Що таке платформа "Україна. Світ Трипілля" і з чого вона почалась
Платформу створила команда громадської організації "Наша Основа" – Тетяна Куц, Вікторія Горенштейн та Ірина Ванникова. Так під їхнім керівництвом виник перший в Україні проєкт, де в одній справі об’єднались бізнес, держава і громадянське суспільство одночасно.
Культурно-просвітницька платформа "Україна. Світ Трипілля" взяла собі за мету показати багатотисячолітню спадковість й тяглість української історії: довести, що на цих землях тисячоліттями існувала розвинена цивілізація, а тези про "штучність" української державності, які роками просуває російська пропаганда, не витримують фактичної перевірки. Із запитом переосмислити через сучасні формати тему Трипільської цивілізації до "Нашої Основи" свого часу звернувся Благодійний фонд "МХП-Громаді", який є стратегічним партнером компанії МХП (міжнародної компанії у сфері харчових та агротехнологій).
"МХП обрали тему Трипільської культури для просування, бо розуміють, що Україні варто активніше використовувати власну культурну спадщину як елемент міжнародної комунікації. Ми маємо багато тем, які здатні посилити позиції держави у світі, і Трипілля – одна з них. Завдання таких проєктів не лише розповідати про минуле, а й формувати сучасний образ України як країни з глибокою історією, сильною культурою та власним внеском у розвиток європейської цивілізації", – пояснюють Тетяна Куц та Ірина Ванникова.
Трипілля – своєрідний ключ до нового погляду на сучасну Україну: не лише спадкоємицю Київської Русі чи козацької доби, а державу з глибоким аграрним корінням і культурою хліборобства та землеробства, якій уже понад 7 тисяч років.
Перед тим як братися за реалізацію теми Трипілля, команда провела соціологічне дослідження – і результат став для них поштовхом, адже в процесі вдалося виявити важливі цифри:
"Ми зрозуміли, що 83% українців знають про Трипілля лише як про давні «черепки». Про те, що це була по суті держава – зі своєю вірою, господарством, ремеслами – абсолютна меншість", – кажуть засновниці платформи.
Команда ГО "Наша Основа" – Тетяна Куц, Вікторія Горенштейн та Ірина Ванникова
Підготовка тривала близько півтора року: спочатку провели дослідження ринку та пошук команд для кожного напряму, потім почалася розробка й згодом саме виробництво. "Наша Основа" отримала грантову підтримку Українського культурного фонду на реалізацію двох проєктів – театральної вистави та VR-виставки. Звісно, все на тему Трипільської культури.
Аби говорити про це з різними аудиторіями, команда обрала мову сучасної культури й технологій – художню прозу, кіно, мультиплікацію, науково-популярне видання, віртуальну реальність.
"Ми вивчили весь ринок – хто на ньому є та хто реально має експертизу. Нас консультує професор Михайло Відейко, з нами працює третій президент України Віктор Андрійович Ющенко – люди, які глибоко занурені в тему. Рішення ми ухвалюємо колегіально", – кажуть Тетяна Куц та Ірина Ванникова.
Перше, що команда вирішила зробити, хоча спочатку й не планувала, – тематичний випуск журналу "Антиквар". Ідея виникла в співпраці з його головною редакторкою Ганною Шерман, яка сама давно хотіла зробити щось подібне. У результаті вийшла, по суті, мініенциклопедія Трипіллям – настільки концентрована, що нею користуються як джерелом і в академічному середовищі, і серед широкого кола читачів.
Ту саму увагу до деталей команда заклала і в історико-пригодницьку повість Олександра Зінченка "Два мільйони світанків. Трипільська таємниця". Історія описує пригоди двох молодих героїв – Христини та Олега – в пошуках головного секрету трипільців. Кожну ілюстрацію, кожен факт в книзі узгоджували з археологом Михайлом Відейком, і тому, крім основного сюжету, повість наповнена багатьма важливими деталями. Зокрема, на ілюстраціях, створених художником Вʼячеславом Снісаренком, немає котів чи курей (їх тоді ще не одомашнили) і немає русявих чи білявих персонажів: трипільці прийшли з Анатолійського регіону і мали темне волосся.
Олександр Зінченко
Працювати, втім, доводилося без перерви й у тих умовах, які дозволяли можливості: інколи потрібно було перечитувати дослідження і різні тексти буквально під час тривог і блекаутів.
"Взимку ми збиралися в офісі без світла, під обстріли й тривоги. Вмикали лампочки на батарейках і сиділи, розбиралися з Трипіллям. Здається недоречним – вивчати давню цивілізацію, коли на вулиці апокаліпсис. Однак існують речі, яким тисячі років, і вони є становим хребтом нашого суспільства. Вони невидимо пронизують нас через хати, які майже не змінилися протягом тисячоліть, через уклад життя, через спадок, що зберігся в нашому побуті, звичаях і навіть у способі мислення. І саме тому ми дуже хочемо, щоб ця історія прозвучала і була зрозумілою не тільки в Україні, а й у всьому світі. Тому що світ і досі не до кінця розуміє, хто такі українці насправді та на чому ґрунтується наша ідентичність", – пояснюють засновниці платформи.
