Через розв’язану Росією війну понад 5 мільйонів українських школярів, студентів і педагогів кардинально змінили своє звичне життя. Освітній процес в Україні був повністю або частково переведений в дистанційний формат. Онлайн-освіта та інші формати, що раніше  були винятковими, адаптувались і ефективно працюють на майбутнє України.

Розуміючи труднощі, що постали перед освітньою сферою України, Європейський Союз від початку широкомасштабної російсько-української війни посилив її підтримку – станом на сьогодні вона сягнула понад 200 млн євро. Зросли й інвестиції в напрям цифровізації – разом з відкриттям доступу до європейських освітніх платформ, потужну допомогу отримали українські проєкти у цій сфері.

У новому матеріалі "Української правди. Життя" говоримо про можливості, що їх відкриває для українців цифровізація освіти, ефективні європейські практики, а також про інтеграцію України в спільний європейський освітній простір.

Дистанційний формат навчання відомий людству ще з часів створення інтернету. Проте лише в останнє десятиріччя можливість здобути освіту онлайн набула такого вагомого статусу – її оцінили, активно впроваджують та модернізують. Саме такий формат дозволив студентам в різних кінцях світу продовжити навчання в період пандемії COVID-19. І саме онлайн-заняття допомагають отримувати дипломи та ступені, підвищувати кваліфікацію тим, хто не має можливості фізично відвідувати навчальні заклади. Україна має в цьому сенсі трагічний, але водночас потужний досвід – повномасштабного російського вторгнення.

Водночас, наголошує пані Олена, важливо розрізняти "дистанційне" як формат навчання та форму освіти, як інструмент екстреного реагування чи цілісну екосистему.

Євросоюз системно й послідовно сприяє реалізації стратегічних пріоритетів України у сфері освіти, а тому активно підтримав напрям цифровізації. Зокрема, ЄС надав підтримку онлайн-школі нового покоління SchoolToGo, Всеукраїнській школі онлайн, а також забезпечив викладачів і школярів навчальними засобами (ноутбуками та планшетами) для збереження безперервності та якості освіти.

Крім цього, за допомогою формальних і неформальних форм навчання за фінансової підтримки Євросоюзу UNICEF сприяє створенню можливостей для дистанційного доступу до освіти школярам, які не можуть відвідувати заняття очно. Починаючи з 2023 року вони отримали понад 18 000 пристроїв для навчання: 7 000 – в межах Інструменту зовнішньої політики ЄС і 11 170 – по лінії Генерального Директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги. Завдяки цьому діти, які проживають у регіонах, що найбільш постраждали від війни, мають змогу не припиняти навчання.

Завдяки підтримці ЄС, за три роки війни заклади освіти різних рівнів досягли очевидних успіхів в цифровізації, і три українських університети увійшли до світового рейтингу найкращих за онлайн-навчанням. 

Дистанційна освіта набуває популярності у світі, проте якість такої освіти неоднакова. Рейтинг THE Online Learning Rankings 2024, проведений платформою Times Higher Education, – це перша спроба оцінити й виміряти онлайн-навчання в глобальному масштабі.

Оцінювання проходило за багатьма показниками, серед яких – рівень залучення, кількість і якість ресурсів, а також рівень прогресу студентів. Найкращими серед українських університетів стали Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (срібло), Сумський державний університет (срібло) та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (бронза).

Крім університетів, що увійшли до рейтингу платформи Times Higher Education, практичними результатами цифровізації можуть похвалитись й інші ЗВО України, зокрема Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Цифрові рішення тут почали впроваджувати задовго до того, як це стало розповсюдженою практикою.

Особливу увагу в КНЕУ приділяють розвитку цифрових компетентностей викладачів та інших працівників закладу. Для цього в університеті запровадили чотири програми курсів підвищення кваліфікації в галузі цифрових технологій. У планах – створити мобільний застосунок "КНЕУ-цифровий", який об’єднає всі платформи в зручному форматі.

Україна прагне інтегруватись в Європейську інноваційну систему. І цифровізація українських університетів сприяє цьому процесу. Зокрема, за координації КНЕУ був створений Європейський цифровий інноваційний хаб WIN2EDIH. 

Проєкт буде реалізовано на базі "Цифрового акселератора "Innovation Ukraine", прототип якого був створений науковцями КНЕУ за підтримки Міністерства економіки України.

Попри те, що після трьох років великої війни освітяни вже перестали сприймати онлайн-навчання, як щось нове і незвичне, такий формат занять в умовах примусу може нести за собою певні наслідки. Зокрема відсутність живих, безпосередніх контактів між учнями та вчителями, зростання психологічного навантаження, порушення соціальних зв’язків, нижча якість знань тощо.

За даними дослідження Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA), серед дітей по всій Україні спостерігаються ознаки поширеного відставання в навчанні. Зокрема, проведений ГО "Асоціація фахівців дошкільної освіти" багаторівневий моніторинг показав, що близько 83% дітей у прифронтових регіонах зазнають соціально-емоційного та когнітивного відставання.

Тому Європейський Союз, самостійно й разом з міжнародними партнерами, робить все можливе, аби повернути дітей та студентів у класи та авдиторії: створюючи безпечний освітній простір, відновлюючи школи, будуючи укриття. Водночас цифровізація освіти – один з напрямів, в які активно інвестує ЄС, щоб допомогти українським освітянам не тільки подолати виклики війни, а й зберегти та розвивати людський капітал, формувати міжнародні освітні та професійні зв’язки, готувати кадри для відбудови та євроінтеграції України. Завдяки цій підтримці, перед учнями, студентами та педагогами відкриваються нові можливості як для отримання базової освіти, так і для безперервного навчання впродовж життя.

У межах Програми ЄС Еразмус+ у період з 2021 по 2024 роки було реалізовано 8 173 грантових проєкти мобільності для студентів, викладачів та адміністративного персоналу українських вишів. З них – 9 проєктів віртуального обміну для молоді та студентів, 13 спільних проєктів магістерської програми (в межах Еразмус Мундус), 138 магістерських стипендій для українських студентів, 142 проєкти партнерського співробітництва в галузях освіти, навчання, молоді та спорту та ін.

Також у 2020-2024 роках грантову підтримку від ЄС отримали 9 переміщених з тимчасово окупованих територій університетів України. Аби вони могли відновити свою діяльність на нових місцях, було перепрограмовано всім грантів ЄС на загальну суму 8 млн євро. Завдяки цим же грантам університети мали змогу покращити матеріально-технічну базу, навчальні програми та службу підтримки студентів.

Цифровізація освіти не лише сприяє безперервності навчання, а й робить навчальний процес інклюзивним. Як приклад – проєкт "Забезпечення академічної свободи та інклюзії шляхом цифровізації" (AFID), що впроваджується в межах програми ЄС Erasmus+. Він передбачає створення Віртуального інклюзивного кампусу (VIC), в якому за допомогою цифрових інструментів студенти та викладачі з різними освітніми потребами матимуть змогу здобувати освіту та працювати. Наразі партнерами проєкту є університети чотирьох країн – Швеції, Португалії, Іспанії та України, але надалі бенефіціарами зможуть стати всі, хто цього потребує.

У листопаді 2024 року відбулось засідання Наглядового комітету VIC, на якому була проведена сертифікація курсів, представлених на сайті кампусу. Висновок: курси відповідають актуальним потребам цифрового суспільства, роблять освіту доступнішою й рівноправною та сприяють інтеграції українських освітніх послуг у європейський простір. Наступний крок команди VIC – зробити проєкт доступним для всіх охочих.

Ще один проєкт, що працює на формування необхідних умов для реалізації принципу безбар'єрності освіти та створення безпечного навчального середовища в сучасних реаліях (і про який йшлося вище) – "Дистанційна освіта для майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити здобувачів сучасної вищої освіти та ринку праці"(DEFEP). Наразі до нього залучено 11 університетів з 5 країн: Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет "Чернігівська політехніка", Уманський національний університет садівництва, Львівський національний університет природокористування, Молдовський державний університет, Технічний університет Молдови, Університет Саарланда (Німеччина), Університет Палермо (Італія), Університет Короля Хуана Карлоса (Іспанія).

У межах проєкту було досліджено підходи та практики колег з ЄС до викладання дистанційно в синхронному форматі (коли викладач і здобувач спілкуються засобами відеоконференцзв’язку) та асинхронному (без такого спілкування, лише з допомогою освітнього контенту). Як результат – адаптація кращого досвіду ЄС в царині методик викладання, створення контенту та організації освітнього процесу.

Ціль проєкту DEFEP – впровадити сталу та ефективну систему дистанційної освіти як окремої та самостійної форми навчання в країнах Східного партнерства. КНЕУ – один з вишів, який вже запровадив певні зміни завдяки цьому проєкту.

Серед викликів, що заважають українським закладам вищої освіти впровадити дистанційну форму здобуття вищої освіти як окрему, самостійну та сталу – чи не основні – фінансові бар’єри. Зокрема, через це ЗВО України мають труднощі із формуванням матеріально-технічної бази, створенням спеціалізованих навчальних онлайн-аудиторій, облаштуванням достатньої кількості студій для виробництва якісного відеоконтенту.

Однак з погляду методики викладання вітчизняні університети мало в чому поступаються європейським, адже спільний досвід напрацьовували раніше – в проєктах програми ЄС "Темпус".

Завдяки проєкту DEFEP дистанційна освіта, яка зараз існує в закладах вищої освіти України та Молдови, буде модернізована з урахуванням досвіду європейських університетів-партнерів. Це допоможе вивести дистанційний формат в окрему самостійну галузь освіти, що розвиватиме професійні компетентності та м’які навички (soft skills) студентів, відповідно до потреб ринку праці.

Одна з задач сучасних закладів освіти – зробити навчальний процес таким, що мотивує, аби учні прагнули отримати не тільки високі бали на сесії, а саме – високу кваліфікацію, набути компетентностей, що відповідають сучасним стандартам якості та актуальним вимогам роботодавців. 

Проте наразі студенти в більшості випадків не відчувають та й не надто шукають такого заохочення, а їхня ефективність залежить переважно лише від викладачів. Така система складалася десятиліттями, а питання конкурентоспроможності на ринку праці постало в Україні відносно недавно. 

За її словами, навчальний процес викликає у багатьох студентів настороженість та розчарування, як результат – низькі академічні результати, занижена мотивація до навчання та професійної діяльності й невпевненість у власних силах.

Так само почуваються й іноземні студенти, що навчаються в українських вишах – вони також нарікають на неефективні підходи до викладання, які не мотивують.

Звісно, хтось може припустити, що студентам просто ліньки опановувати науку, але ж йдеться про підходи та стимули, що їх застосовує викладач, про якість знань та професійних навичок, про увагу до особистості та її потенціалу. 

Персоналізація та цифровізація є ключами, що допомагають змінити застарілий підхід, і один з переконливих прикладів – проєкт програми ЄС Еразмус+ "Персоналізована модель навчання учнів на основі віртуального навчального середовища інтелектуального тьюторства «Навчання без обмежень»".

За словами пані Наталії, важливо, аби студенти мали можливість брати на себе відповідальність за власні успіхи в навчанні. Існує чимало емпіричних доказів того, що практики, засновані на індивідуалізованих стратегіях та формувальному оцінюванні, можуть сприяти покращенню результатів навчання.

Проєкт "Навчання без обмежень" має на меті реалізувати модель персоналізованого навчання на основі віртуального середовища інтелектуального тьюторства (наставництва) та гібридних технологій. 

Проєкт охоплює, зокрема, розробку інформаційно-діагностичної онлайн-платформи SMART-PL на основі адаптації відкритого віртуального навчального середовища, а також організацію університетських коворкінг-центрів "Навчання без меж" у кожному університеті-партнері.

На основі академічних результатів та оцінок, платформа SMART-PL автоматично формує "персоналізовану академічну діаграму", що відображає індивідуальні траєкторії розвитку кожного студента і, за словами Наталії Моркун, дозволяє вибудовувати подальші навчальні траєкторії для корекції недостатньо розвинених компетентностей.

Також в базі даних інформаційної системи студенти можуть знайти необхідні навчальні матеріали та додаткові завдання для розвитку необхідних компетентностей, а в електронному каталозі бібліотеки університету – посилання на тематичні онлайн-курси, підручники та наукові публікації.

Онлайн-система SMART-PL відображає прогрес як окремих студентів, так і цілих груп. Також її можна використовувати на додаток до чинної системи оцінювання знань.

Серед цілей та завдань проєкту – підвищення якості навчальних матеріалів та удосконалення освітніх програм ЗВО, запровадження більш прозорого та зрозумілого кожному студенту процесу навчання й оцінювання знань, що дозволить майбутнім спеціалістам досягати дійсно ефективних результатів й почуватися впевнено.

Крім цього, навчальний процес має стати більш мобільним, зокрема у віртуальному режимі, адже коворкінг-центри, що використовують новітні освітні технології, підтримують гібридну модель освіти – вона поєднує очне та дистанційне навчання, забезпечує безперервність та гнучкість навчального процесу, що є особливо важливим у сучасних умовах в Україні. 

Також проєкт сприяє розвитку інклюзивності, що створює додаткові можливості для здобуття освіти людьми з інвалідністю та спеціальними освітніми потребами.

Підсумовуючи, пані Наталія підкреслює, що перспективи персоналізованих підходів у традиційних системах освіти є надзвичайно оптимістичними, оскільки вони задовольняють дедалі більшу потребу в гнучкості та індивідуальному підході до навчання.

Всупереч російсько-українській війні – зберегти людський капітал, зробити освіту якісною та сучасною, підготувати молодих конкурентоспроможних фахівців для відбудови та євроінтеграції України – така мета потужної допомоги, що її надає Європейський Союз українській освіті та молоді. Як повідомила координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова, вже в конкурсах 2023 року програми Еразмус+ Європейська комісія надала перевагу підтримці низки проєктів розвитку саме цифрових трансформацій університетів, аби сформувати й посилити їх синергетичний вплив.

Понад те, в межах окремого вікна для України Європейська комісія профінансувала проєкт зі створення цифрової екосистеми університетів. Йдеться про проєкт "Цифровий університет – відкрита українська ініціатива" (DigiUni) з бюджетом 5 млн євро. Він об’єднав 26 партнерів з ЄС та України, які працюють над створенням повноцінної інтегрованої, сталої, збагачувальної, інклюзивної та високоефективної цифрової освітньої екосистеми в Україні, що стане відкритою платформою для всіх закладів освіти України.

Отже, допомога Євросоюзу матиме системний вплив на розвиток якості цифрової освіти України у відповідь на виклики та наслідки війни. А в межах конкурсів проєктів програми Еразмус+ 2025 року, що вже тривають, кожен заклад може знайти свої інтереси та можливості співпраці з університетами країн ЄС – і це інвестиції коштів, інтелекту та зусиль у наше спільне майбутнє.