"Зайшли ЗСУ, і ми почали дихати вільно". Історія школярки з Чугуєва, яка допомагає дітям та ЗСУ

Дарина Костіна – учениця 11-го класу, живе в Кам’яній Ярузі неподалік Чугуєва (Харківщина) та активно волонтерить.

Під час повномасштабного вторгнення Дарина організувала багато допомоги військовим, адже її тато – військовослужбовець.

Дівчина робила окопні свічки, брала участь у різноманітних зборах, а ще – організовувала заняття для малечі, поки школи не працювали.

Про свій досвід допомоги дітям та ЗСУ Дарина розповідає в спеціальному проєкті УП "Покоління Перемоги", присвяченому дітям з деокупованих територій.

Проєкт ініційований освітньою фундацією GoGlobal, яка генерує, пілотує та масштабує проєкти для вчителів, школярів та молоді.

***

Війна пришла в Чугуїв зранку, 24-го лютого.

Чугуївський район має кордон з Росією, тому на місто з різних напрямків одразу пішли колони бронетехніки та танків. Підрив мостів зміг зупинити просування ворога, але частина району була в окупації.

У місті найбільша концентрація військових частин, тому вибухи та активні воєнні дії розпочалися в Чугуєві одразу.

Дарина прокинулася 24 лютого від вибухів та слів тата "Війна почалась". Дівчинка розбудила сестру, і вони разом побігли в підвал.

Її тато практично одразу поїхав у військову частину, й наступного разу Дарина побачила його вже в липні.

Дарина Костіна – учениця 11-го класу. Фото: Саша Маслов

Життя в окупації

"Окупація почалась одразу, – згадує Дарина. – Це було страшно, неприємно, і ще я дуже переживала за батька. Ми з сестрою майже не виходили на вулицю, бо було небезпечно. В місті були великі проблеми з харчуванням, водою. Що мене вразило – так це те, що багато містян вирішили залишитися. Звісно, багато людей виїжджали теж, їм допомагали волонтери".

Родина Дарини спочатку теж виїхала в село неподалік – вони разом ще з чотирма родинами жили у друзів в будинку.

"Особливо важко мені давалась розлука з батьком – адже ми ніколи не розлучались так надовго! Страшно було під час "прильотів", не вистачало його поряд та відчуття захисту", – додає дівчина.

Деокупація

"Навесні ми почали жити – саме так я це сприймаю. Зайшли ЗСУ, звільнили нашу територію, і ми почали дихати вільно, – ділиться Дарина. – Я ніколи не відчувала такої радості від звичайної прогулянки: виявляється, можна просто вийти погуляти й не переживати, що тебе вб'ють або заберуть кудись".

Ще одна важлива подія для дівчини "після окупації" – це дитячий парламент в Чугуєві, до якого вона приєдналася восени 2022 року.

Про свою волонтерську діяльність Дарина розповідає так:

"Спочатку наша ініціативна група збиралася онлайн, ми придумували ідеї, обговорювали все, ділились думками, – говорить Дарина. – Потім почали знімати відео, бо нам хотілося проявити себе та надихнути інших! Наше перше відео було до Дня ЗСУ, ми говорили свої побажання та добрі слова військовим. Це відео зібрало багато переглядів, що наштовхнуло нас на думку робити такий контент більш корисним і закладати в нього дієву інформацію".

Так молодь придумала проєкт підтримки – дітям від дітей. Вони створили серію відео для малечі на тему "як триматися, коли дуже важко?".

"Там були прості поради: що робити, коли ти наляканий, або коли працює ППО, як заспокоїти себе та тримати в руках тощо.

Також для мене було важливо підтримувати малечу офлайн. Тому ми з командою почали проводити різні свята для маленьких діток: збирали їх разом, розповідали історії, розважали їх... Створювали для них "мирне" життя!" – додає дівчина.

Про натхнення

"Мій фокус уваги увесь час був на дітях, хотілося захистити малечу, створити для них відчуття "нормального" життя. Також свою волонтерську роботу я розцінюю як допомогу батьку. Мені здається, що так я підтримую його в боротьбі проти загарбників", – розповідає школярка.

Дарина та її друзі абсолютно впевнені в перемозі України й роблять багато для цього.

"Ми готові докладати зусиль для того, щоб наша нація процвітала", – говорить Дарина.

Проект #ПоколінняПеремоги створений у відео, фото та текстовому форматі. Над фото історіями підлітків працював відомий фотограф Саша Маслов, чиї роботи регулярно публікують видання, такі як The New York Times, New York Magazine, The Newyorker, Guardian, Wall Street Journal Magazine та інші. Його об'єктив зафіксував не тільки зворушливі моменти, але і силу, що пульсує в серці кожного дитячого таланту

Текст: Яна Алтухова