Разом ми - Європа
Разом навчаємося
і зростаємо

Освітній простір часів війни:
убезпечити і відкрити нові можливості

Разом ми - Європа
Разом навчаємося
і зростаємо

Освітній простір часів війни:
убезпечити і відкрити нові можливості

За підтримки Європейського Союзу
23 грудня 2024
Інтелект – не штучний, а живий, емоційний – в поєднанні зі знаннями та відчуттям впевненості змінює світ. Доступ до навчання, розвитку, взаємодії з ровесниками вдома та за кордоном, обмін знаннями й практикою – це рушійна сила сучасного світу, що переходить до безперервної освіти протягом життя, до інтегрованого науково-освітнього простору.
Війна обмежила, а подекуди зовсім закрила доступ до навчання всім – від школярів до студентів, від учителів до педагогів вишів; вона деформувала систему освіти для всіх – через обстріли, відсутність світла, релокацію, брак кадрів та ресурсів на відновлення. Проте українцям знадобилось не так багато часу, аби відновити заняття – онлайн чи за партами, комбінуючи різні формати навчання, продовжуючи уроки та лекції навіть з укриттів.
Європейський Союз від самого початку великої війни надав освітній сфері України свою підтримку – самостійно й залучаючи міжнародних партнерів, співпрацюючи з центральною владою та місцевими громадами.
"Неприпустимо, щоб українські діти, які змушені вчитися під загрозою обстрілів та блекаутів, далеко від рідної школи, місяцями не сідаючи за парти, переживаючи психологічний тиск обставин, втрачали дорогоцінний час і якість освіти. Вони демонструють надзвичайну мужність і заслуговують на всебічну підтримку. Саме вони завтра розбудовуватимуть європейську Україну. Допомагаючи українським дітям та молоді, Європейський Союз не просто виконує гуманітарну місію, а й інвестує у наше спільне майбутнє", – наголошує пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Катаріна матернова
Посол ЄС в Україні
Умовно ключові напрямки допомоги ЄС можна розділити так: створення безпечного освітнього простору, забезпечення доступу до навчання та безперервної освіти протягом усього життя; набуття та розвиток нових навичок; підтримка закладів вищої освіти; допомога молоді.
І якщо в перші дні війни бюджети активних на той момент в Україні проєктів ЄС були переспрямовані на надання гуманітарної допомоги, то вже незабаром у відповідь на виклики воєнного часу Євросоюз поновив цільове фінансування і посилив його. Наразі сума підтримки ЄС української освіти та молоді сягнула 200 млн євро.
Так, разом з традиційними освітніми й молодіжними проєктами з’явилися й нові напрями та актуалізовані такі, що чекали на посилення. Йдеться, наприклад, про підтримку ветеранів та ВПО, а також про потужну допомогу системі профтехосвіти. Також додалися теми, про які йдеться тільки в часи війни:
"На додаток до посилення існуючих ініціатив, війна викликала потребу в абсолютно нових сферах підтримки. Серед них – широкомасштабне підвищення рівня інформування про мінну небезпеку, надання першої психологічної допомоги постраждалому від війни населенню, будівництво вибухозахищених навчальних приміщень і програми корекційної освіти для заповнення прогалин, коли найбільш вразливі діти ризикують залишитися поза увагою школи", – пояснює Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС (ЕСНО) в Україні.
Джерело - Європейський Союз, фотограф - Тетяна Волкогон
маріанна франко
Голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС (ЕСНО) в Україні
Але і Європейський Союз, і Україна розглядають освітні й молодіжні проєкти не лише як відповідь на виклики війни, але насамперед як роботу на майбутнє: відбудовувати й інтегрувати Україну в ЄС повинні освічені, фахові українці.

Відновлення освітньої інфраструктури

Через повномасштабне вторгнення понад 4000 навчальних закладів України було пошкоджено або зруйновано, понад 5 мільйонів школярів і студентів втратили можливість навчатись звичним для себе способом. Освітній процес повністю або частково перейшов в онлайн-формат, а деякі освітні програми призупинились.
Дослідження, проведене в межах Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA), показало: українські школярі демонструють ознаки поширеного відставання в навчанні. 
Неможливість відвідувати школу очно особливо сильно відобразилось на дітях молодшого віку. Близько чверті дошкільнят по всій Україні й досі мають доступ лише до змішаних або онлайн-занять, а отже, втрачають можливості для навчання, важливі для їхнього соціального та когнітивного розвитку.
Згідно з багаторівневим моніторингом, проведеним ГО "Асоціація фахівців дошкільної освіти", близько 83% дітей у прифронтових регіонах зазнають соціально-емоційного та когнітивного відставання в навчанні.
Крім цього, на цей момент понад 700 000 українських дітей навчаються за кордоном в кранах ЄС, чимало – у вищих навчальних закладах. Українська молодь адаптувалась до нових умов і почувається в безпеці. Проте кожен з них – громадянин України, від якого залежить майбутнє держави.
Все це свідчить про те, що надзвичайно важливим є створення безпечних умов для відновлення очного навчання школярів, які залишились в Україні, та об’єктивно привабливих і рівних умов для повернення юних розбудовників держави на Батьківщину.
Голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС в Україні Маріана Франко: "Руйнування тисяч шкіл і переміщення мільйонів дітей вимагали швидкої адаптації, включаючи створення тимчасових навчальних просторів, бомбосховищ та ініціатив у сфері цифрової освіти. У межах своїх зобов’язань щодо освіти в умовах надзвичайних ситуацій, ЄС виділив значні ресурси для того, щоб діти в Україні могли продовжувати навчання, незважаючи на ці безпрецедентні виклики.

Більше того, важка психологічна травма, з якою зіткнулися мільйони дітей, що втратили свої домівки, громади та доступ до безпечної освіти, підкреслює величезну емоційну ціну цієї війни, зміщуючи фокус на підвищену потребу в психологічній підтримці для всіх, хто постраждав. Загалом, основна увага – і водночас найбільший виклик – була зосереджена на тому, щоб забезпечити
безперервність освіти в умовах хаосу: впоратися з фізичними руйнуваннями, дефіцитом енергії та постійною загрозою насильства і водночас зберегти надію та цінність освіти для української молоді".
Станом на вересень 2024 року завдяки підтримці ЄС близько 64% шкіл в Україні змогли повернутись в очний формат навчання, а 19,6% створили умови для змішаного формату. Водночас 16,4% залишаються працювати онлайн.
Реконструкція навчальних закладів, за словами Маріани Франко, стала життєво важливим компонентом допомоги.
"ЄС визначив пріоритетом відбудову 300 шкіл, щоб відновити доступ до освіти та забезпечити безпечне, інклюзивне середовище в майбутньому", – каже Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС в Україні.
На цю мить 144 школи та дитячі садочки було відбудовано UNICEF за фінансової підтримки ЄС. Зокрема, відновленню підлягали й укриття. Від початку повномасштабного вторгнення вони є обов’язковою умовою для можливості очного навчання в українських школах.
Укриття, відновлені за підтримки UNICEF, забезпечують належні умови для безперервного навчання для 10 000 дітей в дитячих садках та понад 64 700 дітей в загальноосвітніх школах.
Одним з закладів, де було проведено реконструкцію укриття, є дитячий садок № 4 в місті Буча.
Завдяки створеному безпечному простору 141 дитина відвідує заклад та має можливість продовжувати розвиток навіть під час повітряних тривог. Серед вихованців садочка 26 осіб – внутрішньо переміщені.
"У нас зараз є всі умови для того, щоб діти були в садочку. Це дуже важливо, щоб садочки працювали, щоб мами могли залишити дітей на цілий день і спокійно працювати. Бо це впливає на економіку держави", – каже директорка садочка Надія Потебенько. 
надія потебенько
Директорка садочка
До початку повномасштабного вторгнення на місці укриття було звичайне підвальне приміщення без зручностей. Після реконструкції його впізнати важко. На місці сірого підвалу з’явилось повноцінне середовище для навчання та ігор. Для комфортного перебування дітей тут є столи та стільці, настільні ігри, книжкові полиці й навіть стіна для малювання. Скільки б часу не зайняла повітряна тривога, батьки можуть бути впевнені: їхні діти в безпеці та проводять час з користю для свого розвитку.
"Ми не готувалися до війни. У нас не було повноцінних укриттів, але на сьогодні багато закладів їх мають. Адже пріоритетом для нас є безпека дітей під час повітряних тривог. В громаду повернулося близько 90% дітей, які виїхали на початку вторгнення", – каже начальник відділу освіти Бучанської міської ради Олег Цимбал. 
олег цимбал
Начальник відділу освіти Бучанської міської ради
Ще один освітній заклад – Ірпінський ліцей № 3 – відчинив двері для понад 1600 учнів.
Близько 70% будівлі було зруйновано внаслідок ракетного удару по місту Ірпінь навесні 2022 року. Після деокупації Київської області представники UNICEF та Генерального директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ЕСНО) об’єднали зусилля, щоб відбудувати та відремонтувати заклад. Вже у 2023 році роботи були завершені.
"Я вражена, що цей найбільший ліцей в місті Ірпінь відбудований лише за 6 місяців. Щойно Україна набуде повноправного членства в Європейському Союзі, вона зможе давати уроки іншим країнам про те, як відбудовувати протягом такого стислого терміну", – зазначила пані Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Під час відбудови в ліцеї, зокрема, модернізували систему освітлення та вентиляції – тепер навчатися й ергономічніше, і комфортніше. Будівельні роботи проводились з урахуванням інклюзивності та гендерночутливої інфраструктури – нині ця будівля має практично 100% рівень доступності.
Особливо важливо, що тепер тут є містке укриття, тож з’явилася довгоочікувана можливість відновити очний формат занять і повернутися до нормального спілкування школярів між собою та з вчителями, знизити стрес та психологічне навантаження на дітей. Укриття зоноване: є окремі приміщення для проведення занять, тренажерна зала з обладнанням, окреме приміщення для проведення заходів чи танцювальних класів. Воно облаштоване таким чином, що не буде порожнім і в мирні часи – у подібних нестандартних просторах завжди є потреба.
В Ірпені, як і в Бучі, проживають багато сімей переселенців, тому відремонтований ліцей розрахований на збільшення кількості учнів.
Загальний бюджет відновлення ліцею склав 4,6 млн доларів: 2,5 млн доларів виділив ЄС через ECHO, майже 2 млн доларів надано в межах Регіонального тематичного гуманітарного фінансування UNICEF і 164 309 доларів – уряд Республіки Корея.
"Ми дуже щасливі, що зайшли в ці стіни, адже вони дуже дорогі для нас. Ми настільки вдячні країнам Європейського Союзу та UNICEF за ту підтримку, яку ми весь час відчуваємо. А найголовніше – завдяки вам ми об’єднуємося і спілкуємось вживу", – ділиться заступниця директора з виховної роботи Лариса Данюк.
лариса данюк
Заступниця директора з виховної роботи
Відбудова навчальних закладів була надважливою для Ірпеня, адже від початку повномасштабної війни 95% жителів міста евакуювали на західні території України та в країни ЄС, тож для їхнього повернення необхідно було створити відповідні умови. І сучасне, безпечне місце для навчання – одна з таких умов.
Важливість повернення очного формату навчання зазначила й заступниця Голови UNICEF в Україні Еммануель Абріу:
"Кожного разу, коли ми відвідуємо подібні школи чи дошкільні навчальні заклади, ми чуємо від дітей, наскільки важливо для них мати можливість спілкуватися з однолітками, зустрічатися з друзями. Так, онлайн-освіта мала певне значення в певний момент, але ми чудово розуміємо, наскільки важливим є факт живого спілкування для забезпечення добробуту і психічного здоров’я дітей".
еммануель абріу
Заступниця Голови ЮНІСЕФ в Україні
Загалом за кошти бюджетної допомоги ЄС Україні передбачається здійснення ремонту в понад 280 освітніх установах в 19 областях. 
Станом на вересень 2024 року ремонтні роботи проводяться в 11 областях на 20 об’єктах. Ще 9 шкіл та закладів дошкільної освіти чекають своєї черги. І це лише перша фаза програми підтримки.
Окрему допомогу на будівництво притулків для вибраних шкіл у Чернігові, Сумах, Миколаєві, Запоріжжі, Харкові та Одесі надає Литва. Завдяки цьому 5 тисяч учнів зможуть повернутись до занять в очному форматі протягом півтора року.
226 шкіл планується відновити та 118 укриттів обладнати завдяки впровадженню проєктів і програм DG ECHO.
Окрім цього, на відновлення шкіл у 2023-2024 роках було виділено 5 млн євро в межах другої фази проєкту "U-LEAD з Європою" – "Відновлення місцевих шкіл для стійкості". Ще 5 шкіл у 5 обласних центрах буде відновлено до червня 2025 року за кошти Євросоюзу в межах проєкту "EU4Resilient Regions / ЄС для стійких регіонів".

Безпечна освіта для всіх

Важливою умовою організації безпечної освіти, крім безпосереднього відновлення навчальних закладів, є створення можливостей для дистанційного навчання в режимі онлайн. Бо через загрози, пов’язані із ракетно-бомбовими та артилерійськими обстрілами українських міст, а також через вимушену міграцію, чимало учнівської та студентської молоді не можуть бути присутніми на заняттях фізично.
Діти, які виїхали за кордон та в області, де немає бойових дій, навчались за допомогою проєкту SchoolToGo, який ЄС від 1 вересня 2022 року активно підтримував. Водночас в тому ж році запрацював проєкт "Всеукраїнська школа онлайн". Його реалізував UNICEF через інструмент зовнішньої політики Єврокомісії та за фінансової підтримки ЄС.
Завдяки цьому проєкту вчителі та учні були забезпечені необхідним цифровим технічним обладнанням та навчальними матеріалами, що надало їм можливість проводити заняття дистанційно. За кошти ЄС було придбано та передано українським школярам майже 40 тисяч ноутбуків як технічна підтримка для можливостей навчання в режимі онлайн.
За додаткових 14 млн євро від Єврокомісії було закуплено та передано 100 шкільних автобусів. Ще 23 автобуси надали країни-члени ЄС в межах загальноєвропейської кампанії солідарності з Україною.
"Ця жорстока війна позбавила тисячі українських дітей їхньої невинності та дитинства. Але вона не позбавить їх світлого та щасливого майбутнього, на яке вони заслуговують. Ось чому я щаслива, що ми можемо допомогти безпечно возити українських дітей до шкіл", – підкреслила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
урсула фон дер ляєн
Президентка Європейської комісії
Закриваючи нагальні потреби учнів та студентів, Європейська комісія передала в користування освітян 1,5 млн підручників, частина з яких була надрукована за кошти програми Еразмус+. Ще 367 тис. підручників – з природничих наук – були передані учням середніх шкіл в межах спільного проєкту Фінляндії та ЄС "Навчаємось разом".
"У 2023 році програма Еразмус+ профінансувала друк 500 000 шкільних підручників з української мови, а у 2024 році вже надруковано 1 млн підручників з інформатики та мистецтва для учнів 5 та 6 класів. Наразі програма Еразмус+ виділила 3 мільйони євро, і вже тривають перемовини з українською владою щодо третьої партії примірників на наступний навчальний рік. Після російських авіаударів по місту Харкову, під час яких було зруйновано одну з найбільших друкарень в Україні, запланований бюджет був ще більше збільшений", – коментує координаторка НЕО в Україні Світлана Шитікова.
світлана шитікова
Координаторка НЕО в Україні
Крім цього, програма Еразмус+ надає практичні інструменти для мобільності в освіті українським викладачам, студентам й молоді. Українці можуть отримувати стипендії для навчання в магістратурі, брати участь в проєктах для співпраці й обміну досвідом між державами-членами ЄС та іншими країнами.
"Європейська платформа у сфері молоді надає доступ до участі в різних активностях. Участь індивідуальних осіб відкрита протягом року в межах профінансованих проєктів, а організації мають брати участь у щорічних конкурсах, яких відкрито для участі України більше ніж 30. Програма є інклюзивною та відкритою для людей будь-якого віку та походження", – каже Світлана Шитікова.
Конкурси, відкриті для України, є компліментарними, а проєкти, які фінансуються програмою Еразмус+, можуть взаємодіяти між собою.
"Наприклад, під час проєкту мобільності, студенти, окрім навчання, можуть ознайомитись з роботою студентських служб та послуг в університетах ЄС та поділитись цим досвідом та ідеями, як можна змінити ситуацію у своєму українському університеті, з викладачами. У межах іншого конкурсу викладачі українського закладу можуть розробити такий проєкт та подати на інший конкурс разом з партнерами з ЄС, щоб впровадити успішні практики у свою роботу зі студентами. Те ж саме може стосуватись і досвіду впровадження інноваційних методів викладання та сучасних технологій", – пояснює Світлана Шитікова.
Для забезпечення такої синергії, команда Національного Еразмус+ офісу в Україні взаємодіє з органами влади у сферах освіти, науки, молоді та спорту, ініціативами міжнародних партнерів з розвитку, зокрема DAAD, OeAD, British Council, World Bank, USAID та іншими програмами ЄС.
"На національному рівні дуже важлива взаємодія різних сторін: органів влади різних рівнів, закладів освіти, молодіжних центрів, організацій громадянського суспільства; працюючи разом для спільної мети – побудови нової України як держави-члена ЄС", – каже Світлана Шитікова.

Підтримка та нові аспекти підготовки вчителів

Після 2022 року традиційні сфери підтримки ЄС, такі як реформа та модернізація системи освіти, підготовка вчителів та забезпечення ресурсами, значно розширились та трансформувались. Разом з цим еволюціонувала й психосоціальна підтримка, суттєво більше уваги було приділено подоланню психологічних травм, спричинених війною, як дітям, так і педагогам. 
Крім надання матеріалів та цифрових пристроїв, в межах проєктів ЄС школярі та освітяни отримують практичні інструменти, які мають на меті допомогти їм стати самодостатніми в навчанні та відновлені.
"Для школярів це не лише цифрові пристрої для дистанційного навчання, а й психологічна та емоційна підтримка, яка допомагає їм впоратися з травмою війни. Для освітян ці інструменти також виходять за межі базових матеріалів – вони охоплюють ресурси, що допомагають впоратися з власною травмою та створити безпечне навчальне середовище, що є вкрай важливим в умовах постійної нестабільності", – каже Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС в Україні.
Отримуючи нові знання й маючи доступ до психосоціальної підтримки, вчителі можуть не лише проводити уроки, а й надавати емоційну підтримку дітям, які цього потребують. Це підтверджує той факт, що проєкти, які фінансуються ЄС, спрямовані не лише на виживання, а й на розширення можливостей.
"Звичайно, готовність учнів і вчителів до повноцінного використання цих інструментів варіюється, особливо в районах з обмеженим доступом до електроенергії чи технологій або для дітей з обмеженими можливостями. Однак ці ініціативи мають на меті забезпечити як фізичні ресурси, так і психологічну стійкість, необхідну для подолання цих бар’єрів. Надаючи дітям та педагогам інструменти для управління та адаптації, ЄС допомагає їм відновити контроль над своєю освітою та життям", – каже Маріанна Франко.
Для підтримки процесу безперервного навчання та для заповнення прогалин в освіті, була відновлена ініціатива eTwinning. Вона була започаткована Європейською комісією у 2005 році, Україна долучилась до неї у 2013, однак у 2022 році участь була призупинена.
"На початку 2024 року за ініціативи Міністерства освіти і науки України та у співпраці з ГО «Інститут лідерства, інновацій та розвитку» було відновлено участь України у Програмі через діяльність Національного офісу підтримки – eTwinning – Україна (eTwinning – NSO – Ukraine)", – каже Світлана Калашнікова, координаторка Національного офісу підтримки eTwinning – Україна.
світлана калашнікова
Координаторка Національного офісу підтримки eTwinning – Україна
Програма eTwinning – один з напрямів програми ЄС Еразмус+. Вона є першим кроком для інтеграції українських шкіл до європейського освітнього простору та розбудови їхнього потенціалу щодо міжнародної співпраці.
"Національний офіс підтримки eTwinning – Україна спільно з Національним Еразмус+ офісом в Україні підтримують вітчизняні школи у їхньому розвитку щодо інтернаціоналізації через доступ від eTwinning до Learning Mobility in the Field of Youth, потім вже з набутим потенціалом і партнерами – до Cooperation Partnerships in School Education. Також підтримується долучення шкіл у співпраці з університетами, які готують вчителів, до напряму Capacity Building in the Field of Higher Education", – пояснює Світлана Калашнікова.
Завдяки ініціативі eTwinning 1480 освітніх установ України отримали доступ до Європейської платформи шкільної освіти, було утворено 424 активних шкільних побратимства між освітніми інституціями України та ЄС.
"Програма ЄС Еразмус+ / eTwinning об’єднує освітян з 46 країн. Основним елементом програми є European School Education Platform (Європейська платформа шкільної освіти). Платформа пропонує широкий спектр можливостей для професійного розвитку, вдосконалення викладання і навчання, міжнародного партнерства та розвитку інституційного потенціалу закладів освіти", – пояснює Світлана Калашнікова.
Проєкти ЄС з підтримки освіти та молоді являють собою цілісну систему, спрямовану на мінімізацію прогалин та задоволення різноманітних потреб українських дітей та освітян, що постійно змінюються в надскладних умовах війни. У пріоритеті ЄС – довгострокова підтримка освіти й молоді в Україні.
Відновлюючи заклади освіти, ЄС створює безпечні простори для навчання, а ініціативи з цифрової освіти дозволяють ефективно працювати гібридним моделям. 
Для підсилення стабільності, яку забезпечують очні та дистанційні форми навчання, існують програми психосоціальної підтримки, які розвивають життєстійкість дітей та педагогів.
"Ця взаємодія підтримує зусилля з надання допомоги, задовольняючи нагальні гуманітарні потреби, узгоджуючи їх з довгостроковими цілями та активно розбудовуючи потенціал для майбутнього відновлення. Координуючи зусилля з Міністерством освіти і науки України та сприяючи співпраці між партнерами, ЄС гарантує, що підтримка буде не лише ефективною, але й стійко інтегрованою в довгострокові цілі розвитку України", – підкреслює Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної підтримки ЄС в Україні.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом сфери освіти та української молоді Ви можете за посиланням

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії "Разом навчаємося і зростаємо". Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

#РазомНавчаємосяЗростаємо
© 2007-2024, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".