В складні часи війни. Як підтримати підлітків та стати для них опорою: гайд для дорослих
Війна впливає на всіх, хто живе в Україні. І у дорослих, і у підлітків, вона посилює стрес, переживання за життя та здоров'я, страх через невизначеність майбутнього. Щоб зрозуміти, як на українських підлітків вплинула війна, які емоції вони переживають та чого прагнуть, "Клуб Добродіїв" у співпраці з Plan International провів масштабне соціологічне дослідження настроїв української молоді під час війни, для якого опитали підлітків 13-19 років з різних куточків країни.
Дуже часто у тому, який емоційний стан має дитина, ключову роль грають саме важливі дорослі поруч – батьки, опікуни, старші друзі. Саме вони здатні прийти на допомогу, підтримати та підставити плече у момент, коли дитина цього потребує.
Як підтримати дитину та разом пройти труднощі? На прохання УП Життя практикуюча психологиня та консультантка з питань дитячо-батьківських стосунків, сертифікована арт- та казкотерапевтка Ірина Шкраба дає поради дорослим, як будувати відносини з підлітками у цей складний час, як варто діяти в кризових ситуаціях та стати для дитини підтримкою й прикладом для наслідування.
За даними дослідження, 73% українських підлітків найбільше хвилює війна. Вона тісно "вплетена" в життя молоді, викликає тривожність та страх за майбутнє. Найбільших змін саме через війну зазнало життя 87% підлітків.
Під час війни підлітки дуже добре розуміють, що відбувається, звертає увагу Ірина Шкраба.
Що можуть зробити дорослі. Спробуйте поговорити з дитиною про те, що хвилює і викликає злість, допомогти зрозуміти чому він/вона проявляє агресію в тій чи іншій ситуації, пояснити дитині, що з нею відбувається і поговорити про способи контролю поведінки.
Американська асоціація психологів рекомендує дорослим також ділитися з підлітками власними страхами, думками щодо стресових ситуацій, які виникають, та тим, як вдається з ними справлятися – саме це може стати для підлітка прикладом здорової реакції на виклики.
Психологічна вправа, яку можна проробити разом з дітьми навіть під час перебування в укритті.
Треба зручно сісти або лягти та заплющити очі. Зосередити увагу на своєму тілі та спробувати розслабити його. Зробіть кілька глибоких спокійних вдихів та видихів, а далі дихайте у звичному темпі. Спробуйте уявити місце, де спокійно, безпечно та щасливо. Це місце може бути справжнім зі спогадів або уявним. Озирніться навколо та уявіть все якомога детальніше.
Що знаходиться поруч? Які поряд є предмети, яких вони кольорів? Уявіть, що торкаєтеся предметів навколо. Які вони на дотик? Щоб краще запамʼятати це місце, можна намалювати його або описати словами. Повертайтеся до цієї техніки щоразу, коли зʼявляється відчуття напруги або тривожності.
Окрім того, для 40% українських підлітіків спілкування є вагомим стаблізуючим фактором. За дослідженням Клубу Добродіїв, підлітки зазначають, що саме спілкування з близькими допомагає їм відволікатися від негативних новин та постійного хвилювання.
"Запитуйте у підлітка: "Як у тебе справи?", "Як пройшов твій день?", "Що було нового, що було цікавого?". Запитуйте "Як ми можемо вирішити це разом?" Будьте максимально залученими у життя дитини. Що більше проявляти зацікавлення до життя підлітків, тим менше вони закриватимуться у собі. Водночас, якщо дитині хочеться побути на самоті, потрібно дати їй таку можливість", – радить Ірина Шкраба.
Найбільша зміна в житті молоді через війну – відчуття страху за життя та здоров'я, свідчать дані опитування від "Клубу Добродіїв". Підлітки переймаються за рідних та близьких, які несуть військову службу, тривожаться під час вибухів та сирен, відчувають обмеження через коменданську годину та нестабільну безпекову ситуацію.
Це провокує потужний запит на підтримку. Незважаючи на те, що 89% підлітків відчувають її від рідних, майже 60% – прагнуть отримувати ще більше підтримки. Бути поруч – саме те, що можуть зробити дорослі, коли діти перебувають у стані гострого стресу.
Нові та старі ритуали.
Пригадайте та разом складіть список того, що вам вдалося зберегти зі свого звичного режиму дня. Можливо, це традиція снідати вівсянкою або ж, наприклад, щосуботи ходити у парк. А потім додайте до цього списку нові традиції, які б ви могли регулярно повторювати. Наприклад — грати у настільні ігри по вихідних; щовечора збиратися щовечора у коло обіймів; кожного ранку казати одне одному щось приємне та щоразу добирати слова на іншу літеру; разом стояти в планці по одній хвилині.
На дорослих тут лежить відповідальна місія – не пропустити момент, коли підліток буде потребувати додаткової уваги, підтримки або поради. Важливо дати дітям інструменти самоконтролю, саморегуляції, показати їм правильні способи керування емоціями. Підказати, коли треба заспокоїтися, глибше подихати, як оцінити ситуацію з іншого боку.
25% українських підлітків під час війни бачать опору у собі, свідчать дані дослідження. Водночас 83% молодих людей хочуть дізнатися, як підтримувати себе у складні часи. Підлітковий вік – непростий період сам по собі: молоді люди зазнають багато психологічних та фізіологічних змін. Кризові моменти у підлітковому віці трапляються і незалежно від війни, а зараз вони тим більше можуть загострюватися.
Підлітковий період не завжди прекрасний. В ньому є багато викликів, і з ними треба вміти справлятися. Підліткам не просто переживати цей період. Але набагато гірше, коли вони проживають його самостійно, наодинці зі своїми емоціями, без допомоги та підтримки батьків.
Що можуть зробити дорослі. Треба навчитися приходити на допомогу, коли це потрібно дитині. І правильно виходити з конфліктних ситуацій, якщо вони виникають. Важлива умова для цього - підлітків потрібно слухати й враховувати їхню думку.
Якщо упродовж життя і дорослішання у дитини сформований надійний тип прив'язаності, батькам буде дуже легко комунікувати з дитиною у підлітковому віці. Дитина легко йтиме на контакт, а дорослі знатимуть, що хвилює їх дітей та чим загалом вони живуть.
Зверніть увагу. Щоб заборонити щось підлітку, на те мають бути вагомі причини. Якщо батьки з чимось не згодні, треба в екологічний, тобто неконфліктний спосіб пояснити, чому саме так відбувається і чому варто було б зробити саме так. Спокійно доводьте свою думку, аргументуйте, пояснюйте. Дитина буде розуміти, що її думка важлива. Але зараз є вагомі аргументи до того, що в цей момент треба вчинити якось інакше.
Все ж конфліктні ситуації з підлітками можуть виникати. І тут важливо якнайшвидше врегулювати таку ситуацію, зазначає Ірина Шкарба.
Що можуть зробити дорослі. За пораду можна взяти кілька пунктів, які можуть добре спрацювати.
· Якщо ви перебуваєте на піку емоцій, на певній межі, щоб не зірватися, візьміть собі тайм-аут у спілкуванні. Проживіть ці емоції, дозвольте їм якось проявитися. Але так, щоб ніхто з оточуючих вас людей від цього не постраждав. Коли ваші емоції прийдуть до норми, ви їх проживете, впораєтесь з ними, тоді можете конфлікт проговорювати.
· Коли емоції вщухли, проговоріть ситуацію за допомогою слів. Обговорюйте, шукайте альтернативні шляхи виходу.
· Не вдавайтеся до категоричних висловлювань. Конфлікти виникають тоді, коли є розбіжність думок. Якщо ми кажемо дитині тверде "ні", у дитини виникне питання, чому так. "Бо я так сказав/сказала" – не аргумент. Бо це тільки ваша суб'єктивна думка. Аргументуйте, чому треба зробити так, а не інакше.
"У підлітковому віці молодь часто думає не так, як батьки. І це нормально, бо тут присутній і конфлікт поколінь також. Батькам важливо розуміти, що дитина має право на власну думку, право на власний вибір. Дитині треба спробувати зробити цей вибір, але перед тим - розповісти про можливі наслідки. Попередити, що може статися у такому випадку. Що спокійніше та простіше ви будете пояснювати, тим більше шансів, що вас почують і зрозуміють", – радить психологиня.
Молодь буде орієнтуватися на вас і тоді, коли ви будете ставитися до них з повагою.
"Насправді діти дуже часто самі дають нам такі підказки про те, що не варто робити. Вони кажуть: "мені не подобається, коли ти кричиш", або "Мені так добре, коли ми проводимо час разом". Це дає нам можливість проаналізувати, як краще діяти. Син чи донька завжди може скоригувати поведінку батька чи мами. І уважні батьки можуть це прослідкувати й щось виправити. Тоді дитина буде розуміти, що її думку врахували. А ми своїм прикладом показуємо дитині, як варто діяти, а що не варто робити", - зауважує Ірина Шкраба.
Детальніше ознайомитися із соціологічним дослідженням від "Клубу Добродіїв" можна за посиланням.
Раніше ми розповідали історії українських підлітків, які не відмовилися від планів через війну.
Також пропонуємо пройти тест і пропонує перевірити, наскільки добре ви знаєте і розумієте сучасних підлітків.