Велотерапія: як лікує їзда на велосипеді

Киянці Анні цього року виповниться 58 років, але виглядає вона значно молодшою.

У неї двоє дітей і двоє онуків. Понад 10 років Анна майже щодня їздить велосипедом по Києву.

Узимку теж, за винятком особливо сніжних і морозних днів.

"Коли починала їздити на складаному велосипеді, то захекувалась по дорозі на вулиці Протасів Яр, яка йде вгору, злізала з велосипеда і йшла пішки.

А одного разу сама не помітила, як заїхала по ній! Дихальна система в мене почала краще працювати, але зараз я взагалі не напружуюсь, коли не хочу, бо в мене є електровелосипед з PAS (Pedal Assist Systems - електродвигун на велосипеді вмикається, лише коли натискаєш на педалі, і не акумулює енергію)", – розповідає Анна.

Щоденні поїздки велосипедом на роботу покращили не лише дихальну систему, але й імунітет: за останні чотири роки жінка лише раз хворіла на грип.

І це не єдиний "бонус" від регулярних велопоїздок:

"Варикоз та постійні болі в спині більше не турбують. У 22 роки мені видалили одну вену, і в теперішньому віці все мало б бути дуже сумно: пухли і боліли би нестерпно ноги, вени вилазили б на поверхню, але цього всього немає.

Я зараз себе почуваю краще, ніж у 30-40 років. Нерви стали як канат. З 2007 року кардіограма без змін, тиск у нормі, хоча за віком уже мав би підвищуватись. Це суто мої спостереження, свою дільничну лікарку не бачу роками".

ВЕЛОСИПЕД І ЗДОРОВ'Я: НАУКОВІ ДАНІ

Про користь регулярних велопоїздок кажуть і дослідження.

Велосипедист, який тричі на тиждень їздить по 6 км, має таке ж здоров'я, як не велосипедист, молодший на 10 років.

Це виявили вчені з Університету Амстердаму.

Британські вчені впродовж 5 років досліджували вплив велосипедної їзди на ризик виникнення раку.

Під час дослідження 250 тисяч добровольців щотижня проїжджали 48 кілометрів на велосипеді.

Результати вражають: регулярні поїздки на велосипеді знизили ризик смертності на 41%.

У випадку з онкозахворюваннями цей показник знизився на 45%, а з серцево-судинними – на 46%.

Дослідження в Данії показало, що регулярні поїздки на велосипеді покращують цілісність білої речовини (мозкових з’єднань) як у здорових людей, так і у пацієнтів з шизофренією.

А регулярні фізичні навантаження на кшталт велопоїздок допомагають уникати недуг типу хвороби Паркінсона або Альцгеймера.

Тут і економічна вигода від довшого і здоровішого життя, і покращення психічного здоров’я й здоров'я дітей, а також зменшення смертності та травм.  

"Їзда на велосипеді покращує здоров’я та дає соціальну користь для сімей, тому добре починати їздити на велосипеді змалечку для набуття хорошої форми,

здорової психіки, стресостійкості, навичок соціалізації та соціальної освіти – з позитивними результатами для усієї родини", - ідеться в дослідженні "Велосипедна економіка Євросоюзу", яке провела Європейська федерація велосипедистів (ECF).

Численні дослідження вказують, що водії більше наражаються на забруднення, ніж велосипедисти.

Автомобілі рухаються в так званих "транспортних тунелях", де є постійне викидання вихлопів, йдеться в концепції розвитку велоінфраструктури Києва.

Викиди виділяє й сам автомобіль, вони потрапляють до кабіни водія.

Вчені з Центру вивчення дієт та активного способу життя та Медичного дослідного центру в Кембриджському Університеті (Велика Британія), довели, що прогулянки і катання на велосипедах корисні навіть у містах з поганою якістю повітря.

Людина, що регулярно їздить на велосипеді, має кращу імунну систему і краще бореться зі шкідливими викидами.

КИЇВ – ВЕЛОСИПЕДНЕ МІСТО?

За опитуванням, 8% європейців використовували велосипед як основний вид транспорту впродовж типового дня у 2014 році.

У Києві кількість велопоїздок поки що менше 1% порівняно з користуванням іншими видами транспорту. Такі результати показала транспортна модель міста, яку в столиці вперше розробили 2015 року.

На це є причини. Наприклад, слабка інтеграція велосипеда в транспортну систему міста.

"Я їжджу велосипедом за правилами дорожнього руху – по дорозі. Спеціально на небезпеку не наражаюсь, часто дорога забита автівками, та я можу маневрувати іншими вулицями і навіть наскрізними дворами у кварталах", – розповідає Анна.

Вона їздить без шолома і в повсякденному одязі.

Незручностей на шляху вистачає: залишені на смузі для громадського транспорту машини на Жилянській або запарковані ялинкою авто, які займають одну з трьох смуг, як, наприклад, на вулиці Липківсього.

"Прикладів безліч. Немає поваги навіть до себе, що вже казати про повагу до інших учасників руху", – вважає велосипедистка.

Минулого року на Московському мосту машина збила велосипедистку, яка їхала в групі пізно ввечері на Троєщину по смузі для громадського транспорту.

Офіційно там заборонено рухатись на велосипеді, хоча в Києві вже є успішний експеримент з дозволом руху велосипедистам по смугах ГТ на 4 вулицях.

"Історія з розслідуваням ДТП ще не закінчилася – слідчий затягує розгляд справи.

Після аварії Альона ще більше ніж півроку не могла нормально спати через болі в спині, головний біль і запаморочення.

Але зараз вже катається на велосипеді, хоча почала лякатися машин, що проїжджають щільно поруч", – каже хлопець збитої велосипедистки Олексій Мигашко.

Мости в Києві досі є зоною ризику для велосипедистів.

Анна живе в Протасовому Яру і каже, що не їздить велосипедом на лівий берег.

"Там суїцидальні транспортні розв'язки. У мене немає там ніяких справ, але якби були, я б не поїхала, принаймні без супроводу досвідченого велосипедиста.

Якщо місце, куди мені треба, не має хоч якого місця для парковки, я туди не поїду", – каже вона.

ЩО З ЦИМ РОБИТИ

У 2015 році в Києві з’явився перший веломаршрут, який з’єднує віддалений житловий масив з центром міста – "Троєщина - Європейська площа".

У 2018 році на розвиток велоінфраструктури виділили 50 млн гривень. Департамент транспортної інфраструктури КМДА заявляв, що збирається витратити їх на проектування ще трьох веломаршрутів на Оболонь, Виноградар і Солом’янку.

Нещодавно у киян знову з’явилась надія на муніципальний велопрокат, щоб велосипедом могли їздити ті, хто його не має.

У столиці щороку більшає велопарковок, їхня кількість постійно змінюється, тому точної статистики немає.

За рішенням Київради, восени минулого року паркувальні велостійки мають встановити у парках і скверах, біля закладів культури, освіти та охорони здоров’я. Наразі збирають інформацію про конкретні місця, де потрібні велостійки.

Узимку 2018 року київські депутати одностайно підтримали концепцію розвитку велоінфраструктури в столиці.

За цією велоконцепцією, у Києві має бути 240 км веломаршрутів та понад 1000 км транспортних, рекреаційних та приміських шляхів для користувачів велотранспорту.

Безпечна велоінфраструктура береже життя і здоров’я людей. У Євросоюзі, де у велосипедну інфраструктуру інвестують значні кошти, рахують і прибуток від неї.

Переваги для дорожньої безпеки та уникнення ДТП від велосипедної їзди оцінюють у 770 млн євро.

ДЛЯ ЧОГО КИЄВУ ВЕЛОДОРІЖКИ

Чим більше умов для пересування по місту велосипедом, тим більше людей вибиратимуть його для повсякденних поїздок.

Підрахунки Асоціації велосипедистів Києва 2016 року показали, що веломаршрут на Троєщині додав 50% користувачів велотранспорту лише на одній цій ділянці.

Головний очікуваний результат велоконцепції – збільшення частки велосипедних поїздок у Києві з 0,25% до 5% у 2025 році.

Це означає, що місто має створити умови, коли щодня на вулицях Києва велосипедом будуть пересуватись від 160 до 200 тисяч людей.

Якщо концепцію реалізують, у киян зменшаться ризики високого рівня холестерину, діабету, депресії, серцево-судинних захворювань та хвороб, пов'язаних із проблемами опорно-рухового апарату.

Створення умов для руху велосипедом у Києві може допомогти подолати ще одну проблему – смог.

Забруднення повітря псує життя не лише людям з хронічними хворобами дихальної системи, але є однією з основних причин передчасної смерті, за даними ВООЗ.

Київ посідає 4 місце серед найбільш забруднених міст Європи, згідно з Європейським індексом забруднення міст.

84% з усіх джерел забруднення повітря в місті припадає на транспорт, 92% з якого – приватні авто.

У велоконцепції Києва наводять результати підрахунку в межах транспортної моделі: за прогнозами, повноцінна веломережа зробить так, щоб у місті стало їздити на 4% автомобілів менше.

А це економія майже 278,4 тисяч літрів бензину на добу. Також це допоможе зменшити викиди у повітря міста майже на 362 тонн шкідливих речовин на добу.

Поки кияни чекають на втілення велоконцепції та мережу велодоріжок, 58-річна Анна привчає до велосипеда свого 10-місячного онука:

"Ми вже їздимо у велокріслі. За правилами я маю їхати велосипедом по дорозі, але з онуком їжджу по тротуару – незручно, але безпечно.

Тут вас підстерігають бордюри, тріщини і ями на асфальті. Щоразу я думаю, що якби була у візку, то не виїхала б навіть з двору".

Марина Блудша, медіакоординаторка Асоціації велосипедистів Києва, для УП.Життя

Титульне фото: masha_tace/Depositphotos