Кожна п'ята дитина має надлишкову вагу:

Однак, згідно з даними дослідження, в Україні лише 26% дітей отримували виключно грудне молоко в перші шість місяців життя, що відповідає рекомендаціям ВООЗ. Водночас кожна шоста дитина перебувала на грудному вигодовуванні менше ніж місяць, а кожна одинадцята – взагалі не отримувала грудного молока.

Окрім того, додає експертка, материнське молоко, містить такий комплекс макро- і мікроелементів, який відповідає фізіологічним потребам немовляти, і тому воно забезпечує нормальний метаболічний розвиток. Також грудне вигодовування сприяє формуванню здорового мікробіому кишківника, що має велике значення в метаболічних процесах.

Японські науковці з Вищої медичної школи Університету Окаями провели дослідження та помітили прямий зв’язок між харчуванням у перший рік життя та вагою дітей вже в шкільному віці.

Досягнувши 7-річного віку, діти, що були на повному грудному вигодовуванні, виявилися на 15% менш схильними до зайвої ваги та на 45% менш схильними до ожиріння. У віці 8 років ризик мати зайву вагу для них лишився на тому ж рівні, а ось шанси на ожиріння стали ще на 10% менші.

Ця реформа мала б формувати в школярів здорові харчові звички, яких вони дотримуватимуться й у дорослому житті та нестимуть у свої сім’ї. Станом на зараз, за словами керівника команди реформи шкільного харчування Ореста Степаняка, можна сказати про те, що на рівні органів центральної виконавчої влади реформа відбулася, оскільки є розроблена Національна стратегія та нормативна база.

У нових нормах зменшено кількість солі, цукру, жирів та субпродуктів, натомість стало більше молочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів. Заборонено використовувати соуси та майонези. Для того, щоб кожен заклад освіти міг легко скласти меню зі здорових страв, які відповідатимуть новим нормам харчування і будуть до смаку учням та ученицям, команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка розробила збірник страв для шкільних їдалень. Він містить понад 600 технологічних карток, всі вони є у вільному доступі, й кожна школа може скористатися ними безплатно.

Також передбачено "абсолютну гнучкість", щоб кожна громада, залежно від логістичних моментів і специфіки мережі, змогла вибудувати власну організацію харчування.

Якість харчування у школах також залежить і від умінь самих кухарів. Аби готувати нові кадри для шкільних їдалень в унісон із реформою, у закладах профтехосвіти навчатимуть за новим професійним стандартом "Кухар закладу освіти".

Резюмуючи, Орест Степаняк зазначив, що реформа шкільного харчування в Україні від етапу проєктування перейшла в етап реалізації, а це дуже тривалий шлях. Навіть у розвинутих європейських країнах такі нововведення впроваджувались багато років, а подекуди й понад десятиліття.

В Україні є 8 тисяч закладів дошкільної освіти та 12 тисяч закладів середньої освіти, в яких здебільшого кухні і їдальні не модернізувалися десятки років. 

Окремим напрямом є робота з директорами шкіл, з кухарями та з медичними сестрами, які працюють в закладах освіти. Розроблена програма підвищення кваліфікації директорів закладів освіти, під час проходження якої вони ознайомлюються з основними вимогами реформи та отримують більш детальну інформацію щодо вимог організації харчування згідно з новими нормативними документами.

Окрім того, як каже Андрій Сташків, МОН розробило онлайн-курси для кухарів, медичних сестер щодо вимог HACCP (систематичного підходу до забезпечення безпеки продуктів харчування, заснованому на попередженні появи можливих ризиків). Абревіатура HACCP є скороченням англійських слів Hazard Analysis and Critical Control Point, що перекладається як аналіз ризиків і визначення критичних контрольних точок. Ці курси розміщені на безоплатних платформах, будь-хто може їх використовувати та ознайомлюватися з тими вимогами, які зараз є для організації харчування в закладах освіти.

Нововведення стосуються не лише шкільного меню. У буфетах, зокрема, також заборонено продавати солодкі хлібобулочні вироби, продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів, газовані напої, м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва, непастеризовані соки та молочні продукти, каву, гриби.

І якщо говорити про проблему ожиріння в дітей, то тут треба розуміти, що це не тільки про їжу, а й про формування здорових харчових звичок. Тому в шкільних програмах закладені стандарти формування культури здорового способу життя. Наприклад, є окремий предмет "Основи здоров’я" та інтегрований курс "Здоров’я, безпека та добробут" (в предметі Біологія).

Водночас така просвітницька робота проводиться і з батьками як одними з учасників освітнього процесу.

Безумовним є факт, що зайва вага є результатом порушення балансу між надходженням та витратою енергії. Останні роки, як свідчать дослідження, відбувається значне зменшення фізичної активності дітей та підлітків. Щоб протидіяти цьому, в шкільній програмі МОН передбачило збільшення рухової активності учнів.

Це міжнародне дослідження проводиться раз на три роки за однаковою методологією у 48 країнах європейського регіону ВООЗ. Тож це дає можливість порівнювати ситуацію в Україні з іншими країнами. Дані щодо поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей в Україні загалом збігаються із середньоєвропейськими показниками та навіть є дещо кращими. Адже загальний рівень розповсюдженості надлишкової маси тіла, включно з ожирінням, – 25%. Є країни, де ця проблема стоїть набагато гостріше, наприклад, Кіпр, де показник сягає 42%, або Італія та Греція (37%). Але є країни, де це явище менш поширене, наприклад, Данія (20%) або Ізраїль (18%).

Також таке дослідження допомагає не тільки зафіксувати проблему, але й побачити ширший контекст: вивчити думку батьків, дізнатися, якими є харчові звички в сім’ї, наскільки раціон дітей відповідає рекомендаціям здорового харчування, до яких видів фізичної активності залучені діти та скільки часу проводять за екранами гаджетів.

Водночас зауважує, що якщо говорити про споживання солоних перекусів (картопляні чипси, кукурудзяні чипси, попкорн, арахіс), то дослідження показує, що регулярно їх вживають лише 1,2% дітей у віковій групі 6–8 років. Тобто проблема споживання надмірної кількості цукру є більш актуальною. Батьки також підтвердили, що раціон дітей змінився з часу повномасштабного вторгнення. Діти стали менше споживати такі важливі продукти для здорового розвитку, наприклад, рибу, молоко і молочні продукти, фрукти.

Перші три роки життя є визначальними для формування і розвитку всіх систем організму дитини.

Саме система освіти має найбільший потенціал і можливості впливати на формування здоров’я дітей – і за допомогою знань, які передають дітям в стінах школи, і завдяки освітньому простору, в якому зростають діти, і завдяки можливостям закладів освіти організувати процес здорового харчування.

Українсько-швейцарський проєкт "Діємо для здоров’я", який діє в Україні вже чотири роки, підтримує впровадження Національної стратегії розбудови здорового освітнього середовища в новій українській школі та допомагає закладам освіти впроваджувати різні ініціативи для промоції здорового способу життя серед школярів та вчителів.

Також ініціатива підтримує професійний розвиток медичних працівників закладів освіти та допомагає облаштувати сучасні медичні кабінети та простори для психологічного відновлення.

Здорове харчування і достатня рухова активність – це два найголовніші пункти для зміцнення здоров’я дітей і профілактики хронічних захворювань. У межах діяльності проєкту "Діємо для здоров’я", зазначає Ірина Скорбун, спільно з партнерами вдалося підтримати розробку інформаційної платформи "ЗнаЇмо" (znaimo.gov.ua.) Це найбільший інформаційний ресурс на тему здорового харчування та актуальної інформації з питань реформи шкільного харчування. Також проєкт підтримує навчання шкільних кухарів, допомагає школам з облаштуванням харчоблоків, разом з освітянами розробляє сучасні навчальні матеріали.

Нині українсько-швейцарський проєкт "Діємо для здоров’я" допомагає впровадити підхід "Здорова школа" у ста партнерських закладах освіти п’яти областей України.