Як збір біометричних даних допомагає боротися з неврегульованою міграцією в Україні

28 квітня 2021

Всесвітня історія та низка пригодницьких фільмів показали нам, якими технічними можуть бути шахраї, зокрема ті, що намагаються видати себе за когось іншого, перетинаючи кордони країн. Проте зараз технології вийшли на новий рівень, і документи так легко, як у 19 сторіччі, не підробиш. Використання технологій ідентифікації за біометричними даними значною мірою змінює динаміку на кордонах та зменшує ризики, пов’язані з використанням підроблених документів подорожуючими.

Щоб допомогти Україні створити сучасну систему управління кордоном та міграцією, Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ) за фінансування Європейського Союзу (ЄС) з грудня 2016 року реалізує проєкт "Підтримка управління міграцією та притулком в Україні" (IMMIS).

У цьому тексті ми розберемося, які технології впроваджені в Україні, чи дійсно біометричний паспорт неможливо підробити та чому міжнародним злочинцям на український кордон зась.

Що включає в себе та як працює українська система біометричної ідентифікації?

 

В Україні Національна система біометричної верифікації та ідентифікації використовує відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване образ обличчя та відцифрований підпис особи. Якщо у іноземця хоча б один раз було відібрано такі дані, наприклад, при перетині українського кордону, або при затриманні за незаконне перетинання державного кордону, або під час звернення до Державної міграційної служби за посвідкою на проживання, то в подальшому таку особу легко буде ідентифікувати у разі виявлення без документів та перевірити законність перебування в Україні.

"Якщо співробітниками консульської установи України в іноземній країні буде відібрано відбитки пальців при обробці заяви іноземця на візу, потім біометричні дані цієї особи перевірятимуться прикордонниками, коли людина прибуде в пункт пропуску через державний кордон. І потім – якщо така особа подаватиме заяву на дозвіл на проживання в Україні, можна буде бути впевненими, що це одна й та сама людина. Збір біометричних даних практично робить нереальною можливість видавати себе за іншу особу на різних етапах цього процесу", — говорить співробітник Держприкордонслужби.

Державна міграційна служба, в свою чергу, також збирає біометричні дані громадян України – такі як відцифровані підпис, образ обличчя та відбитки пальців рук особи.

За словами Заступника Голови Державної міграційної служби України Івана Двойленка, поява біометричних документів підвищила рівень захищеності персональних даних.

"Запровадження закордонних біометричних паспортів в Україні виключило суб‘єктивність та можливість зловживань під час здійснення контролю, а по-друге – зменшило час, необхідний на такий конроль. Це сприяє підвищенню рівня ідентифікації осіб та захисту документів, мінімізує ризики підробки та фальсифікації", — говорять у ДМС.

До слова, український біометричний паспорт – один із найзахищеніших у світі. За даними Державної прикордонної служби, за час існування вітчизняних біометричних паспортів підробок виявлено не було.

IMMIS в Україні: що зроблено та що планується

З метою посилення контролю за в’їздом та виїздом іноземців, додержання ними правил перебування на території нашої країни та з метою посилення національної безпеки з 1 січня 2018 року прикордонники здійснюють фіксацію відцифрованих відбитків пальців рук громадян з країн міграційного ризику.

 

Фіксація біометричних даних під час перетинання кордону фактично унеможливлює ситуацію, коли людина намагатиметься видати себе за іншу.

"Якщо особа під час в’їзду в Україну в’їжджає за паспортом однієї країни, а до цього в’їжджала за паспортом іншої та зміненими установчими даними, за відбитками пальців можна встановити особу. Якщо у прикордонника виникають сумніви щодо дійсності паспортного документа, тоді щодо цієї особи проводяться заходи контролю другої лінії (поглиблена перевірка, у тому числі, за базами даних)",  — розповідають у Державній прикордонній службі України.

Пластичні операції, зміна прізвища чи спроба підробити біометричний паспорт – все це не допоможе уникнути впізнання на кордоні.

За кошти проєкту було суттєво автоматизовано та оновлено систему Держприкордонслужби щодо адміністративного провадження.

"Ця система дозволяє автоматизувати процесуальні дії та фіксувати правопорушення під час перетину кордону. Зокрема, відбирати у іноземців-правопорушників відбитки пальців. Ми її зараз модернізуємо, щоб наші співробітники в пунктах пропуску мали можливість оперативно шукати інформацію в цій базі", — розповідає співробітник Держприкордонслужби.

Також в межах проєкту IMMIS модернізовано міжвідомчу інтегровану систему "Аркан". Завдяки цій системі державні органи в межах своїх повноважень можуть обмінюватися зібраними даними. Наприклад, Держприкордонслужба має дані про затримання правопорушників чи факти незаконного перетину кордону, і Державна міграційна служба та інші відомства передбачені законодавством можуть цією інформацією користуватися. Або, наприклад, під час здійснення прикордонного контролю прикордонник відразу бачить інформацію про видану консульством України візу, яка миттєво потрапляє до системи ДПСУ через "Аркан". Отже, можна одразу перевірити, чи дані виданої візи збігаються із тою, яку пред’являє на кордоні подорожуючий. 

Крім модернізації систем, що використовують відбитки пальців для ідентифікації осіб за допомогою проєкту IMMIS у пунктах пропуску на державному кордоні запроваджено систему "Розпізнавання обличчя", в основі якої закладений принцип побудови і порівняння математичних моделей обличчя особи, що дозволяє з високою точністю її ідентифікувати. Система порівнює щойно зняте фото обличчя особи з фото у паспорті та з відцифрованим фото у чипі паспортного документа.

Чому фото, спитаєте ви? Тому що відбитки пальців під час перетину кордону здають не всі подорожуючі, а тільки іноземці з країн міграційного ризику. А отже система "Розпізнавання обличчя" надає можливість забезпечення більш ретельного контролю на кордоні. 

"Ми проводили експеримент: два близнюки спочатку слідували зі своїми паспортами, а потім обмінялися ними. Так от, система розпізнала невідповідність у другому випадку", — розповідає співробітник Держприкордонслужби.

На сьогодні така система успішно працює в міжнародному аеропорті "Бориспіль", але є плани запровадити її по всьому кордону України.

Які переваги введення системи біометричного збору даних для України та її громадян?

Системи ідентифікації, які впроваджують завдяки проєкту IMMIS, допомагають пришвидшити процес ідентифікації особи та підвищують безпеку.
Збір даних іноземців, які в’їжджають на територію України — це питання національної безпеки. А ще така система забезпечує належне управління міграцією та контролює міграційні потоки, які проходять через Україну.

У Державній міграційній службі засвідчують це достатньо ефективний інструмент контролю щодо перебування іноземців в Україні.

"Зараз ми формуємо базу біометричних даних іноземців та осіб без громадянства, які відвідують Україну з різною метою. Із налагодженням електронної інформаційної взаємодії біометричні дані осіб, які в’їжджають на територію України, можна буде в майбутньому перевіряти за базами даних іноземних та міждержавних правоохоронних органів",  — розповідає Іван Двойленко, Заступник Голови Державної міграційної служби України.

Далі система буде вдосконалюватися. Після прийняття відповідного закону, надійність ідентифікації буде посилена завдяки можливості перехресної перевірки біометричних даних за наявними базами даних українських державних органів, та у деяких випадках – навіть із базою даних Інтерполу. Таким чином людина, що перебуває у розшуку в Україні чи по всьому світу, не зможе перетнути український кордон, навіть видаючи себе за когось іншого.

Автоматизація процесів, інтеграція баз даних, швидкий пошук осіб та їх ідентифікація – все це переваги новацій, запроваджених в контексті забезпечення надійної охорони державного кордону України та протидії неврегульованій міграції.