Музика річок. Як українці використовують мистецтво, щоб аудіально подорожувати Європою

9 листопада 2020

 Як звучить місто? Як звучать його окремі райони? Як звучить річка в цьому місті? Чи всі річки звучать однаково? Ці абстрактні питання можуть мати цілком визначену  відповідь.

Культурний менеджер і куратор Жан Побе разом із мисткинею, кураторкою та музиканткою Анною Хвиль розробили проєкт, який дозволить слухачам поринути в атмосферу міста через звуки місцевих річок.

Музиканти із декількох міст Європи створять аудіальні роботи, які будуть презентовані на інтерактивній онлайн-платформі RIVERSSSOUNDS. Платформа водночас стане однією з перших віртуальних саунд-резиденцій.

 Куратор Жан Побе

Що таке RIVERSSSOUNDS?

Саунд-артисти з різних міст Європи мають створити музичні композиції, в яких має обов’язково лунати звук річок їхніх міст. Ці твори не обмежені за формою та змістом, головне – вони мають передавати атмосферу міста та річки так, як її бачить митець. Потім роботи завантажуватимуть на платформу RIVERSSSOUNDS. Там слухач матиме можливість не тільки їх послухати, але й взаємодіяти з ними.

Залежно від свого бажання, він зможе досліджувати звуковий ландшафт, рухатися віртуальним простором, частково змінювати акценти в композиції. Так само як і під час звичайної прогулянки. Розробка перебуває на етапі концептуалізації ідеї. Оскільки аналогів немає, то реалізацію ми зможемо побачити лише згодом.

У такий спосіб митці отримують онлайн-платформу для репрезентації своєї творчості та презентації річок у своїх містах. Слухачі ж – можливість аудіально подорожувати Європою, не виходячи з дому.

"Ми називаємо це платформою для аудіальних подорожей. Тобто це має бути імітація реального досвіду", – пояснює Анна Хвиль, співзасновниця ініціативи.

Подібний проєкт потребує фінансування і майже не передбачає отримання фінансової вигоди. Його реалізація стала можливою завдяки підтримці програми Європейського Союзу House of Europe та її грантам цифрової міжнародної співпраці, які цей донор надає на спільні культурні ініціативи творчих  українців і митців чи артменеджерів з ЄС.

 

Максимальний розмір такого гранту –  25 000 євро. Основні статті витрат – гонорари митцям та оплата роботи розробників програмного забезпечення.

Анна пояснює: "У 70-ті в Канаді виділялися гроші на експериментальні музичні  проєкти, які дали поштовх цілому напряму. Композитор Мюррей Шейфер з Університету Саймона Фрайзера у Ванкувері міг дозволити собі такі експерименти: їздити на озеро, готувати професійний концерт зі звуків, які, наприклад, видають жаби. З цього почався серйозний перелом у музиці на різних рівнях. Зараз field recordings використовується у багатьох практиках саунд-дизайну і музики.

Можливість створювати щось нове в мистецтві часто пов’язана з доступними грошима. Я як слухачка так само розумію, що можу бути не готовою заплатити за проєкт, який ще є незрозумілим і експериментальним. Тому має бути підтримка, щоб народилося щось нове".

Дійові особи

"Із 2017 по 2018 роки я працював у Дрездені, тоді й з’явилася ідея проєкту на тему великої води, який би об’єднував три міста: Дрезден, Чернівці та Тернопіль. Але проєкт не був підтриманий донором. Ми його доопрацювали, і в Україні він знайшов підтримку", – розповідає Жан Побе, засновник організації DZESTRA, про виникнення ідеї RIVERSSSOUNDS.

Він щиро любить річки. Ця любов уже мала своє втілення у проєкті ПРУТ Заново, який Жан реалізує в рідних Чернівцях. Головна мета його ініціативи – "культурна інтеграція річки Прут у середмістя Чернівців".

Так зазначено в описі проєкту на Facebook. Наживо інтеграція втілюється через культурні та мистецькі проєкти, які відбуваються на березі та із залученням Пруту не просто як локації, але і як дійової особи.

"Близько трьох років наша організація працює з річкою Прут у проєкті "ПРУТ заново". Тому це для нас логічне продовження ідеї", – каже Жан.

 

 

Анна Хвиль – електронна музикантка, кінокомпозиторка, саунд-дизайнерка і кураторка. Вона створює музику, побудовану на використанні звуків живої природи.

Це зовсім необов’язково така музика, до якої ми звикли, у ній може не бути чіткого біту або зрозумілої мелодії. Завдання цих треків – створити атмосферу, перенести слухача ближче до того місця, де були записані аудіальні фрагменти. Схоже завдання ставиться й перед майбутніми учасниками RIVERSSSOUNDS.

"Ми мислимо в логіці не лише композиції, а й мистецької роботи. Ми шукаємо треки, які не просто прослуховуються рівно – натиснув play, і все, а з елементами медіаарту. Нам важливо, щоб люди мислили не лише категорією створення аудіального продукту, але й були готовими, що музичні твори можуть бути змінені слухачем", – пояснює Анна.

Резиденція. Що це таке?

Для розуміння сутності подібних проєктів необхідно з’ясувати, що таке артрезиденція. Остаточного визначення для цього терміну немає. Якщо сильно спростити, то мистецька резиденція – це тимчасова громада митців, об’єднаних спільною метою. Або ж експедиція одного митця із творчою місією.

Карантин істотно вдарив по можливостях митців (особливо якщо вони з різних країн) збиратися в одному місці. Це призвело до зростання актуальності "домашніх резиденцій".

Проєкт RIVERSSSOUNDS передбачає роботу митців у межах саме домашніх резиденцій у своїх країнах та містах. Українці ж створюватимуть онлайн-платформу, яка об’єднає здобутки кожного творця в одному, нехай і віртуальному, місці. Отже, "Звуки річок" можна назвати онлайн-резиденцією. І, разом з тим, онлайн-галереєю. 

"Резиденція триватиме протягом восьми місяців, у межах яких працюватиме 16 митців. Результатом роботи кожного митця будуть композиції, які ми презентуємо на нашій платформі", – пояснює Жан.

 

Аудіальне проти візуального

"Зазвичай мистецькі саунд-проєкти у нас знають як аудіовізуальні або музичні. Нам же цікаво зробити більш метафоричний проєкт, у якому звук  теж відігравав би символічну роль. Ми говоримо про дуже тонкі межі, де все перетікає одне в одне", – розповідає Анна.

Візуальна складова також буде, але якою саме – творці поки не розголошують і підкреслюють , що її завданням стане не відволікатися від аудіального досвіду.

"Якось я грала на Sofar Sounds у Києві, де аудиторія переважно звикла слухати мелодійнішу музику. Але після мого виступу до мене почали підходити люди і перераховувати, які звуки вони почули. Їм хотілося знати, чи правильно вони почули", – ділиться власним досвідом Анна.

Куратори наголошують, що більшість проєктів, з якими вони стикалися, перебувають у сфері аудіовізуального мистецтва, а їхнє завдання  – створити саме аудіальний проєкт.

 

Мистецтво в часи карантину

Онлайн-платформа "Звуки річок" не стане заміною офлайн-івентів і традиційних резиденцій. Також її не можна назвати вимушеним кроком. Подібні культурні ініціативи – це щось інше, щось нове. До появи цього формату кураторів спонукав карантин та обмеження, але це не означає, що такі ініціативи не матимуть життя по закінченні пандемії.

Важливою особливістю проєкту є те, що він здійснюється разом із партнерською організацією з Румунії, яка долучається на всіх етапах. Це Асоціація Jumătatea plină. Серед її проєктів фестиваль Saptamana Sunetului та платформа для саунд-арту Semi Silent.

У проєкті партнери виступають співкураторами та консультантами щодо концептуалізації аудіоплафторми, роботи з резидентами, а також  налагоджують зв’язки з європейськими країнами та артистами.

Отже, навіть у часи закритих кордонів і соціального дистанціювання митці знаходять можливості реалізовувати спільні проєкти та шукати нові форми, використовуючи обмеження як стимул для творчості, а не бар’єр.

"Це не заміна або альтернатива звичайним резиденціям. Це інший засіб зв’язку, інший медіум, який може існувати паралельно. Це не проєкт, адаптований під онлайн, а проєкт, який використовує можливості інтернет-зв’язку. Він міг би існувати і за нормальної ситуації", – каже Жан.

Автор: Олексій Бондаренко