Шлях до одужання. Як зробити харчування в лікарнях кращим

спецпроєкт

16 лютого 2026

Харчування пацієнтів у лікарнях України роками залишається проблемним питанням. Часто те, що їдять пацієнти, не відповідає їхнім потребам і не сприяє одужанню. Чому збалансоване харчування під час лікування у медичному закладі таке важливе, хто його контролює та які зміни вже давно на часі – у матеріалі "УП. Життя".

"Економити на харчуванні не можна". Як раціон допомагає одужанню

Їжа в лікарні вкрай важлива для всіх, хто лікується в стаціонарах. Для організму людини, яка хворіє або відновлюється, раціон стає частиною лікування. Саме з їжі організм отримує ресурси для боротьби з інфекціями, загоєння ран і відновлення пошкоджених тканин – одночасно з основним лікуванням.

"Харчування в стаціонарах – це надважливий елемент процесу одужання. Науково підтверджено, що збалансоване харчування сприяє швидшому відновленню та одужанню організму, а отже – швидшій виписці людини з лікарні", – розповідає "УП. Життя" засновниця Академії харчування пацієнтів, експертка з організації харчування в медичних закладах Тетяна Коваль.

"Економити на харчуванні не можна. Тому що це призведе до гірших результатів. Від того, як харчуються пацієнти, часто залежить те, як швидко вони будуть одужувати", – підтверджує президент Асоціації дієтологів України, кандидат медичних наук Олег Швець.

Всім медичним установам експерт радить зауважити важливий момент: якщо пацієнт добре та збалансовано харчуватиметься, то в лікарні перебуватиме менше часу, ускладнень матиме значно менше, зрештою, і коштів на нього витратять істотно менше.

Чому калорії такі важливі

Отримуючи харчування в лікарнях, пацієнти мають наповнювати організм достатньою кількістю калорій. Це вкрай необхідно, особливо у випадках пацієнтів зі складними тривалими захворюваннями, впевнений Олег Швець.

"Не тільки в Україні, а й в усьому світі більшість пацієнтів у медзакладах мають недостатність харчування, і якщо ще й скоротити норми та дати менше кілокалорій на добу, то їм буде просто неможливо компенсувати нутритивний статус. Зниження кількості калорій, яку треба споживати щодня, точно не піде на користь і не сприятиме одужанню", – додає Олег Швець.

"Їжа в лікарнях часто є небезпечною". Старі харчоблоки підводять

Тетяна Коваль переконана: безпечна їжа для пацієнта має стояти на першому місці. Проте сьогодні умови приготування нерідко буквально несуть небезпеку.

"Харчоблокам в лікарнях – часто по 50 років. Вони не просто в жахливих умовах, а ще й максимально не енергоефективні. Плити споживають по 30 кВт на годину – це величезні витрати електроенергії, наче на весь операційний блок чи стаціонар", – пояснює вона.

За словами експертки, лікарням варто було б подбати про енергоефективність або задуматися про передачу харчування пацієнтів у стаціонарах на аутсорс. Адже зазвичай це вигідніше й для самого медичного закладу. Досвід Європи та США показує: 95% лікарень віддали непрофільні функції (харчування, аутстафінг, прання) аутсорс-компаніям. Це виключає проблеми з тендерними процедурами на постачання продуктів. Замість десятків закупівель проводиться лише одна – на кейтерингову послугу. Тоді постачальника можна зобов’язати діяти чітко в межах договору, і послуги будуть надаватися якісно – харчування пацієнта буде безпечним.

Як військовослужбовець посприяв змінам в харчуванні пацієнтів

У серпні 2024 року чинний військовий Сил оборони Петро Конопля потрапив до лікарні, де зіткнувся з вкрай низькою якістю харчування. Раціон складався з найдешевших, переварених продуктів, м’ясо було практично відсутнє, а фрукти й овочі з’являлися на тарілці хворого лише після скарг.

Після численних невдалих спроб донести гостру проблему до керівництва лікарні військовий записав відео, де показав їжу й побутові умови хворих, і оголосив голодування. Публікація швидко набрала понад мільйон переглядів. У лікарні розпочалися масові перевірки, директора взяли під слідство, а заклад згодом перейшов на кейтеринг для пацієнтів.

Історія військового буквально відкрила "скриньку Пандори": після публікації йому почали писати пацієнти з десятків лікарень по всій Україні, повідомляли про схожу ситуацію. Петро Конопля піднімав це питання на засіданні Міністерства ветеранів України, і колишня віцепрем’єрка Ірина Верещук взяла його на особистий контроль.

"У цій проблемі передусім треба змінювати свідомість самих пацієнтів", – переконаний військовий. "Вразливими пацієнтами легко маніпулювати через їхній страх втратити доступ до їжі, тому хворі звикають терпіти умови «катівні». Військові також уникають скарг, щоб не мати зайвих проблем", – додає він.

Нині ситуація покращилася, адже Кабмін ухвалив постанову № 955 про покращене харчування військовослужбовців у всіх лікарнях країни, а не лише у госпіталях. Однак, зазначає Петро, повністю ситуацію це не змінило. Тож він продовжував висвітлювати нові історії з інших лікарень, після чого туди йшли нові перевірки.

"Поки люди не почнуть систематично скаржитись, а влада – відкривати кримінальні провадження за ці порушення, ситуація не виправиться", – наголошує Петро Конопля.

Куди скаржитись, якщо в лікарнях годують погано

Харчування пацієнтів регламентоване наказом МОЗ № 931 "Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні", який є публічним документом. Він містить таблиці з добовими нормами продуктів для різних категорій пацієнтів: терапевтичних, онкологічних, вагітних жінок, породіль і дітей.

Лікарка-дієтологиня КНП "Київський міський клінічний онкологічний центр" Анна Бенедищук акцентує, що пацієнти мають право перевірити, чи відповідає харчування нормам наказу, і звертатися до керівництва лікарні у разі порушень.

У разі відсутності реакції з боку керівництва лікарні пацієнти та їхні родичі можуть залишити відгук про харчування на сайті "Академії харчування пацієнтів". Спілка сприяє комунікації з відповідними органами, які можуть повпливати на ситуацію.

До речі, особливо гостро проблема постає саме в онкології, де пацієнти часто мають небезпечний досвід мальнутриції (недоїдання) через підвищену потребу в поживних речовинах та знижений апетит.

Яких змін потребує наказ про харчування пацієнтів

"Однією з ключових проблем наказу № 931 є те, що норми прописані як обов’язкові до щоденного виконання, незалежно від стану пацієнта, його нутритивного статусу. Це створює перешкоду у формуванні меню", – зазначає Анна Бенедищук, пояснюючи, що норми доцільніше зробити середньодобовими та дозволити лікарням формувати тижневе меню.

Тетяна Коваль додає, що наказ не враховує індивідуальні уподобання пацієнтів, алергічні реакції та релігійні особливості. Крім того, документ містить обмежений перелік продуктів і не відповідає нормам сучасної дієтології.

Окремою проблемою залишається відсутність контролю за виконанням наказу, хоча він діє з 2013 року. У багатьох лікарнях досі застосовують дієти за Певзнером радянських часів. Тож контроль дуже потрібний, як і відповідальність керівництва медичних закладів – і щодо меню, і щодо стану харчоблоків.

Важливу роль у цій системі відіграє Держпродспоживслужба та дотримання системи HACCP, яка є обов’язковою для впровадження на харчоблоках ще з 2019 року. Однак на практиці часто не працює і не контролюється.

Хто та як фінансує харчування в лікарнях

Проблема харчування в лікарнях не обмежується лише недоліками наказу № 931 та браком контролю його виконання. Механізми фінансування харчування пацієнтів – ще один аспект сфери, що провокує запитання.

Тетяна Коваль підкреслює, що наразі відсутні загальні правила фінансування і дієвий щодо цього контроль. Кожна лікарня фактично самостійно вирішує, скільки витрачати на харчування.

Все тому, що фінансування харчування пацієнтів у лікарнях України не є фіксованим і дійсно залежить від конкретного закладу. У державних та комунальних медичних закладах харчування забезпечується коштом державного або місцевих бюджетів, а також у межах Програми медичних гарантій НСЗУ.

"НСЗУ фінансує лікування за конкретними нозологіями в межах комплексного пакету послуг. Харчування є його складовою і не має окремого фінансування", – пояснює Олег Швець. При цьому харчування майже завжди фінансується за залишковим принципом. "І якщо на це передбачено 200 гривень на людину на добу – це одна історія, якщо 100 – це історія інша. А якщо 50 – це взагалі неприйнятно", – додає експерт.

Анна Бенедищук зазначає, що після покриття собівартості медичної послуги заклад може спрямовувати залишок коштів на будь-які потреби: ремонт, обладнання, зарплати персоналу харчоблока. Харчування у цьому переліку майже завжди не є пріоритетом.

"Було б краще, якби ми розуміли, скільки у кожному пакеті послуг виділено саме на харчі. Або ж щоб харчування в лікарнях фінансувалося окремим пакетом послуг", – наголошує лікарка. За її словами, фіксована сума, можливо з коригувальними коефіцієнтами, змушувала б керівництво медичних закладів виділяти кошти обов’язково, а не економити на харчуванні пацієнтів.

Реформа лікарняної їжі: які зміни вносить МОЗ

У Міністерстві охорони здоровʼя визнають, що чинні норми надмірно деталізують організацію харчування та ускладнюють її реалізацію. "Є потреба в дерегуляції сфери організації харчування в медичних закладах з урахуванням сучасних знань з дієтології", – зазначають у МОЗ. Тому там розробили проєкт наказу "Про внесення змін до наказу МОЗ № 931.

Новий документ передбачає відмову від застарілих підходів. Основні нововведення стосуються смакових якостей раціону та індивідуальних потреб пацієнтів:

спеції та прянощі

їх дозволять додавати до страв (якщо немає медичних протипоказань), щоб зробити лікарняну їжу смачнішою;

врахування індивідуальних харчових потреб і уподобань

пацієнти зможуть обирати страви з огляду на алергії та непереносимості, етичні та релігійні переконання чи власний смак;

рослинне меню

за медичними показаннями або бажанням пацієнта тваринне молоко можна буде замінити на рослинне, а тваринний білок – на рослинний;

альтернатива борошну

замість пшеничного можна буде використовувати житнє, кукурудзяне, гречане або рисове;

укрупнення позицій

це знімає заборону щодо низки продуктів, дає більше гнучкості у формуванні меню;

дозвіл на тижневий обрахунок норми

сприяє збалансованості раціону та безпроблемній роботі лікарень з органами контролю;

коригування калорійності

у бік збільшення, щоб пацієнт не відчував дефіцитів і швидше відновлювався;

скасування категорій за вагою

(на гіпо- чи гіпертрофію не орієнтуватимуться);

дієтолог або нутриціолог

обовʼязковий спеціаліст у лікарні;

регламентація співпраці

з кейтеринг-партнерами.

Документ з оновленнями вже пройшов громадське обговорення та доопрацьовується з урахуванням відгуків громадськості.

"На перший результат змін безпосередньо в лікарнях я очікую в кінці 2026 року. Приблизне меню буде опубліковане. Медичні заклади почнуть імплементувати його, і за пів року ми побачимо ефект та отримаємо зворотний зв’язок", – підсумовує Тетяна Коваль.

Політична воля та право пацієнта на одужання

Для успіху реформи необхідна політична воля та підтримка змін на високому рівні. Як приклад, Тетяна Коваль наводить реформу шкільного харчування, яка має обличчя в особі першої леді та відповідний резонанс.

"Поки ж реформа харчування пацієнтів просувається тільки громадською спілкою та експертами сфери, тема не має такого великого резонансу. Але важливо постійно говорити, що у кожного пацієнта є право на безпечну та якісну їжу", – підкреслює вона.

Як зробити лікарняну їжу корисною та смачною одночасно

Шеф-кухар та ідеолог реформи шкільного харчування Євген Клопотенко переконаний: "Cмачна їжа можлива навіть серед обмежень, якщо змінювати підхід, поважати пацієнта і вміти працювати з продуктами".

"Їжа – це завжди про підтримку та турботу", – наголошує Євген. І додає прикладні поради щодо того, як зробити їжу пацієнтів смачною:

використовувати якісні продукти;

припинити переварювати все до стану пюре;

запікати, тушкувати, зберігати чи надавати текстуру;

додавати спеції й трави*

давати більше овочів, цільнозернових;

полюбити українські продукти**.

*тим паче, що в оновлених нормах їх використання нарешті буде дозволено;

**буряк, гарбуз, квасоля, гречка, пшоно можуть бути сучасними та смачними.

З власного досвіду Євген Клопотенко точно знає, що смачна їжа – це не лише про гроші, а про бажання та вміння зробити страву смачною. Тож впевненість інших у тому, що в лікарні годувати смачно неможливо, бо смачно = дорого, вважає упередженням. Переконливим аргументом від Євгена є його збірник рецептур для шкільних їдалень, який містить страви з тих самих продуктів, що і раніше, просто по-новому приготованих.

Їжа як частина лікування: спільна відповідальність

Харчування в лікарнях – це не додаткова опція, а складова лікування, від якої залежать безпека пацієнта, швидкість відновлення та результати терапії. Недостатня поживність раціонів хворих, застарілі підходи до організації харчування та слабкий його контроль, а також фінансування за залишковим принципом роками формували систему, в якій їжа часто не сприяє одужанню.

Оновлення норм, поява дієтологів у лікарнях на постійній основі, гнучкіший підхід до меню та регламентація кейтерингу створюють основу для змін. Водночас реформа потребує не лише змін наказу МОЗ № 931, а й реального контролю, відповідальності керівництва медичних закладів і прозорого фінансування харчування.

Це питання стосується всіх нас, адже пацієнтом у лікарні може стати кожен. Право на безпечну, достатню і якісну їжу під час лікування є частиною права на одужання – і воно має бути гарантоване не декларативно, а на практиці.

© 2007-2026, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".