Історія Сергія Пущенка, автора та ілюстратора "Фронтового Кобзаря"
"Фронтовий Кобзар" – це книга полеглого українського захисника, волонтера та живописця Сергія Пущенка. Сергій був заслуженим діячем мистецтв України, автором понад 900 картин та воїном-добровольцем, який героїчно загинув у бою під Києвом у 2022 році. Все свідоме доросле життя Сергій відстоював незалежність нашої країни.
Народився чоловік у 1960 році на Дніпропетровщині. Малювати любив змалечку. Художню освіту отримував спочатку в Дніпропетровському художньому училищі, а потім в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у Львові. Працював художнім редактором в харківському видавництві "Прапор".
Тема козаччини захопила Сергія ще з юності, тоді ж він почав цікавитись історією. Серед його творів були пейзажі, портрети, натюрморти, але основною темою залишалось українське козацтво, зокрема, Сергій є автором серії полотен "Козацькому роду – нема переводу".
Чоловік брав активну участь в подіях Помаранчевої революції, а пізніше був учасником Революції гідності. Свій художній талант Сергій не закидав – вже тоді доленосні для України дні він закарбовував на полотні і папері.
У період з 2015 по 2018 роки Сергій воював добровольцем, мав позивний Художник, тоді ж з під його руки народились портрети інших українських воїнів. Всього було створено 113 робіт, більша частина з яких увійшла до авторської книги-альбому "Портрети добровольців на війні", що вийшла у світ у 2018-му.
У березні 2021 року був презентований "Фронтовий Кобзар" – видання, наповнене поетичними творами Тараса Шевченка та мистецькими фотоілюстраціями Сергія Пущенка. Книга містить понад 40 мистецьких робіт, які відображають різні роки історії Україні та демонструють силу та незламність нескореного духу.
Художник використовував як світлини з власного фотоархіву, зокрема з боїв на Донбасі та з подій Революції гідності, так і знімки, які робили на передовій інші військовослужбовці та кореспонденти. Також серед ілюстрацій можна побачити фрагменти творів Тараса Шевченка й роботи Сергія Пущенка з серії "Козацькому роду нема переводу!".
В перший день повномасштабного вторгнення Сергій вивіз родину з Харкова в Тернопільську область, а сам став на захист України в складі "Об’єднання Добровольців". Під час важкого бою у Василькові, що в Київській області, Сергій ціною власного життя врятував своїх побратимів, яким вдалось зайняти потрібні позиції, щоб захистити цивільних від російської ДРГ.
Сергія поховали в березні 2022 року в Рівному, а в червні того ж року нагородили Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).