 15 кілометрів в тил – там вони булочки розслабили, "на сігарєті" ходять, вони не відчувають якоїсь загрози. Тому поціляти туди більш так… приємно", – додає "Ехо" усміхаючись.
Попри те, що боєць уже три роки займається снайпінгом, снайпером себе не вважає, каже, що він – високоточний стрілець. Бо хоч базовий курс зі снайпінгу триває лише три місяці, вчитися, запевняє, треба вічно. Слід щодня холостити зі зброєю, покращувати навички і щонайменше раз на тиждень їздити на полігон, аби відстрілювати різні дистанції під час різного вітру.
Перед тим, як зробити свій перший пробний виліт дроном, "Ехо" "пролітав" у симуляторі 30 годин. Загалом навчання тривало приблизно місяць.
"30 годин можна собі за тиждень в симуляторі налітати, вийти собі в поле з дроном і десь хоча б також 30 годин там політати, щоб звикнути до самого дрона, причепити вагу, політати з вагою, щоб ти зміг нормально керувати ним. [Щоб навчитися, треба] буквально місяць", – розповідає оператор FPV-дрона.
Коли пілот злітає – відчуває адреналін. Дещо згодом, пролетівши певну кількість кілометрів, – заспокоюється. Це важливо, оскільки оператор мусить уважно роздивитися цілі.
Далі свою роботу "Ехо" описує так: "Коли бачиш цілі – заходиш, переривається зв'язок, коли ти потрапив в ціль, дивишся відеопідтвердження, і це – радість. Ти відчуваєш полегшення, що на один танк, техніку чи одиницю живої сили – уже менше на нашій землі. І це – полегшення".
Скільки треба дронів, аби вразити, до прикладу, БМП, відповісти складно. На це впливає низка факторів: радіогоризонт, РЕБ тощо. Якщо одну БМП вдалося вразити двома або трьома дронами – дуже вдалий результат.
Порівнюючи свої дві професії, снайпінг і керування БПЛА, "Ехо" вкотре підкреслює: снайпінг таки важка і більш небезпечна справа.
"Снайпінг – це справа досить важка, не так, як думають люди, що от ти ліг собі, відстріляв. Це 1% від всієї справи. Решта 99 – це маскування, розвідка, виявлення цілей, спостереження. А з FPV-дроном – "Мавік" або "Лелека" – літає собі в тил, знаходить ціль, тобі скинули координати, ти побудував маршрут, вилетів, 5-10 хвилин і ти вже біля цілі", – пояснює оператор.
Свою першу ціль снайпер "Ехо" вразив уже через місяць після навчання, а як FPV-пілот – через два тижні.
Опанувати снайпінг військовому допоміг побратим – Герой України. З метою безпеки його ім’я не називає, але дуже пишається бути його учнем. Саме завдяки його наставництву "Ехо" має гарні результати.
А от "літати" хлопець вчився сам, бо ще два роки тому – до початку повномасштабної війни – інструкторів довелося би пошукати. Українські військові щодня вигадують нові способи використання безпілотників, тож і "Ехо" щоразу вдосконалює свої навички. Тут головне – постійний розвиток, бо вітчизняне виробництво дронів, на щастя, тішить.
"Перші дрони ми обміняли на DJI Spark. Ми знайшли на OLX оголошення, там був комплект: найдешевший пульт RF Sky, окуляри Chine і сам дрон 5-дюймовий. І було написано, що це обміняють на "Мавік". Ми подзвонили, запропонували наш DJI Spark, він відмовився, і ми зійшлися на сумі 6 тисяч гривень. Купили цей комплект і почали просуватися у цій справі", – пригадує "Ехо".
Так усе починалося. Потім хлопці познайомилися з виробниками дронів, приїхали до них на полігон. Спершу військовим не дозволяли керувати дронами, оскільки ті не мали сертифікатів про завершення навчання. Утім, коли виробники побачили, як вони "літають" на своїх, дали протестувати.
"Ми приїхали зі своїми дронами, почали літати, вони побачили, що ми літаємо трішки краще, ніж сертифіковані пілоти, і зрештою сертифіковані пілоти лишилися без дронів, а нам тоді дали трішки, на тест. Так ми перші дрони і отримали", – розповідає пілот.
З усіх польотів "Ехо" найбільше запам’ятався з "термобаром" (термобаричним боєприпасом, який використовують у закритих приміщеннях – ред.): "Це було найфеєричніше, коли воно все горить, палає... І вже не бігають, не суєтяться. Але було дуже гарно".
Про FPV-дрони майбутній пілот дізнався з YouTube. Пригадує, як з цікавістю дивився на американських пілотів, які, керуючи, займалися фристайлом і гонками.
"Потім я побачив, що вже в Україні їх використовують як дрони-камікадзе, і мене це дуже зацікавило. Я побачив у цьому дуже великий сенс, бо один дрон – потенційно один знищений танк чи інша техніка", – пояснює оператор.
Аби стати пілотом, як і у будь-якій сфері, достатньо бути вмотивованим. Пульт, каже "Ехо", коштує 4 тисячі. Придбавши його, завантажуєте на ноутбук чи телефон симулятор і починаєте "літати".
Щоправда, нормальних FPV-дронів на фронті не вистачає. Часто люди, які хочуть допомогти армії, передають китайські чи саморобні. А вони, розповідає "Ехо", або летять криво, або не летять зовсім.
"Ти злітаєш, а вони згорають, перегорають двигуни тощо. Головне – не видумувати своє. Є базові дрони, які працюють дуже ефективно. І виготовляти [треба] саме їх.
У нас був такий випадок із платою ініціації: ми виставили дрон на бойову позицію, висмикнули чеку, подивились, що плата ініціації працює, детонатор вставили, заклеїли, я відбіг в укриття, другий пілот почав злітати і дрон вибухнув через погану плату. Пощастило, що всі були в укритті, ніхто не травмувався і не був пошкоджений", – ділиться військовий.
Дрони 58-ма бригада просить напряму у виробників. За кожен БПЛА звітують – показують ураження або навпаки розповідають про факапи. Іноді у виробництві може статися помилка, тож військові завжди на це вказують і у такий спосіб допомагають.
Невдовзі бійці отримають український FPV-дрон ГРІМ – комплекс, що має унікальний спосіб запуску за допомогою допоміжного мультикоптера. Після підняття баражуючого боєприпасу на висоту і від'єднання дрон продовжує політ і виконує роль ретранслятора сигналу.
Зауважимо, що виробники ж надають дрони, створені за кошт донатів.
Наразі, до прикладу, БФ "Небо перемоги" розпочинає новий збір на 100 FPV-дронів для 58-ї бригади, загальною вартістю 2 250 000 гривень. Усі охочі можуть долучитися до
збору за посиланням.
Насолоджуватися відеозвітами використання ваших донатів – влучними ураженнями ворога можна у
Телеграм-каналі Фонду.
