Від баскетболу до роботи в барбершопі:

як медична реабілітація допомагає повернути жагу до життя
Спецпроєкт
04 жовтня 2024
За даними ООН, від початку повномасштабної війни щонайменше 19 289 цивільних та понад 100 000 воїнів отримали поранення або травми внаслідок бойових дій з боку російських військ. Аби швидко реагувати на нові виклики, Міністерство охорони здоров’я України розпочало активну розбудову й трансформацію системи реабілітації, мета якої – створити умови для найшвидшого повернення до повноцінного життя українських захисників та мирного населення.
У липні 2024 року до Програми з розвитку медичної реабілітації в Україні долучився й міжнародний бізнес. Зокрема, компанія Danone, яка у межах масштабного соціального проєкту "Майбутнє є!" надала 3 млн євро благодійної допомоги закладам охорони здоров’я. Серед медичних установ, які отримали фінансову підтримку, – Національний інститут раку, Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни та Національний центр Unbroken.
У цьому матеріалі "Українська правда. Життя" спільно з Danone розповідає, як медична реабілітація допомагає постраждалим не лише відновитися фізично та психоемоційно, а й опанувати нову професію, знайти нове хобі та друзів і, нарешті, повернутися в соціум.

Як нині працює система реабілітації в Україні

В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, безоплатні послуги зі стаціонарної реабілітації можна отримати у 316 медзакладах. Амбулаторне ж відновлення доступне в 473 лікарнях. 
Через повномасштабну війну попит на фізичну реабілітацію та відновлення організму після отриманого поранення чи травми зріс у кілька разів. До прикладу, у 2022 році українські реабілітологи проводили 4000 сеансів за день, нині цей показник сягає 10000 сесій. 
До прикладу, у 2022 році українські реабілітологи проводили 4000 сеансів за день, нині цей показник сягає 10000 сесій. 
Процес відновлення вже цифровізували – тепер замість паперових документів і журналів медичні фахівці користуються спеціальною електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).
Загалом від початку 2024-го послуги з безоплатної та доказової реабілітаційної допомоги в умовах стаціонару отримали 85 825 пацієнтів.

Акцент на можливостях, а не Обмеженнях

Незалежно від характеру травми найскладнішими та водночас найбільш ефективними є перші 12-18 місяців після її отримання. Цей період умовно можна розділити на кілька етапів: відновлення, адаптація та компенсація.
Разом із фахівцями мультидисциплінарної команди пацієнт розробляє свого роду стратегію відновлення – визначає смартцілі та рухається до них.
Саме такий шлях подолав Павло Козак, який нині працює ментором у реабілітаційному центрі Unbroken. Ще у випускному класі він отримав травму спинного мозку. Тоді – у 90-ті – достеменно ніхто й нічого не знав про медичну реабілітацію. Чимало навичок чоловіку довелося здобувати самостійно. 
"У таких умовах гартується характер. Багато разів доводилось «вивозити» на морально-вольових якостях. Але здаватися я не збирався. Щоб давати раду в побуті, пройшов табір активної реабілітації від шведської організації. Там вчили технік переміщення на кріслі колісному. Завдяки цьому я міг самостійно піднятися на п’ятий поверх без ліфта. Це надлюдські зусилля, але необхідно було тримати себе в гарній фізичній формі", – розповідає Павло Козак.
Згодом чоловік завершив навчання у Львівській політехніці, а потім почав працювати. Він також активно займався спортом: важкою атлетикою, фехтуванням, баскетболом у кріслі колісному тощо.
"На мою думку, інвалідність – це не вада, травма чи патологія, а стан душі. Тому завжди треба акцентуватися на можливостях, а не на обмеженнях", – каже чоловік.
У 2014 році Павло долучився до команди військових, які працювали у сфері реабілітації. Згодом їхнє відділення переросло в повноцінний центр.

Як підходи до реабілітації трансформуються в умовах війни

Після початку повномасштабного вторгнення Павла запросили працювати соціальним психологом у Перше медичне об’єднання Львова.
"Насправді психологічна підтримка – це лише частина моєї роботи. Доводиться консультувати пацієнтів і з питань спінальної урології та хірургії, репродукції, техніки переміщення й асистивних технологій, як-то ручного керування, візків, адаптивних видів спорту. Бо реабілітація – це не лише робота одного фахівця чи навіть команди. Це тривалий процес повернення до реальності, самостійності в побуті, проведенні дозвілля тощо. Одне з правил активної реабілітації – навчися сам, допоможи іншим. Я досі пам’ятаю, як мені було складно отримати самотужки цей, здавалось би, базовий «левел», щоб давати собі раду", – пояснює Павло Козак.
Він додає, що крім тренувань з фізіотерапевтом, важливо заручитися підтримкою ерготерапевта – фахівця, який навчає побутових речей, наприклад, як одягтися чи зняти одяг, пересісти з крісла колісного, почистити зуби або розігріти обід. Часом такі вправи забирають у пацієнтів значно більше ресурсу, ніж психологічне відновлення, адже вимагають максимальної концентрації уваги. Наступним кроком вже є безпосередня реінтеграція військових і цивільних з травмами в суспільство.
"Це є бойові «юніти» економіки країни, а ще – опора для сім’ї. Існує лише питання до кожного з них, яку позицію обрати, – жертви чи творця. Бо той, хто має бажання – знайде тисячу чи мільйон можливостей, а хто не має його – буде шукати причини. Тому під час реабілітації гостро стоїть питання мотивації та особистого прикладу", – наголошує Павло Козак.

Реінтеграція в суспільство: пристосування до нової реальності

Іван Батрак отримав поранення на Донбасі. Ворожий снаряд влучив у п’ятий поверх будинку, уламки пошкодили не лише квартиру, а й спину чоловіка. 
Спершу Івану зробили кілька операцій у Дніпрі, а згодом, після тривалого перебування в реанімації, евакуювали до Першого медичного об’єднання Львова, де й розпочався його шлях реабілітації.
"Коли мені зняли шви, розпочалось більш активне відновлення – укріплення м’язів, освоєння крісла колісного. Згодом я познайомився з Павлом, він запропонував пограти в баскетбол. Останній раз я грав ще в школі, але до отримання поранення кілька років відвідував тренажерний зал. Я тепер хапаюсь за всі можливості, якщо чесно. Крім того, мені сподобалось і нині баскетбол у кріслі колісному – частина мого дозвілля", – розповідає Іван.
Про професію перукаря чоловік думав, але жартома. Згадує, колись із колегами після зміни в шахті мріяли про те, як стригтимуть волосся та бороди чоловікам. Вже під час реабілітації у Львові Іван захотів привести себе до ладу – і волосся, і бороду. Так і дістався до барбершопу та почав розпитувати майстра про навчання цій професії.
"Барбер сказав, що незабаром стартує курс та запросив до нього приєднатися. Так я навчився базових технік і тепер працюю в кабінеті, що відкрили при лікарні, хоча спершу я стриг хлопців просто в коридорі реабілітаційного відділення Unbroken. Тож клієнтів вистачає. А ще заходять працівники та родичі пацієнтів – розпитують, цікавляться, дехто навіть повертається на стрижку. Але я досі навчаюсь, бо за місяць всього не опанувати, та здобуваю досвід", – каже він.
Аби таких життєствердних історій відновлення після поранення і травм було якомога більше, Міністерство охорони здоров’я й надалі впроваджуватиме світові стандарти реабілітації в українських лікарнях та буде цифровізувати всі інструменти задля підтримки прозорості та контрольованості реабілітаційного процесу.
Водночас Danone у межах проєкту "Майбутнє є!" продовжуватиме виконувати свою ціль – підтримувати партнерське коло, обʼєднане Програмою розвитку тривалої медико-соціальної реабілітації в Україні, щоб ще більше наших громадян отримали доступ до реабілітаційних можливостей та були обізнані щодо їхнього надання в країні.
© 2007-2024, Українська правда.
‍
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".