"Коли я навчився дбати про себе – став кращим батьком". Яким має бути сучасний тато

СПЕЦПРОЄКТ
12 лютого 2026
Ми звикли, що турбота – це про мам. Мама – емоційний центр родини, мама дає тепло, мама має спочатку вдягнути кисневу маску на себе. А тато? Його ніби немає в цих розмовах. Про те, як батьківство впливає на чоловіка, у нашій культурі говорять набагато рідше – ніби це досвід без емоційного виміру.
"Це пережиток старої культури", – каже фахівець проєкту "ТатоХаб" Микита Пермяков. Адже батько, який залучений у виховання, емоційно присутній і здатний дбати про себе, виконує не менш важливу роль у розвитку дитини, ніж мати.
"Якщо зв’язок із мамою формує відчуття безпеки й захищеності, то зв’язок із татом – це досвід автономності, сміливості, дослідження світу. Обидва ці досвіди – однаково необхідні. Емоційне навантаження не має гендеру. І казати, що тільки матері вигорають, а батьки ні, – неправильно", – пояснює Микита.
Він додає, що війна зробила цю тему ще складнішою: від чоловіків очікують сили, витривалості, служіння, а будь-які розмови про втому чи відновлення досі сприймаються як табу.
"Зараз бачимо нові соціальні ролі для чоловіків – захисники, військові, волонтери. Але навіть у цих обставинах турбота про себе не є слабкістю. Без відновлення, без внутрішнього ресурсу тато не може бути уважним до дитини. Турбота про себе – це основа якісного, свідомого батьківства", – додає експерт.
Та світ змінюється. І нова чоловіча сила – не в тому, щоб терпіти, а в тому, щоб уміти бути поруч, чути, дбати й про себе, і про своїх.

Новий сенс ролі батька

Телеведучий і громадський діяч Олександр Педан зізнається: він навчився бути батьком не одразу. "Коли народилася донька, мені було 22. Я жив у режимі робота – дім – сон. І одного дня дружина сказала: «Якщо не знайдеш часу для дитини зараз, потім буде запізно»", – згадує він.
Це стало переломним моментом. "Пам’ятаю, як Лєра обійняла мене і сказала «татусю» – і я просто розтанув. Тоді вперше відчув, що це – сенс. Сім’я повертає мотивацію, коли вигораєш. Вона нагадує, заради чого все", – каже Олександр.
Фото: Олександр з донькою Валерією
Фото: Олександр з донькою Валерією
Зараз Лєрі – двадцять, а молодшому синові Маріку – вісім. І ці два батьківства – ніби дві різні історії.
"Якщо сказати, що я тренувався на власній доньці, – це буде правдою. Я повноцінно включився, коли Лєрі було десь три роки – і з того моменту постійно навчався. А з Маріком – це свідоме батьківство. Якщо тоді я шукав час, щоб побути з донькою, то тепер шукаю, як не втратити жодної миті поруч із сином", – ділиться Олександр.
Фото: Олександр з сином Марком
Фото: Олександр з сином Марком

Турбота як енергія, а не розкіш

Педан зізнається: ще кілька років тому він не розумів, наскільки сильно його стан впливає на дітей.
"Після інтенсивних зйомок чи поїздок до військових, коли за три дні даєш п’ятнадцять концертів, емоційно спустошуєшся. Повертаєшся додому, а там чекають: діти хочуть уваги, дружина – розмови, близькості, присутності. Але якщо всередині порожньо – нічого віддати", – каже він.
Зараз він навчився бути чесним із собою і з близькими: "Я просто кажу: мені треба трохи часу, щоб відновитись. І тоді я зможу дати вам більше. Пів дня тиші, книжка, спорт, прогулянка без телефона – цього достатньо, щоб знову відчути себе живим".
Для нього це і є справжня турбота – не лише про себе, а й про інших.
"Коли виснажуєшся, навіть любов втрачає тепло. Тому важливо вчасно зупинитися й чесно сказати: «Сьогодні я не можу, дайте мені відпочити, а завтра я знову з вами». І це – не егоїзм, це зрілість", – підкреслює Олександр.

Як відновлюватися і не вигорати

"Для мене головне джерело енергії – це сім’я, – каже Олександр. – Я буквально вписую час із дітьми у свій графік. І маю правило: після шостої вечора – ніякої роботи. Вихідні – теж наші. Мені навіть не потрібно себе змушувати – діти просто не дадуть працювати, – сміється. – Якщо вдома радість, якщо дім – місце, де ти відновлюєшся, це неймовірна сила".
Фото: Олександр з сім’єю
Фото: Олександр з сім’єю
Ці слова підтверджує й експерт "ТатоХабу" Микита Пермяков:
"З біологічного і психологічного погляду батьківство формує нову ідентичність чоловіка. Коли діти наслідують тата, довіряють йому, це стає для нього джерелом самоповаги. А фізичний контакт – гра, обійми, спільний сміх – буквально підвищує рівень гормонів радості й спокою. Це не метафора: емоційна присутність із дитиною справді допомагає відновитися й наповнитися ресурсом".
Окрім цього, батьківство додає в життя чоловіка ще один важливий аспект – це відчуття належності, що стає ще одним інструментом підтримки та довіри.
"Коли стаєш татом, долучаєшся до великої спільноти людей із подібним досвідом. Ми в «ТатоХабі» це добре бачимо: чоловіки, які приходять у спільноту, швидко розуміють, що не самі у своїх страхах і сумнівах. Тут вони вчаться вибудовувати діалог із дітьми й партнерками, підтримувати та посилювати зв’язок, а головне – розвиватися як тати", – додає експерт.
Фото: учасники спільноти «ТатоХаб»
Фото: учасники спільноти "ТатоХаб"
Другий інструмент відновлення для Олександра Педана – спорт. Без нього він не уявляє жодного відновлення – ні фізичного, ні психологічного. І ще одна опора – навчання. "Після сорока мозок точно потребує перезавантаження. Неважливо, що це – нова мова, гра на інструменті чи освіта. Для мене це магістратура в Українському католицькому університеті. Моя відпустка – це сесія у Львові. Я справді кайфую від цього процесу", – ділиться Олександр.

Повага – це теж турбота

Рефлексуючи про своє дитинство, Олександр переконаний: найголовніше, що змінилося, – це мова стосунків.
"Я ніколи не піднімав руку на своїх дітей і ніколи цього не зроблю. Ми – інше покоління. Ми за турботу, за розмову, за контакт. І, чесно, саме наші діти цьому нас і навчають. Вони набагато більш емпатійні, ніж ми були. Якщо з ними правильно будувати стосунки, вони говорять, ставлять запитання, діляться тим, що болить", – каже Олександр Педан.
Для нього головне – не втратити цей зв’язок. "Його не можна вибудувати потім, коли дитина вже виросла. Його треба створювати з перших днів – у спілкуванні, у довірі, у дрібницях", – підкреслює Педан.
Фото: Олександр з сім’єю
Олександр багато говорить про повагу як про найвищу форму любові.
"Фраза «я тебе поважаю» набагато глибша, ніж «я тебе люблю», – каже він. – Бо саме повага формує впевненість дитини в собі, у тому, що вона робить усе правильно". Зрештою Олександр переконує, що лише тоді батько для дитини буде не просто авторитетом, а рольовою моделлю.

Мужність – це турбота та чесність

Олександр переконаний: культура батьківства в Україні тільки формується.
"Ми багато говоримо про роль мами – і це правильно. Але водночас досі не до кінця розуміємо, наскільки важливим є тато. Ми вже просунулися далі, ніж наші батьки, рухаємось у правильному напрямі, але попереду ще багато роботи", – каже він.
На його думку, суспільству потрібно навчитися заохочувати чоловіків бути вдома, проводити час із дітьми, не шукати виправдань, а шукати нагоди побути поруч.
"Батьківство – це не про заробляння грошей. Діти не мислять фінансами, вони мислять емоціями. І головне, чого вони потребують, – це увага. Не проґавте цей шанс. Бо коли дозрієте, щоб дати цю увагу, і захочете отримати її у відповідь, може бути вже запізно", – каже Олександр.
Він говорить про батьківство, як про щоденну роботу серця, не менш важливу за будь-яку кар’єру.
Олександр часто розмірковує і про те, яким має бути сучасний тато. На його думку, це той, хто поруч, хто слухає, підтримує. Іноді – той, хто може чесно сказати про свою слабкість. Хто показує дітям різні життєві ситуації, свої помилки, досвід.
Бути різним – ознака зрілості, переконує Олександр: іноді сильним, іноді м’яким, іноді твердим у рішеннях, іноді готовим прислухатися до дружини чи дітей. "Головне – бути уважним і не прикидатися кимось іншим. Просто залишатися собою. Бути добрим до себе, до дітей, до своєї сім’ї", – каже він.
Олександр закликає позбавлятися стереотипів, ніби турбота про себе – це щось не чоловіче: "Кожен чоловік хоче виглядати сильним. Але ми всі люди. Ми всі різні, усі маємо емоції. І зараз, чесно кажучи, усі виснажені – хто б де не був. Настав час чесно сказати собі: ми теж можемо бути слабкими. І це нормально. Навпаки, це полегшує життя", – додає він.
Для нього зрілість – це вміння бути собою і на роботі, і вдома, здатність бути чесним і відверто визнавати власні слабкості чи втому.

Бути поруч – ось справжня мужність

Сьогодні, коли від чоловіків очікують витримки й стійкості, турбота про себе звучить майже революційно. Але саме вона дає змогу залишатися:
спокійним
уважним
присутнім
здатним чути
підтримувати
Бо тільки той, хто дбає про себе, справді може дбати про інших. І, можливо, саме із цього починається нова культура батьківства – чесна, відкрита й жива.
Матеріал підготовлено у межах кампанії, що реалізується ГО "Успішна жінка" у межах проєктів "Шляхи відновлення" та у рамках програми "ЄС за гендерну рівність".
Проєкт "Шляхи відновлення: побудова стійкості громад на основі егалітарних підходів" впроваджується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у партнерстві з Офісом Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за фінансової підтримки Швеції.
Програма "ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства" (фаза 2) фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
© 2007-2026, Українська правда

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".