9
незручних питань
про заморожування стовбурових клітин
Cпецпроєкт
28 жовтня 2026
Існує популярний вислів: "Бережи здоров’я змолоду".
Сучасна наука пропонує нову варіацію: "Збережи клітини змолоду".
Йдеться про кріозберігання стовбурових клітин, яке дає можливість заморозити їх та в майбутньому використати для лікування широкого спектру захворювань.
Фактично це депозит у власне здоров’я, який ще називають "біобанкуванням". Стовбурові клітини можуть зберігатися в кріобанку десятиліттями й стати в пригоді, якщо раптом виникнуть проблеми зі здоров’ям.
Як зберігаються ці клітини? Для лікування яких захворювань їх використовують? Та чи може статися так, що в кріобанку їх сплутають із чужими зразками?
"УП. Життя" поставила ці питання біотехнологині, фахівчині у сфері біохімії та наукових комунікацій, науковій радниці відділу маркетингу Центру сучасних клітинних технологій ReoCell Ользі Кочетковій.
01
запитання
Що таке кріозберігання? Це експериментальна практика?
Метод кріозберігання почали досліджувати з 70-х років ХІХ століття. Тоді науковці вперше заморозили сперматозоїд і виявили, що після розмороження він залишився живим.
Дослідникам знадобилося чимало часу, щоб навчитися заморожувати й розморожувати клітини, зберігаючи їхню життєздатність. Річ у тім, що вода всередині клітин під час заморожування утворює кристали льоду, які пошкоджують крихкі оболонки. Тому завдання біологів – зробити так, щоб після розморожування клітина повністю зберігала свою структуру та функціональність.
Сучасні науковці вміють зберігати клітини й навіть цілі тканини. Одним з найдослідженіших біоматеріалів є стовбурові клітини.
"Особливість стовбурової клітини в тому, що вона ще не визначилася, якою клітиною стане. Умовно, вона може перетворитися на клітину шкіри, печінки, будь-чого. Цей процес науковці називають диференціюванням. Стовбурові клітини, які мають великий спектр «перетворень», називають плюрипотентними. Саме вони виникають при зачатті та утворюють організм людини", – пояснює науковиця.
Є також стовбурові клітини з вужчим спектром перетворень. Їх називають мультипотентними. Саме до такого типу клітин належать мезенхімальні стовбурові клітини, з якими працюють у Центрі сучасних клітинних технологій ReoCell. Вони можуть диференціюватися у клітини хрящів, кісток, судин та жирову тканину.
"Важливий нюанс: завдяки тому, що у них обмежений спектр диференціювання, вони не здатні утворити онкоклітини", – додає Ольга Кочеткова.
02
запитання
Для чого заморожувати стовбурові клітини? Є чутки, що це роблять для збереження молодості…
Коротка відповідь: не лише для цього. Наразі стовбурові клітини застосовують у різних галузях медицини. Один із напрямів – травматологія, зокрема лікування остеоартрозу – захворювання, за якого пошкоджуються тканини суглоба.
"У стовбурових клітин є цікава властивість: вони можуть реагувати на сигнали середовища, в яке потрапляють. Наприклад, якщо ввести їх у коліно, де є запалення, частина клітин може диференціюватися в клітини хряща, а інша – відреагує на запальні процеси й призупинить їх", – пояснює принцип дії Ольга Кочеткова.
Також стовбурові клітини все частіше використовують для загоєння складних кісткових переломів. Зокрема, бувають випадки, коли після важкої травми кістка довго не зростається самостійно, тоді, за словами науковиці, можуть застосовувати клітинні препарати: під час операції їх наносять безпосередньо на місце перелому й загоєння може відбутися швидше.
"Буває так, що після важкої травми кістка довго не зростається самостійно. У таких випадках можуть застосовувати клітинні препарати: під час операції їх наносять безпосередньо на місце перелому чи пошкодження. Ми вже маємо успішні приклади серед військових, у яких переломи не загоювалися протягом пів року. Через три місяці після клітинної терапії вони змогли самостійно пересуватися", – наводить приклад науковиця.
У неврології стовбурові клітини використовують для лікування наслідків інсульту, різного типу склерозів та хвороби Паркінсона. У цих випадках стовбурові клітини можуть допомогти збільшити функціональні можливості пацієнта та повернути моторику кінцівок.
"Наприклад, людина пережила інсульт і частина клітин мозку померла. Впродовж певного періоду в неї ще є вікно нейропластичності, коли сусідні клітини набувають функції, яку втратили померлі. Стовбурові клітини можуть повернути це вікно нейропластичності та стимулювати сусідні клітини до набування нових властивостей. Також важливо, що стовбурові клітини мають здатність до покращення кровообігу, бо в них є фактор росту судин", – каже вона.
З цієї ж причини стовбурові клітини застосовують і у судинній хірургії, наприклад, при хронічній ішемії нижніх кінцівок для відновлення нормальної роботи судин та циркуляції крові.
Ще один напрям застосування стовбурових клітин – естетична медицина, зокрема робота з віковими змінами шкіри. Клітинні препарати можуть стимулювати кровопостачання та природні процеси відновлення тканин.
Отже, підсумовуючи: стовбурові клітини справді можна використати для "уколів краси", але це лише один з напрямів їхнього застосування.
03
запитання
Звідки відбирають стовбурові клітини? Це боляче?
Зазвичай у дорослих пацієнтів стовбурові клітини відбирають або з жирової тканини, або з кісткового мозку. Як зазначає Ольга Кочеткова, частіше лікарі схиляються до варіанту з жировою тканиною.
"Тут ряд переваг. По-перше, у 50 мілілітрах жиру буде в тисячу стовбурових клітин більше, ніж в кістковому мозку. По-друге, стовбурові клітини у жировій тканині значно менше піддаються впливу вашого способу життя", – пояснює науковиця.
Забір жирової тканини відбувається під час ліпосакції – це достатньо легка малоінвазивна процедура, що проводиться під місцевою анестезією. Натомість забір із кісткового мозку потребує більшого втручання. У будь-якому разі спосіб забору, знеболення та можливі ризики залежать від конкретної процедури й стану пацієнта. Крім цього, є кілька протипоказів: вагітність, лактація або ж наявність вірусних захворювань, навіть звичайної застуди. Відмовити можуть пацієнтам, в яких є проблеми зі згортанням крові.
Також одним з популярних джерел стовбурових клітин є пуповинна кров. Якщо молоді батьки хочуть провести таку процедуру, під час пологів лікарі збирають кров у спеціальні пробірки, поміщають у бокс і відправляють у лабораторію. Там спеціалісти виділяють з неї стовбурові клітини та відправляють на замороження.
04
запитання
Де зберігатимуть мої клітини й чи є в них термін придатності?
Після забору стовбурові клітини досліджують, перевіряють на наявність вірусних і бактеріальних забруднень, а потім розмножують у лабораторії, щоб отримати необхідну кількість. Підготовлені мезенхімальні стовбурові клітини розподіляють у спеціальні кріопробірки та відправляють на зберігання до кріобанку.
Кріобанк – це спеціально обладнане приміщення, де біоматеріал зберігають за наднизьких температур. Основний елемент системи – великий металевий резервуар, який називають дьюаром (або посудиною Дьюара). За формою він нагадує великий термос, а всередині підтримується температура близько -196°C завдяки рідкому азоту.
У кріобанку ReoCell такий резервуар більший за людину й може вміщувати до мільйона зразків. У дьюарі вони можуть зберігатися десятки років. За словами Ольги Кочеткової, у верифікованих наукових публікаціях описано успішне зберігання біоматеріалу протягом 27 років.
"Навіть якщо після 27 років кріозамороження залишається не 100%, а 70% живих клітин, з них все одно можна приготувати якісний клітинний препарат. Це хороший результат. Тому 27–30 років зберігання у кріобанку – це нормальний показник. Але взагалі, якщо правильно провели забір і зберігали в ідеальних умовах, то це може бути й більша кількість часу", – додає Ольга Кочеткова.
05
запитання
А вік впливає на якість клітин? Якщо мені 40 років, чи є сенс у цьому віці здати клітини на кріозберігання?
Так, із віком кількість і якість стовбурових клітин можуть знижуватися. Тож що раніше людина вирішить зберегти власні клітини, то вищою є ймовірність отримати клітинний препарат із хорошими характеристиками.
Водночас універсальної вікової межі, після якої кріозберігання втрачає сенс, немає. Як пояснює Ольга Кочеткова, стан клітин залежить не лише від віку людини. Навіть в однолітків вони можуть суттєво відрізнятися за здатністю до поділу та іншими характеристиками.
"У нас є колега, чиї клітини ми розмножували. Йому було майже 40 років, а в нього клітини ділились так, ніби йому ще немає 20. Водночас були й пацієнти молодого віку, а в них клітини ділились як на 40. Тому вік не у всіх випадках відіграє ключову роль", – коментує Ольга Кочеткова.
То чи є сенс зберігати клітини після 40 років? На думку Ольги Кочеткової, точно є. Як мінімум тому, що клітинні технології продовжують розвиватися і в майбутньому можуть з’являтися нові методи лікування, для яких знадобляться власні клітини пацієнта. Завчасне зберігання біоматеріалу може дати додаткові можливості.
"Мені подобається фраза: ти вже не будеш молодшим, ніж сьогодні. Якщо є можливість зберегти клітини, поки вони в хорошому стані, варто її розглянути. Я прихильниця кріозберігання в різному віці, хоча що раніше це зробити, то краще", – підсумовує Ольга Кочеткова.
06
запитання
Чи може працівник кріобанку сплутати мої клітини з чужими?
Забір матеріалу та підготовка його до замороження – багатоетапний процес. На кожному з них зразок маркується, а дані про це дублюються в електронному та паперовому журналах. Тому вірогідність сплутати зразки близька до нуля.
Спершу зразок, відібраний у пацієнта, маркують і передають до лабораторії, де фахівці проводять необхідні дослідження та виділяють стовбурові клітини. За словами Ольги Кочеткової, щоб зменшити ризик плутанини, спеціаліст працює з одним зразком за раз, а не з кількома одночасно.
Готові до замороження клітини поміщають у спеціальні кріопробірки, які витримують наднизькі температури. Така пробірка має унікальне маркування, а її точне місце в кріобанку фіксують у спеціальній програмі та в журналах. Це дає змогу не лише ідентифікувати зразок, а й швидко знайти його за потреби.
"Є програма, в якій біолог фіксує розміщення пробірки в самому дьюарі. У ній вписується: зразки такого пацієнта у відділі 10С. Ці записи дублюють в електронному та цифровому журналах. Біля кожного процесу вказана відповідальна особа. Тому ризик сплутати чиїсь матеріали близький до нуля. За мою практику чи у моїх колег такого ще не ставалося. Це радше історія для серіалів чи фільмів", – ділиться Ольга Кочеткова.
07
запитання
Що буде, якщо в кріобанку вимкнуть електроенергію? Адже зараз є загроза блекаутів.
Як каже Ольга Кочеткова, це не вплине на роботу кріобанку. Адже вже згаданий дьюар зі зразками працює не від електроенергії, а завдяки рідкому азоту.
"У разі виключення світла рідкий азот лишається рідким азотом і має свою стабільну температуру -196°C. Головне для нас – слідкувати, щоб у дьюарі зберігалась необхідна його кількість", – пояснює науковиця.
У лабораторії є холодильники, в яких за температури -70°C зберігають не самі клітинні зразки, а розхідні матеріали, необхідні для їхнього заморожування та розморожування. Це обладнання залежить від електропостачання, тому на випадок відключень у лабораторії передбачили резервне живлення та генератори.
"Вони підключаються до термостатів, де знаходяться клітини, які ми повиділяли з матеріалів, та до холодильників, де є розхідники. Тому ми завжди маємо свого роду бекап", – розповідає Ольга Кочеткова.
08
запитання
Я вирішила / вирішив розморозити клітини. Як зрозуміти, що вони зберігались правильно?
Розморожені клітини повинні відповідати стандартам за низкою показників. Вони прописані в паспорті клітинного продукту, який видають пацієнту.
По-перше, ключовим показником є життєздатність стовбурових клітин, тобто відсоток живих клітин на мілілітр. Їх має бути більше ніж 90% у готовому препараті.
Другий важливий показник – кількість пасажів, які пройшли клітини під час культивування. Пасажування – це лабораторна процедура, під час якої клітини пересаджують у нові посудини, щоб вони могли рости й розмножуватися.
"З кожним новим пасажем ми контролюємо, щоб клітина була схожа на попередню за структурою. Тому важливо звертати увагу на цей показник. Ми зазвичай видаємо максимум 5–6 пасажів", – коментує Ольга Кочеткова.
Також у лабораторії перевіряють функціональні властивості клітин: чи здатні вони після розмороження диференціюватися на клітини кісткової, хрящової та жирової тканин. Для цього частину зразків культивують у спеціальних середовищах і перевіряють, чи відбувається потрібне перетворення.
09
запитання
Якщо компанія припинить роботу через 10 або 20 років, що буде з моїми клітинами?
Ці питання зазвичай передбачені договором, який пацієнт підписує перед процедурою. Тому Ольга Кочеткова радить уважно читати умови зберігання та заздалегідь з’ясувати, як діятимуть у такій ситуації.
Зазвичай біоматеріал можна передати до іншого кріобанку. Для цього потрібно знайти установу, яка погодиться прийняти зразки.
"Ви можете запросити у попереднього кріобанку свій біоматеріал, і вони мають передати його іншій лабораторії у відповідних умовах", – пояснює Ольга Кочеткова.
На практиці частіше трапляється інша ситуація: клієнти забувають вчасно сплатити за зберігання біоматеріалу. У такому разі представники кріобанку намагатимуться зв’язатися з клієнтом і нагадати про оплату. Навіть після прострочення платежу зразки не утилізують – подальші дії залежать від умов договору.
Як приклад, дослідники можуть використати "нічийні" стовбурові клітини для досліджень. Адже сучасна наука далі активно досліджує їхній потенціал для лікування різних захворювань – зокрема в гінекології, офтальмології та ендокринології.
© 2007-2026, Українська правда.
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".