"Імпульс" змін.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на психологічний стан українців. 21% підлітків в Україні мають симптоми тривоги, депресії чи стресу, а когнітивні проблеми – погіршення пам'яті, уваги та мислення – стали для багатьох майже нормою. Про це свідчить дослідження, яке провела ГО "Навчай для України" серед понад 3400 підлітків, батьків і вчителів у восьми областях (Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській).

Для Наталії, яка вчиться в Петропавлівському ліцеї № 1 на Дніпропетровщині, участь у проєкті стала способом повернути собі контроль над життям. Повномасштабна війна розкидала друзів по різних містах, перевела навчання в онлайн і залишила по собі відчуття глибокої безпорадності та страху.

Її команда складається з учениць 10-го та 11-го класів. Дівчата зосередилися на тому, щоб допомогти одноліткам і молодшим школярам знайти внутрішню опору – той ресурс, який допомагає долати життєві виклики та стрес. Він складається, серед іншого, з позитивного сприйняття себе, здатності керувати своїми емоціями, бажання саморозвитку тощо.

Підлітків зацікавило й те, що участь в проєкті надає можливість поїхати на навчання до Львова. Досвід амбасадорства став для декого навіть своєрідним профорієнтаційним тестом.

"Для деяких із нас програма визначила майбутній шлях в професії та підштовхнула задуматися про вступ на психологію. Коли діти після наших занять кажуть: «Це так цікаво, я теж хочу цим займатися», ти розумієш, що все це не дарма", – ділиться учениця Наталія.

Надія, яка навчається в тому ж Петропавлівському ліцеї, вирішила долучитись до проєкту, бо хотіла відновити живе спілкування між дітьми.

Так, у школярів з’явилися проєкти Talk Time, "Майбутнє без паніки", "Кінодіалог" та "Чашка чаю". "Кінодіалог", наприклад, зазвичай займав один-два уроки: діти разом дивились фільми про емоції та страх перед невідомим, а потім намагались розібратися, як не боятися того, що чекає попереду.

"На зустрічах Talk Time теми обирали самі учасники, залежно від того, що боліло саме в той момент. Для багатьох це стало можливістю нарешті виговоритися", – ділиться Надія.

Також для випускників проводили зустрічі щодо вибору майбутньої професії, а для молодших класів – інтерактивні конкурси та розмови, які допомагали здобути важливі знання про психологію.

Програма "Імпульс" була започаткована ГО "Навчай для України" у серпні 2025 року. Вона дала підліткам інструменти, щоб вони могли ставати опорою для своїх однолітків. Головним принципом програми став формат "рівний – рівному".

Проєкти, які втілювали учні у своїх школах, різні – від тікток-каналів із порадами щодо самодопомоги до серйозних курсів, лекцій і залучення місцевих медіа. Фіналом програми стала премія "Імпульс", що фінансується глобальним фондом ООН Education Cannot Wait (ECW) та впроваджується за підтримки МОН України.

"Ця премія – з одного боку, спосіб відзначити кожного учасника наших команд, а з іншого – можливість підтримати всі ті круті ініціативи, які допомагають підліткам піклуватися про свій стан. Ми хотіли дати поштовх усім, хто відчуває в собі силу бути амбасадором ментального здоров’я у своєму місті чи селі", – каже Оксана Зьобро.

Для оцінки проєктів організатори залучили журі, до складу якого увійшли лідери думок із різних сфер. Серед них – співзасновник фонду "Голоси дітей" Азад Сафаров, депутатка Верховної Ради України Наталія Піпа, комунікаційна директорка ГО "Навчай для України" Оксана Зьобро, очільниця Ukraїner Юлія Тимошенко та соціальний психолог Ілля Бачурін.

"Нам було неймовірно цікаво побачити це різноманіття підходів. Громадські організації та підліткові ініціативи знаходять дуже влучні та виразні способи, як підтримати дітей, що проживають непростий досвід. Ми розуміємо: стрес чи розгубленість сьогодні – це нормальна реакція на ненормальні події. Але існують конкретні інструменти та підходи, які допомагають із цим впоратися", – зазначає Оксана Зьобро.

Переможцем серед громадських організацій стала БО Behind Blue Eyes, яка проводить творчі експедиції у прифронтових та деокупованих селах, допомагаючи дітям проживати свій досвід через мистецтво, створювати подкасти та виставки. За словами журі, це неймовірна можливість перетворити складні історії на внутрішню опору.

Щодо підліткових ініціатив, то найкращим визнали проєкт учениць Златопільського ліцею на Харківщині, які створили унікальний простір для всієї громади. Команда, що склалась з чотирьох подруг-десятикласниць, прагнула створити "місце сили", де через сенсорне сприйняття та арттерапію кожен учень, зокрема діти з особливими освітніми потребами, зможуть подолати тривожність. Їхній осередок став місцем, де проводять різноманітні заняття – від творчих зустрічей до корекційних занять для дітей з особливими освітніми потребами.

За словами учасниць, після проєкту в дітей налагодилась комунікація. Їм стало набагато легше говорити, а також з’явилось більше бажання розвиватися, змінюватися.

Ця проактивність підлітків у невеликих містечках та селах показує, наскільки глибоким є запит на створення локальних центрів сили. Проєкт дає школярам в Україні імпульс підтримки та розуміння, зазначає пані Оксана.

На основі напрацьованих результатів у межах програми "Імпульс" ГО "Навчай для України" розробляє методичні матеріали щодо формату амбасадорів ментального здоровʼя та підходу "рівний-рівному", які будуть у вільному доступі для будь-якого навчального закладу чи ініціативи.

"Ми не хочемо контролювати процес імплементації – навпаки, ми мріємо, щоб інші підхоплювали цю ідею, брали наші напрацювання та втілювали їх у своєму навчальному закладі", – додає комунікаційна директорка.

Фінальна подія нагородження переможців – не завершення, а лише перехід до наступного етапу проєкту. Попереду – нові історії, де кожна розмова з однокласниками про мрії та майбутнє стає новим натхненням.

Так, в травні цього року стартував "Імпульс 2.0" – на цей раз до програми долучились 60 школярів з різних регіонів України.

Бажання підлітків брати участь в таких ініціативах лише підтверджує той факт, що діти здатні підтримувати одне одного і прагнуть навчитись робити це якнайкраще. Саме підліткові спільноти стають визначальним чинником підтримки в той період, коли батьки не за власним бажанням втрачають зв’язок зі своїми дітьми. І завдання дорослих – допомагати таким спільнотам зростати, дослухатись до них, навчати турбуватись про ментальне здоров’я й поширювати цю культуру далі.