Помилки, міфи та забобони. Військовий лікар Євген Георгієв

СПЕЦПРОЄКТ

30 вересня 2024

У країні, в якій триває війна, основні принципи порятунку має знати кожен. Однак щодо надання домедичної допомоги існує безліч міфів. Про них журналісти "УП. Життя" розпитали військового лікаря, начальника медичного пункту та старшого лейтенанта медичної служби Євгена Георгієва.

До повномасштабного вторгнення поєднував роботу завідувача жіночої консультації та депутата Запорізької обласної ради. Нині – військовий лікар.

Своїми найбільшими досягненнями вважає сотні здорових новонароджених, переоснащення міської лікарні та довіру пацієнтів тимчасово окупованого Бердянська.

Важливою частиною його діяльності є співпраця з "Благодійним фондом Лелека-Україна", який став одним із головних партнерів у забезпеченні бойових медиків Сил оборони життєво необхідним спорядженням.

Фото: Євген Георгієв

ЗАДОНАТЬ НА НАПЛІЧНИК - ЗАДОНАТЬ НА НАПЛІЧНИК -

Найпоширеніші помилки під час надання домедичної допомоги на полі бою

Неправильне використання турнікета

Турнікет – один із найважливіших засобів для зупинки кровотечі, але його неправильне використання може призвести до серйозних наслідків. Найпоширеніші помилки – накладання турнікета без нагальної потреби або тривале його застосування, що може спричинити некроз тканин.

Важливо, зауважує військовий лікар, аби турнікети були сертифіковані, як-от СІЧ, Дніпро (останньої генерації), CAT або SOF-T, адже використання неякісних – може вбити.

"На початку повномасштабної війни були погані турнікети, це правда. Але зараз провели масштабну заміну, вилучили з аптечок бійців усі несертифіковані, тож проблем із цим не бачу. Я щиро раджу використовувати турнікети українських виробників – СІЧ або Дніпро", – підкреслює Євген Георгієв.

Ігнорування повного огляду пораненого

Часто під час надання домедичної допомоги не проводять повний огляд постраждалого, через що можуть бути пропущені інші серйозні поранення. Це особливо критично в умовах бою або після нього, коли кров або бруд можуть приховати рани. Нехтування оглядом може стати причиною крововтрати та, відповідно, смерті пораненого.

Нехтування зігріванням постраждалого

Переохолодження – ще одна проблема на полі бою, особливо в холодну пору року. Нехтування зігріванням може призвести до погіршення стану постраждалого, тож обов’язково використовуйте термоковдру.

Накрийте нею все тіло, залишивши відкритими лише обличчя та дихальні шляхи. Важливо пам’ятати, що срібляста сторона має бути всередині для збереження тепла, а золотиста – зовні.

Зауважимо, що термоковдру застосовують і в спеку, адже при сильній крововтраті людина не може самостійно підтримувати тепло тіла. В холодну пору використовують активні термоковдри, які самі продукують тепло. Щоправда, коштують вони від 25 доларів за штуку, і наразі їх постачають у військо переважно благодійники та волонтери.

Недооцінка антибіотикопрофілактики

Нерідко бійці нехтують використанням антибіотиків після поранень, що може призвести до інфекцій. Це критично важливо, оскільки інфекція може розвинутися швидко і значно ускладнити стан постраждалого.

Важливо: антибіотики приймають для профілактики у випадку поранення з пошкодженням шкіри або слизових оболонок. Для цього консультація медиків не потрібна.

Час евакуації

Однією з найбільших проблем є тривалість часу евакуації через сучасні бойові умови – щільний артилерійський вогонь, атаки БПЛА, дистанційне мінування тощо. Це фактор, на який неможливо вплинути на рівні надання допомоги, але він часто впливає на результат.

Основні рекомендації щодо самодопомоги та допомоги бойовому товаришу

Використання турнікета, оклюзійної наліпки, бандажа, pill-pack

Кожен військовослужбовець повинен вміти правильно використовувати ці засоби. Турнікет необхідно накласти вище поранення при критичній кровотечі, оклюзійну наліпку – для герметизації грудної рани, бандаж – для фіксації та зупинки менш інтенсивних кровотеч. Pill-pack – індивідуальний набір ліків для самодопомоги, що містить знеболювальні та антибіотики, які необхідно прийняти після поранення.

Згідно з наказом МОЗ, аптечка бійця має містити такі лікарські засоби:

Парацетамол 500 мг (2 табл.), Мелоксикам 7,5 мг (2 табл.), Ципрофлоксацин 500 мг або Левофлоксацин 500 мг (2 табл.).

Читайте також: Більше ніж аптечка: розпаковуємо наплічник бойового медика

Не нехтувати медичною допомогою

Важливо негайно надати собі допомогу та не ігнорувати поранення. Бувають випадки, коли військові продовжують бій, незважаючи на поранення, або ж, навпаки, впадають у ступор.

Оцінка стану постраждалого перед наданням допомоги

Правильна оцінка стану постраждалого є дуже важливою. Необхідно суворо дотримуватись алгоритмів CABCDE або MARCH – це допомагає діяти швидко та правильно.

Випадки неправильної оцінки, наприклад, накладання турнікета на здорову кінцівку або ігнорування перевірки дихальних шляхів, можуть коштувати життя.

Небезпечні міфи про першу допомогу

Міф 1:

умови надання першої допомоги повинні бути стерильними

Реальність:

стерильність у бойових умовах неможлива. Головне – зупинити кровотечу та стабілізувати стан пораненого. Видалення інфекційних загроз буде виконане вже в медичних закладах.

Міф 2:

якщо людина втратила свідомість, треба намагатись її привести до тями

Реальність:

це неправильна дія. У разі втрати свідомості передусім слід перевірити дихання, розстібнути одяг, що здавлює, забезпечити доступ повітря та, за можливості, перевести людину в стабільне бокове положення.

Міф 3:

якщо людина не дихає, допомогти їй може тільки медик

Реальність:

будь-яка навчена людина може надати серцево-легеневу реанімацію (СЛР). Після зупинки дихання є лише кілька хвилин, тому треба діяти негайно, не чекаючи на медика.

Міф 4:

будь-який сторонній предмет у тілі пораненого треба негайно витягнути, щоб не було зараження

Реальність:

видалення сторонніх предметів до прибуття професійної допомоги може погіршити ситуацію. Наприклад, при пораненнях голови, шиї, грудної або черевної порожнини видалення предмета може призвести до смертельних кровотеч.

"Якщо предмет маленький – його можна зафіксувати бандажем, аби уникнути додаткової травматизації під час евакуації. Однак у випадку, коли він не перешкоджає диханню або не загрожує життю, я раджу не чіпати його взагалі", – пояснює військовий лікар.

Міф 5:

під час судом треба тримати язик постраждалого, інакше він може ним вдавитися

Реальність:

під час судом не потрібно намагатися тримати язик або вставляти щось у рот. Головне – покласти постраждалого на рівну поверхню, притримати голову й дочекатися закінчення нападу.

Коли напад припиниться, і людина, можливо, буде без свідомості, її потрібно перевести у стабільне бокове положення, щоб язик не перекрив дихальні шляхи.

Міф 6:

накладений постраждалому турнікет треба послаблювати, щойно він про це попросить

Реальність:

турнікет не послаблюється, якщо немає можливості замінити його на інші надійні засоби для зупинки кровотечі – тампонаду та бандаж. Цю заміну називають конверсією турнікета, і виконувати її можна лише при гарантованій можливості контролю кровотечі.

Забобони, які працюють

Забобони є частиною армійського життя, і деякі з них, на перший погляд, можуть здатися шкідливими чи небезпечними. Військовий лікар Євген Георгієв у своєму "Щоденнику лікаря" детально розповідає про подібні ситуації.

Один із прикладів – забобон, що не треба нести пораненого вперед ногами, "як мерця". Насправді ж під час евакуації розташування постраждалого головою назад має практичний сенс.

"Ті, хто йде спереду, більш вразливі. Вони можуть спіткнутися, влучити в яму чи навіть зачепити міну. Тоді поранений отримає додаткові ушкодження. І краще, якщо це буде його нога, а не голова", – зазначає лікар.

Військові також дотримуються численних табу, серед яких замовлення жетонів з числом "200" або фотографування перед виїздом на завдання. Є і корисні ритуали, наприклад, ставити лопату біля входу в укриття.

"Це застереження, до речі, корисне і для цивільних, бо звичайна лопата врятувала більше життів, ніж будь-яка броня. Військові використовують лопату, щоб викопати бліндаж, цивільні – щоб відкопатися з-під завалу", – підкреслює Євген Георгієв.

Не обходиться і без артефактів-оберегів. Водій з підрозділу Євгена, відомий як "Шрек", завжди носить із собою ляльку, подаровану улюбленою онукою. Снайперка з позивним "Міннесота" тримає в кишені монету, яку вважає символом добробуту. Сам Євген завжди носить з собою талісман – чотирилисник конюшини, який, за його словами, приносить йому удачу.

"Вигадки, скажете ви? Але якщо ментально прив’язати ці артефакти до своїх бажань, то вони ще й як працюватимуть! Головне – впевнено вірити в те, що все в житті відбувається за твоїми правилами, і заплановане обов’язково рано чи пізно здійсниться. А артефакти-обереги цю віру будуть постійно підживлювати", – резюмує лікар.

Нагадаємо, раніше в межах спецпроєкту "Наплічники життя" ми розповідали, як один наплічник може врятувати десятьох людей, а також історію подружжя бойових медиків.

Помилки, міфи та забобони. Військовий лікар Євген Георгієв – про домедичну допомогу

Найпоширеніші помилки під час надання домедичної допомоги на полі бою

Основні рекомендації щодо самодопомоги та допомоги бойовому товаришу

Небезпечні міфи про першу допомогу

Забобони, які працюють